Ухвала суду № 25913017, 29.08.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Давиденко Т.В.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2012 року справа №2а/0570/7584/2012

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суду у складі колегії: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Міронової Г.М., Юрко І.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2012 року у справі №2а/0570/7584/2012 за позовом ОСОБА_2 до

Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання дій протиправними, стягнення суми збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2951 грн. 01 коп. , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання відмови, щодо повернення примусово сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування протиправними, стягнення суми збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2951 грн. 01 коп. Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що позивач придбав автомобіль марки «Mitsubishi Lancer» та при реєстрації автомобіля в органах ДАІ сплатив збір до Пенсійного фонду з відчуження автомобіля в сумі 2951 грн. 01 коп. Як вважає позивач, сплата пенсійного збору у даному випадку є протиправною, посилаючись на те, що відповідно до п.7 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2012 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 суму сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2951 грн. 01 коп. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 221.03.2012 року придбала у власність автомобіль марки «Mitsubishi Lancer» згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 21.03.2012 року (а.с. 7).

21.03.2012 року ОСОБА_2 на вимогу працівників ДАІ сплатила збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 3 % від вартості транспортного засобу в сумі 2951 грн. 01 коп., розрахунковий рахунок 31215224700003, код отримувача 38034036, код банку отримувача 834016, отримувач Державний бюджет Будьонівського району м. Донецька, про що свідчить відповідна квитанція (а.с. 11).

19.06.2012 року ОСОБА_2 звернулась до УПФУ в Будьонівському районі м. Донецька з вимогою про повернення коштів, сплачених на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 3 % від вартості транспортного засобу в сумі 2951 грн. 01 коп., як необґрунтовано стягнутого збору.

Листом від 19.06.2012 року № 5729/02 відповідач - управляння пенсійного фонду відмовило позивачу у поверненні вищезазначених коштів, вказавши на те, що Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 не суперечить, а уточнює та конкретизує норму п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Тобто, відповідач - УПФУ в Будьонівському районі м. Донецька - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.

Згідно п. 7 ч. 3 Положення про Державну казначейську службу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 460/2011, до функцій відділення Державного казначейства, віднесене повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Тобто, відповідач - Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області - орган, на який чинним законодавством України покладені функції щодо обслуговування розпорядників бюджетних коштів.

Згідно пункту 6 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388, транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами.

Відповідно до пункту 7 Правил власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи або їх представники зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Термін реєстрації може бути продовжено у разі неможливості власника транспортного засобу (хвороба, відрядження, інші поважні причини) вчасно її здійснити.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся в органи ДАІ - відповідача у справі, з метою здійснити реєстрацію придбаного транспортного засобу та працівниками відповідача відмовлено в проведені такої реєстрації у зв'язку з несплатою позивачем суми збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 7 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» , в редакції, чинній на момент спірних правовідносин, був встановлений перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а саме, юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції, чинній на момент спірних правовідносин, об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 7 статті 1 цього Закону, - є вартість легкового автомобіля.

Пунктом п. 8 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені ставки збору у таких розмірах для платників збору, визначених пунктом 7 статті 1 цього Закону, - 3 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 6 статті 2 цього Закону.

Згідно ст. 3 зазначеного Закону платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 затверджений Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій. Згідно п. 1 Порядку цей Порядок регулює питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 12 Порядку сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарської діяльності платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій.

Згідно п. 13, п. 14 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість.

Органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору.

Відповідно до п. 15 Порядку суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачуються платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається що «Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» в питанні врегулювання правового механізму збору на обов'язкове пенсійне страхування суперечить нормам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме Законом та підзаконним актом на час спірних взаємовідносин по різному було врегульоване одне й те саме питання.

Відповідно до ст. 8 Конституції України В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 1 листопада 1996 року № 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини. Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної у постанові від 20.06.11року за скаргою ОСОБА_4 на незаконну відмову начальника Управління, викладену в листі від 01.03.2004 року № 668/13 в реєстрації приватної нотаріальної діяльності заявника (скаржника) в місті Запоріжжі за зазначеною ним адресою, суд зазначив, що підзаконний акт, що суперечить Закону України, який регулює правовідносини, не може бути застосований органом державної влади при здійснені відповідної дії.

Згідно ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Оскільки, відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції, чинній на час спірних взаємовідносин, обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладався на осіб лише у випадку відчуження автомобілів, норми Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій суперечили Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», який є спеціальним законом з питань визначення порядку справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суд застосовує принцип верховенства права та приходить до висновку про задоволення позовної заяви в частині стягнення сум сплаченого судового збору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в обґрунтування прийнятого рішення не надано суду жодного доказу.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлене судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 197, ст.198 ч. 1 п. 1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2012 року у справі №2а/0570/7584/2012 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання дій протиправними, стягнення суми збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2951 грн. 01 коп. - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2012 року у справі №2а/0570/7584/2012 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання дій протиправними, стягнення суми збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2951 грн. 01 коп. - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею чинності.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Г.М. Міронова

І.В. Юрко