Рішення № 25949532, 06.09.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.12 Справа№ 5015/1816/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРШИЙ МЕТАЛІСТ», м.Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ШОЛЬЦ УТИЛІЗАТОР АГ», м.Львів

про стягнення 923 705,98 грн.

Головуючий суддя Кітаєва С.Б.

Судді : Артимович В.М.

Чорній Л.З.

при секретарі судового засідання Дубенюк Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача -не з»явився

від відповідача -Гейшев О.О. -представник (довіреність від 28.09.2011р)

Права та обов»язки , передбачені ст.ст.20,22 ГПК України , суд роз»яснив представнику відповідача. Заяви про відвід судді не надходили.

За клопотанням представника відповідача, відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРШИЙ МЕТАЛІСТ», м.Харків, звернулось з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ШОЛЬЦ УТИЛІЗАТОР АГ», м.Львів, про стягнення 923 705,98 грн. заборгованості , у тому числі : 875 744,00 грн. основного боргу, 28 263,74 грн. штрафних санкцій, 10 940,80 грн. трьох відсотків річних, 8757,44 грн. інфляційних втрат. Позивач просить відшкодувати йому за рахунок відповідача понесені судові витрати.

Провадження у справі порушено ухвалою від 10.05.2012 року, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 22.05.2012 р. Вимоги до сторін висвітлені в ухвалі.

Розгляд справи відкладався з мотивів, наведених в ухвалах суду від 22.05.2012 р , від 26.06.2012р. Відповідач явку повноважного представника в жодне із перелічених судових засідань не забезпечив. Ухвали суду, які скеровувались на адресу, вказану позивачем у позовній заяві (79069, м.Львів, вул.Шевченка, буд.317) повернулись до суду без вручення відповідачу з відміткою поштового відділення про причини: «за терміном зберігання».

05.07.2012 року за вх.№14742/12 в канцелярії суду зареєстровано клопотання відповідача надати дозвіл на ознайомлення з матеріалами справи з тих мотивів, що позовна заява а також копії долучених до неї документів на адресу ТзОВ «ШОЛЬЦ-УТИЛІЗАТОР АГ»не надходили. У клопотанні відповідач зазначив юридичну адресу (79069, м.Львів, вул.Шевченка,317) та поштову адресу (79005, м.Львів, вул.Туган-Барановського, буд.16, кв.6). Відомості про поштову адресу містить і розділ 9 Договору від 20 вересня 2011 року поставки металобрухту і відходів чорних металів, копію якого позивач долучив до позовних матеріалів.

В судовому засіданні 05.07.2012 р оголошувалась перерва до 16 год.00 хв. того ж дня (05.07.2012 р ). З підстав, наведених в ухвалі від 05.07.2012 року розгляд справи відкладався на 17.08.2012року. Ухвалою від 07.07.2012 року призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів. Внаслідок автоматизованого розподілу членами колегії визначено суддів Чорній Л.З. та Артимовича В.М.

Представнику відповідача надано для ознайомлення та зняття копій матеріали справи, що останній засвідчив записом на клопотанні , яке поступило до суду 14.08.12 р і зареєстроване за вх.№17874/12.

17.08.2012 року за вх.№18123/12 в канцелярії суду зареєстровано подане представником відповідача клопотання про витребування від позивача оригіналу договору №20/09 від 20.09.2011 року, оскільки до матеріалів справи ТзОВ «ПЕРШИЙ МЕТАЛІСТ»долучив безномерний договір поставки металобрухту і відходів чорних металів від 20.09.2011 року.

17.08.2012 року за вх.№18122/12 у канцелярії суду зареєстровано Заперечення на позовну заяву ТОВ «ШОЛЬЦ -УТИЛІЗАТОР АГ».

В судове засідання 17.08.2012 року позивач явку повноважного представника не забезпечив. Представник відповідача, який прибув в судове засідання, підтримав подане ним клопотання про витребування від позивача для огляду оригіналу договору №20/09 від 20.09.2011 року.

Ухвалою від 17.08.2012 року суд відклав розгляд справи на 30.08.2012 року ; зобов»язав позивача, зокрема, надати для огляду оригінали договорів поставки №20/09 від 20.09.2011 року та №б/н від 20.09.2011 р ( зі всіма додатками). У випадку неможливості подати витребувані договори чи один із них для огляду -пояснити письмово причини. Відповідача суд зобов»язав надати для огляду оригінал договору поставки №20/09 від 20.09.2011 року , укладений з позивачем, додатків до цього договору. У випадку неможливості надати витребуваний договір -обґрунтувати причини та їх поважність.

В судове засідання 30.08.2012 року позивач повторно не забезпечив явку повноважного представника, позивачем не надано суду витребуваних оригіналів договорів ( чи одного із них : за №20/09 від 20.09.2011р , чи №б/н від 20.09.2011р). Клопотання, заяви, пояснення тощо від позивача до суду не поступали.

30.08.2012 року за вх.№19141/12 в канцелярії суду зареєстровано подане представником відповідача клопотання у якому пояснює, що надати на виконання вимог ухвали суду від 17.08.2012 року оригінал договору №20/09 від 20.09.2012 року відповідач не може з тих підстав, що 12.11.2011 року слідчими ОВС СВ ПМ ДПА у Львівській області здійснено обшук офісного приміщення ТзОВ «ШОЛЬЦ УТИЛІЗАТОР АГ», що знаходиться за адресою : м.Львів, вул.Туган-Барановського 16, кв.6. та в результаті обшуку були вилучені всі первинні документи Товариства , підтвердженням чого є протокол обшуку від 12.11.2011 року. У зазначеному клопотанні відповідач повідомляв і про те, що звертався з листом до першого заступника Голови ДПС у Львівській області -начальника Управління податкової міліції п.Плюща Р.М. з проханням повернути документи, вилучені 12.11.2011 року слідчими ОВС СВ ПМ ДПА у Львівській області, однак відповіді на даний лист ТзОВ «ШОЛЬЦ УТИЛІЗАТОР АГ»не отримало. До клопотання долучено копії протоколу обшуку від 12.11.2011 року, копія листа-звернення про повернення документів та повідомлення про вручення листа ДПС у Львівській області.

В судове засідання 30.08.2012 року позивач повторно не забезпечив явку повноважного представника; суду не надано позивачем витребуваних оригіналів договорів ( чи одного із них). Клопотання, заяви, пояснення тощо від позивача до суду не поступали. Із заявами про відмову від заявлених вимог, про зміну ( зокрема) підстав заявлених вимог позивач до суду не звертався.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 30.08.2012 року забезпечив; останнім повідомлено суду обставини, наведені у клопотанні , яке подано до суду 30.08.12 р (вх.№19141/12).

З підстав, наведених в ухвалі від 30.08.2012 року колегія суддів господарського суду Львівської області дійшла висновку про те, що розгляд справи слід відкласти ; уповноважити відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «ШОЛЬЦ УТИЛІЗАТОР АГ»на отримання від Державної податкової служби України у Львівській області, Управління податкової міліції копії договору поставки №20/09 від 20.09.2011 року , договору поставки без номера від 20.09.2011р зі всіма додатками, укладених між ТзОВ «ПЕРШИЙ МЕТАЛІСТ»(покупець) та ТзОВ «ШОЛЬЦ УТИЛІЗАТОР АГ»(продавець) із документів, вилучених в результаті проведеного 12.11.2011 року обшуку у ТОВ «Шольц Утилізатор АГ». Окрім того, в порядку ст.30 Господарського процесуального кодексу України суд зобов»язав Державну податкову службу України у Львівській області, Управління податкової міліції, забезпечити в судове засідання 06.09.2012 року явку повноважного представника з оригіналами договорів ( перелічених в п.5 ухвали) для огляду судом , а у випадку, якщо оригінали договорів поставки №20/09 від 20.09.2011 року, №б/н від 20.09.2011р. не вилучались в ході обшуку слідчими ОВС СВ ПМ ДПА у Львівській області, - повідомити господарський суд Львівської області про такі обставини письмово. Суд даною ухвалою, повторно зобов»язав позивача та відповідача подати для огляду витребовувані договори ( чи один із них) .

