Постанова № 25927113, 05.09.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/5223/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого: Прудника С.В.

при секретарі: Шматковій Д.О.

за участю сторін:

представника позивача Бондаренко О.В.

представника відповідача Буркової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Голд-Агро" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки, зобов'язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В :

06 липня 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства "Голд-Агро" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 09 липня 2012 року по справі було відкрито провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 28.05.2012 по 29.05.2012 посадовими особами Ленінської МДПІ проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка ПП "Голд-Агро" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за серпень та жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт №177/22/33923047 від 29.05.2012. В висновках акту зазначено, що ПП "Голд-Агро" порушило п.198.1, п. 198.2 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит у сумі 1966802,00 грн., та ч.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання у сумі 2003004,00 грн.

Позивач вважає дії відповідача з проведення невиїзної документальної перевірки ПП "Голд-Агро" та складання акту перевірки протиправними з огляду на наступне.

22.05.2012 підприємством було отримано наказ на перевірку № 248 від 22.05.2012 та повідомлення №78 від 22.05.2012.

Із тексту наказу вбачається, що підставою для проведення позапланової документальної невиїзної перевірки стала підстава п.п. 78.1.1 п. 78 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, але на запит №55242/7/16 від 17.10.2011 щодо надання пояснень та копій первинних документів здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства за серпень 2011 року та на запит №63871/7/16 від 13.12.2011 щодо надання пояснень та копій первинних документів здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства за жовтень 2011 року підприємством були надані відповіді з роз'ясненням та запереченнями, тим самим виконані всі умови ст.73 Податкового кодексу України, але відповіді від Ленінської МДПІ на заперечення посадові особи підприємства не отримували, а тому підстав для проведення позапланової перевірки у посадових осіб Ленінської МДПІ не було.

Крім того, в акті документальної позапланової невиїзної перевірки №177/22/33923047 ПП "Голд-Агро" посадові особи Ленінської МДПІ у м. Луганську посилаються на те, що до Ленінської МДПІ надійшов акт перевірки від 04.01.2011 №99/15-2/35120148 по контрагенту-постачальнику ПП КФ «ЧІП-ІНФО», який став підставою для скасування позивачу податкового кредиту за період серпень-жовтень 2011 року на загальну суму 1966802,00 грн.

Але слід зазначити, що акт перевірки від 04.01.11 №99/15-2/35120148 відносно перевірки ПП "КФ "Чіп-Інфо" за жовтень 2011 року було вилучено із АІС "Зустрічні перевірки" та 22.02.2012 супровідним листом від 05.01.2012 №34/7/15-211 перенаправлено до відповідних ДПІ інший акт перевірки, а саме №1/15-2/35120148 від 04.01.2012, тому позивач вважає, що посилання на акт перевірки який не має законності, є неправомірним, тому акт перевірки ПП "Голд-Агро" по взаємовідносинам з ПП "КФ "Чіп-Інфо" є правомірним

У зв'язку із чим позивач просив визнати протиправними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП "Голд-Агро" №177/22/33923047 від 29.05.2012, зобов'язати податкову інспекцію утриматися від використання акту перевірки №177/22/33923047 від 29.05.2012.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, про що подав суду заперечення проти адміністративного позову, в яких у задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "Голд-Агро" є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 16.12.2005, номер запису про державну реєстрацію 1 382 102 0000 007063, про що зазначено в акті перевірки (а.с.5).

На податковому обліку як платник податку на додану вартість Приватне підприємство "Голд-Агро" знаходиться у Ленінській МДПІ у м. Луганську.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 509 рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 Податкового кодексу України).

Згідно пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач подав до Ленінської МДПІ в м. Луганську податкову декларацію з податку на податковою інспекцією позивачу були направлені запити про надання пояснень та документів від 17.10.2011 №55242/7/16 та від 13.12.2011 №63871/7/16, які були отримані посадовою особою позивача 17.10.2011 та 15.12.2011 відповідно.

У відповідь на запит позивачем був направлений лист від 06.04.2012 №28, в якому зазначено, що підприємство здійснює свою фінансово-господарську діяльність у відповідності із діючим податковим законодавством та своєчасно надає бухгалтерські звіти та інші відомості, пов'язані із нарахуванням та сплатою податків та обов'язкових платежів, тому запит про направлення до податкової інспекції витребуваних документів не обґрунтований нормами законодавства

20.04.2012 відповідачем був прийнятий наказ №100 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Голд-Агро", 24.04.2012 було видано направлення на перевірку №52, але при здійсненні працівником податкової інспекції виходу на підприємство для проведення перевірки було встановлено відсутність посадових осіб підприємства за адресою реєстрації, про що складено акт про неможливість проведення перевірки від 24.04.2012 №195.

22.05.2012 Ленінською МДПІ було винесено наказ №248 про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Голд-Агро" та повідомлення №78, які були отримані позивачем 28.05.2012 (а.с.55-57).

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пункту 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

В судовому засіданні встановлено, що в період з 28.05.2012 по 29.05.2012 посадовими особами Ленінської МДПІ проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка ПП "Голд-Агро" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за серпень та жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт №177/22/33923047 від 29.05.2012. В висновках акту зазначено, що ПП "Голд-Агро" порушило п.198.1, п. 198.2 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит у сумі 1966802,00 грн., та ч.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання у сумі 2003004,00 грн. (а.с.5-23).

З акту перевірки вбачається, що господарські операції за серпень та жовтень 2011 року щодо придбання позивачем товару (послуг) у контрагентів - постачальників та подальшої реалізації товару контрагентам - покупцям не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо -складських приміщень та іншого майна, які необхідні для здійснення господарських операцій.

Так, стосовно контрагента - постачальника ПП «КФ «ЧІП-ІНФО» до Ленінської МДПІ у м. Луганську надійшов лист ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 30.01.2012 №952/7/23-320, яким направлено акт від 04.01.2011 №99/15-2/35120148 «Про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ПП «КФ «ЧІП-ІНФО» за жовтень 2011 року». Перевіркою ПП «КФ «ЧІП-ІНФО» не підтверджено реальність здійснення господарських операцій із платниками податків за період з 01.10.2011 по 31.10.2011.

За серпень та жовтень 2011 року позивачем задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 2 003 004,00 грн. та 1 966 802,00 грн. Податковий кредит позивача у зазначений період сформовано за рахунок включення до складу податкового кредиту операцій по взаємовідносинам з контрагентами.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Відповідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704).

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно із пунктом 1.32 статті 1 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Виходячи з вищевикладеного, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів статті 3 Господарського кодексу України та пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до статті 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 перевізник - особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування; товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Однак, як під час проведення перевірки, так й у судовому засіданні позивачем не було надано первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій, тому суд приходить до висновку про безтоварність господарських операцій.

Відповідно до положень ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи без діяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративному позову.

Проаналізувавши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що відповідач довів, що при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки ПП "Голд-Агро" та прийнятті акту за результатами перевірки, Ленінська МДПІ у м. Луганську діяла у межах наданих їй повноважень та на підставі вимог закону.

Тому суд вважає, що у задоволенні вимог Приватного підприємства "Голд-Агро" про визнання протиправними дій Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП "Голд-Агро" №177/22/33923047 від 29.05.2012, зобов'язання податкову інспекцію утриматися від використання акту перевірки №177/22/33923047 від 29.05.2012 слід відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Голд-Агро" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки, за результатами якої складено акт від 29.05.2012 №177/22/33923047, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 10 вересня 2012 року.

Суддя С.В. Прудник