ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.09.12 Справа№ 5015/3127/12
За позовом: Львівська міська рада, м.Львів
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софі», м. Городок
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ДПІ у Шевченківському районі м.Львова
Про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки
В судове засідання з'явились:
від позивача: Савка Ю.Г. - представник
від відповідача: не з'явився
від третьої особи : не з'явився
Суддя Березяк Н.Є.
Секретар судового засідання Іванило О.П.
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Подано позов Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софі»про розірвання договору оренди землі № Ш-550 від 07.06.2006 року та повернення земельної ділянки. Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено ДПІ у Шевченківському районі м.Львова.
Причини відкладення розгляду справи було викладено в ухвалах господарського суду Львівської області від 01.08.2012р., 27.08.2012 р.
В судовому засіданні 01.08.2012 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити позов з підстав та мотивів, наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях, наданих в судовому засіданні.
Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.
В судовому засіданні 11.09.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
07.06.2006 року між Львівською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софі»(Орендар) було укладено договір оренди № Ш-550, згідно п.1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться в м.Львів, вул.Шевченка,335 для завершення будівництва та обслуговування складського і адміністративного корпусів, кадастровий №4610137500:12:003:0004 загальною площею 4,8471 га., із змінами до договору від 07.11.2007 р. та від 15.06.2011 року.
За орендовану земельну ділянку відповідач зобов'язувався проводити оплату згідно умов договору, однак, свої договірні зобов'язання виконав не належним чином, заборгувавши 603,2 тис. грн. -орендної плати.
В зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору оренди № Ш-550 від 07.06.2006 року, позивач звернувся в суд про розірвання зазначеного договору та повернення земельної ділянки.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно умов договору № Ш-550 від 07.06.2006 року відповідач орендує земельну ділянку в м.Львів на вул.Шевченка,335 площею 4,8471 га. для обслуговування будівель.
Відповідно до п. 9 змін до договору оренди землі орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі 1726284,97 грн. в рік та вноситься щомісячно рівними частинами до 30-го числа місяця наступного за звітним.
Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Відповідно до ст.782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо розірвання договору оренди позивач посилається на те, що станом на 11.04.2012 року відповідачем не сплачено орендної плати за користування земельною ділянкою на суму 603,2 тис.грн. Невиконання умов договору оренди прямо порушує інтереси та права позивача, а також наносить пряму шкоду у розмірі фактичної непогашеної заборгованості.
Відповідно до ст.141 Земельного кодексу України передбачено, що однією із підстав, коли право користування земельною ділянкою припиняється, є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Згідно із ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору…
Положеннями п.38 Договору оренди землі передбачено,що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.
Відповідно до ст.34 Закону України «Про оренду землі»у разі припинення або розірвання договору оренди землі, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив, жодних клопотань про неможливість подання таких доказів суду не заявляв.
Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення в повному обсязі.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України, слід віднести на відповідача в сумі 1073,00 грн. судового збору.
Керуючись 3,4,41,42,43,44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд , -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Розірвати Договір оренди від 07.06.2006 року, зареєстрований у Львівській міській раді за № Ш-550 та у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК 19.06.2006 року за № 04:08:438:01379 кн.04-4, укладений між Львівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софі».
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софі»(79000 м.Львів, вул.. Городоцька,359 код ЄДРПОУ 30994948) повернути Львівській міській раді (79006 м.Львів, пл.Ринок,1 код ЄДРПОУ 04055896) земельну ділянку, кадастровий №4610137500:12:003:0004 загальною площею 4,8471 га., на вул.Шевченка,335 у м.Львові.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софі»(79000 м.Львів, вул.. Городоцька,359 код ЄДРПОУ 30994948) на користь Львівської міської ради (79006 м.Львів, пл..Ринок,1 код ЄДРПОУ 04055896) 1073,00 грн. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Суддя Н.Березяк
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12.09.2012 року.
Суддя Березяк Н.Є.
Судове рішення № 25949771, Господарський суд Львівської області було прийнято 11.09.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5015/3127/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: