Рішення № 25938662, 31.08.2012, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №0911/111/2012

31 серпня 2012 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Грещука Р.П.,

секретаря - Клекот Л.М.,

з участю прокурора -Кітраля С.І.,

представника позивача - Шевчука В.М.,

відповідача -ОСОБА_2,

представника відповідача - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Надвірна справу за позовом військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в особі Івано-Франківського КЕЧ району до ОСОБА_2 про вилучення земельної ділянки з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Івано-Франківського гарнізону в особі Івано-Франківського КЕЧ району звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про вилучення земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до вимог ЗК України та З-ну України «Про використання земель оборони»військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування.

В результаті перевірки, проведеної військовою прокуратурою Івано-Франківського гарнізону, було встановлено, що ОСОБА_2 без наявності належних правовстановлюючих документів, дозволу на виконання будівельних робіт та без проектно-кошторисної документації, в порушення вимог земельного законодавства здійснив самовільне будівництво гаражу на земельній ділянці площею 0,0060 га, яка розташована на території військової частини А-1807, що в АДРЕСА_1 Дана земельна ділянка входить до складу земель оборони, на які є державний акт на право постійного користування землею ІІ-ІФ №000378 від 1995 року. На вимогу звільнити самовільно зайняту земельну ділянку і привести її в стан, придатний для використання, відповідач не реагує, в зв'язку з чим військова прокуратура за заявою КЕЧ району змушена звернутися з даним позовом в суд.

В судовому засіданні військовий прокурор та представник Івано-Франківської КЕЧ району заявлені позовні вимоги підтримали з підстав, які викладені в позовній заяві, просять позов задоволити в повному об'ємі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлений до нього позов не визнав, вважає його безпідставним. Суду пояснив, що він з 1993 року разом з сім'єю проживає на території військового містечка в АДРЕСА_1 Дану земельну ділянку він самовільно не захоплював, бо вона прилягає до його будинку і була огороджена. В 1997 році з дозволу командира гарнізону на місці старого сараю, який він змушений був знести, так як той став непридатний для використання, він побудував гараж, яким користується по даний час.

Зазначає, що перевірка у в/ч А-1807 була зроблена органами прокуратури вибірково, оскільки було обстежено тільки дві земельні ділянки, де були збудовані якісь споруди, а таких забудов у військовому містечку є більше сотні.

Крім того, зазначає, що постановою Надвірнянського р-нного суду від 05.08.2011 року постанова інспекції Держкомзему в Надвірнянському районі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП визнана нечиною та скасована і в цій постанові суд зазначає, що самовільного захоплення земельної ділянки на території в/ч А-1807 не встановлено.

Вважає, що він є належним землекористувачем і тому просить в позові відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, надані ними на виконання ст. 60 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування та заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Зі змісту ст.60 ЦПК України випливає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, а також доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно ст. 77 ЗК Кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до Законодавства України.

Відповідно до ст. ст. 1,2 З- ну України «Про використання земель оборони»військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Судом встановлено, що Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління та Івано-Франківська КЕЧ району в силу ст. 3 З-ну України «Про Збройні Сили України»є органом влади на місцях в системі Збройних Сил України, на балансі яких перебувають військові містечка в зоні їх діяльності і на які покладено відомчий контроль за використанням за цільовим призначенням земель, наданих в користування Збройних Сил України, а також їх облік.

Івано-Франківською КЕЧ району спільно з працівниками СБ України у Західному регіоні виявлено факт самовільного захоплення частини земельної ділянки у військовому містечку в АДРЕСА_1 площею 0,0060 га. ОСОБА_4, на якій зведено гараж, що підтверджується листом т.в.о.начальника Івано-Франківської КЕЧ району до військового прокурора Івано-Франківського гарнізону від 14.07.2011 р. за №6/675.

Даний факт також підтверджується актом огляду та перевірки військових земель від 26.05.2011 року комісії Івано-Франківської КЕЧ району військової частини А-1807, з якого вбачається, що в ході перевірки використання земельної ділянки в/ч А-1807 виявлено збудовану цегляну будівлю на капітальному фундаменті загальною площею біля 80 м.кв., яка належить мешканцю військового містечка ОСОБА_4, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства та приписом від 08.07.2011року.

Із долученого до матеріалів позовної заяви переліку земельних ділянок, які обліковуються за формою 405 в Міністерстві оборони України Західного ТКЕУ та звірки по обліку земель МО України по Івано-Франківській КЕЧ району з територіальними органами Держкомзему в АДРЕСА_1 використовується в/ч А-1807, КЕЧ, ЛПК, БУ-2 та обліковується в Міністерстві Оборони України Західного ТКЕУ .

Нецільове використання земельної ділянки призвело до порушення вимог п.п. 36,42 «Положення про порядок надання в користування земель для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями», затвердженого Наказом Міністра Оборони України від 22.12.1997 року № 483, відповідно до якого землі, які виділені в користування Міністерству оборони України повинні використовуватися тільки за цільовим призначенням і забороняється займати для будівництва індивідуальних і кооперативних житлових будинків, гаражів, інших господарських будівель, а також під дачі та садово-городні ділянки.

Разом з тим, суд не може взяти до уваги посилання відповідача та його представника про те, що самовільно він спірну земельну ділянку не займав, гараж побудував з відому та дозволу командира гарнізону, про що свідчить той факт, що постанова УДК в Надвірнянському районі від 15.07.2011 року про накладення на нього адмінстягнення за ст.53-1 КУпАП судом скасована, оскільки жодних правовстановлюючих документів, які надають йому право на використання земельної ділянки і зведення гаражу, він суду не надав. Окрім того, спірна земельна ділянка входить до складу земель оборони, на які є Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ІФ №000378 за 1995 рік, і командир військової частини( гарнізону) не вправі самостійно вирішувати питання про її виділення громадянам для використання з будь-якою метою.

Згідно з вимогами ст.116 ЗК України громадяни набувають право власності та право користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок.

Відповідно до ч.1 ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що рішень органів виконавчої влади Надвірнянського району та смт. Делятин Надвірнянського району чи інших державних органів приватизації щодо надання ОСОБА_4 спірної земельної ділянки не приймалося та документ, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою йому не видавався.

Тому, оцінюючи здобуті в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку про можливість задоволення позову прокурора Івано-Франківського гарнізону в особі Івано-Франківського КЕЧ.

Відповідача- ОСОБА_2 слід зобов'язати звільнити зайняту ним земельну ділянку площею 0,0060 га, яка розташована на території в/ч А 1807 в АДРЕСА_1 і яка належить на праві постійного землекористування Міністерству оборони України та знаходиться на обліку в Івано-Франківській КЕЧ району, та знести самовільно побудований на ній гараж.

Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судові витрати по справі.

На підставі ст.ст. 125, 152, 211 ЗК України, керуючись ст.ст.88, 209, 213- 217 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Зобов'язати ОСОБА_2 звільнити незаконно зайняту земельну ділянку, яка знаходиться на території військової частини А-1807 (АДРЕСА_1, загальною площею 0,0060 га. та здійснити знесення власними силами самовільно побудований ним гараж на вищезазначеній земельній ділянці.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 214 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд.

Суддя Грещук Р.П.