Рішення № 25910613, 04.09.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" вересня 2012 р. Справа № 9/062-12

За позовом Приватного підприємства «Торговий Дім ПОЛЯКОВ»

До Фізичної особи-підприємця Стройнюка Сергія Петровича

Про стягнення 4 251, 92 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача не з'явився

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані Приватного підприємства "Торговий Дім ПОЛЯКОВ" до Фізичної особи-підприємця Стройнюка Сергія Петровича про стягнення 4 251, 92 грн.

Ухвалою суду від 04.07.2012 р. порушено провадження у справі № 9/062-12 та призначено розгляд справи на 24.07.2012 р.; зобов'язано позивача подати: пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; довіреність на Бондаренка Б.О. на отримання товару; зобов'язано відповідача подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

У судове засідання 24.07.2012 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; представник позивача з'явився та надав суду пояснення по суті позовних вимог.

Крім того, представниками позивача подано клопотання про продовження строку розгляду спору.

Частиною третьою статті 69 Господарсько-процесуального кодексу встановлено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи викладене, судом клопотання позивача про продовження строку розгляду спору розглянуто та задоволено.

Ухвалою суду від 24.07.2012 р. продовжено строк розгляду спору, розгляд справи відкладено на 04.09.2012 р.; зобов'язано позивача подати довіреність на Бондаренка Б.О. на отримання товару (оригінал для огляду та належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи); зобов'язано відповідача подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

29.08.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з оплатою відповідачем основного боргу у розмірі 3 833,60 грн. та клопотання про розгляд справи № 9/062-12 без присутності представника позивача у зв'язку з його віддаленістю та завантаженістю.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, судом вказані клопотання прийняті до розгляду.

У судове засідання 04.09.2012 р. представники сторін не з'явилися, представник відповідача про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та довідці ЄДРПОУ, то суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача також не надходило.

Згідно з ст. 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Враховуючи те, що відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

30.05.2011 р. між Приватним підприємством «Торговий Дім ПОЛЯКОВ»(далі -позивач, постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Стройнюк Сергієм Петровичем (далі -відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 2530 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця, продукти харчування та інша товари, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах даного договору відповідно до виписних накладних.

Сума товару, що передається покупцю, ціна одиниці, асортимент, кількість товару, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невід'ємною частиною даного договору. Доставка товару здійснюється за рахунок постачальника у зазначені у заявці терміни (п. 1.2. договору).

Згідно п. 3.1. договору замовлення на придбання товару здійснюється покупцем шляхом подачі заявки через торгівельного представника постачальника.

Пунктами 3.3. -3.5. договору встановлено, що прийом товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до накладної постачальника за участю експедитора постачальника. Датою одержання товару вважається дата зазначена у накладній. При отриманні товару покупець засвідчує факт прийняття товару, його якість та кількість. Після прийняття товару -товар поверненню та обміну не підлягає.

Прийом-передача товару здійснюється повноважними представниками постачальника та покупця за адресою: м. Київ, вул. Княжий Затон, 11-А.

При прийомі товару оформлюється накладна, що підписується представниками сторін. Накладна засвідчує: факт поставки товару, його якість та кількість. Сторони у цьому договорі погодили, що представник покупця, який підписав накладну, є уповноваженою особою на підписання накладних з урахуванням асортименту, кількості, якості та ціни продукції, що поставляється.

Відповідно до п. 4.2. договору, покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100 % вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100 % вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника, на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару. Товар вважається оплаченим покупцем при надходженні коштів на поточний рахунок або до каси постачальника (п. 4.4. договору).

Судом досліджено надані представником позивача копії (для долучення до матеріалів справи) та оригінали (для огляду) видаткових накладних та встановлено, що, на виконання умов договору № 2530 від 30.05.2011 р., позивач поставив товар (продукти харчування) на загальну суму 3 833,60 грн. ( 1 724,77 грн. згідно видаткової накладної № КК-0373489 від 10.02.2012 р.; 1 530,19 грн. згідно видаткової накладної № КК-0381360 від 22.02.2012 р.; 578,64 грн. згідно видаткової накладної № КК-0387166 від 24.02.2012 р.).

Відповідач прийняв вищезазначений товар, проте за нього своєчасно не розрахувався, чим порушив встановлений договором термін проведення розрахунків.

Таким чином, судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду заборгованість ФОП Стройнюк С. П. перед ПП «Торговий Дім ПОЛЯКОВ»становила 3 833,60 грн.

Відповідно до ч. 2 статті 11 ЦК України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять (пункти), визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарським судом встановлено, що позивач свої зобов'язання щодо поставки товару виконав належним чином відповідно до умов договору поставки № 2530 від 30.05.2011 р., проте відповідач за поставлений товар належним чином та своєчасно не розрахувався. Тобто він є таким, що порушив умови виконання зобов'язання.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідач в судові засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, заперечень щодо позовних вимог не надав та не надіслав.

Враховуючи те, що 29.08.2012 р., після порушення провадження у справі, представник позивача подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з сплатою відповідачем у повному обсязі суми основного боргу у розмірі 3 833,60 грн., а суд прийняв дану заяву до розгляду, то судом розглядаються позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 178,01 грн.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що при порушенні покупцем п. 4.2. договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р., крім цього, збитки від інфляції та 20% річних від суми боргу за весь час прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 ст. 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В силу ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, в постанові Верховного суду України від 07.11.2011 р. у справі № 5002-2/5109-2010, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення про пріоритетність норм Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», яким обмежено розмір пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України, над положенням ч. 2 ст. 551 ЦК України зазначено, що яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Беручи до уваги вимоги ЦК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», та укладеного між сторонами договору, перевіривши, наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що період нарахування пені за кожною видатковою накладною є обґрунтованим.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, господарський суд Київської області дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства «Торговий Дім ПОЛЯКОВ»щодо стягнення з ФОП Стройнюка С. П. пені у розмірі 178,01 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у відповідності до п. 5.2. договору, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 20% річних від суми боргу за весь час прострочення у розмірі 240,31 грн.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, сторонами в договорі встановлений інший розмір процентів річних, договір є дійсний, в судовому порядку не оскаржувався, та враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Приватного підприємства «Торговий Дім ПОЛЯКОВ»щодо стягнення з ФОП Стройнюка С. П. 20% річних у розмірі 240,31 грн. підлягають задоволенню.

В повній мірі дослідивши обставини справи, наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Приватного підприємства «Торговий Дім ПОЛЯКОВ»щодо стягнення з ФОП Стройнюка С. П. пені у розмірі 178,01 грн. та 20% річних у розмірі 240,31 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 22, 33, 44, 49, 82-84 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Стройнюка Сергія Петровича (07820, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Пісківка, вул. Петровського, 94, кв. 46, ідентифікаційний номер 2874200930) на користь Приватного підприємства «Торговий Дім ПОЛЯКОВ»(18005, м. Черкаси, Придніпровський р-н, вул. Чехова, 41, код ЄДРПОУ 32268131) пеню у розмірі 178 (сто сімдесят вісім) грн. 01 коп., 20% річних у розмірі 240 (двісті сорок) грн. 31 коп. та судові витрати у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписане 07.09.2012 р.