Вирок № 25928552, 11.09.2012, Літинський районний суд Вінницької області

Номер справи214/2057/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.09.2012р.

Літинський районний суд Вінницької області

у складі головуючого: Білик Н. В.

з участю секретаря: Сарафинюк І.

прокурора: Зелениці Б.В.

адвоката : ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Літині кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився та проживає в АДРЕСА_1, освіта середня, українець, не одружений, не працює, раніше не судимий

За ст. 345 ч.2 КК України -

В С Т А Н О В И В :

14 вересня 2011 року близько 12год. в АДРЕСА_1 ОСОБА_2 достовірно знаючи про те, що ОСОБА_3 є працівником міліції та виконує службові обов'язки, вз'яв в руки дерев'яну палицю та умисно з метою нанести працівнику міліцій тілесні ушкодження вдарив ОСОБА_3 в область голови, чим заподіяв тілесні ушкодження що належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Злочин вчинено при слідуючих обставинах : 14 вересня 2011 року близько 12

годин на мобільний телефон старшого ДІМ Літинського РВ УМВС України ОСОБА_3 зателефонувала жителька АДРЕСА_1 ОСОБА_5 з приводу того, що її син ОСОБА_2 вчиняє сімейні конфлікти. ОСОБА_3 відповідно до наказу №189 від 19.08.2011 року закріплений дільничний інспектором міліції по обслуговування с.Пеньківка Літинського району та перебуваючи в слідчо-оперативній групі разом з слідчим СВ Літинського РВ УМВС України ОСОБА_6 виїхали за місцем проживання заявниці. ОСОБА_3 зайшов на подвір'я вказаного домогосподарства, де знаходилась ОСОБА_5 та її син ОСОБА_2 та виконуючи свої службові обов'язки, почав встановлювати обставини справи, під час чого ОСОБА_2 достовірно знаючи про те, що ОСОБА_3 є працівником міліції та виконує службові обов'язки, вз'яв в руки дерев'яну палицю та умисно, з метою нанести працівнику міліцій тілесні ушкодження, вдарив ОСОБА_3 в область голови, внаслідок чого, згідно висновку судово-медичного експерта, було виявлено підшкірні гематоми та забійну рану тім'яно-скроневої ділянки голови зліва, що належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я , в результаті чого ОСОБА_3 госпіталізовано до Літинської ЦРЛ. Після чого, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину втік.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину визнав повністю пояснив, що 14.09.2011 року він прокинувся близько 9.00 год. ранку вийшов на подвір'я та побачив, що його мати красить вікна, вона почала кричати на нього і між ними виникла сварка. Тоді мати кудись поїхала на велосипеді. Близько 12.00 год. він був на подвір'ї та побачив, що до воріт під'їхав автомобіль, з якого вийшов чоловік у міліцейській формі. Працівник міліції запитав чому він влаштовує сварки. Тоді міліціонер схопив його за руку та почав загинати їх назад, але ОСОБА_2 впирався і тягнув його за собою до гаража, там взяв палицю та вдарив нею 2-3 рази працівника міліції по голові. Тоді підбіг інший міліціонер і почав загинати руку йому за спину, він вирвався від обох та утік. Приблизно через неділю повернувся додому взяв гроші та поїхав в м. Москву на заробітки.

Потерпілий ОСОБА_3 пояснив , що ві працює на посаді дільничного інспектора міліції Літинського РВ УМВС та обслуговує адміністративну територію Пеньківської сільської ради . 14.09.2011 року близько 12.00 год. до нього на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_5, жителька АДРЕСА_1, яка повідомила, що її син ОСОБА_2 вчиняє насильство в сім'ї, і що вона на протязі двох останніх днів не ночує в дома та попросила його приїхати до неї додому та прийняти міри до її сина, який вже неодноразово вчиняв сімейні сварки та доставлявся до Літинського РВ. Після чого спільно із слідчим ОСОБА_6 прибули в с. Пеньківку на місце виклику. По приїзду він вийшов з автомобіля, а ОСОБА_6 залишився в середині. Коли він зайшов на подвір'я домогосподарства ОСОБА_5 то там знаходилась вона, її син ОСОБА_2 та його батько ОСОБА_7. Тоді він підійшов до ОСОБА_2 і намагався з'ясувати причину конфлікту, який виник між ним та його матір'ю і хотів відібрати пояснення, але ОСОБА_2 відмовився та натомість почав відходити назад в сторону гаража. В цей час ОСОБА_5 почала щось ОСОБА_3 говорити і відволікла його увагу. В той момент ОСОБА_2 взяв дерев'яну палицю, яка була сперта до гаража і вдарив його по голові . В цей час підбіг ОСОБА_6, однак він не встиг допомогти йому затримати ОСОБА_2 і останній вирвався від них і побіг в сторону городів. Після чого ОСОБА_3 зателефонував своєму керівництву та повідомив про даний факт та поїхали в Пеньківську амбулаторію, де йому було надано медичну допомогу, а в подальшому приїхала швидка допомога, яка госпіталізувала до Латинської ЦРЛ. На даний момент ніяких притензій до підсудного не має та просе його суворо не карати.

Окрім визнання вини , винуватість підсудного доводиться показаннями потерпілого, іншими доказами дослідженими в судовому засіданні у їх сукупності. Так відповідно до протоколу огляду (а.с. 6-11) видно, що оглядалось домогосподарство в АДРЕСА_1 де проживає ОСОБА_2 Зафіксована обстановка на подвір'ї , де відбувались події, виявлено дерев'яну палицю якою наносився удар та сліди подібні до крові. Відповідно до довідки Літинської ЦРЛ (а.с.13) встановлено, що ОСОБА_3 14.09.2011року був доставлений на лікування з приводу травми голови.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №2713/2795 (а.с.30-31) у ОСОБА_3 було виявлено тілесне ушкодження - підшкірні гематоми та забійна рана тім'яно-скроневої ділянки голови зліва, що належать до легких тілесних ушкоджень, шо спричинили короткочасний (понад 6, але не більше 21 дня) розлад здоров'я, по давності утворення можуть відповідати строку - 14.09.11р. Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_3 виникли від травмуючої дії твердого тупого предмету.

Копії наказів (а.с.57-58) свідчать про те, що потерпілий ОСОБА_3 працює на посаді дільничого інспектора та обслуговує адміністративну територію Пеньківської сільської ради.

Під час відтворення обстановки та обставин події за участю очевидця ОСОБА_6 (а.с.72-76), потерпілого ОСОБА_3 (а.с. 77-82) та підсудного ОСОБА_2 (а.с.113-118) останні спочатку розповіли, а потім на місці показали яким чином підсудній наніс удар працівнику міліції. Їх показання повністю узгоджені між собою та з іншими матеріалами справи.

Згідно висновку експерта №90 стаціонарної судово-психіатрічної експертизи (а.с.144-146) у ОСОБА_2 виявляються розлади особистості та поведінки внаслідок змішаної (ЧМТ, алкоголізм) захворювання головного мозку, проте цей розлад не залишає останнього можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_2 застосування до нього примусових мір медичного характеру не потребує. ОСОБА_2 в період інкримінованого йому злочину виявляв розлади особистості та поведінки внаслідок змішаної (ЧМТ, алкоголізм) захворювання головного мозку, проте цей розлад не залишає останнього можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_2 в період скоєного в стані тимчасового розладу душевної діяльності не знаходився, про це свідчить послідовність його дій, свідчень, відсутність амнезії на період скоєного, інших психотичних розладів таких як маячіння, галюцинації, а тому він міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Враховуючи індивідуальні та вікові особливості ОСОБА_2 і конкретні умови, в яких вчинявся злочин, він міг правильно сприймати обставини своїх дій в той момент.

Дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст. 345 ч.2 КК України - погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу тобто умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.

Призначаючи кримінальне покарання суд згідно ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Суд врахував, що підсудний вчинив злочин середньої тяжкості , він раніше не судимий, характеризується позитивно, має постійне місце проживання, проживає із хворим батьком, який потребує його допомоги, місяць назад похоронив матір. Підсудний перебуває на диспансерному обліку та потребує періодичного лікування. Він примирився із потерпілим, який не має до нього ніяких притензій.

Обставина, що пом'якшує покарання -щире каяття, так як підсудний висловлює жаль з приводу вчиненого , критично ставиться до вчиненого, виявляє готовність нести покарання .

Обставина, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи наведене суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення нових злочинів буде покарання у виді обмеження волі.

При призначенні покарання слід врахувати той факт, що підсудний утримувався під вартою 6 місяців та 14 днів.

Згідно ст 72 ч 5 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за

правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. Відповідно до ч 1 одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.

Речовий доказ- дерев'яну палицю знищити.

Судові витрати за проведення експертизи в сумі 3229,50 гривень необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України код 24525055 Банк УДК у Вінницькій області МФО 802015 рахунок № 31250272210172.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу замінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд,-

П Р И С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_2, та призначити йому покарання за ст. 345 ч 2 КК України до 1 року та 28 днів обмеження волі .

В строк відбування покарання врахувати строк утримання під вартою з 27.02.2012року , та із урахуванням ст. 72 КК України вважати ОСОБА_2 таким, що відбув покарання.

Речовий доказ- дерев'яну палицю знищити.

Судові витрати за проведення експертизи в сумі 3229,50 гривень необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України код 24525055 Банк УДК у Вінницькій області МФО 802015 рахунок № 31250272210172.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу замінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, випустивши його з під варти із залу суду.

Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Літинський районний суд на протязі 15 діб після його проголошення .

Суддя: Н. В. Білик