Рішення № 25910587, 10.09.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2012 р. Справа № 19/042-12

За позовом Комунального підприємства «Фонд комунального майна», м. Славутич;

до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Славутич;

про стягнення 41739,05 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача: Осіпова С.В. (доручення б/н від 03.08.2012 р.);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Фонд комунального майна»(далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення 41739,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № 56-М оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 03.11.2008 р. та Договору № 56-М-Е про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та його експлуатацію не розрахувався у встановлений строк за користування нерухомим майном та спожиті комунальні послуги за період з січня по червень 2012 року, внаслідок чого виникла заборгованість по орендній платі в сумі 31416,05 грн., на яку позивачем нараховані пеня за прострочку платежу в сумі 10156,06 грн. та 3% річних у сумі 166,94 грн.

Ухвалою від 20.07.2012 р. суд порушив провадження у справі № 19/042-12 та призначив її розгляд на 06.08.2012 р.

Ухвалами суду від 06.08.2012 р. та від 28.08.2012 р. розгляд справи відкладався.

В судових засіданнях 06.08.2012 р., 28.08.2012 р. та 10.09.2012 р. представником позивача повністю підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судові засідання 06.08.2012 р., 28.08.2012 р. та 10.09.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча останній належним чином був повідомлений про місце і час судових засідань, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення відповідачу рекомендованого поштового відправлення щодо ухвали суду від 20.07.2012 р. та відбиток штампу канцелярії на звороті у нижньому лівому куті ухвал суду від 06.08.2012 р. та від 28.08.2012 р. щодо направлення її на адресу відповідача.

Вимоги ухвал суду від 20.07.2012 р., від 06.08.2012 р. та від 28.08.2012 р. відповідач не виконав, витребуваних документів, в тому числі відзив на позов, до суду не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.11.2008 р., між позивачем (за договором -орендодавець) та відповідачем (за договором -орендар) був укладений Договір № 56-М оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно, а саме: нежитлові приміщення, інженерні мережі та комунікації, які є їх невід'ємною частиною і знаходяться на балансі орендодавця. Орендована площа складає всього 216,41 кв. м. Передане в оренду згідно з цим договором майно буде використовуватися для здійснення торгівельної діяльності непродовольчими товарами. Адреса (місце розміщення об'єкту оренди): Київська область, м. Славутич, Центральна площа, 5 (п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.6. договору). Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у цьому договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта прийняття-передачі майна (п. 2.1. договору). Майно вважається переданим в оренду з моменту підписання акту прийняття-передачі майна (п. 2.4.4. договору).

На виконання умов договору, сторони підписали Акти прийому-передачі до Договору оренди № 56-М від 03.11.2008 р., що є Додатком № 2 до договору.

Сторонами у п. 3.2., 3.3. договору погоджено, що орендна плата за корисну площу визначається на підставі «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича»та за перший (базовий) місяць оренди - листопад 2008 р. становить: 4251,01 грн., крім того ПДВ -850,20 грн. Всього з ПДВ - 5101,21 грн. Розмір орендної плати за перший місяць фіксується в договорі. За кожен наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Орендна плата (компенсація) за площу загального користування визначається на підставі «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича»та за перший (базовий) місяць оренди - листопад 2008 р. (без урахування індексу інфляції за жовтень 2008 р.) становить: 283,04 грн., крім того ПДВ -56,61 грн. Всього з ПДВ -339,65 грн. Розмір плати за площі загального користування за перший місяць фіксується в договорі. За кожен наступний місяць оренди розмір плати за площі загального користування визначається шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

У відповідності з п. 3.4. договору, орендна плата визначена без урахування вартості комунальних послуг, електроенергії, експлуатаційних витрат орендодавця.

Згідно п. 3.5. договору, орендна плата за поточний місяць вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок орендодавця або шляхом внесення готівкових коштів в касу орендодавця, не пізніше останнього числа поточного місяця.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем були підписані додаткові угоди № 1 від 28.02.2009 р., № 23 від 31.01.2012 р., № 24 від 29.02.2012 р. до договору № 56-М оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 03.11.2008 р., якими внесено зміни щодо розміру орендованої відповідачем площі, у зв'язку з частковим її поверненням позивачу, та відповідно внесено зміни до розміру орендної плати, яка підлягає сплаті за користування майном.

Відповідно до пп. 5.1.1., 5.1.8. договору, орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі здійснювати всі платежі, передбачені договором. Нести всі витрати по утриманню орендованого майна (експлуатаційні витрати). Перелік послуг, розмір та порядок розрахунків за послуги, пов'язані з утриманням орендованого майна визначаються у договорі про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію.

Згідно з вимогами п. 5.1.9. договору оренди, орендар зобов'язаний був укласти з орендодавцем окремий договір на відшкодування експлуатаційних витрат на утримання орендованого майна протягом 6 робочих днів з дати підписання даного договору.

На виконання взятих на себе зобов'язань за договором оренди, відповідач уклав з позивачем Договір № 56-М-Е про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та його експлуатацію від 03.11.2008 р.

Пунктом 1.2. Договору № 56-М-Е передбачено, що орендодавець забезпечує обслуговування, експлуатацію, зданих в оренду площ по Договору оренди № 56-М від 03.11.2008 р., а орендар відшкодовує витрати орендодавця на виконання вказаних робіт, зазначених у Додатку № 1.

Розмір відшкодування витрат орендодавця, які пов'язані з утриманням майна комунальної власності і його експлуатацією, визначений на підставі переліку запланованих експлуатаційних витрат та їх вартості (калькуляцій), розрахований на 1 кв. м загальної площі будівлі універмагу «Мінський»і погоджений з Відділом з питань комунальної власності, послуг та приватизації та управління економіки та соціального розвитку міста Славутич (п. 2.1. Договору № 56-М-Е).

Відповідно до п. 2.3. договору № 56-М-Е, плата по договору, в тому числі передплата до 100% очікуваної вартості комунальних послуг, що планується отримати у наступному місяці (при отриманні таких послуг через орендодавця) розрахована пропорційно до займаної площі, вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок орендодавця або шляхом внесення готівкових коштів в касу орендодавця, не пізніше останнього числа поточного місяця на підставі виставлених рахунків.

У п. 3.4. Договору № 56-М-Е від 03.11.2008 р. встановлено, що розмір плати по договору змінюється на вимогу орендодавця у випадку зміни переліку запланованих експлуатаційних витрат та їх вартості (калькуляцій), розрахованих на 1 кв.м. загальної площі будівлі універмагу «Мінськ»та в інших випадках передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п.6.1. Договору № 56-М-Е, договір набуває чинності з 10.11.2008 р. і діє до закінчення терміну Договору оренди № 56-М від 03.11.2008 р., в частині фінансових зобов'язань -до повного їх виконання сторонами, а в частині відшкодування витрат орендодавця -з дати прийняття майна по акту прийняття -передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони підписали додаткові угоди № 1 від 28.02.2009 р., № 3 від 31.01.2012 р., № 4 від 29.02.2012 р. до договору № 56-М-Е про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та його експлуатацію від 03.11.2008 р., якими внесли зміни щодо суми коштів, які підлягають відшкодуванню орендарем за утримання майна, у зв'язку зі змінами внесеними до Договору № 56-М оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 03.11.2008 р., в частині розміру орендованої відповідачем площі.

Господарським судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої обов'язки згідно Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 56-М та Договору про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію № 56-М-Е, зокрема, в період з січня по червень 2012 року.

Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), які були підписані уповноваженими представниками та завірені печатками обох сторін, а саме: Акт № ОУ-0000027, Акт № ОУ-0000191., Акт № ОУ-0000328, Акт № ОУ-0000515, Акт № ОУ-0000682, Акт № ОУ-0000815.

Натомість, відповідач в порушення умов Договору № 56-М та Договору № 56-М-Е не розрахувався в повному обсязі по орендній платі та за послуги надані позивачем по обслуговуванню та експлуатації, зданого в оренду майна, у період з січня по червень 2012 року.

Так, господарський суд зазначає, що відповідач мав сплатити позивачу за договорами № 56-М та № 56-М-Е у період з січня по червень 2012 року 39627,21 грн., згідно виставлених позивачем рахунків (копії наявні в матеріалах справи), а саме: № СФ-000034 від 13.01.2012 р., № СФ-000188 від 13.02.2012 р., № СФ-000322 від 14.03.2012 р.

№ СФ-000511 від 10.04.2012 р. № СФ-000671 від 16.05.2012 р. № СФ-000797 від 12.06.2012 р.

Проте, відповідач лише частково оплатив виставлені позивачем рахунки. Згідно розрахунку наданого позивачем у позовній заяві, відповідач сплатив 27.03.2012 р. на користь позивача 4101,48 грн., 28.04.2012 р. -4109,69 грн., а всього: 8211,17 грн.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору у суді заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати та відшкодування витрат позивача, пов'язаних з утриманням орендованого майна і його експлуатацією, становить 31416,04 грн. (39627,21 грн. загальний розмір платежів, що підлягав оплаті -8211,17 грн., сплачені відповідачем грошові кошти).

Статтею 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Тобто орендар зобов'язаний вносити орендодавцеві платежі за користування майном. Розмір, форма, і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду судом спору по суті відповідач не заперечив факт користування орендованим майном, а також існування вказаної заборгованості, доказів оплати суми боргу не надав.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за Договором оренди № 56-М від 03.11.2008 р. та укладеним на підставі нього Договором про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію № 56-М-Е від 03.11.2008 р., є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в сумі 31416,04 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 56-М від 03.11.2008 р. та Договором про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію № 56-М-Е від 03.11.2008 р., позивачем окремо по кожному рахунку за період з 28.03.2012 р. по 09.07.2012 р. нарахована пеня в загальній сумі 10156,06 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно п. 3.8. Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 56-М від 03.11.2008 р. та п. 5.2. Договору про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію № 56-М-Е від 03.11.2008 р. за несвоєчасне внесення плати, передбаченої цими договорами, орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 10156,06 грн., нараховану по 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Проте, визначений позивачем розмір пені не приймається судом з наступних підстав.

Частиною 4 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№ 543/965-ВР від 22.11.1996 р.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№ 543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Аналогічна норма також закріплена частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України.

З огляду на вищевказане, належна до стягнення пеня повинна бути нарахована виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України.

Господарський суд, здійснивши власний розрахунок пені за заявлений позивачем період з 28.03.2012 р. по 09.07.2012 р., з урахуванням часткових проплат відповідача, встановив, що він складає 834,73 грн.

Згідно ч. 3 ст. 55 ГПК України, у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Таким чином, суд, задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 834,73 грн.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши правильність нарахування 3% річних, задовольняє їх за розрахунком позивача, наведеними в додатках до позовної заяви, а саме: в сумі 166,94 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (07100, АДРЕСА_1; ідентиф. номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Фонд комунального майна»(07100, Київська обл., м. Славутич, Центральна площа, 5, а/с 66, код ЄДРПОУ 32301037) 31416 (тридцять одна тисяча чотириста шістнадцять) грн. 04 коп. -боргу, 834 (вісімсот тридцять чотири) грн. 73 коп. -пені, 166 (сто шістдесят шість) грн. 94 коп. -3 % річних, 1250 (одну тисячу двісті п'ятдесят) грн. 06 коп. -витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

5. Повернути на підставі рішення Комунальному підприємству «Фонд комунального майна»(07100, Київська обл., м. Славутич, Центральна площа, 5, а/с 66, код ЄДРПОУ 32301037) з Державного бюджету України суму зайво сплаченого судового збору в розмірі 43 (сорок три) грн. 50 коп., перераховану на підставі платіжного доручення № 330 від 09.07.2012 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Повний текст рішення підписано: 10.09.2012 р.

Суддя Т.П. Карпечкін