Ухвала суду № 25923597, 15.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5912/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівАліменка В.О., Лічевецького І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АС Техніка»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання протиправними дій.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АС Техніка»(надалі -позивач) пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (надалі - відповідач) про визнання протиправними дії відповідача, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «АС Техніка», в результаті якої було складено Довідку від 06.06.2011 № 23-06/37047201 про проведення аналізу діяльності ТОВ «АС Техніка»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за лютий 2011 року; визнання протиправними дії відповідача щодо визнання правочинів, укладених ТОВ «АС Техніка»з контрагентами - постачальниками за лютий 2011 року такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчиненими удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону; визнання протиправними дії відповідача щодо зменшення податкових зобов'язань ТОВ «АС Техніка»за лютий 2011 року, а також зменшення податкового кредиту контрагентів -покупців ТОВ «АС Техніка»за лютий 2011 року та визнання протиправними дії відповідача щодо складання Довідки від 06.06.2011 № 23-06/37047201.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2012 року позовні вимог задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «АС Техніка»має статус юридичної особи, що підтверджується витягом станом на 28.11.2011 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 738185.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі службового посвідчення від 19.06.2009 серії УКМ № 062617, виданого ДПІ у Оболонському районі м. Києва головному державному податковому ревізору - інспектору відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб, інспектором податкової служби першого рангу, проведено аналіз діяльності ТОВ «АС Техніка»згідно із п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ), що оформлено довідкою від 06.06.2011 № 395/23-06/34956529.

Відповідно до складеної довідки відповідачем здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «АС Техніка»щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами, якими сформовані податковій зобов'язання та податковий кредит у лютому 2011 року, однак це не було проведено, у зв'язку з тим, що підприємство має стан платника (23) -«місцезнаходження не встановлено».

Управлінням податкового контролю юридичних осіб від управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Оболонському районі м. Києва отримано довідку про неможливість проведення перевірки ТОВ «АС Техніка»щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовані податкові зобов'язання та податковий кредит за лютий 2011 року.

На лист про надання пояснень та їх документального підтвердження від 08.04.2011 № 10257/10/15-409, направлений на підприємство, отримати пояснення стосовно господарської діяльності не має можливості, оскільки суб'єкт господарювання відсутній за юридичною адресою.

Також вказано, що підрозділом ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва здійснено обстеження місцезнаходження юридичної особи ТОВ «АС Техніка», за результатами якого складено акт від 13.05.2011 та довідку про встановлення місцезнаходження платника податків. На підставі висновків акту підприємству присвоєно 23 стан - «місцезнаходження не встановлено».

Проте, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 738185 станом на 28.11.2011 ТОВ «АС Техніка»статус юридичної особи підтверджено та зареєстровано.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Згідно із ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.

У Довідці про проведення аналізу діяльності ТОВ «АС Техніка»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за лютий 2011 року від 06.06.2011 № 395/23-06/34956529 містяться дані про визнання нікчемними усіх правочинів, що вичинялися ТОВ «АС Техніка»з контрагентами у періоді, що перевірявся, а саме порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «АС Техніка»при придбанні та продажу товарів (послуг). Також податковий ревізор-інспектор вказує, що в порушення ст. ст. 662, 665 та 656 ЦК України товар по вказаних правочинах не був переданий. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у лютому 2011, які підпадають під визначення вимог ПКУ.

Відповідно до ч. 3 п. 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205 (надалі - наказ № 327), невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Довідка не містить будь-якого документального підтвердження стосовно фінансово - господарських взаємовідносин позивача по взаєморозрахункам з його контрагентами, які мали бути дослідженими перевіряючими під час проведення перевірки. Викладені в довідці висновки були зроблені лише на підставі даних податкових декларацій, поданих позивачем за перевіряємий період. Це свідчить про те, що висновки не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Таким чином, викладені в довідці обставини не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем вимог ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України відносно того, що укладені ним угоди з контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та є підставою для визнання таких угод недійсними.

Також, посилання відповідача на ст. 203, ст. 215 та ст. 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Щодо висновків відповідача про встановлення відсутності поставок товарів, що свідчить про укладення позивачем безтоварних договорів слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту п. 2 ст. 3 даного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч. 1 ст. 9 Закону № 996).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996).

Як вбачається з матеріалів справи, довідка не містить жодного посилання відповідача на встановлення порушень Закону № 996 позивачем вимог вищевказаних норм. Лише зазначення без відповідних доказів, про відсутність трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентами - є тільки припущенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідач, як суб'єкти владних повноважень не довів суду правомірність проведення звірки та складення довідки за її результатом.

З огляду на викладене, колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Аліменко В.О.

Лічевецький І.О.