Рішення № 25923685, 11.09.2012, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2/0529/1817/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2012 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Стоілової Т.В.

при секретарі Єрмоленко Н.Ю.

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті виробничої травми,

В С Т А Н О В И В:

27 липня 2012 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»про відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті виробничої травми.

В обґрунтування позову зазначив, що з 12.07.1995 року по 03.05.2012 року перебував у трудових відносинах з ДП «ВК «Краснолиманська», працюючи спочатку прохідником 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті, потім гірничим робочим поверхні. З 12.01.2011р. переведений гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті. Звільнений за статтею 42 ч.2 КЗпП України через невідповідність виконуваній роботі за станом здоров'я.

Під час виконання трудових обов'язків 11.11.2011р. з ним стався нещасний випадок на виробництві а саме: працюючи в другу зміну, під час робочої зміни від машиніста електровозу ОСОБА_3 він дізнався, що під час транспортування вантажу по горізонту 545м декілька вагонів зійшли з рельсового шляху. ОСОБА_3, попросив його допомогти і він сів до кабіни електровозу. Під час проїзду, електровоз зачепив платформу з металом, що був у використанні, яка знаходилась на паралельній гілці рельсового шляху. Внаслідок цього, метал розвернуло та вдарило його в область спини та голови. В цей же день о 20.30год він звернувся за наданням медичної допомоги, були зроблені знімки грудної клітки та голови, накладені шви на голову, переломи не були виявлені, а тому його не госпіталізували і він поїхав додому.

12.11.2011 року через погане самопочуття позивач звернувся до КЛПУ «Родинська міська лікарня», де перебував на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні з 12.11.2011 року по 17.11.2011 року з діагнозом: посттравматичний плеврит ДН1.

Зі стаціонару позивач був направлений на консультацію до пульмонолога ДОКТМО і після огляду був направлений на стаціонарне лікування, де перебував з 18.11.2011 по 07.12.2011 року з діагнозом: травма грудної клітини 11.11.2011 року, посттравматична плевропневмонія справа у нижній долі з категорія, переломи 6-7 ребер.

Після виписки з ДОКТМО він продовжив стаціонарне лікування в неврологічному відділенні КЛПУ «Родинська міська лікарня», де лікувався з 21.12.2011р. по 05.12.2011р. з діагнозом: стан перенесеної середньо-тяжкої виробничої травми -забій головного мозку 1 ступеню, з лівосторонньою рефлекторною пірамідною недостатністю, вегетативною дисфункцією по типу симпато-адреналових кризів(26.12.2011р.). ВСД по гіпертонічному типу, з синдромом лікворо-судинної дисциркуляції, стійкою цефалгією, травмою грудної клітини, забій грудного відділу хребта. Пройшовши курс лікування, з незначним покращенням, він був направлений на амбулаторне лікування за місцем проживання. Через відсутність покращення самопочуття з 18.01.2012р. по 30.01.2012р. його було проліковано амбулаторно в умовах стаціонару у першому неврологічному відділенні ДОКТМО з тим же діагнозом.

Оскільки лікування не давало результатів його було направлено на МСЕК.

Нещасний випадок, що стався з позивачем, був розслідуваний за приписом головного державного гірно-технічного інспектора Західної ДРГТІ в вугільній промисловості Присяжним Д.М. від 10.02.2012р. форми Н-9 та складено акти за формою Н-5 та Н-1.

Через відсутність акту 24.02.2012р. позивачеві було встановлено ІІІ групу інвалідності за загальним захворюванням, а після складення акту в березні 2012 року його було повторно оглянуто на МСЕК і 05.04.2012 року йому було встановлено ІІІ групу інвалідності та 45% втрати професійної працездатності за трудовим каліцтвом, строком до 01.05.2013р. При цьому рекомендоване медикаментозне, санаторно-курортне лікування, протипоказана робота в підземних умовах, тяжка праця, шкідливі умови виробництва. Рекомендовані ІПР № 1233, лікування у невропатолога, пульмонолога.

Позивач вважає, що ушкодженням здоров"я травмою на виробництві йому спричинена моральна шкода, яка полягає в фізичних стражданнях, він постійно відчуває головну біль, яка посилюється при зміні погодних умов, нудоту, в нього часті запаморочення, підвищений тиск, постійно пригнічений стан та загальна слабкість. Крім того, на час звільнення позивачеві виповнилось лише 40 років, він планував працювати ще в вугільній промисловості, отримувати високу заробітну платню, щоб добре забезпечувати свою родину, двох дітей, на цей час він отримує лише 45 % від заробітку, який мав до травми, з шахти його звільнено, він постійно потребує лікування, в зв'язку з чим порушуються його нормальні життєві зв'язки, потребуються додаткові зусилля для організації свого життя.

Свої моральні страждання позивач оцінює в 70000 грн. і просить їх стягнути з відповідача.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні та його представник ОСОБА_1 повністю підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача ДП ВК «Краснолиманська», що діє за дорученням, Дружбіна А.М. до суду не з'явилась, про дату та час слухання справи повідомлена належним чином (а.с.30,35,37).

Представник Третьої особи - Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області до суду не з"явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, надав відзив про розгляд справи в його відсутність, рішення просить винести на розсуд суду.(а.с.23).

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.23 ч.1,2 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 з 12.07.1995 року по 03.05.2012 року перебував у трудових відносинах з ДП «ВК «Краснолиманська», працюючи спочатку прохідником 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті, потім гірничим робочим поверхні. З 12.01.2011р. переведений гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті. Звільнений за статтею 42 ч.2 КЗпП України через невідповідність виконуваній роботі за станом здоров'я(а.с.14-16).

Відповідно до Акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом № 10 від 13 березня 2012 року та акту проведення розслідування нещасного випадку, що стався 11.11.2011р. встановлено, що нещасний випадок, що стався з ОСОБА_2, пов'язаний з виробництвом, підлягає обліку на підприємстві .(а.с.6-13).

Після отримання травми ОСОБА_2 неодноразово знаходився на лікуванні: а саме: з 21.12.2011р. по 05.12.2011р. знаходився на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КЛПУ «Родинська міська лікарня», з діагнозом: стан перенесеної середньо-тяжкої виробничої травми -забій головного мозку 1 ступеню, з лівосторонньою рефлекторною пірамідною недостатністю, вегетативною дисфункцією по типу симпато-адреналових кризів(26.12.2011р.). ВСД по гіпертонічному типу, з синдромом лікворо-судинної дисциркуляції, стійкою цефалгією, травмою грудної клітини, забій грудного відділу хребта(а.с.17-18); з 18.01.2012р. по 30.01.2012р. його було проліковано амбулаторно в умовах стаціонару у першому неврологічному відділенні ДОКТМО з діагнозом: стан перенесеної середньо-тяжкої виробничої травми -забій головного мозку 1 ступеню, з лівосторонньою рефлекторною пірамідною недостатністю, вегетативною дисфункцією по типу симпато-адреналових кризів(26.12.2011р.). ВСД по гіпертонічному типу, з синдромом лікворо-судинної дисциркуляції, стійкою цефалгією, травмою грудної клітини, забій грудного відділу хребта(л.с.19-20); з 18.04.2012р. по 03.05.2012р. знаходився на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КЛПУ «Родинська міська лікарня», з діагнозом: закрита травма грудної клітини -11.11.11р. на виробництві, ускладнена переломом 6-7 ребер справа, посттравматичною пневмонією нижньої долі правої легені, правостороннім адгезивним плевритом ЛН-нуль.(а.с.22-23).

Згідно висновку МСЕК від 05 квітня 2012р. ОСОБА_2 встановлено ІІІ групу інвалідності за загальним захворюванням та 45% втрати професійної працездатності за трудовим каліцтвом, строком до 01.05.2013р. При цьому рекомендоване медикаментозне, санаторно-курортне лікування, протипоказана робота в підземних умовах, тяжка праця, шкідливі умови виробництва. Рекомендовані ІПР № 1233, лікування у невропатолога, пульмонолога(а.с.25-26)

Відповідно ст.23 ч.1,2 п.2 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України "Про охорону праці", а саме, ч.1 ст.9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров'я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)" спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в зв'язку з травмою на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він втратив 45 відсотків професійної працездатності, став інвалідом 3 групи. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими, він вимушений постійно лікуватися.

Вищезазначене законодавство, а також роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»пов'язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв'язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_2 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров'я позивача, те, що професійна працездатність в зв'язку з професійним захворюванням втрачена на 45 відсотків.

Виходячи із викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська"на користь позивача ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 20000 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити, як необґрунтованих.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України та ст. 4 п.1.1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, що набрав чинності з 01.11.2011 року, з відповідача ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" на користь держави підлягають стягненню судовий збір розмірі 214,60грн.

Керуючись ст.ст.23, 1167, 1168 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», МФО 334497, код ЄДРПОУ 31599557 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, спричинену йому травмою на виробництві в розмірі 20000(двадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»на користь держави судовий збір 214,60 гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його постановив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: