Рішення № 25946041, 04.09.2012, Піщанський районний суд Вінницької області

№219/1011/12

2/219/212/12

04.09.2012 року Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

смт.Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої - судді Гринишиної А.А.

за секретаря- Курасевич В.В.,

позивача -ОСОБА_1, представника позивача -ОСОБА_2,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача служби у справах дітей Піщанської РДА -Дреліховської С.О.,

відповідачів -ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

представника відповідача ОСОБА_4 -ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Піщанка в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача служби у справах дітей Піщанської РДА до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_8, зобов»язання передати дитину з особистими речами матері, стягнення судових витрат та допущення негайного виконання рішення суду в частині передачі дитини з особистими речами матері, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_4 про визначення місця проживання малолітньої дитини, який уточнила та доповнила вимогами до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 за її місцем проживання в АДРЕСА_1 просила зобов»язати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 передати дитину з усіма особистими речами її як матері та стягнути судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, пояснивши що з батьком дитини ОСОБА_4 вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з 25 серпня 2007 року до часу його розірвання за рішенням Піщанського районного суду Вінницької області 27 червня 2012 року.В період подружнього життя у них народилася дитина -син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.Сім»я проживала в АДРЕСА_2 в будинку бабусі чоловіка неподалік від його батьків, відповідачів по справі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 За час шлюбу, зазначила позивач, вона зазнавала неодноразових насильницьких дій психологічного та фізичного характеру з боку відповідачів, батьки чоловіка повністю контролювали їх побут, доходи та витрати, втручалися в особисте життя. Після чергового конфлікту з побиттям з боку відповідачів, позивач змушена була залишити місце проживання в АДРЕСА_2 та переїхати до будинку своїх батьків в АДРЕСА_1, при цьому відповідачі не дозволили її забрати сина з собою, застосувавши фізичну силу.ОСОБА_1. вважає, що як мати надасть дитині належний догляд, виховання, розвиток, можливість зростати в атмосфері добра та спокою, при цьому батько завжди зможе бачитись та спілкуватися з сином, приймати повноцінну участь у вихованні дитини.

Представник позивача ОСОБА_2 просив також про задоволення позову та захист прав та інтересів матері і дитини, вказав на недопустимість розлуки малолітньої дитини з матір»ю, яка позитивно характеризується, має роботу, щодо її особи відсутні обмеження, встановлені сімейним законодавством, які б забороняли чи перешкоджали дитині проживати з матір»ю.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Піщанської РДА Дреліховська С.О. у вирішенні спору поклалася на розсуд суду, вказавши, що дане питання перебуває на контролі у службі у справах дітей Піщанської та Крижопільської РДА, їх спеціалісти отримали звернення матері дитини з приводу насильства щодо неї та заборони спілкуватись з дитиною, спеціалісти служби пропонували сторонам досягти примирення та дійти згоди у вирішенні місця проживання дитини, виїздили до сторін по місцю проживання, провели обстеження матеріально-побутових умов та дійшли висновку, що прийнятні умови створено для проживання дитини як батьком, так і матір»ю.

Відповідач ОСОБА_4, батько дитини, позову не визнав, заперечивши обставини, викладені позивачкою, вважає, що мати дитини не зможе, на відміну від нього, дати дитині належний догляд, оскільки буде дбати про власні інтереси, а не про інтереси дитини, насильство в сім»ї відповідач заперечив, вказавши, що ОСОБА_1 сама втекла з дому, залишивши дитину, що й раніше робила неодноразово.

Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_7 просив відмовити в задоволенні позову, оскільки для проживання дитини з матір»ю відсутні умови, мати не зареєстрована на постійне проживання в АДРЕСА_1, а баба дитини з боку матері, ОСОБА_9, має легеневе захворювання, яке може зашкодити дитині.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, дід та баба дитини з боку батька, позову не визнали, вважаючи, що дитині буде краще проживати з батьком, заперечили насильство в сім»ї щодо ОСОБА_1, вважають, що позивач не впорається з вихованням дитини, оскільки вона походить з неблагополучної сім»ї.

Заслухавши сторони, їх представників, представника третьої особи, свідків, дослідивши представлені сторонами докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено шлюб 25 серпня 2007 року у Дмитрашківській сільській раді Піщанського району, що підтверджується свідоцтвом про шлюб на а.с.4.Даний шлюб розірвано рішенням суду від 27 червня 2012 року ( а.с.50).В період подружнього життя у них народилася дитина -син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1»я проживала в АДРЕСА_2 в будинку бабусі чоловіка, однак спільне життя не склалося з ряду причин, в тому числі із-за надміру великого впливу батьків ОСОБА_4 в життя молодого подружжя. Після чергового конфлікту із застосуванням фізичного та психологічного насильства сторін один до одного, що доводиться відмовними матеріалами №№ 358, 459, 451 з Піщанського РВ УМВС, дослідженими в судовому засіданні, позивач змушена була залишити місце проживання в АДРЕСА_2 та переїхати до будинку своїх батьків в АДРЕСА_1, при цьому відповідачі не дозволили її забрати сина з собою, застосувавши фізичну силу.Підставою звернення позивача до суду стало те, що відповідачі створюють перешкоди матері дитини до спілкування з сином, побачень з ним, в позасудовому порядку визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_8 неможливо, служби у справах дітей також виявились неспроможними вирішити спір наданими їм законом засобами.Вказане підтверджено поясненнями сторін у справі та свідків ОСОБА_10, співробітника Піщанського РВ УМВС, ОСОБА_11, Дмитрашківського сільського голови, ОСОБА_12, працівника дитячого садка с.Дмитрашківка Піщанського району.

За правилами ч.1 ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

За ст.9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року , дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Принцип ст.6 Декларації прав дитини, за яким малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір'ю лише у винятковій ситуації, не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що витікає як зі ст.141 СК України, так зі змісту Конвенції про права дитини, тим більш, що поняття «розлучення»не співпадає з поняттям «визначення місця проживання», оскільки мати дитини у разі визначення місця проживання дитини з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, рівно як і батько дитини, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини батьки можуть реалізувати свої права шляхом домовленості між собою щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішенням. Обмеження у цьому разі стосується тільки місця проживання дитини до досягнення нею віку 14 років.

Судом встановлено, що батько та мати дитини проживають окремо з травня 2012 року, кожен з батьків позитивно характеризується, матеріально забезпечений і у кожного з батьків за місцем проживання створені всі необхідні умови для належного виховання дитини, кожен з батьків приділяє увагу сину,є здоровим, що доводиться письмовими висновками та актами служби у справах дітей на а.с.35-37, 59, 73; актом комісії Соколівської сільської ради Крижопільського району на а.с.6; витягом з наказу на а.с.7; висновками про стан здоров»я батьків дитини на а.с.8,9,40-43,60; документами про зайнятість сторін на а.с.7,38,39,61.

При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров»я та інші обставини, що мають значення, серед яких переважну можливість матері створити дитині для виховання та розвитку атмосферу спокою, добра, любові, безконфліктності та застосування тиску у вирішенні виниклих проблем, готовність позивача ОСОБА_1 не чинити батькові дитини перешкод у спілкуванні з сином та у вільному його відвідуванні, участі у житті малолітнього ОСОБА_8.

Враховуючи вищенаведені обставини справи, суд погоджується з доводами позивача про те, що визначення місця проживання дитини за місцем проживання матері буде відповідати інтересам дитини, позбавить її стресових випадків.При цьому суд позов задовольняє частково не зазначаючи місця проживання дитини, оскільки предметом спору є вирішення питання про те, з ким із батьків повинна залишитись дитина (ч. 1 ст. 161 СК), а не визначення конкретного помешкання дитини.За даних обставин, аналізуючи наведене, суд вважає можливим визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання його матері -ОСОБА_1.

Рішення прийнято у відповідності до матеріального закону- ст.ст.160,161 СК України.

Ст.367 ЦПК не передбачено негайного виконання рішення суду в частині передачі дитини, тому в даній частині в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 79,84, 85,88, 209, 213-215,218 ЦПК,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визначити місце проживання ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір»ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, за місцем її проживання.

Зобов»язати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 передати ОСОБА_8 із усіма його особистими речами матері ОСОБА_1.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні вимог щодо визначення місця проживання ОСОБА_8 за конкретною адресою знаходження помешкання матері та допущення рішення суду до негайного виконання в частині передачі дитини разом з особистими речами матері за безпідставністю вимог.

Стягнути зі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_1 судові витрати пропорційно до задоволених вимог: судовий збір 90 грн., витрати на правову допомогу -900 грн., витрати, що пов»язані з явкої сторони та її представника до суду,- 120грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, апеляційна скарга може бути подана до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення через суд першої інстанції.

З повним рішенням суду сторони та особи, які беруть участь у справі, можуть ознайомитися 7 вересня 2012 року о 10 год. в залі судових засідань №1 Піщанського районного суду, де відбудеться проголошення його повного тексту.

Суддя: