Ухвала суду № 25936703, 26.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2012 р.

справа № 2а-4859/11/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Прокопчук Т.С. Божко Л.А.

при секретарі судового засідання: Раковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приазовському районі Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.07.2011 року у справі №2а-4859/11/0870 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Автотранс»до Державної податкової інспекції у Приазовському районі Запорізької області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2011 року ТОВ «Торговий дім «Автотранс»звернулося до суду з позовом до ДПІ у Приазовському районі Запорізької області, в якому просило скасувати як незаконне податкове повідомлення-рішення №0000092302 від 12.04.2011 року за результатами проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.07.2011 року позовні вимоги задоволені, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приазовському районі Запорізької області №0000092302 від 12.04.2011 року про визначення ТОВ «Торговий дім «Автотранс»податкового зобов’язання з ПДВ у сумі 137864,50 грн., у тому числі 110291,24 грн. за основним платежем та 27572,81 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

З постановою суду першої інстанції не погодилась ДПІ у Приазовському районі Запорізької області та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. У ході перевірки було встановлено, що у позивача були взаємовідносини з ТОВ «Евротурбина»у грудні 2010 року, яке згідно з перевіркою ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова за місцем реєстрації не знаходиться, внаслідок чого було складено акт №403/15-408 від 08.12.2010 року про відсутність підприємства за місцем реєстрації, за результатами аналізу, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності встановлено відсутність необхідних трудових ресурсів, транспортних ресурсів, власних або орендованих земельних ділянок, виробничо-складських приміщень, майна, що доводить нереальність задекларованих платником операцій. Зазначене свідчить про те, що заявлені ТОВ «Евротурбина»операції не мали спрямованості на результат, вчинялись без мети настання реальних наслідків. Перевіркою не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, у зв’язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання продукції, відсутні товарно-транспортні накладні, довіреності та інші документи, що підтверджують природу походження відвантаженого товару, фактичне транспортування ТМЦ, умови такого транспортування. Отже, зазначені операції відповідно до ч.1,2 ст.215, ч.1,5 ст.203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з їх недійсністю. У зв’язку з цим у ТОВ «Торговий дім «Автотранс»відсутній об’єкт оподаткування ПДВ операцій з ТОВ «Евротурбина»у розумінні ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належним чином оформлено господарські правовідносини з контрагентом, фактичне здійснення господарської операції підтверджується належними первинними документами та документами податкової звітності, акт перевірки не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку та не містить посилання на те, у чому таке порушення полягає, податковий орган, у свою чергу не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору.

Матеріалами справи встановлено, що з 18.03.2011 року по 24.03.2011 року посадовими особами ДПІ у Приазовському районі Запорізької області було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Торговий дім «Автотранс»з пташень дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої 25.03.2011 року було складено акт №77/23/36097953. Перевіркою було встановлено порушення ТОВ «Торговий дім «Автотранс»ч.2 ст.228, ст.216 ЦК України, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»., в результаті яких сума ПДВ у розмірі 110291,24 грн. була віднесена до складу податкового кредиту та підлягає коригуванню у частині визнання відсутності об’єкта оподаткування, в наслідок чого занижено ПДВ в період, що перевірявся, на загальну суму 110291,24 грн. За результатами перевірки ДПІ у Приазовському районі Запорізької області 12.04.2011 року було винесено податкове повідомлення-рішення №0000092302. яким ТОВ «Торговий дім «Автотранс»було збільшено суму грошового зобов’язання ПДВ у розмірі 137864,05 грн., у тому числі 110291,24 грн. за основним платежем та 27572,81 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Прийняття податкового повідомлення-рішення було обґрунтовано тим, що перевіркою встановлено, що у періоді, який перевірявся ТОВ «ТД «Автотранс»перебував у договірних відносинах з ТОВ «Евротурбина»на підставі договору №35/2010 року від 01.11.2010 року, згідно якого ТОВ «Евротурбина»поставило позивачу пальне, автошини, мало тощо. ДПІ у Приазовському районі Запорізької області, посилаючись на перевірку ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова ТОВ «Евротурбина»вказувала, що за місцем реєстрації останнє не знаходиться, за результатами аналізу, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності встановлено відсутність необхідних трудових ресурсів, транспортних ресурсів, власних або орендованих земельних ділянок, виробничо-складських приміщень, майна, що доводить нереальність задекларованих платником операцій. Зазначене свідчить про те, що заявлені ТОВ «Евротурбина»операції не мали спрямованості на результат, вчинялись без мети настання реальних наслідків. Перевіркою не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, у зв’язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання продукції, відсутні товарно-транспортні накладні, довіреності та інші документи, що підтверджують природу походження відвантаженого товару, фактичне транспортування ТМЦ, умови такого транспортування. Отже, зазначені операції відповідно до ч.1,2 ст.215, ч.1,5 ст.203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з їх недійсністю. У зв’язку з цим у ТОВ «Торговий дім «Автотранс»відсутній об’єкт оподаткування ПДВ операцій з ТОВ «Евротурбина»у розумінні ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість». (а.с.21-31,85).

Аналізуючи докази у справі. колегія суддів вважає, що судом повно та об’єктивно встановлено обставини справи та останній прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ТД «Автотранс»згідно ліцензії №449899 від 12.01.2009 року Міністерства транспорту України надає послуги з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, здійснює внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами. ТОВ «ТД «Автотранс»та ТОВ «Евротурбина»є платниками ПДВ.(а.с.16,17).

Як вбачається з акту невиїзної документальної перевірки ТОВ «Евротурбина»з питань перевірки податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.06.2010 року по 30.01.2011 року, ТОВ «Евротурбина»подавала податкову звітність за червень 2010 року –січень 2011 року. (а.с.125-129).

Про реальність господарських операцій між ТОВ «ТД «Автотранс»свідчать наступні первинні та інші документи: договір від 01.11.2010 року №35/2010 року та додаткова угода №1 до цього договору, згідно з якими ТОВ «Евротурбина»поставила ТОВ «ТД «Автотранс» дизтопливо, тассол, мастило моторне, радіатори охолодження повітря, насоси, тормозні барабани, автошини, рахунки ТОВ «Евротурбина»та накладні за грудень 2010 року, податкові накладні від 03.12.2010 року №31213, від 09.12.2010 року №91207, від 13.12.2010 року №131214, від 17.12.2010 року №171209, від 21.12.2010 року №211212, від 27.12.2010 року №271206, платіжні доручення, згідно яких ТОВ «ТД «Автотранс»оплатило товар, журнал-ордер і відомість по рахунку 203 Паливо про взяття на облік та акти списання за грудень бензину, дизпалива та інших ТМЦ, які за своїми характеристиками необхідні для господарської діяльності позивача. ТОВ «ТД «Автотранс»було надано відомості про відпуск нафтопродуктів у грудні 2010 року своїм працівникам та договори про перевозку вантажів автомобільним транспортом, укладеними на протязі 2010 року ТОВ «ТД «Автотранс»з приватними підприємцями, згідно з якими останні здійснювали доставку вантажу по Україні та договори оренди транспортних засобів , які у 2010 році укладалися ТОВ «ТД «Автотранс»з власниками автотранспорту. (а.с.14-17,32-44,137-144).

Свої доводи про безтоварність та нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Евротурбина»відповідач зробив на підставі відсутності (ненадання до перевірки) актів прийняття-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберіганні продукції.

Однак, на думку колегії суддів, яка узгоджується з думкою суду першої інстанції, наявність вищевказаних документів є доказами поставки ТМЦ, однак не є єдиними.

Колегія суддів, так як і суд першої інстанції оцінює докази у їх сукупності.

Відповідачем не оспорювався той факт, що позивач повністю оплатив товар, задекларував ПДВ та оплатив його. Вищевказаний товар позивач придбав для використання у своїй господарській діяльності. Всі первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та згідно з Законом України «Про податок на додану вартість»позивач одержавши їх від ТОВ «Евротурбина»сформував податковий кредит у грудні 2010 року.

Так, згідно п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»

податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що відповідачем в акті перевірки не обґрунтовано саме з яких підстав він вважає правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Евротурбина»згідно положень ч.1,5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ч.1 ст.216 та ст.228 ЦК України нікчемними, тобто такими, що суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету. Відповідачем не доведено умислу посадових осіб вищевказаних суб’єктів господарської діяльності саме на вищевказане.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що винесене податкове повідомлення-рішення обґрунтовано скасовано судом першої інстанції.

Аналізуючи всі докази у сукупності. колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін. як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст., ст.200. 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приазовському районі Запорізької області –залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.07.2011 року у справі №2а-4859/11/0870 –залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлений 27.07.2012 року.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко