Постанова № 25927822, 11.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 вересня 2012 року № 2а-7732/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТрансАльянс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС провизнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.05.2012 р. №№0003652202,0003662202,0003672202

На підставі ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТрансАльянс" (далі по тексту-позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС (далі по тексту-відповідач) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.05.2012 р. №№ 0003652202, 0003662202, 0003672202.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем, у порушення норм податкового законодавства України, прийняті протиправні податкові повідомлення-рішення, якими позивачу неправомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, податку на додану вартість і застосовані штрафні (фінансові) санкції, а також зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані рішення законними та обґрунтованими, прийнятими на підставі та на виконання вимог податкового законодавства України, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

28.08.2012 р. відповідач в судове засідання не з'явився, хоча й був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2011.

Перевіркою встановлено, що позивачем у ІІ кварталі 2011 року задекларовано об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 07) Декларації з податку на прибуток у сумі (-) 2 967 418 грн. з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, а саме І кварталу 2011 року (3 754 053 грн.), яке сформоване за рахунок "від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього 2010 податкового року" 80%-ого залишку "від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року" задекларованого в Декларації за І півріччя 2010 року у сумі 4 498 018 грн., чим порушено пункт 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України.

Таким чином, перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.10.2010 по 31.12.2011 встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування на суму 3 383 734 грн., у тому числі за II квартал 2011 року в сумі 3 383 734 грн., та занижено податок на прибуток у розмірі 184 806 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2010 по 31.12.2011 встановлено його завищення всього у сумі 2 267 725 грн., в тому числі: за квітень 2011 року у сумі 103 854 грн., за травень 2011 року у сумі 194 853 грн., за червень 2011 року у сумі 916 294 грн., за липень 2011 року у сумі 1 052 724 грн.

Аналізом податкової звітності позивача, а саме: декларації з ПДВ з додатком № 5 (розділ "податковий кредит") до декларації з ПДВ "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" наданої до відповідача за квітень, травень, червень та липень 2011 року встановлено, що податковий кредит у зазначених періодах частково сформовано за рахунок: ТОВ "НІКМА-2010" (квітень 2011 року -103854,4 грн., травень 2011 року -194852,50 грн., червень 2011 року -57983,28 грн., липень 2011 року -67514,95 грн.), ТОВ "ДЕЛЬФА ІНГ" (червень 2011 року -93823,49 грн.), ТОВ "КОМПАНІЯ КВІК ДАН" (червень 2011 року - 764487,7 грн., липень 2011 року -985209,50 грн.).

В той же час, згідно акту позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ДЕЛЬФА ІНГ" від 11.11.2011 p. № 1797/231/37288372, складеного Алчевською ОДПІ, яка була проведена відповідно до постанови старшого слідчого ВВС СВ ПМ ДПА в Луганській області старшого лейтенанта податкової міліції Шершенькова Д.М. від 11.01.12 по карній справі №41/11/8074-4, встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ТОВ "ДЕЛЬФА ІНГ" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Господарські операції між ТОВ "ДЕЛЬФА ІНГ" та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності неоОхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів.

За результатами перевірки було зменшено податкові зобов'язання ТОВ "ДЕЛЬФА ІНГ" у червні 2011 року по взаємовідносинах з позивачем на суму ПДВ у розмірі 93 823,00грн.

Згідно акту позапланової невиїзної перевірки ТОВ "КОМПАНІЯ КВІК ДАН" від 02.12.2011 p. № 2005/236/37288477, складеного Алчевською ОДПІ, яка була проведена на підставі постанови старшого слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області від 30.11.2011 за матеріалами кримінальної справи №10/11/8012, встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ТОВ "КОМПАНІЯ КВІК ДАН" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

3a результатами перевірки було зменшено податкові зобов'язання ТОВ "КОМПАНІЯ КВІК ДАН" у червні та липні 2011 року по взаємовідносинах з позивачем на суму ПДВ у розмірі 1 749 697,00 грн.

Згідно акту позапланової невиїзної перевірки ТОВ "НІКМА-2010" від 11.07.2011 р. № 854/23-3/37194541, складеного ДПІ у Печерському районі м. Києва встановлено безтоварність операцій ТОВ "НІКМА-2010" з постачальниками.

За результатами перевірок було зменшено податкові зобов'язання ТОВ "НІКМА-2010" у квітні, травні, червні та липні 2011 року по взаємовідносинах з позивачем на загальну суму ПДВ у розмірі 424 205,00 грн.

Враховуючи наведене, відповідач дійшов висновку, що всі операції з зазначеними контрагентами, не спричиняють реального настання правових наслідків, а, отже вбачаються недійсними. Таким чином, віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по недійсним операціям є необґрунтованим.

Крім того, видані позивачу такими контрагенти первинні документи (видаткові та податкові накладні) не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки такі документи не мають статусу юридично значимих.

Перевіркою також було встановлено, що позивачем в періоді, що перевірявся, задекларовано від'ємне значення по податку на додану вартість у розмірі -948 699 грн., в тому числі за грудень 2010 року -2 646 грн., січень 2011 року - 88 080 грн., за травень 2011 року -192 064 грн., за липень 2011 року -470 503 грн., за вересень 2011 року -178 119 грн. та за грудень 2011 року -17 287 грн.

Причиною виникнення від'ємного значення по податку на додану вартість є перевищення обсягів придбання товарів над обсягами продажу.

Враховуючи, що від'ємне значення по податку на додану вартість за травень 2011 року в розмірі 192 064 грн. та за липень 2011 року в розмірі 470 503 грн., задекларовані позивачем по недійсним операціям з зазначеними вище контрагентам, таке декларування є помилковим, а задеклароване від'ємне значення підлягає зменшенню на відповідні суми.

За результатами перевірки складено акт від 26.04.2012 р. № 213/22-2/32380847, яким зафіксовані порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме: п.150.1. ст.150 розділу ІІІ Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування на суму 3 383 734,00 грн., у том числі за ІІ квартал 2011 року в сумі 3 383 734,00 грн., та занижено податок на прибуток у розмірі 184 806,00 грн., в тому числі: II квартал 2011 у сумі 95 753,00 грн., III квартал 2011 у сумі 63 341,00 грн., IV квартал 2011 у сумі 25 712,00 грн.; ст.185, п.198.3., п.198.6. ст.198, п.201.4., п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, п.3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165, в результаті чого позивачем було занижено податок на додану вартість у розмірі 2 738 677,00 грн. в тому числі: за квітень 2011 року у розмірі 103 854,00 грн., за травень 2011 року у розмірі 194 853,00 грн., за червень 2011 року у розмірі 916 294,00 грн.,за липень 2011 року у розмірі 1 052 724,00 грн., за серпень 2011 року у розмірі 470 952,00 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 26.04.2012 р. № 213/22-2/32380847, позивачем були подані до відповідача заперечення до зазначеного акту, за результатами розгляду яких, рішенням від 16.05.2012 р. № 2508/10/22-210, висновки акту перевірки від 26.04.2012 р. № 213/22-2/32380847 щодо встановлених порушень викладено в наступній редакції: в порушення п.150.1. ст.150 розділу ІІІ Податкового кодексу України встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування на суму 3 383 734 грн. у тому числі за II квартал 2011 року в сумі 3 383 734 грн., та занижено податок на прибуток у розмірі 184 806 грн., в тому числі: II квартал 2011 у сумі 95 753 грн., ІІІ квартал 2011 у сумі 63 341 грн., IV квартал 2011 у сумі 25 712 грн.; в порушення ст.185, п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.4, 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, a також п.3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №165, встановлено заниження податку на додану вартість у розмірі 1 605 158 грн., в тому числі: за квітень 2011 року у розмірі 103 854 грн., за травень 2011 року 2 789 грн., за червень 2011 року у розмірі 916 294 грн., за липень 2011 року у розмірі 582 221 грн. та зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 192 064 грн. за травень 2011 року та у розмірі 470 503 грн. за липень 2011 року.

На підставі акта перевірки від 26.04.2012 р. № 213/22-2/32380847, відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення: форми "Р" від 21.05.2012 р. №0003672202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 184 806 грн.; форми "Р" від 21.05.2012 р. № 0003662202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1605158 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 145556 грн.; форми "В4" від 21.05.2012 р. №0003652202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 662 567 грн. (192064 грн. -за травень 2011 року, 470503 грн. -за липень 2011 року).

Суд звертає увагу на те, що позивач не скористався, наданим йому ст.56 Податкового кодексу України, правом адміністративного оскарження рішень податкових органів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного.

У зв'язку з тим, що перевірка позивача проводилась за період до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01.01.2011 р.), розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло до 31.12.2010 р.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі-Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до положень ст.36 Кодексу, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, що виникає у платника за кожним податком та збором, і є безумовним та першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п.37.1. та п.37.2. ст.37 Кодексу, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Пунктом 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу (Особливості справляння податку на прибуток підприємств) визначено, що розділ III (податок на прибуток підприємств) цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Відповідно до п.150.1. ст.150 Кодексу, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 (абз.1) підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Кодексу встановлено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Згідно абз.2 п.3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу, розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без урахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з попередніх років, зокрема, від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами діяльності у 2010 році.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 р. № 1-рп/99, Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у зв'язку з набранням 01 квітня 2011 року чинності розділом III Кодексу (Особливості справляння податку на прибуток підприємств) та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування попередніх років, що увійшло до першого кварталу 2011 року відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який діяв до 01 квітня 2011 року) до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Позивач підтверджує факт включення до складу валових витрат ІІ кварталу 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування (р.06.6.) в сумі 3754053 грн., що включає збитки (від'ємне значення об'єкта оподаткування) за результатами діяльності у 2010 році (3 383 734 грн.) та вважає, що таке формування ним валових витрат за ІІ квартали 2011 року, відповідає вимогам Податкового кодексу України, що суперечить викладеним вище законодавчим вимогам.

Отже, суд погоджується з висновками відповідача про завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за II квартал 2011 року в сумі 3 383 734 грн. та заниження податку на прибуток у розмірі 184 806 грн.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно п.198.1, п.198.3. ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 Кодексу, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.4., п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) необхідні первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Закон України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст.2).

Частиною 2 ст.3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 Закону, первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Враховуючи наведені правові норми, а також ті обставини, що первинні документи видані позивачу контрагентами ТОВ "НІКМА-2010", ТОВ "ДЕЛЬФА ІНГ", ТОВ "КОМПАНІЯ КВІК ДАН" на виконання недійсних (нікчемних) операцій, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати такі документи первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем товару (робіт, послуг) у зазначених контрагентів, дають йому право на податковий кредит, а також віднесення до складу від'ємного значення по податку на додану вартість сум ПДВ сплачених у ціні товару, придбаного у зазначених контрагентів.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи, свідчить про те, що відповідач, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, повністю виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "ТрансАльянс" відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленим статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук