Постанова № 25921096, 30.08.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №2270/2384/12

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2012 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Гонтарука В. М.

суддів: Боровицького О. А. Полотнянка Ю.П.

при секретарі: Копійчук О.В.

за участю представника позивача: Мединського М.М.

представника ТОВ "Україна 2001": Войцешука В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Мегабанк" до Відділу державної виконавчої служби Теофіпольського районного управління юстиції в Хмельницькій області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ", товариства з обмеженою відповільністю "Україна 2001" про визнання незаконними дії та скасування акту опису й арешту майна від 12 березня 2012 року, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Теофіпольського районного управління юстиції в Хмельницькій області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ", товариства з обмеженою відповільністю "Україна 2001" про:

- визнання незаконними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Теофіпольського районного управління юстиції в Хмельницькій області Непотас І.В. в частині складення акту опису й арешту майна, а саме: цукру-піску в кількості 7000 тон, що знаходиться на складі готової продукції ВАТ "Теофіпольський цукровий завод" (код ЄДРПОУ 05394995);

- скасування акту опису й арешту майна від 12 березня 2012 року.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року задоволено даний позов.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ПАТ "Дельта Банк" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову.

Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи.

Представник позивача та представник ТОВ "Україна 2001" в судовому засіданні 30 серпня 2012 року з вимогами апеляційної скарги не погодились, оскільки вважають, що постанова суду, прийнята за наслідками розгляду справи в суді першої інстанції є законною та обгрунтованою.

Представник відповідача, представник ПАТ "Дельта Банк", представник "Агро ХХІ" до суду не прибули. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь вищевказаних осіб в судовому засіданні не визнавалась обов"язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а оскаржувану постанову суду скасувати в частині позовних вимог та закрити провадження у справі, з огляду на наступне.

Так, відповідно до обставин справи, 28 листопада 2011 року між ПАТ "Мегабанк" (Кредитодавець) та ТОВ "Україна 2001" (Позичальник) укладено генеральний договір на здійснення кредитних операцій № ГД-06/2011.

Згідно кредитних договорів: №07/НКЛ-2011 та № 08/ВКЛ-2011 від 08 листопада 2011 року Кредитодавець надав Позичальнику грошові кошти в розмірі 1187500,00 та 1812500,00 доларів США. Пунктом 4.2.15.1 вищевказаних договорів Позичальник зобов'язується в строк до 10 листопада 2011 року оформити договори застави рухомого майна, а саме: сільськогосподарську техніку у кількості 69 одиниць, цукор - пісок у кількості 7000 тон.

На забезпечення вимог позивача по кредитним договорам: №07/НКЛ-2011 та № 08/ВКЛ-2011 від 08 листопада 2011 року, між ТОВ "Україна 2001" (Заставодавець) та ПАТ "Мегабанк" (Заставодержатель) укладено договір № ГД-06/2011-2з від 07 листопада 2011 року про заставу рухомого майна. Пунктом 1.2 договору передбачено, що предметом застави є готова продукція цукор - пісок у кількості 7000 тон, що знаходиться та зареєстроване за адресою: вул. Жовтнева, 12, смт. Теофіполь, Хмельницька область.

Згідно договору зберігання цукру-піску №15/09 від 15 вересня 2011 року, акту передачі-приймання цукру-піску ТОВ "Україна 2001" 25 жовтня 2011року передало, а ВАТ "Теофіпольський цукровий завод" прийняло на відповідальне зберігання на складі ВАТ "Теофіпольський цукровий завод" (Хмельниька область, смт.Теофіполь, вул.Жовтнева, 12) цукор-пісок в мішкотарі (масою 50 кг кожний) у кількості 7000 тон .

Між ПАТ "Мегабанк", ТОВ "Україна 2001", ВАТ "Теофіпольський цукровий завод" та ТОВ "Технічна охорона" 18 листопада 2011року укладено договір №020070 про здійснення фізичної охорони об'єкту заставного майна, а саме: цукру-піску у кількості 7000 тон виробництва 2011року та підписанням Акту прийому передачі від 18 листопада 2011 року.

Перебування у власності товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" вказаного цукру - піску в кількості 7000 тон підтверджується його довідками №401 та №401а від 27 жовтня 2011 рік, оборотно-сальдовою відомістю руху цукру-піску вказаного товариства за період з 01 жовтня 2011 року по 27 жовтня 2011року, видатковими накладними ВАТ "Теофіпольський цукровий завод" №205 від 30 вересня 2011 року та №409 від 17 жовтня 2011 року, а також довідкою ВАТ "Теофіпольський цукровий завод" вих.№377 від 21 березня 2012 року.

В той же час, як встановлено, відповідно до ухвали Господарського суду Рівненської області від 28 лютого 2012 року у справі №5019/287/12 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "Агро ХХІ" задоволено заяву ПАТ "Дельта Банк" про вжиття заходів забезпечення позову та накладено арешт на наступне майно: цукор у загальній кількості 15763,74 тон, що знаходиться на складі за адресою: Рівненьска область, Гощанський район, с. Бабин, вул. Заводська, 1, відповідно до договору від 08 серпня 2011 року №100 в кількості 9567,814 тон; на складі ТОВ "Клембівський цукровий завод" за адресою : Хмельницька область, Ізяславський район, с. Клубівка, вул. Заводська, відповідно до договору від 21 вересня 2011 року №Д-2 в кількості 5147,880 тон; на складі ВАТ "Теофіпольський цукровий завод" за адресою: Хмельниька область, смт.Теофіполь, вул.Жовтнева, 12 згідно договору від 21 вересня 2011 року №Д-1, в кількості 1048,050 тон.

01 березня 2012 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Теофіпольського районного управління юстиції в Хмельницькій області Матвійчук І.О. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на виконання ухвали Господарського суду Рівненської області від 28 лютого 2012 року про вжиття заходів до забезпечення позову публічного акціонерного товариства "Дельта Банк".

12 березня 2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Теофіпольського районного управління юстиції в Хмельницькій області Непотас І.В. складено акт опису й арешту майна про накладення арешту на цукор - пісок в кількості 7000 тон, що знаходиться на складі готової продукції ВАТ "Теофіпольський цукровий завод", розфасований у мішки вагою 50 кг кожен. Всього майна описано на суму 36750000,00 грн.

Однак при складанні акту опису й арешту майна про накладення арешту на цукор державним виконавцем не було встановлено та не враховано те, що майно, яке ним арештоване, а саме - цукор - пісок в кількості 7000 тон, що знаходиться на складі готової продукції ВАТ "Теофіпольський цукровий завод", розфасований у мішки вагою 50 кг кожен, належить на праві власності ТОВ "Україна 2001" та обтяжений правом застави ПАТ "Мегабанк", що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №35572076 від 06 квітня 2012 року.

Так, відповідно до запису 21 вищевказаного витягу підставою обтяження є договір застави рухомого майна № ГД-06/2011-2з від 08 листопада 2011 року, обтяжувачем є ПАТ "Мегабанк" боржником ТОВ "Україна 2001". Об'єктом обтяження є готова продукція цукор - пісок в кількості 7000 тон виробництва 2011 року, яка знаходиться за адресою: смт. Теофіполь, вул. Жовтнева, 12.

Отже, виходячи з встановленого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Теофіпольського районного управління юстиції Хмельницької області Непотас І.В. щодо складання акту опису й арешту майна від 12 березня 2012 року є протиправними.

В той же час, суд апеляційної інстанції вважає хибною позицію Хмельницького окружного адміністративного суду щодо вирішення позовних вимог позивача про скасування акту опису й арешту майна.

Адміністративне судочинство згідно з частиною 1 статті 2 КАС України спрямоване на захист прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень зі сторони субєктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти, як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти - це рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації. За своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремої особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Таким чином, як нормативний, так і ненормативний правовий акт завжди виражають волю (волевиявлення) уповноваженого субєкта права, його владні приписи; мають офіційний характер, обовязковий до виконання; спрямування на регулювання суспільних відносин; встановлюють правову норму чи конкретне правовідношення; оформляються у визначеній формі; є юридичними фактами, що спричиняють певні правові наслідки.

Зазначене кореспондується із положеннями частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінськихуправлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тобто, до компетенції адміністративних судів віднесено справи щодо захисту прав, свобод і інтересів осіб від дій субєктів владних повноважень щодо управління цими особами чи здійснення інших владних функцій щодо них.

Відрізняючою ознакою правового акту від інших управлінських актів є наявність в ньому змісту управління особою, здійснення щодо нього влади, шляхом встановлення його прав і обовязків.

Справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними субєктами суспільства стосовно їхніх прав та обовязків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один субєкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) субєктів, а ці субєкти відповідно зобовязані виконувати вимоги та приписи такого владного субєкта. У тому випадку, якщо субєкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова і службова особа) у спірних відносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого субєкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватися адміністративним судом.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обовязки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю субєкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обовязки у сфері публічно-правових відносин.

Разом з тим, як встановлено колегією суддів, акт опису та арейшту майна не породжує будь-яких правових наслідків (не встановлює прав і обовязків) для позивача, а відтак спір в цій частині позовних вимог не є публічно-правовим, що є безумовною підставою для закриття провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Таким чином, встановивши фактичні обставини справи та проаналізувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні спору щодо скасування акту опису та арешту майна не враховано підвідомчості спору, а тому помилково відкрито провадження та постановлено судове рішення в цій частині позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Мегабанк" до Відділу державної виконавчої служби Теофіпольського районного управління юстиції в Хмельницькій області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", товариства з обмеженою відповідальністю "Агро ХХІ", товариства з обмеженою відповільністю "Україна 2001" про визнання незаконними дії та скасування акту опису й арешту майна від 12 березня 2012 року, - скасувати в частині позовних вимог щодо скасування акту опису й арешту майна від 12 березня 2012 року. Провадження у справі в цій частині закрити.

В решті постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "04" вересня 2012 р. .

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Боровицький О. А.

Полотнянко Ю.П.