Ухвала від 30.08.2012р. надіслана 31.08.12 р позивачу, вручена представнику відповідача , що останній засвідчив письмово. Ухвала скерована 31.08.12 р до Державної податкової служби України у Львівській області, Управління податкової міліції ( м.Львів) і отримана адресатом 03.09.2012 року, що підтверджує наявне у справі поштове повідомлення №79003 0569338 0 про вручення рекомендованої поштової кореспонденції.

В судове засідання 06.09.2012 року позивач в черговий раз явку повноважного представника не забезпечив, витребуваних документів для огляду суду не подав. Станом на 06.09.2012 року клопотання, заяви від позивача до суду не надходили.

Державною податковою службою України у Львівській області, Управлінням податкової міліції ( м.Львів) явку уповноваженої особи в засідання не забезпечено, оригіналів витребуваних документів для огляду , пояснень стосовно того, чи вилучались такі документи у відповідача , - суду не надано.

Відповідач явку повноважного представника в засідання забезпечив. У клопотанні від 06.09.2012 р №06/09/1, яке поступило до суду 06.09.12 р вх.№19807/12, представник відповідача повідомив: що кошти перераховані Товариству «ШОЛЬЦ УТИЛІЗАТОР АГ»на підставі договору №20/09 від 20.09.2012 року; що даним договором передбачено та узгоджено між позивачем та відповідачем поставку товару протягом обумовленого в додаткових угодах терміну; що надати оригінал договору відповідач не може, у зв»язку із вилученням 12.11.2011 року первинних документів ОВС СВ ПМ ДПА у Львівській області, що підтверджується протоколом обшуку; що товариство «ШОЛЬЦ УТИЛІЗАТОР АГ»на даний час не може обґрунтувати свою позицію на підставі договору №20/09 від 20.09.2011 року. Окрім того, у клопотанні відповідач повідомляє суд про те, що на виконання п.5 ухвали суду від 30.08.2012 р , ТзОВ «ШОЛЬЦ УТИЛІЗАТОР АГ»скерувало 31.08.2012 року лист до Управління податкової міліції ДПС у Львівській області з проханням надати копії витребовуваних судом договорів; лист отримано Управлінням податкової міліції ДПІ у Львівській області 03.09.2012 р , однак документи не надано.

Беручи до уваги той факт, що позивач двічі поспіль без поважних причин не забезпечив в судові засідання , які відбулись 17.08.2012р та 30.08.2012 р явку уповноваженого представника, не представив на виконання вимог суду і в обґрунтування власної позиції ні оригіналу, ні копій договору №20/09 від 20.09.2012 року, на підставі якого вимагає стягнення з ТзОВ «ШОЛЬЦ УТИЛІЗАТОР АГ»суми у розмірі 923 705,98 грн, - відповідач у клопотанні від 06.09.2012 р №06/09/2 (вх.№19808/12) просить суд залишити позовну заяву ТзОВ «ПЕРШИЙ МЕТАЛІСТ»без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України.

Клопотання відповідача про залишення позову без розгляду розглянуто колегією суддів та відхилено.

Вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для залишення позову без розгляду, у тому числі й з підстав, передбачених п.5 ст.81 ГПК України, вирішує суд, а не сторона.

Враховуючи , що судом створено сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі , необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд вбачає за можливе розглянути спір за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, оцінивши докази в їх сукупності згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРШИЙ МЕТАЛІСТ»м.Харків ( надалі -позивач) звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ШОЛЬЦ УТИЛІЗАТОР АГ», м.Львів, ( надалі -відповідач), у якому просить стягнути з відповідача 875 744,00 грн попередньої оплати, 28263,74 грн. штрафних санкцій, 8 757,44 грн. інфляційних втрат , 3% річних від простроченої суми в розмірі 10 940,80 грн.

Посилаючись на те, що відповідач не виконав умови договору поставки №20/09 від 20 вересня 2011 року в частині поставки товару , за який отримав попередню оплату , та на положення частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.625 ЦК , ч.6 ст.231 ГК України позивач у позовній заяві просить задовольнити позов.

До позовної заяви позивач долучив належно засвідчену копію Договору №___ поставки металобрухту і відходів чорних металів від 20 вересня 2011 року, укладеного між ним ( як покупцем) та відповідачем ( як продавцем); обґрунтовуючи обставини, на яких грунтуються заявлені вимоги, позивач покликається на умови договору , цитує їх зміст , які відповідають змісту умов договору, копію якого позивач долучив до позовних матеріалів.

До позовної заяви позивач долучив Додаток №1 до розрахунку суми боргу ТОВ «ШОЛЬЦ УТИЛІЗАТОР АГ»перед ТОВ «ПЕРШИЙ МЕТАЛІСТ»за договором поставки металобрухту та відходів чорних металів від 20 вересня 2011 року, який містить три складові : 1. Розрахунок штрафних санкцій у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення заборгованості ТОВ «ШОЛЬЦ УТИЛІЗАТОР АГ»перед ТОВ «ПЕРШИЙ МЕТАЛІСТ»за договором поставки брухту та відходів чорних металів від 20 вересня 2011 року ;2. Розрахунок відсотків у розмірі 3% річних внаслідок заборгованості ТОВ «ШОЛЬЦ УТИЛІЗАТОР АГ»перед ТОВ «ПЕРШИЙ МЕТАЛІСТ»за договором поставки брухту та чорних металів від 20 вересня 2011 року ; 3. Розрахунок інфляційних збитків внаслідок заборгованості ТОВ «ШОЛЬЦ УТИЛІЗАТОР АГ»перед ТОВ «ПЕРШИЙ МЕТАЛІСТ»за договором поставки брухту та чорних металів від 20 вересня 2011 року.

У позовній заяві позивач покликається на наступне. В період вересень -жовтень 2011р на виконання договірних зобов»язань ,в якості попередньої оплати за товар ТОВ «ПЕРШИЙ МЕТАЛІСТ»здійснило перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «ШОЛЬЦ УТИЛІЗАТОР АГ»на загальну суму 1 070 000,00 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень, які додаються до матеріалів справи. Покликаючись на умови п.5.4 договору позивач стверджує, що сторони дійшли згоди про те, що допускається попередня оплата за товар до його відвантаження. Продавець (відповідач) зобов»язується відвантажити товар або повернути суму передоплати на розрахунковий рахунок покупця (позивача) протягом 10-ти календарних днів з моменту її отримання. Однак, на виконання умов Договору відповідачем здійснено поставку товару у вересні 2011 року у кількості 63 т 900 кг на загальну суму 194 256,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №628 від 30 вересня 2011 року на суму 194 256,00 грн. У зв»язку з відсутністю з боку відповідача подальших постачань товару за договором, позивач надіслав відповідачу претензію від 31 січня 2012 року вих.№315, у якій містилась вимога сплатити заборгованість, яка утворилась внаслідок недопоставки товару (металобрухту) за договором у сумі 875 744,00 грн. (різниця між сумою передоплати та загальною вартість товару, поставленого відповідачем) у строк три банківських дні з моменту отримання претензії. Однак, відповідач заборгованість у запропонований строк не сплатив ( кошти не повернув), відповіді на претензію не надав, що обумовило звернення позивача із позовною заявою до господарського суду Львівської області серед вимог у якій заявлено, зокрема, вимогу про повернення 875 744,00 грн. попередньої оплати. У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України заявлено вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних; у відповідності до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України нараховано та заявлено вимогу про стягнення штрафних санкцій.

У запереченнях на позовну заяву (вх.№18122/12 від 17.08.12р) відповідач, ТзОВ «ШОЛЬЦ УТИЛІЗАТОР АГ», не погоджується з позовними вимогами ТзОВ «ПЕРШИЙ МЕТАЛІСТ», вважає їх безпідставними та необґрунтованими , зокрема з тих підстав, що докази, подані позивачем грунтуються на договорі №20/09 від 20.09.2011 року, а не на поданому до матеріалів справи безномерному договорі від 20.09.2012 року, а це такі докази: копії платіжних доручень позивача по яких перераховано відповідачу 1 070 000,00 грн. з призначенням платежів : «сплата за металобрухт згідно угоди №20/09 від 20.09.2012 року»; копія претензії №315 від 31.01.2012 р. Стверджує, що про існування безномерного договору поставки від 20.09.2011 року відповідачу стало відомо 14.08.2012 р при ознайомленні з матеріалами справи №5015/1816/12. До цього моменту відомості Товариства про наявність у ТзОВ «ПЕРШИЙ МЕТАЛІСТ»даного договору були відсутні. Виходячи із наведеного відповідач вважає безномерний договір від 20.09.2011 року неналежним доказом у справі, який не слід брати до уваги при її розгляді.

Однак , заперечення відповідача не є безумовними, оскільки сторона ставить свою процесуальну дію в залежність від обставин позивача, подаючи клопотання про витребування від останнього оригіналу договору №20/09 від 20 вересня 2011 року, та від дій суду, зокрема від того чи буде взято судом до уваги безномерний договір поставки від 20 вересня 2011 року.

За умов прийняття судом до уваги зазначеного договору, відповідач зауважує, що у договорі не зазначено ні ціни за металобрухт, ні термінів, ні об»ємів поставки металобрухту; що жодних протоколів погодження цін і додаткових угод на підставі безномерного договору поставки від 20.09.2011 року Товариством відповідача укладено не було . Відтак вважає, що наведене ним додатково підтверджує відсутність взаємовідносин ТзОВ «ШОЛЬЦ УТИЛІЗАТОР АГ»та ТзОВ «ПЕРШИЙ МЕТАЛІСТ»на підставі договору поставки без номера від 20 вересня 2011 року. Окрім того, у разі якщо судом буде взято до уваги безномерний договір від 20.09.2011 року, відповідач вважає, що розрахунок штрафних санкцій у розмірі облікової ставки НБУ, розрахунок відсотків у розмірі 3 % річних та розрахунок інфляційних збитків повинні рахуватись позивачем після спливу семиденного терміну з моменту отримання ТзОВ «ШОЛЬЦ УТИЛІЗАТОР АГ»претензії №315 від 31.01.2012 року, а не з 01.11.2011 року, як зазначено в додатку №1 до розрахунку суми боргу , оскільки термін виконання обов»язку ТзОВ «ШОЛЬЦ УТИЛІЗАТОР АГ»згідно безномерного договору поставки від 20.09.2012 року не встановлено.

У клопотанні , яке поступило до суду 06.09.12 р і зареєстроване за вх.№19807/12 відповідач пояснює підстави отримання коштів від позивача в сумі 1 070 000 грн. та причини непоставки позивачу товару на суму 875 744 грн. тим, що кошти перераховані позивачем Товариству «ШОЛЬЦ УТИЛІЗАТОР АГ»на підставі договору поставки №20/09 від 20.09.2012 р. Стверджує, що даним договором передбачено та узгоджено між позивачем та відповідачем поставку товару протягом обумовленого в додаткових угодах терміну. Неподання суду для огляду договору №20/09 від 20.09.2011 року -пояснює вилученням первинних документів Товариства «ШОЛЬЦ УТИЛІЗАТОР АГ»12.11.2011 року слідчими ОВС СВ ПМ ДПА у Львівській області.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов»язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов»язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, тощо, а також підтвердженням прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до ч.4 статті 203 Господарського кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Стаття 208 ГК України встановлює перелік правочинів, які слід вчиняти в письмовій формі. В пунктах першому та другому частини першої вказаної статті визначено, що в письмовій формі слід укладати правочини між юридичними особами; правочини між фізичними і юридичними особами, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

В частині другій статті 207 Цивільного кодексу України , якою встановлені вимоги до письмової форми правочинів, передбачено, що правочин вважається вчиненим в письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа , підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами , встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов»язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов»язкові умови договору відповідно до законодавства.

При укладенні господарського договору сторони зобов»язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Таким чином, номер договору не є істотною умовою, а відноситься до реквізитів договору. При цьому, питання реєстрації документів в організації, установі, товаристві, у тому числі й договорів, вирішується шляхом прийняття локальних (внутрішніх) нормативних актів. Засоби фіксації та передачі договірної інформації є лише складовою частиною поняття форми договору. Змісту поняття форми договору відповідає визначення цієї форми як зовнішні прояви взаємного волевиявлення сторін, що свідчать про досягнення згоди стосовно усіх істотних умов договору. Обов»язковість нумерації договорів не передбачена законодавством України і не є зовнішнім проявом взаємного волевиявлення сторін, яке б свідчило про досягнення згоди стосовно усіх істотних умов договору.

