Постанова № 25936718, 10.07.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2012 р. справа № 2а-10215/110470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Прокопчук Т.С. Божко Л.А.

при секретарі судового засідання: Раковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Просте рішення»на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2011 року у справі №2а-10215/11/0470 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Просте рішення»до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2011 року ТОВ «Просте рішення»звернулося до суду з позовом до ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0001872302 від 27.07.2011 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2011 року позовні вимоги залишено без задоволення.

З такою постановою суду першої інстанції не погодилось ТОВ «Просте рішення»та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтувало тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вирішуючи питання щодо дійсності (недійсності, нікчемності) договору №011009 від 01.10.2009 року між позивачем та ПП «Контур Пак», суд фактичного ухилився від надання правової оцінки діям відповідача щодо визнання цього договору нікчемним, вважав, що відповідачу згідно покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності. Факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування. Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.10.2010 року, яким було встановлено винність ОСОБА_1 у фіктивному підприємництві не дає ніякої оцінки як укладанню, так відносно дійсності договору поставки, укладеного між позивачем та ПП «Контур Пак», так і доказів вини посадових осіб позивача. Вважав, що ні в акті, ні при розгляді справи відповідачем не надано доказів, що договори порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави, тобто є нікчемним згідно ст.215, 228 ЦК України. Також вважав, що лише відсутність податкової накладної, а не окремий її недолік, безспірно позбавляє платника податків права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітності періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). Окремий недолік податкової накладної, у тому числі сумніви щодо її підписання уповноваженою особою ПП «Контур пак», не може бути безумовною підставою для позбавлення податкової накладної сили звітного податкового і одночасно розрахункового документа, а відтак позбавлення позивача на формування податкового кредиту, вважав, що позивач на підставі наявних у нього документів і договорів, видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень) цілком законно та обґрунтовано визначив податковий кредит відповідних звітних періодів виходячи із договірної (контрактної) вартості (послуг) за договорами з ПП «Контур Пак».

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у позивача виписаних ПП «Контур пак»податкових накладних у спірних правовідносинах не створює права для формування податкового кредиту, оскільки з добутих по справі доказів вбачається відсутність об'єкту оподаткування ПДВ за переліченим вище правочином, яким, з огляду на положення ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»є реально здійснена господарська операція з поставки товару. Суд вважав, що позивач не навів доказів отримання або транспортування наявних у нього товарів (принтеру, широкоформатного Mutoh RY2-8064F, плити акрилової, ПВХ біл.3, біл.4, біл.6) саме від ПП «Контур Пак». Суд врахував наявність вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.10.2010 року, згідно якого директор ПП «Контур Пак»ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.205 КК України та вважав, що все це доводить факт нереальності вчинення господарської операції між позивачем та ПП «Контур Пак»за договором від 01.10.2009 року №011009. З цих підстав суд не прийняв доводи позивача про дійсність податкових накладних як первинних документів та вважав непідтвердженим первинними документами податковий кредит у розмірі 22724,41 грн.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими доводами з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що посадовими особами ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська з 30.06.2011 року по 06.07.2011 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Просте рішення»з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.08.2008 року по 31.12.2010 року по взаємовідносинам д ПП «Контур Пак». 13.07.2011 року було складено акт №1465/232/36054710, згідно висновків якого було встановлено порушення ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216, ст.228 ЦК України у частині недодержання вимог зазначених статей у момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства; відсутність об'єктів оподаткування ПДВ по операціях з придбання у ПП «Контур Пак»у жовтні 2009 року та у лютому 2010 року в розумінні ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»; внаслідок чого підприємством було завищено суму податкового кредиту 22724,41 грн. в тому числі за жовтень 2009 року у сумі 14365,83 грн. та за лютий 2010 року у сумі 8358,58 грн. в порушення пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». За результатами перевірки 27.07.2011 року ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська прийняла податкове повідомлення-рішення №0001872302, яким ТОВ «Просте рішення»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 28405,51 грн., у тому числі за основним платежем -22724,41 грн. та 5681,1 грн. -штрафні (фінансові) санкції. Підставою для збільшення грошового зобов'язання по ПДВ був договір поставки від 01.10.2009 року №011009, укладений між ТОВ «Просте рішення»(споживач) та ПП «Контур Пак»(постачальник), згідно якого постачальник зобов'язувався поставити принтер широкоформатний Mutoh RY2-8064F , а споживач оплатити цей товар. Сума договору 86195 грн. (у тому числі ПДВ 14365,83 грн.). Згідно додаткової угоди №01 від 01.02.2010 року ПП «Контур Пак»(постачальник) зобов'язувався поставити ТОВ «Просте рішення»(споживачу) плиту акрилову (РММА), опал 3ммх2,0х3,0, ПХВ біл.3мм 1,22х5,8, ПХВ біл.4мм 1,22х5,8, ПХВ біл.6мм 1,22х5,8, на загальну суму 50151,48 грн. (у тому числі ПДВ 8358,58 грн.). Вказаний вище товар ПП «Контур Пак»був відвантажений згідно накладних від 09.10.2009 року №926 та накладної від 02.02.2010 року №02021. ПП «Контур Пак»було виписано на цей товар податкові накладні від 09.10.2009 року №682 та від 02.02.2010 року №02020. Суми ПДВ були відображені ТОВ «Просте рішення»у складі податкового кредиту жовтня 2009 року та лютого 2010 року. ТОВ «Просте рішення»оплатило товар згідно платіжних доручень від 18.11.2009 року, 20.11.2009 року, 27.04.2010 року, 19.04.2010 року у повному розмірі (у тому числі ПДВ). Придбану у ПП «Контур Пак»продукцію ТОВ «Просте рішення»використало у власній господарській діяльності. ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська під час перевірки зробило висновок про порушення ПП «Контур Пак» ч.1 ст.203, 215, 228 ЦК України у частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з 01.01.2009 року по 30.04.22011 року по ланцюгу з покупцями серед яких рахується ТОВ «Просте рішення»на підставі наявності вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.10.2010 року у справі №1-378/2010, яким засновник ПП «Контур Пак» ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст.28 ч.2, ст.205 ч.1 КК України. На підставі вироку суду ДПІ встановлено відсутність об'єктів оподаткування у розумінні ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»по операціях з придбання товарів (послуг) та основних засобів за жовтень 2009 року у сумі 14365,83 грн. та за лютий 2010 року у сумі 8358,58 грн. (а.с.15-26).

Аналізуючи всі докази у справі, а саме: податкові декларації З ПДВ позивача за жовтень 2009 року та за лютий 2010 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, доданих до вказаних податкових декларацій, з яких вбачається, що позивачем включено до податкових зобов'язань суми ПДВ по податковим накладним, виданим ПП «Контур Пак», договір поставки обладнання та продукції виробничо-технічного призначення №011009 від 01.10.2009 року, згідно якого було поставлено ПП «Контур Пак»ТОВ «Просте рішення»вищевказаний принтер, видаткову накладну від 09.10.2009 року №926 на поставку принтера на суму 86195 грн. (у тому числі ПДВ 14365,83 грн.), податкову накладну від 09.10.2009 року №682, видану ПП «Контур Пак»ТОВ «Просте рішення»на придбання принтера за вищевказаною ціною, платіжні доручення від 18.11.2009 року №294 та від 20.11.2009 року №525 про оплату вартості принтера ТОВ «Просте рішення»на суму 80195 грн. та 6000 грн. відповідно, додаткову угоду №01 до вищевказаного договору поставки від 10.02.2010 року, згідно якого ПП «Контур Пак»поставило ТОВ «Просте рішення»плиту акрілову та ПХВ трьох видів на суму 50151,48 грн. (у тому числі ПДВ 8358,58 грн.), видаткову накладну №02021 від 02.02.2010 року, податкову накладну від 02.02.2010 року №0202 на цей товар вартістю 50151,48 грн. (у тому числі ПДВ 8358,58 грн.), платіжні доручення від 19.04.2010 року №785 та від 27.04.2010 року №803, згідно яких ТОВ «Просте рішення»оплатило відповідно вартість товару на загальну суму 50151,48 грн., колегія суддів приходить до висновку про реальність вищевказаних господарських операцій. (а.с.28-54).

У подальшому ТОВ «Просте рішення»використало придбаний у ПП «Контур Пак»товар у власній господарській діяльності, про що свідчать інші документи, а саме: акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, інвентарна картка обліку основних засобів, інвентаризаційний опис основних засобів №1, попередні калькуляції вартості виробництва продукції за лютий, березень 2010 року, з яких вбачається, що позивач використовував у своїх господарській діяльності плиту акрілову та ПХВ, а саме у рекламній діяльності. (а.с.59-70).

