Ухвала суду № 25937432, 04.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1201/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"04" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-1»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-1»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 14 жовтня 2011 року №0000652340.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що позивачем неправомірно визначено суму податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 133 33,33 грн. на підставі податкової накладної ПАТ «ТММ-Енергобуд»№20 від 21 липня 2011 року на загальну суму 680 000,00 грн., оскільки вона в порушення вимог п.201.10 Податкового кодексу України не була внесена до Єдиного реєстру податкових накладних.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

ТОВ «Енергія-1» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість в розумінні Податкового кодексу України.

Так, Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Енергія-1» з питань достовірності та повноти відображення даних податкової накладної в декларації з податку на додану вартість за липень 2001 року, за результатами якої складено акт від 30 вересня 2011 року №374/23-404/31597104.

В ході проведеної перевірки встановлено, що порушення позивачем п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 113 333,33 грн. А саме, позивачем було визначено суму податкового кредиту на підставі податкової накладної ПАТ «ТММ-Енергобуд»від 21 липня 2011 року №20, яка не була зареєстрована в Реєстрі податкових накладних. На думку відповідача, дана податкова накладна не є підставою для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту за липень 2011 року.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 14 жовтня 2011 року №0000652340, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 113 333,33 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 28 333,33 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку, подані скарги залишені без задоволення, оскаржуване податкове повідомлення - рішення без змін.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені мит ними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, зокрема, у разі придбання ним товарів та послуг для використанні її при здійсненні ним господарської діяльності. Підставою для виникнення такого права є належним чином оформлена його контрагентом податкова накладна. Крім того, така податкова накладна у відповідності до вимог п.201.10 Податкового кодексу України має бути внесена до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п.11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Енергія-1» (Замовник) та ПАТ «ТММ-Енергобуд»(Виконавець) 08 липня 2011 року укладено договір підряду №21/07 на проведення капітального ремонту. На виконання умов даного договору ПАТ «ТММ-Енергобуд»виписало позивачу податкову накладну №20 від 21 липня 2011 року на суму 680 00,00 грн.

Під час проведення відповідачем вищевказаної перевірки позивачем не було надано податкову накладну №20 від 21 липня 2011 року на суму 680 00,00 грн, в тому числі податок на додану вартість на суму 113 333,33 грн., яка стала підставою для формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість. Натомість, позивач надав її копію з листом до начальника Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва №1-08.09.-2011 від 08 вересня 2011 року про неможливість внести її до Реєстру податкових накладних.

Крім того, позивачем видані на виконання умов договору підряду від 08 липня 2011 року укладено договір підряду №21/07 ПАТ «ТММ-Енергобуд»виписало податкові накладні від 21 липня 2011 року №20 на суму 56 000,00 грн., та від 21 липня 2011 року №37 на суму 57 333, 33 грн., які станом на 01 серпня 2011 року не підлягали обов'язковій державній реєстрації. Дані податкові накладні були відображені у додатку 5 до звітної нової Декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року.

Слід зазначити, що директором ТОВ «Енергія-1» Наворенським Л.М. та головним бухгалтером ТОВ «Енергія-1» ОСОБА_3 засвідчено, що первинні документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання за період, що перевірявся відсутні (а.с.24).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідачем фактично не заперечується факт не включення податкової накладної №20 від 21 липня 2011 року на суму 680 00,00 грн. до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку. Що відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України доведено правомірність прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення. Порушення, допущені відповідачем під час складання атку перевірки на думку колегії суддів не є такими, що порушили права позивача та призвели до невірних висновків про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог та вважає, що суд першої інстанції правильно становив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-1»-залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст виготовлено 07.09.12