Посилання відповідача у запереченнях на позов на те, що кошти від позивача в сумі 1070000,00 грн. він отримав по зобов»язаннях за договором №20/09 від 20 вересня 2011 року, а не по зобов»язаннях за безномерним договором , датованим тією ж датою, 20 вересня 2011 року, суд вважає безпідставними, оскільки Товариством відповідача не надало доказів укладення між ним та позивачем договору поставки №20/09 від 20 вересня 2011 року, який за умовами, змістом є іншим ( відмінним) від умов , змісту договору поставки без номера від 20 вересня 2011 року.

Сторонами не подано до матеріалів справи доказів того, що між сторонами існує інший договір, ніж той, який долучений позивачем до позовних матеріалів і на підставі якого зроблено позивачем розрахунки заявлених до стягнення сум (попередньої оплати, інфляційних втрат, трьох процентів річних тощо).

Крім того, відповідач визнає як існування між сторонами договірних відносин, так і перерахування позивачем відповідачу коштів за товар (металобрухт) у період вересень-жовтень 2011 року в сумі 1 070 000,00 грн.; визнає поставку позивачу по накладній №628 від 30 вересня 2011 року металобрухту вартістю 194 256,00 грн. у кількості 63 т 800 кг.; не заперечує отримання від позивача претензії вих.№315 від 31 січня 2012 р., однак не підтверджує факту поставки товару позивачу на суму отриманих коштів як і не підтверджує факту повернення позивачу коштів попередньої оплати у сумі 875744,00 грн., а відсутність у договорі поставки від 20 вересня 2012 року покликання на номер договору (№20/09, який фактично відповідає даті та місяцю укладення договору) не спростовує обов»язку відповідача повернути суму попередньої оплати на підставі ч.2 ст.693 ЦК України.

Посилання відповідача на те, що він не може надати суду для огляду оригіналу договору №20/09 від 20 вересня 2011 року , оскільки всі первинні документи ТзОВ «ШОЛЬЦ УТИЛІЗАТОР АГ»були вилучені у нього 12.11.2011 року слідчими ОВС СВ ПМ ДПА у Львівській області, станом на час прийняття рішення у справі є недоведеними, виходячи із наступного.

Протокол обшуку від 12.11.2011 року не підтверджує факт вилучення слідчими ОВС СВ ПМ ДПА у Львівській області у Товариства з обмеженою відповідальністю «ШОЛЬЦ Утилізатор АГ»договору поставки №20/09 від 20 вересня 2011 року. Слід зазначити, що не підтверджує і вилучення договору поставки безномерного від 20 вересня 2011 року.

Основні вимоги до складання бухгалтерської документації містяться у Законі України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність». Згідно ст.1 цього Закону бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Окремо розглядається внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством. Закон визначає поняття і фінансової звітності -бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до ст.9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Однак, до цих документів не належать договори, що фіксують певні домовленості сторін, а не їх виконання. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

За загальним правилом (ст.33 ГПК України) обов»язок (тягар) доказування покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Обставини, які наведено у Запереченнях на позов, відповідач не довів належними та допустимими доказами.

У відповідності до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним договору поставки від 20 вересня 2011 року суду не надано. Як вбачається, договір укладений повноважними посадовими особами покупця ( позивача ) та продавця (відповідача), завірений гербовими печатками сторін.

За своєю правовою природою договір від 20.09.2011 року є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов»язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк ,- відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору. ( ч.ч.1,4 ст.632 ЦК України).

Відповідно до п.5.3 договору кінцевий взаєморозрахунок проводиться на протязі трьох банківських днів після приймання товару і оформлення акту форми 69 за даними чистої ваги, за вирахуванням в акті засміченості товару.

За видатковою накладною №628 від 30.09.2011 року товар прийнятий позивачем по ціні, яка вказана у видатковій накладній , по кількості, вказаній в акті форми 69. Видаткова накладна підписана уповноваженими особами покупця і продавця, засвідчена гербовими печатками сторін , свідчить про погодження ціни товару , який поставлено відповідачем і прийнято позивачем. .

Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред»явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати ( тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов»язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати повернення оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред»явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом : як шляхом звернення до боржника з претензією, листом , телеграмою тощо, так і шляхом пред»явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі -формі позову.

Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб , ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципі верховенства права, достатності судового захисту, суперечити положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 9 липня 2002 року №15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов»язком особи, яка потребує такого захисту.

Згідно п.5.4 договору від 20 вересня 2011 року в розрахунках між сторонами допускається передоплата за товар до його відвантаження. Продавець зобов»язується відвантажити товар або повернути суму передоплати на розрахунковий рахунок покупця на протязі десяти календарних днів з моменту її отримання.

Таким чином у зазначеному пункті договору визначено строки як виконання продавцем зобов»язання по відвантаженню товару, так і повернення суми отриманої передоплати у випадку, якщо товар не відвантажено продавцем.

Відповідно до п.8.4 договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 20 вересня 2012 року. Якщо одна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору не заявить письмово про його розірвання, строк дії договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік.

Доказів розірвання договору у встановленому порядку сторонами не надано.

В межах дії договору позивач у період вересень-жовтень 2011 року в якості попередньої оплати за товар (металобрухт) перерахував на поточний рахунок відповідача 1 070 000,00 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями : від 21.09.2011р №318 , від 23.09.2011 р №322, від 26.09.2011р №332, від 11.10.2011 р № 391, від 11.10.2011р №1, від 13.10.2011р №399. Відповідач здійснив постачання металобрухту по видатковій накладній №623 від 30.09.2011 р на суму 194 256,00 грн.

У зв»язку з відсутністю з боку відповідача подальших постачань металобрухту за договором позивач надіслав претензію від 31 січня 2012 р вих.№315, у якій містилась вимога сплатити заборгованість, яка утворилась внаслідок недопоставки металобрухту за договором від 20 вересня 2012 р у сумі 875 744,00 грн. (різницю між сумою передоплати та вартістю поставленого товару) у строк три банківських дні з моменту отримання претензії. Відповіді на претензію відповідач не надав. Станом на час розгляду справи товар на суму 875 744,00 грн. не поставлений, кошти відповідач не повернув позивачу на його вимогу.

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Отже, грошовим правовідношенням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана сплатити гроші на користь другої сторони.

В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи із умов п.5.4 договору , враховуючи дату останнього платежу по перерахуванню коштів (13.10.2011 р ) , позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних в сумі 10 940,80 грн за період з 01.11.11 р -31.03.12 р., а також інфляційні втрати в сумі 8 757,44 грн за період з 01.11.11 р -31.03.12 р.

Згідно зі ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 217 ГК України визначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

За ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку , передбачених ГК України, іншими законами та договором ( частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких належить штраф та пеня ( частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов»язання, або в певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов»язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів ( робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов»язання , як пеня, та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Як встановлено судом, договором поставки від 20 вересня 2011 року не передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу, а отже підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій в розмірі 28 263,74 грн, нарахованих за період з 01.11.11 р -31.03.12 р , суд не вбачає.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач заявлені позивачем вимоги не спростував належними та допустимими доказами.

Враховуючи наведені вище обставини, судова колегія вважає, що позов підлягає частковому задоволенню: в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 875 744,00 грн , що є сумою попередньої оплати ; а також 10 940,80 грн -трьох відсотків річних та 8 757,44 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.1,2,22,32,33,34,36,43,44, 49,75,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

Вирішив:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «ШОЛЬЦ УТИЛІЗАТОР АГ»(юридична адреса : 79069, м.Львів, вул.Шевченка, буд.317; поштова адреса 79005 м.Львів, вул.Туган-Барановського буд.16. кв.6; код ЄДРПОУ 36992710) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРШИЙ МЕТАЛІСТ»( 61067, м.Харків, вул.Єсеніна, буд.11. кв.6; код ЄДРПОУ 36226053) 875 744,00 грн. основного боргу, 10 940,80 грн. -три проценти річних, 8 767,44 грн. інфляційних втрат , 17 908,84 грн. судового збору.

3.Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

4. В задоволенні решти вимог - відмовити .

В судовому засіданні 06.09.12 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 11.09.2012 р.

Головуючий суддя Кітаєва С. Б.

Суддя Артимович В.М.

Суддя Чорній Л.З.