Рішення № 25946371, 07.09.2012, Срібнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 2521/662/2012 р.

2/2521/93/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2012 року Срібнянський районний суд Чернігівської області в складі :

головуючого судді - Цигури Н.А. ,

при секретарі - Сакун Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Срібне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення пені за порушення умов кредитного договору

В С Т А Н О В И В :

В порядку ст.ст. 209 ч.3 , 218 ч.1 ЦПК України , суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частину рішення , відклавши складання повного рішення до 12 вересня 2012 року.

Керуючись ст.ст.214, 215 ЦПК України , ст. 10 Закону України « Про захист прав споживачів» , суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення пені в сумі 549970 грн. 37 коп. за порушення умов п.2.1.6 кредитного договору СNIHAN00000537 - відмовити .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення .Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Суддя

Справа № 2521/662/2012 р.

2/2521/93/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 вересня 2012 року

Срібнянський районний суд Чернігівської області в складі :

головуючого судді - Цигури Н.А. ,

при секретарі - Сакун Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Срібне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення пені за порушення умов кредитного договору

В С Т А Н О В И В :

У позовній заяві позивач зазначає, що 06.10.2006 року між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений кредитний договір СNIHAN00000537, згідно з яким банк надав йому споживчий довговстоковий кредит в сумі 53590 грн. до 2013 року для купівлі автомобіля. Станом на 08.10.2009 року повна заборгованість по кредиту становила 65101грн.34 коп. (38582,53 грн. -поточна заборгованість, 7478, 65 -прострочена заборгованість), що підтверджено випискою з рахунків. 08.10.2009 року банк отримав кошти з депозитного рахунку для погашення повної суми кредиту-65101,34 грн., що підтверджується клієнтською випискою з депозитного рахунку. Згідно п.2.1.6 умов кредитного договору -банк зобов»язаний був направити отримані кошти для погашення заборгованості, але порушуючи умови договору, зобов»язання не виконав , кошти на погашення тіла кредиту не направив, чим нав»язав йому отримання збиткових для нього кредитних послуг, порушуючи його права як споживача. Сума отриманих банком коштів була достатньою для погашення повної суми кредитних зобов»язань і в разі виконання банком своїх зобов»язань, тобто направлення банком всієї суми коштів на погашення заборгованості , договір мав би припинити свою дію 08.10.2009 року. Проте банк кошти отримав, а погашення кредиту в сумі 46061 грн.17 коп., що складається з поточної та простроченої заборговані- не провів. Протягом періоду з 08.10.2009 року по 11.11.2010 року банк змусив його користуватись зазначеною сумою кредиту, тому він ніс збитки . Згідно розрахункового документу банку від 08.08.2011 року банк 08.10.2009 року направив лише 2961 грн. на погашення лише пені, 12740 грн.15 коп.- на погашення відсотків за користування кредитом . Про порушення його прав і п.2.1.6 кредитного договору він дізнався вперше 14.10.2011 року. За рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.08.2010 року йому були повернуті кошти з депозиту.14.10.2011 року банк звернувся до суду з позовом про стягнення простроченої заборгованості. Вважає , що відповідач свідомо прострочував проведення розрахункової операції з метою отримання несправедливого прибутку заблокував видачу депозиту, отримавши кошти , їх на погашення повної суми кредиту не направляв, нараховуючи при цьому відсотки та пеню.Результатом протиправної поведінки порушення банком умови договору п.2.1.6 є збитки , так як через не направлення отриманих банком коштів на погашення кредиту він був змушений користуватись кредитом , діяв договір, проводилися нарахування, виникла прострочена заборгованість по процентах за користування кредитом та пеня за несвоєчасне виконання умов договору і ці суми за рішенням суду він має сплатити банку. Таким чином, банк нав»язав йому отримання кредитних послуг, що є порушенням його прав , як споживача кредитних послуг. Згідно ч.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» в разу порушення умов договору при виконанні фінансово-кредитної послуги , тобто прострочення її надання, споживачеві сплачується пеня в розмірі трьох відсотків від вартості послуги за кожен прострочений день .Таким чином, банк отримав кошти для погашення кредиту 08.10.2009 року і згідно умов договору п.2.1.6 зобов»язувався направити кошти на погашення , але прострочував направлення коштів на погашення . Тобто банк прострочував розрахункову операцію по погашенню кредиту в сумі 46061 грн.17 коп. в період з 08.10.2009 року по 11.11.2010 року протягом 398 днів, що згідно розрахунку складає 549970 грн.37коп. пені за порушення у мов кредитного договору , яку просить стягнути з відповідача.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги , просив позов задовольнити , пославшись на підстави задоволення позову , вказані у позовній заяві .

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала проти задоволення позову, пояснивши , що ПАТ КБ «ПриватБанк» умов кредитного договору , укладеного з позивачем , не порушував , тому вимоги позовної заяви є безпідставними. 06.10.2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір СNIHAN00000537 на суму 73129,66 грн. з кінцевим терміном погашення кредиту 07.10.2013 року . 08.08.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір №25000704055457 на вклад «Стандарт довгостроковий» , за умовами якого ОСОБА_1 передав, а банк прийняв грошові кошти в розмірі 100000 грн. на строк до 08.08.2010 року . 08.10.2009 року, враховуючи , що у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором та кредитною картою , банк здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог зі своєї ініціативи, погасивши заборгованість по кредитних договорах коштами депозиту-76214,44 грн.Залишок депозитного вкладу у сумі 22146,57 грн. було повернуто позивачу.Рішенням Жовтневого районного суду м Дніпропетровська від 27.08.2010 року дії банку з проведення взаємозаліку визнано неправомірними та стягнуто з банку на користь ОСОБА_1 77853 грн.43 коп., у зв»язку з чим кредитна заборгованість ОСОБА_1 була поновлена і не погашена, що встановлено рішеннями суду .

Суд , заслухавши сторони , дослідивши матеріали справи , всебічно і повно з»ясувавши всі фактичні обставини , на яких грунтується позов , об»єктивно оцінивши докази , які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті , вважає , що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини , встановлені судовим рішенням у цивільній справі , що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ , у яких беруть участь ті самі особи або особа , щодо якої встановлено ці обставини .

Рішенням Ічнянського районного суду від 16 лютого 2012 року , яке було залишене без змін за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 та набрало законної сили, встановлено, що 06 жовтня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений договір № СНІНАN00000537 на суму 73129 грн. 66 коп., з яких 53590 грн. на придбання легкового автомобіля та 19539 грн. 66 коп. на сплату страхових платежів з кінцевим терміном повернення 07.10.2013 року. ОСОБА_1 зобовязувався повертати кредит та відсотки у розмірі 1,34% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, шляхом здійснення щомісячних платежів. Згідно п. 3.2 даного договору позичальник мав сплачувати банку відсотки за користування кредитом у розмірі 3,17% на місяць, нараховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом.08.08.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений депозитний договір № SAMDN 25000704055457 (вклад «Стандартний достроковий»), за умовами якого ОСОБА_1 передав, а банк прийняв грошові кошти в розмірі 100000 грн. на строк до 08 серпня 2010 року зі сплатою відсотків в розмірі 16,5 річних . Враховуючи, що банк мав зобовязання перед ОСОБА_1 щодо повернення суми депозиту у розмірі 100 000 грн., а останній мав заборгованість перед банком по кредитному договору, банк, на підставі п. 6.8 договору 08.10.2009 року провів взаємозалік зустрічних однорідних вимог, а залишок в сумі 22146,57 грн. виплатив відповідачу.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.08.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення вкладу , на користь ОСОБА_1 стягнуто з банку 77853,43 грн. В зв"язку з цим кредитна заборгованість з 08.10.2009 року була банком поновлена, однак ОСОБА_1 погашена не була, в зв"язку з чим станом на 08.08.2011 року становила 129756, грн., в тому числі: по тілу кредиту 48499,83 грн., по відсоткам 46790,82 грн., заборгованість з комісії 2551,02 грн., пеня 31914,63 грн. Так як зобов"язання за договором кредиту ОСОБА_1 своєчасно не виконував, 17.10.2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону і одностороння відмова від зобов"язання чи зміна його умов не допускається та встановлено обов"язок позичальника за кредитним договором повернути кредит та сплатити проценти , тому позов ПАТ КБ «ПриватБанк» судом був задоволений. З ОСОБА_1 стягнуто на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»заборгованість за кредитним договором № CHIHAN00000537 від 06.10.2006 року за період з 04 листопада 2008 року по 08 серпня 2011 року в сумі 129756 грн. 30 коп.

Як рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2010 року , так і рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 16 лютого 2012 року встановлено , що 08.10.2009 року банк провів взаємозалік зустрічних однорідних вимог - перерахував грошові кошти на свою користь у погашення заборгованості за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_1 , а залишок в сумі 22146,57 грн. виплатив ОСОБА_1

Отже, твердження позивача ОСОБА_1 про те , що ПАТ КБ «ПриватБанк» , порушуючи умови п.2.1.6 договору, зобов»язання не виконав , кошти на погашення тіла кредиту не направив, чим нав»язав йому отримання збиткових для нього кредитних послуг, порушуючи його права як споживача, є безпідставними та не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні .

Нарахування пені , яку обґрунтовує у позові ОСОБА_1 , ні договором банківського вкладу , ні кредитним договором , ні положеннями цивільного кодексу України , ні статтею 10 Закону України «Про захист прав споживача» не передбачено.

Таким чином, в задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення пені в сумі 549970,37 грн. за порушення умов кредитного договору № СNIHAN00000537 , п.2.1.6 - по простроченню погашення заборгованості по кредиту 46061,17 грн. протягом 398 днів , за період з 08.10.2009 року по 10.11.2010 року, суд відмовляє.

Керуючись ст.ст.214, 215 ЦПК України , ст. 10 Закону України « Про захист прав споживачів» , суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення пені в сумі 549970 грн. 37 коп. за порушення умов п.2.1.6 кредитного договору СNIHAN00000537 - відмовити .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення .Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Суддя