Постанова № 25921241, 01.08.2012, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 1-45/11

пр. № 1/2608/8/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2012 року

Святошинський районний суд міста Києва у складі: головуючого -судді Косик Л.Г., при секретарі Гонті О.А., за участю прокурора - Паламарчук Я.А., захисника -адвоката ОСОБА_1, при розгляді кримінальної справи по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Ніжина Чернігівської області, українки, громадянки України, заміжня, має двох неповнолітніх дітей, освіта вища, працює на посаді директора ТОВ «Радоміс груп», зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2; мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судима, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 органом досудового слідства обвинувачується у тому, що вона будучи службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності - директором товариства з обмеженою відповідальністю «Радоміс груп»(код ЄДРПОУ 35121651), зареєстрованого 24.05.2007 р. Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацію за юридичною адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к. 414, (фактична адреса: АДРЕСА_1), 16 листопада 2007 року, перебуваючи у м. Кременчуці, за адресою: вул. Леонова, 1, склала завідомо неправдиві документи, а саме: договір №1/11/07 вказавши дату складання - 1.11.2007 р., специфікацію до договору №1/11/07 вказавши дату складання - 1.11.2007 р., акти прийому-передачі товару: №1, №2, №3 вказавши дати складання відповідно 1.11.2007 р., 7.11.2007 р. та 12.11.2007 р., а також видаткові накладні:№32, №33, №34 вказавши дати складання відповідно 1.11.2007 р., 7.11.2007 р. та 12.11.2007 р., які документально засвідчили факти прийому-передачі товару (шкур великої рогатої худоби мокросолених) за адресою: м. Кременчук, вул. Леонова, 1.

Таким чином ОСОБА_2, своїми умисними діями, які виразились у службовому підробленні, тобто складанні завідомо неправдивих документів, вчинила злочин, передбачений ч.1 ст. 366 КК України.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину визнала повністю, щиро розкаялася у скоєному та пояснила суду, що дійсно 16 листопада 2007 року, перебуваючи у м. Кременчуці, за адресою: вул. Леонова, 1, склала завідомо неправдиві документи, а саме: договір №1/11/07 вказавши дату складання - 1.11.2007 р., специфікацію до договору №1/11/07 вказавши дату складання - 1.11.2007 р., акти прийому-передачі товару: №1, №2, №3 вказавши дати складання відповідно 1.11.2007 р., 7.11.2007 р. та 12.11.2007 р., а також видаткові накладні:№32, №33, №34 вказавши дати складання відповідно 1.11.2007 р., 7.11.2007 р. та 12.11.2007 р., які документально засвідчили факти прийому-передачі товару (шкур великої рогатої худоби мокросолених) за адресою: м. Кременчук, вул. Леонова, 1.

Враховуючи те, що підсудна ОСОБА_2 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй органом досудового слідства злочині при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, та беручи до уваги, що інші учасники процесу також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудна, правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Беручи до уваги викладене, суд, допитавши підсудну та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудної, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, доведена повністю.

Дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 366 КК України як службове підроблення, тобто складання завідомо неправдивих документів, кваліфіковані вірно.

До закінчення судового слідства на стадії заяв, доповнень та клопотань захисником ОСОБА_2 адвокатом ОСОБА_1, за згодою підсудної, заявлено клопотання про закриття кримінальної справи у зв'язку із закінченням строків притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності, з урахуванням того, що подія злочину відбулася в 2007 році, а відтак з урахуванням того, що злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України, у відповідності до положень ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, то строк давності сплинув. ОСОБА_2 з моменту вчинення злочину до адміністративної відповідальності не притягувалася, на даний час нових злочинів не вчинила, від слідства та суду не ухилялася, раніше на не судима, позитивно характеризуються, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, строк давності не зупинявся та не переривався.

Заслухавши думку прокурора, який вважав за необхідне закрити провадження у справі, а підсудну звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, думку підсудної, яка просила задовольнити клопотання захисника, вказавши, що розуміє наслідки звільнення від кримінальної відповідальності на підставі того, що закінчилися строки притягнення її до кримінальної відповідальності та усвідомлює, що вказана підстава є нереабілітуючою, суд вважає, що клопотання захисника підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

На підставі викладеного та беручи до уваги, що злочин, передбачений ч. 1 ст.366 КК України відносить до злочинів невеликої тяжкості, за який передбачено, в тому числі, покарання у виді обмеження волі, і з моменту його вчинення минуло три роки, суд вважає за можливе, враховуючи думку підсудної, закрити провадження у справі, а підсудну ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимогx ст. 81 КПК України.

Враховуючи викладене та, керуючись ст.ст. 7-1, 11-1, 282 КПК України, ст.ст. 49 КК України,-

постановив:

ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальну справу стосовно неї закрити.

Речові докази: документи що знаходяться в томі 1 на а.с. 172, в томі 2 на а.с. 75 кримінальної справи - зберігати при матеріалах кримінальної справи.

Арешт, накладений постановою слідчого СВ ПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва Гришина О.М. від 19.03.2010р. на майно підсудної ОСОБА_2, скасувати.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу постанови в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом 7 діб.

Суддя Л.Г. Косик