Постанова № 25926005, 19.07.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 липня 2012 р. 15:25

Справа №2а-6964/12/0170/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Цатурян С.О.

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Континенталь інтернешнл компані, лімітед" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби,

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Континенталь інтернешнл компані, лімітед” (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі відповідач) про визнання протиправними дії щодо невизнання як податкового звіту декларації з ПДВ за травень 2012 року з ПДВ та зобов'язання відображення показників декларації за травень 2012 року по ПДВ в картці особового рахунку з ПДВ. Позов мотивовано безпідставністю відмови податкового органу у прийнятті документів податкової звітності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що подана позивачем податкова декларація з ПДВ за травень 2012 року відповідає вимогам ст. 48 Податкового кодексу України. Крім того, у відповідачів відсутні умови, згідно яких податковому органу надається право податкову декларацію з ПДВ не визнавати як податкову звітність. Позивач наполягає на тому, що він є платником ПДВ, рішення ДПІ в м. Сімферополі АРК про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ було визнано протиправним та скасовано постановою Окружного адміністративного суду АРК по справі № 10010/10/6/0170 від 24.02.2011 року, яка набрала законної сили.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.07.2012 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання 19.07.2012 року не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання 19.07.2012 року не з’явився, про день час та місце слухання справи був сповіщений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Континенталь інтернешнл компані, лімітед” зареєстровано у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 11.08.1992 року, ідентифікаційний код юридичної особи 13791517, місцезнаходження: 95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, б. 20-А, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 438590 (а.с.32).

Відповідно до Довідки № 39352/2358/29-0 від 15.09.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Континенталь інтернешнл компані, лімітед” узято на податковий облік в органах державної податкової служби 25.11.1991 року за № 5.

Судом встановлено, що 08.06.2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Континенталь інтернешнл компані, лімітед” до ДПІ в м. Сімферополі АРК ДПС була подана податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2012 року (вх. № 34113 від 11.06.2012 року) (а.с.8-10).

Повідомленням вих. № 9996/10/18-4 від 13.06.2012 року відповідач повідомив позивача про те, що вищенаведена податкова декларації з податку на додану вартість за травень 2012р. (вх. № 34113 від 11.06.2012 року) не вважається податковою декларацією відповідно до статей 48, 49 Податкового кодексу України у зв’язку з тим, що в порушення вимог п. 10 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.11 року № 1492 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за 1490/20228, дана декларація надана по Товариству з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Континенталь інтернешнл компані, лімітед”, і.к. 13791517, яке відсутнє у Реєстрі платників податку на додану вартість (а.с.7).

Не погодившись з діями Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, позивач оскаржив їх до суду.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які він повинен дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України), який набрав чинність з 01.01.2011 р.

Платниками податків відповідно до п. 15.1. ст. 15 ПК України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно п.п. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно із п. 46.1. ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, а саме відображати інформацію, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст. 48 ПК України).

Згідно п. 48.3. ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п.п. 48.5.1. п. 48.5 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; податкова звітність, складена з порушенням, не вважається податковою декларацією.

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 49.1. ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.8. ст. 49 ПК України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).

Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з п. 49.9. ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

У свою чергу, згідно з пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011р. за №1490/20228 затверджено форми та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ (далі - Порядок №1492).

Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II Порядку №1492 строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання.

Відповідно до п.4 Розділу Ш Порядку№1492 податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах А4, в електронній формі - згідно з порядком підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку. Договір про визнання електронних документів надається до органу ДПС за місцем реєстрації платника податків.

Згідно матеріалів справи позивачем до ДПІ у м. Сімферополі була подано податкова Декларація з ПДВ за травень 2012 року (вх. № 34113 від 11.06.2012 року).

ДПС доведено до відома позивача про неприйняття податкової декларації, що підтверджено матеріалами справи (а.с.7)

Відповідно до п.4.5 Наказу ДПА Украйни від 31.12.2008р. № 827 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України - якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме:

1) у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються;

2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється);

3) не скріплено печаткою платника податків;

4) відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності;

5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті);

6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання;

7) подана ксерокопія звітних документів;

8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.

У таких випадках працівники структурного підрозділу ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 183.12 ПК України реєстр платників податку на додану вартість веде центральний орган державної податкової служби.

Центральним органом виконавчої влади є Державна податкова служба України (ст.4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні").

Відповідно до п.2.4. розділу II Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011р. №1394, з числа обов'язків щодо ведення Реєстру центральний орган державної податкової служби здійснює:

- розробку організаційних та методологічних принципів ведення Реєстру;

- організацію реєстрації платників ПДВ;

- присвоєння платникам ПДВ індивідуальних податкових номерів;

- формування номерів свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ;

- розробку технології та програмно-технічних засобів ведення Реєстру;

- виконання функцій адміністратора бази даних Реєстру (накопичення, аналіз даних, що надходять з регіональних податкових органів, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо);

- автоматизоване ведення бази Реєстру;

- розробку нормативних документів на створення, ведення та користування даними Реєстру;

- оприлюднення даних з Реєстру.

З аналізу вищенаведених положень чинного законодавства стає зрозумілим, що до повноважень ДПС не віднесено прийняття рішень щодо неприйняття або прийняття податкових декларацій.

Суд зазначає, що в повідомленні від 13.06.2012 року ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Континенталь інтернешнл компані, лімітед" відсутнє в Реєстрі платників ПДВ.

Судом встановлено, що 20.04.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі було складено Акт № 321/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Суд зазначає, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим у справі № 2а-10010/10/6/0170, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а-10010/10/6/0170 від 12.09.2011р., визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Континенталь інтернешнл компані, лімітед”, оформлене актом № 321/15-2 від 20.04.2010 року

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином на підставі рішення суду, що набрало законної сили, судом під час розгляду даної справи встановлено, що позивач на час подання спірних податкових декларацій з ПДВ за травень 2012 року був зареєстрований як платник податку на додану вартість. Будь-яке інше рішення про скасування реєстрації позивача у якості платника податку на додану вартість під час розгляду справи не надано.

Посилання податкового органу на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Континенталь інтернешнл компані, лімітед” відсутнє в реєстрі платників податків, суд вважає безпідставним. Зазначене твердження відповідача може за певних обставин свідчити про невиконання відповідачем рішення суду, що вступило в законну силу, однак не свідчить про те, що позивач не є платником податку на додану вартість, оскільки єдине рішення про його анулювання було визнано судом протиправним та скасовано.

Крім того, жоден із зазначених у судовому рішенні наказів ДПА України не може бути визнаний таким, що розширює або звужує перелік підстав, за якими не можуть бути визнані податковою звітністю декларації платників податку на додану вартість.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування покладається в спорі на відповідача – орган публічної влади, який повинен подати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач, фактично відмовляючи у прийнятті в якості податкової звітності вищенаведених декларацій, не відобразив визначені в них відомості в особовому рахунку позивача з податку на додану вартість.

В матеріалах справи відсутні докази правомірності таких дій відповідача.

За таких обставин, позицію відповідача щодо неприйняття податкових декларацій з податку на додану вартість за травень 2012 року, як податкової звітності, з підстав відсутності Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Континенталь інтернешнл компані, лімітед” у Реєстрі платників податку на додану вартість, суд вважає необґрунтованою та безпідставною.

При таких обставинах позовні вимоги обґрунтовані та підлягаю задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 19.07.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанова складена 23.07.2012 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Керуючись ст.ст. 94, 159, 158- 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби щодо невизнання податкової декларації документів податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2012 року, отриманої від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Континенталь інтернешнл компані, лімітед" (ідентифікаційний код 13791517) 11.06.2012 року за вх. № 34113.

3. Зобов’язати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби відобразити показники податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року (вх. № 34113 від 11.06.2012 року) Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Континенталь інтернешнл компані, лімітед” в особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Континенталь інтернешнл компані, лімітед”.

4. Стягнути з Державного бюджету України, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Континенталь інтернешнл компані, лімітед” (ЄДРПОУ 13791517) судовий збір у сумі 32,19 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.