Справа № 2-1968/12
РІШЕННЯ
іменем України
21.06.2012
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Грегуль О.В.
при секретарі - Гавриш Д.В.
з участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судому засіданні в м. Києві справу за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, який на час розгляду справи, є правонаступником акціонерного комерційного банку «Мрія», звернувшись до суду з вищевказаним позовом, посилається на неналежне виконання відповідачами договірних зобов'язань.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив про його задоволення.
Представник відповідача - ОСОБА_2, який одночасно є і адвокатом відповідачки - ОСОБА_3, позовні вимоги визнав лише в частині стягнення чистого кредиту і лише з відповідача - ОСОБА_2.
Вислухавши пояснення представників сторін, заслухавши думку адвоката, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд у судовому засіданні встановив наступне.
8 серпня 2006 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір, за умовами якого, банк надав відповідачу кредит у сумі 330000 грн. на строк до 8 серпня 2009 року, який останній зобов'язався погашати разом з відсотками, відповідно до встановленого графіка.
8 серпня 2006 року між позивачем, відповідачем та відповідачкою був укладений договір поруки, за умовами якого, відповідачка зобов'язалася нести з відповідачем солідарну відповідальність перед позивачем у разі невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором.
Відповідач не виконав належним чином взяті на себе перед банком зобов'язання щодо погашення кредиту та відсотків за користування ним.
Відповідно до умов кредитного договору, банк має право за порушення умов договору щодо своєчасного повернення кредиту і відсотків щомісячними платежами, стягнути заборгованість за кредитом, відсоткам, втрату від інфляції, відсотки річних від простроченої суми та пеню.
Станом на 16 березня 2012 року сума боргу перед банком, становить: 286340 грн. 11 коп. - заборгованості за кредитом, відсоткам, втрати від інфляції, відсоткам річних від простроченої суми і пені.
Саме станом на 16 березня 2012 року, банк просить стягнути з відповідачів зазначену заборгованість.
Згідно зі ст. ст. 514, 541, 553, 554, 625, 1050 ч. 2, 1054 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до п. 9.1. кредитного договору від 8 серпня 2006 року, у разі несвоєчасного повернення кредиту позичальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 % річних від простроченої суми.
Однак, у позові позивач просить, окрім стягнення 30 % річних від простроченої суми, ще й про стягнення 3 % річних від простроченої суми, що суперечить положенням ст. 625 ЦПК України.
Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідачів 3 % річних від простроченої суми в розмірі 1681 грн. 44 коп., є безпідставними.
286340 грн. 11 коп. - 1681 грн. 44 коп. = 284658 грн. 67 коп..
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦПК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до позовних вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ч. 3 - ч. 5 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Представник відповідача, який одночасно, є і адвокатом відповідачки, подав заяву про застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені.
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, кредит надавався строком до 8 серпня 2009 року.
Із позовними вимогами про стягнення пені, позивач звернувся до суду 12 вересня 2011 року, тобто, з пропуском річного строку позовної давності.
Будь-яких доказів про поважність причин пропуску річного строку позовної давності, позивач суду не надав і судом таких доказів, не здобуто.
Тому, позовні вимоги в частині стягнення пені, підлягають задоволенню лише в межах одного року, перебіг якого починається, після 8 серпня 2009 року.
Виходячи з розміру нарахованої позивачем пені станом на 16 березня 2012 року в сумі 11002 грн. 92 коп., розмір пені в межах одного року, становить 9277 грн. 89 коп..
11002 грн. 92 коп. - 9277 грн. 89 коп. = 1725 грн. 03 коп..
284658 грн. 67 коп. - 1725 грн. 03 коп. = 282933 грн. 64 коп..
Доводи представника і адвоката відповідачів про припинення договору поруки на час звернення позивача до суду з вищевказаним позовом, суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до п. 8 договору поруки, цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачі мають нести солідарну відповідальність перед позивачем.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.
Оскільки позов частково задовольняється, то відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідачів підлягають стягненню судові витрати по справі, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 4-11, 209, 213-215 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» 282933 грн. 64 коп. - заборгованості за простроченим кредитом, відсоткам, втрати від інфляції, відсоткам річних від простроченої суми і пені.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» 850 грн. - судового збору та 60 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» 850 грн. - судового збору та 60 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Перерахування стягнутих грошових коштів здійснити за реквізитами: отримувач: відділення «Київська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк», рахунок № 37399000001023 у ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, код ЄДРПОУ 14359319.
В іншій частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ:
Судове рішення № 25940575, Деснянський районний суд міста Києва було прийнято 21.06.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-1968/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: