Ухвала суду № 25913047, 29.08.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голуб В.А.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2012 року справа №2а/0570/22291/2011

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Міронової Г.М., Юрко І.В., секретарі Манаєві М.В., за участю представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року у справі № 2а/0570/22291/2012 за позовом Донецького міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Донецький міський центр зайнятості звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення з відповідача незаконно отриману ним суму допомоги по безробіттю за період з 11.08.2009 року по 05.08.2010 року у розмірі 15700,61 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Донецького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, відшкодування незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 15 700, 61 грн. (пятнадцять тисяч сімсот гривень шістдесят одну копійку) на розрахунковий рахунок 37176002002327 в ГДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код за ЄДРПОУ 25671511.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, просив постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні, заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Відповідно до заяви від 11.08.2009 року відповідач звернувся до Донецького міського центру зайнятості з проханням вирішити питання про його працевлаштування, в якій зазначив, що у якості фізичної особи-підприємця не зареєстрований (а.с. 8).

Згідно з актом розслідування обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 31.08.2011 року № 838 (а.с.11) за результатами звірки даних з Державним реєстратором та відповідно наданої Довідки є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЕ № 739610, а також наданого виконавчим комітетом Ленінської районної у м. Донецьку ради листа від 27.07.2011 року № 01/19-1802 встановлено, що відповідач ОСОБА_3 в період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний був зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЕ № 739610, 24.01.2011 року внесено запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не пов'язано з її банкрутством (а.с.14).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» державна реєстрація засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного реєстру.

Частиною 3 ст. 46 зазначеного вище Закону передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Згідно з п. "б" ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення, належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 219 затверджений Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, у п.12 Порядку якого визначено, що для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає заяву та письмову інформацію про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа - підприємець.

Таким чином, на момент реєстрації в службі зайнятості ОСОБА_3 належав до зайнятого населення, що унеможливлювало надання йому статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю. Про зазначену обставину відповідач, в порушення вимог чинного законодавства про зайнятість населення, не повідомив позивача, що він зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із змінами та доповненнями, застраховані особи зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно матеріалів справи, сума отриманої відповідачем допомоги по безробіттю за період з 11.08.2009 року по 05.08.2010 року склала 15 700, 61 грн. (а.с.9).

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, державної податкової адміністрації від 13.02.2009 року № 60/62, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1, ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року у справі № 2а/0570/22291/2012 за позовом Донецького міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року у справі № 2а/0570/22291/2012 за позовом Донецького міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: А.А.Блохін

Судді: Г.М.Міронова

І.В.Юрко