Як вбачається з тексту акту перевірки, ДПІ в Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська фактично не оспорювався факт отримання вищевказаного товару, оплата його вартості поставщику та використання товару у своїй господарській діяльності. Однак, відповідач у своїх поясненнях вказував на те, що даний товар позивач міг придбати у іншого контрагента. Колегія суддів не може погодитися з таким твердженням. оскільки вищевказані первинні документи спростовують такі твердження

Єдиною підставою для збільшення грошового зобов'язання по ПДВ позивачу відповідачем є наявність вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.10.2010 року у справі №1-378/2010 відносно засновника ПП «Контур Пак»ОСОБА_1 Однак вказаним вироком суду не дано ніякої оцінки дійсності (недійсності) договору поставки, укладеного між позивачем та ПП «Контур Пак», а також не встановлено доказів вини посадових осіб ТОВ «Просте рішення». При цьому відповідач у своєму акті послався на те, що позивачем та його контрагентом ПП «Контур Пак»порушено ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216, ст.228 ЦК України, вчинені правочини не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства.

Суд першої інстанції послався на пояснення свідка ОСОБА_1 про те, що він не здійснював ніякої фінансово-господарської діяльності та не підписував ніяких первинних документів.

Так, згідно ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, 228 (в редакції на момент правовідносин) ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Аналізуючи вищевказані норми цивільного законодавства та податкового законодавства, колегія суддів виходить з того, що в даних правовідносинах слід встановлювати безпосередньо умисел на укладання правочину, що порушує публічний характер, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави обох сторін у договорі та вважає, що одна сторона не може нести відповідальність за незнання умислу другої сторони за умови виконання ними всіх умов договору.

У даному випадку, ТОВ «Просте рішення», укладаючи 01.10.2009 року договір поставки та 01.02.2010 року додаткову угоду з ПП «Контур Пак»не могло знати про те, що засновник та директор ПП «Контур Пак»у майбутньому (22.10.2010 року) буде засуджений вироком суду за фіктивне підприємництво.

Колегія суддів погоджується з твердженням позивача про те, що вирок може свідчити про нездійснення ОСОБА_1 діяльності від імені ПП «Контур Пак», але не може свідчити про відсутність господарської діяльності ПП «Контур Пак», яке було у встановленому порядку зареєстроване як юридична особа. На час вчинення спірних господарських операцій вказаний суб'єкт підприємницької діяльності був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а відтак мав цивільну правоздатність на здійснення господарської діяльності, у тому числі укладання і виконання правочинів. Вироком суду не встановлено порушення позивачем податкового законодавства та не спростовано реальність господарських операцій, які мали місце між позивачем та ПП «Контур Пак». Як встановлено матеріалами справи, станом на 21.06.2012 року ПП «Контур пак»не виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. До 19.05.2010 року ПП «Контур пак»було платником ПДВ.

Щодо твердження відповідача, який посилається на вирок суду, про те, що ОСОБА_1, як посадовою особою ПП «Контур Пак, не підписувались первинні документи, зокрема, податкові накладні, то колегія суддів звертає увагу на те, що відповідальність за достовірність особистого підпису особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції від імені ПП «Контур Пак», покладається виключно на осіб, якими складено та підписано первинні документи. У свою чергу відповідачем не доведено факт обізнаності з боку позивача про те, що податкові накладні ПП «Контур Пак»підписані не належною особою.

Докази, які є у матеріалах справи, на думку колегії суддів, свідчать про реальність господарських операцій, у результаті яких відбулися реальні зміни майнового стану позивача, а тому висновки ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про відсутність об'єктів оподаткування у розумінні ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»є необґрунтовані, а прийняте податкове повідомлення-рішення незаконним. оскільки, первинними документами підтверджено податковий кредит у розмірі 22724,41 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати, прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст., ст.205, 207 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Просте рішення»- задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2011 року у справі №2а-10215/11/0470 -скасувати.

Прийняти нову постанову. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська №0001872302 від 27.07.2011 року.

Постанова Дніпропетровського адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлений 26.07.2012 року.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко