Рішення № 25945540, 04.09.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2-1196/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пасинок В.С., при секретарях Малоїд Ю.М., Мушта І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району», Київська міська рада, Комунальне підприємство «ЖЕО-105 Голосіївського району», третя особа: «Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві»про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

у листопаді 2011 року позивач звернувся з позовом до Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району», Київської міської ради про відшкодування збитків та моральної шкоди.

В ході розгляду справи на задоволення клопотання представника позивача до участі у справі було залучено у якості співвідповідача КП «ЖЕО-105 Голосіївського району», а також у якості третьої особи - Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.

Просив стягнути солідарно із відповідачів, як із балансоутримувача житлового будинку та виконавця послуг з благоустрою прибудинкової території, на його користь суму матеріальних збитків в розмірі 103 607,05 грн., 25 000,00 грн. моральної шкоди та відшкодувати судові витрати: судовий збір в розмірі 1 286,07 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 1 000,00 грн. та 800,00 грн., сплачених за проведення товарознавчого дослідження.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог посилався на те, що 14 червня 2011 року приблизно о 21.00 год. в результаті обвалу підпірної цегляної стіни в дворі будинків АДРЕСА_1 на належний йому на праві власності автомобіль марки 6»реєстраційний номер НОМЕР_1, йому було заподіяно матеріального збитку. Зазначив, що автомобіль було припарковано на площадці у дворі вказаних будинків, будь-які забороняючі цьому знаки або розмітки відсутні. Вважає, що внаслідок невиконання відповідачами своїх повноважень, визначених Законами України «Про місцеве самоврядування», «Про місцеві державні адміністрації», оскільки не забезпечили належний догляд за технічним станом підпорядкованого ним нерухомого майна, їх бездіяльності, сталася вказана подія.

Позивач та його представник в ході розгляду справи підтримали позовні вимоги з урахуванням уточнень й обґрунтування позову в повному обсязі та просили суд позов задовольнити з обставин, викладених у ньому (а.с. 84).

Представник відповідача Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації в ході розгляду справи проти вимог позову заперечувала, посилаючись на те, що адміністрація Голосіївського району м. Києва є неналежним відповідачем у справі, оскільки не є балансоутримувачем будинків АДРЕСА_1. Крім того, в обґрунтування своєї позиції зазначала про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження вини адміністрації в падінні підпірної стіни, щодо причин її обвалу, хто є відповідальною особою за спричинені збитки та моральні страждання, а також звернула увагу суду на те, що позивач міг усвідомлювати можливість випадкового руйнування стіни та можливість виникнення негативних наслідків, проте, на власний розсуд ризикнув власним майном. З огляду на зазначене, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району»в ході розгляду справи також проти заявлених позивачем вимог заперечував, мотивуючи це тим, що підпірна стіна будинку АДРЕСА_1 на балансі підприємства не перебувала й не перебуває, інформації про те, ким і коли вона збудована також немає. Крім того, зазначив про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження причини руйнування стіни, що має визначальне значення для вирішення справи, оскільки згідно ст. 323 ЦК України ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Представник Київської міської ради проти вимог ОСОБА_1 заперечувала, посилаючись на те, що Київської міською радою жодних прав та свобод позивача не порушено, а згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації від 10 грудня 2010 року № 1112 «Про питання організації управління районами м. Києва» жилий будинок АДРЕСА_1 передано до сфери управління Голосіївського району м. Києва. До того ж, зазначила про те, що вказаний будинок перебуває на балансі КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району». Просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача КП «ЖЕО-105 Голосіївського району»проти вимог позову заперечував, посилаючись на те, що підпірна цегляна стіна, розташована між будинком АДРЕСА_1 та дитячим садочком на балансі підприємства не перебуває.

Третя особа - Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, яка повідомлялась в установленому порядку про дату та місце розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Так, згідно акту виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт 4 аварійно-рятувальним загоном КАРС «Київська служба порятунку»від 15 червня 2011 року у дворі будинків АДРЕСА_1 мав місце обвал підпірної стіни, яка впала на автомобіль марки 6»реєстраційний номер НОМЕР_1, належний ОСОБА_1 (а.с. 11).

Згідно розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 січня 2011 року № 95 «Про повноваження районних у м. Києві державних адміністрацій»та від 31 січня 2011 року № 121 «Про реалізацію районним в м. Києві державними адміністраціями окремих повноважень»районні в м. Києві державні адміністрації здійснюють виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізують повноваження, делеговані їм відповідною радою, відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації»від 09 квітня 1999 року № 586-XIV.

Відповідно до п. 1 додатку 4 «Перелік повноважень у галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку»до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 121 «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень»від 31 січня 2011 року до повноважень районної державної адміністрації відноситься, зокрема, здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню, здійснення контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об'єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об'єктах.

Згідно ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»від 09 квітня 1999 № 586-XIV в управлінні відповідних місцевих державних адміністрацій перебувають об'єкти державної власності, передані їм в установленому законом порядку. У разі делегування місцевим державним адміністраціям районними чи обласними радами відповідних повноважень в їх управлінні перебувають також об'єкти спільної власності територіальних громад.

Згідно ч. 1 ст. 19 вказаного закону місцева державна адміністрація здійснює на відповідній території управління об'єктами, що перебувають у державній власності та передані до сфери її управління, сприяє створенню на цих об'єктах систем управління якістю, систем екологічного управління, інших систем управління відповідно до національних або міжнародних стандартів, приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію підприємств, установ і організацій, що належать до сфери її управління, а також здійснює делеговані відповідною радою функції управління майном, що перебуває у спільній власності територіальних громад.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»від 06 вересня 2005 року № 2807-IV до об'єктів благоустрою населених пунктів належать прибудинкові території, території будівель та споруд інженерного захисту територій.

Згідно ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів об'єктів благоустрою державної та комунальної форм власності. Балансоутримувача об'єктів благоустрою, які перебувають у приватній власності, визначають їх власники. 2. Балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи,організації.

Власник об'єкта благоустрою за поданням його балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту цього об'єкта на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Балансоутримувач об'єкта благоустрою несе повну відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі.

На території об'єкта благоустрою відповідно до затвердженої містобудівної документації можуть бути розташовані будівлі та споруди торговельного, соціально-культурного, спортивного та іншого призначення. Власники цих будівель та споруд зобов'язані забезпечити належне утримання наданої їм у встановленому порядку земельної ділянки, а також можуть на умовах договору, укладеного з балансоутримувачем, забезпечувати належне утримання іншої закріпленої за ними території прилеглої території) та/або брати пайову участь в утриманні об'єкта благоустрою.

Статтею 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»передбачено, що утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Положеннями вступної частини «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно із законом.

Нормами абзацу 20 вступної частини вказаних Правил, утримання будинків і прибудинкових територій господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Як встановлено в ході розгляду справи, житлові будинки АДРЕСА_1 знаходяться на балансі КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району»(а.с. 9, 82).

Відповідно до положень статуту КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району», затвердженого розпорядженням Голосіївської районної у м. Києві ради від 02 серпня 2007 року № 58, підприємство утворене рішенням 11 сесії ІІ скликання Голосіївської районної у м. Києві ради від 25 листопада 2004 року № 30/07 та відноситься до сфери управління Голосіївської районної у м. Києві ради та власного виконавчого органу Голосіївської районної у м. Києві ради, створеного на базі Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації у межах повноважень, визначених в порядку, встановленому законодавством.

Підприємство є підзвітнім та підконтрольним Голосіївській районній раді та Голосіївській районній у м. Києві державній адміністрації з питань, визначених законодавством та цим статутом.

Підприємство створене з метою забезпечення виконання функцій балансоутримання житлового та нежитлового фонду територіальної громади Голосіївського району м. Києва на договірних засадах, організації та контролю утримання житлових та нежитлових будинків, прибудинкових територій територіальної громади Голосіївського району м. Києва, благоустрою території індивідуальної малоповерхової забудови.

Серед основних напрямків діяльності підприємства є організація робіт з відновлення житлового фонду (капітального та поточного ремонту, реконструкції) та технічний нагляд за проведенням робіт за рахунок коштів бюджету та інвесторів (а.с. 142-150).

Згідно п. 4.2.3. статуту КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району»зобов'язано вести технічну документацію на будівлі, інженерні споруди, об'єкти благоустрою, озеленення, прибудинкові території, щодо яких підприємство здійснює повноваження по балансоутриманню (а.с. 147).

Згідно норм п. п. 4, 5 ДБН В.1.1-3-97. Інженерний захист територій, будинків і споруд від зсувів та обвалів утримуючі протизсувні споруди повинні забезпечувати можливість сприйняття зсувного тиску за рахунок реактивної опори стійкого ґрунту по поверхнях опор глибокого заставляння, а також не допускати продавлювання і переповзання ґрунту зсувного масиву через них. Підтримуючі протизсувні споруди слід виконувати у вигляді підпірних стін контрбанкетів або контрфорсів.

Проаналізувавши вказані положення, суд дійшов до висновку про те, що основною функцією підпірних стін є забезпечення функціональності крутої чи навіть вертикальної конструкції, що повинна мінімізувати ерозійні процеси, забезпечити структурну стабільність і стійкість до зовнішніх навантажень.

Проте, в ході розгляду справи відповідачами, зокрема, Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією, КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району»категорично заперечувався факт перебування на балансі та обслуговуванні підпірної стіни по АДРЕСА_1 з посиланням на те, що остання не відомо ким і коли була збудована (а.с. 82, 85-87, 98-100).

Разом з тим, в ході виїзного судового засіданні, проведеного 14 травня 2012 року, судом встановлено, що підпірна стіна, обвал якої мав місце 14 червня 2011 року, є суцільною з будинком АДРЕСА_1 (а.с. 115-116).

Крім того, Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 26 липня 2011 року було видано відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування», розпорядження Київської міської державної адміністрації від 10 грудня 2010 року № 1112 «Про питання організації управління районами в м. Києві», рішення Київської міської ради від 31 березня 2011 року № 102/5489 «Про деякі питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва, та передаються до сфери управління Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації»розпорядження № 574 та № 575 про ремонт підпірної стіни будинку АДРЕСА_1, відповідно до яких зобов'язано КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району»виступити замовником та забезпечити виконання робіт вказаної підпірної стіни (а.с. 161, 162).

Обов'язок доказування закон покладає на сторони.

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тому, приймаючи до уваги факт того, що Голосіївська районна у м. Києві адміністрація здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для чого має структурні підрозділи, які здійснюють контроль за благоустроєм Голосіївського району, та КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району», яке, будучи підконтрольною Голосіївській районній у м. Києві державній адміністрації, має обов'язком ведення технічної документації на будівлі, інженерні споруди, об'єкти благоустрою, озеленення, прибудинкові території, щодо яких підприємство здійснює повноваження по балансоутриманню, суд критично ставиться до позиції останніх з приводу не перебування на балансі та обслуговуванні підпірної стіни по АДРЕСА_1, оскільки, як того вимагає ст. 60 ЦПК України, ними не надано доказів на підтвердження того, що підпірна стіна є окремою спорудою, походження якої невідоме, а також того, що вказаними відповідачами вживались заходи щодо вирішення питання про визначення статусу підпірної стіни, зокрема, звернень в установленому законом порядку щодо знесення останньої через її спорудження в порушення встановлених вимог закону. Вказане, на думку суду, свідчить про неналежне виконання відповідачами покладених на них законодавством обов'язків.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на наведене, суд вважає, що КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району», як балансоутримувач будинків і прибудинкових територій Голосіївського району м. Києва, та Голосіївська районна у м. Києві адміністрація, як контролюючий орган, рішеннями якого керується КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району», є належними відповідачами у даній цивільній справі.

Разом з тим, враховуючи те, що відповідачами не надано до суду жодного належного та допустимого доказу, який би свідчив про завдання шкоди не з їх вини, суд прийшов до висновку, що шкода позивачу була заподіяна саме внаслідок бездіяльності вказаних відповідачів, в зв»язку з чим обов»язок по відшкодуванню заподіяної шкоди слід покласти саме на них солідарно.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України у випадку, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі. У заяві про витребування доказів має бути зазначено, який доказ вимагається, підстави, за яких особа вважає, що доказ знаходиться в іншої особи, обставини, які може підтвердити цей доказ.

Зазначеним порядком витребування доказів, який передбачений правилами ст. 137 ЦПК України, відповідачі не скористались та не витребували у встановленому законом порядку доказів, необхідних їм для обґрунтування своєї позиції.

Аналогічно відповідачами не було використано їх право, передбачене ст. 142 ЦПК України щодо призначення експертизи для з»ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо з приводу обґрунтування їх позиції щодо не встановлення причин обвалу підпірної стіни по АДРЕСА_1 що, на думку останніх, має визначальне значення для вирішення справи, оскільки згідно ст. 323 ЦК України ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом

Згідно звіту № 88 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, від 20 червня 2001 року вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження складає 103 607,05 грн.(а.с. 14-44).

За складання вказаного звіту позивачем було сплачено 800,00 грн., що підтверджено квитанціями № 029 від 17 червня 2011 року та № 035 від 20 червня 2011 року (а.с. 12).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню, а тому слід з Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району»солідарно стягнути на користь позивача суму матеріального збитку у розмірі 103 607,05 грн.

Розглядаючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 25 000,00 грн., суд надходить до висновку про їх часткове задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діяти чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року (із подальшими змінами), заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

При з'ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи викладене, розглядаючи вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд прийшов до висновку про те, що позивачу дійсно була заподіяна така шкода, однак, враховуючи усі встановлені судом по справі обставини, суд вважає вказану суму моральної шкоди в розмірі 25 000,00 грн. такою, що не відповідає ступеню перенесених страждань, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 3 000,00 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд присуджує до стягнення на користь позивача з відповідачів судові витрати: пов'язані із залученням спеціаліста щодо проведення товарознавчого дослідження в розмірі 800,00 грн., судовий збір у розмірі 1 286,07 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн. Однак, суд відмовляє у відшкодуванні судових витрат пов'язаних з отриманням правової допомоги в розмірі 1 000,00 грн., оскільки суду не було надано доказу понесених позивачем витрат у вказаному розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1190 ЦК України, Законом України «Про благоустрій населених пунктів», Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 яким затверджені «Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій», ст. ст. 10, 11, 57-60, 64, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району», Київська міська рада, Комунальне підприємство «ЖЕО-105 Голосіївського району», третя особа: «Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві»про відшкодування збитків та моральної шкоди -задовольнити частково.

Стягнути з Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації (03039, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 42, код 37308812), Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району» (03039, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 17-Б, код ЄДРПОУ 32375554) солідарно на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) у відшкодування матеріального збитку 103 607 (сто три тисячі шістсот сім) грн. 05 коп.

Стягнути з Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації ()03039, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 42, код 37308812), Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району»(03039, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 17-Б, код ЄДРПОУ 32375554) солідарно на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) у відшкодування моральної шкоди 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації ()03039, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 42, код 37308812), Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району»(03039, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 17-Б, код ЄДРПОУ 32375554) солідарно на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 1 286 (одна тисяча двісті вісімдесят шість) грн. 07 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп., вартість проведення авто товарознавчого дослідження у розмірі 800 (вісімсот) грн. 00 коп.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Голосіївський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.С. Пасинок