Рішення № 25910553, 07.09.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2012 р. Справа № 17/053-12

За позовом Публічного акціонерного товариства „АЕС Київобленерго"

до Закритого акціонерного товариства „Київський м'ясопереробний завод"

про стягнення 47 131,57грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Клименко О.С. (дов. № 351 від 23.05.2012р.);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство „АЕС Київобленерго" (далі -позивач) звернулося з позовом до Закритого акціонерного товариства „Київський м'ясопереробний завод" (далі -відповідач) про стягнення 57 936,04грн. заборгованості, за спожиту згідно договору про постачання електричної енергії № 37 від 02.11.2005р. електричну енергію, яка виникла за період з вересня 2010р. по червень 2012р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 37 від 02.11.2005р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.07.2012р. порушено провадження у справі № 17/053-12, розгляд справи призначено на 13.08.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.08.2012р. розгляд справи відкладено на 27.08.2012р.

27.08.2012р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог № 1350 від 22.08.2012р. (вх. № 13345 від 27.08.2012р.), згідно якого останній в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 47 131,57грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, у зв'язку з тим, що відповідач після порушення провадження у справі (30.07.2012р.) сплатив позивачу 31.07.2012р., 01.08.2012р., 06.08.2012р. та 16.08.2012р. 9 780грн., 7 445,44грн., 3 762,38грн. та 430грн. відповідно (всього 21 417,82грн.), яке прийнято судом в частині зменшення розміру позовних вимог. Крім того, як вбачається зі змісту вказаного клопотання, представник позивача просив суд стягнути з відповідача 10 613,35грн. заборгованості, за спожиту згідно договору про постачання електричної енергії № 37 від 02.11.2005р. електричну енергію, яка виникла у липні 2012р. У прийнятті вказаної частини клопотання відмовлено судом з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про „доповнення" або „уточнення" позовних вимог, або заявлення „додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:- подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Згідно п. 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися зі статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 77 ГПК.

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову -це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Суд встановив, що клопотання, згідно якого позивач просив суд стягнути з відповідача 10 613,35грн. заборгованості, за спожиту згідно договору про постачання електричної енергії № 37 від 02.11.2005р. електричну енергію, яка виникла у липні 2012р. є клопотанням про зміну предмету позову, яке подано представником позивача після початку розгляду справи по суті, що підтверджується змістом протоколу судового засідання від 13.08.2012р. (а.с. 38).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті до розгляду клопотання про зменшення розміру позовних вимог в частині вимог про стягнення з відповідача 10 613,35грн. заборгованості, за спожиту згідно договору про постачання електричної енергії № 37 від 02.11.2005р. електричну енергію, яка виникла у липні 2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.08.2012р. розгляд справи відкладено на 07.09.2012р.

Абзацами четвертим та п'ятим пункту 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі. Зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України „Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК покладаються на відповідача.

У судовому засіданні 07.09.2012р. представник позивача підтримав позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судові засідання 13.08.2012р., 27.08.2012р. та 07.09.212р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

02.11.2005р. між Закритим акціонерним товариством „А.Е.С. Київобленерго" (Постачальник електричної енергії), найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариством „АЕС Київобленерго" та Закритим акціонерним товариством „Київський м'сопереробний завод" (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 37, згідно якого постачальник електричної енергії зобов'язався постачати електричну енергію споживачу, а споживач -оплачувати постачальнику електричної енергії її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Споживач зобов'язується: - оплачувати постачальнику електричної енергії платежі згідно з умовами додатку 2 „Порядок розрахунків" та додатку 4 „Зняття показів засобів обліку електричної енергії"; - здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з додатком 5 „Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії" (п.п. 2.2., 2.2.3., 2.2.4. договору).

Пунктом 7.1. договору передбачено, що облік електроенергії, спожитої споживачем (Додаток 3.1. „Перелік об'єктів споживача, що живляться від мереж постачальника електричної енергії) та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача (Додаток 3.2. „Дані про відпуск електроенергії субспоживачу, що підключені до електромереж споживача"), здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником електричної енергії розрахунковим шляхом в установленому порядку.

Згідно п. 9.5. договору договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2005р. Договір уважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Відповідно до п.п. 2., 3., 3.2. додатку 2 до договору про постачання електричної енергії № 37 від 02.11.2005р. щомісячно 28 числа згідно з Додатком 4 до договору направляється представник споживача у відділ збуту Києво-Святошинського РЕМ за адресою: м. Вишневе, вул. Київська, 2Б, для подання звіту про використану електроенергію споживачем та субспоживачами за розрахунковий період (Додаток № 8 „Звіт про використану електроенергію"), документів, що підтверджують оплату у розрахунковому періоді, заяви на обсяги споживання електроенергії у поточному періоді (дані заявлені величини) та одержання рахунків на оплату. Споживач здійснює згідно платіжних доручень поточну плату за електроенергію, що споживатиметься в поточному періоді з урахуванням сплаченого авансового платежу у розрахунковому періоді: -30 % від заявленої величини до 5 числа поточного періоду; - 60 % від заявленої величини до 16 числа поточного періоду; - 100 % від заявленої величини до 28 числа поточного періоду.

За домовленістю сторін споживач бере на себе обов'язок знімати покази електролічильників на 24-00 останнього дня розрахункового періоду. Розрахунковий період починається 28 числа кожного місяця. Споживач зобов'язаний протягом 16 годин з моменту зняття показів електролічильників довести їх значення до постачальника електричної енергії за встановленою формою (Додаток 8) та адресою: м. Вишневе, вул. Київська, 2Б, Києво-Святошинський РЕМ. У разі неподання даних про обсяги спожитої електроенергії в зазначений термін визначення обсягу спожитої електроенергії здійснюється за середньодобовим споживанням за попередній розрахунковий період (п.п. 1, 2, 3 додатку 4 до договору про постачання електричної енергії № 37 від 02.11.2005р.).

Суд встановив, що договір про постачання електричної енергії № 37 від 02.11.2005р. неодноразово продовжувався та є чинним на момент судового розгляду справи, оскільки жодною із сторін не було заявлено про припинення його дії або перегляд його умов за місяць до закінчення терміну дії договору.

З метою визначення обсягу спожитої електричної енергії згідно договору про постачання електричної енергії № 37 від 02.11.2005р. відповідачу були встановлені розрахункові прилади обліку (електролічильники), що підтверджується актами технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії (а.с. 15-23).

На виконання п. 1.1. договору про постачання електричної енергії № 37 від 02.11.2005р. позивач за період з вересня 2010р. по червень 2012р. поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 320 169,50грн., що підтверджується актом від 25.06.2012р. (а.с. 22).

Крім того, позивач виставив відповідачу для оплати рахунок № 982413433 від 25.06.2012р. на суму 57 936,04грн. (а.с. 23), який залишився частково оплаченим відповідачем.

Відповідач свій обов'язок, передбачений договором, з оплати отриманої згідно договору електричної енергії, виконав частково, сплативши на рахунок позивача 262 233,46грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 24-25).

Крім того, суд встановив, що після подання позову (27.07.2012р.) відповідач сплатив на рахунок позивача 21 417,82грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 63-70).

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що заборгованість, відповідача перед позивачем за спожиту згідно договору про постачання електричної енергії № 37 від 02.11.2005р. електричну енергію, яка виникла за період з вересня 2010р. по червень 2012р. на момент судового розгляду справи склала 36 518,22грн. (320 169,04грн. -262 233,46грн. -21 417,82грн.), що підтверджується банківськими виписками (а.с. 24-25, 63-70).

Предметом позову, з урахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 60-61), є вимога про стягнення 47 131,57грн. заборгованості, за спожиту згідно договору про постачання електричної енергії № 37 від 02.11.2005р. електричну енергію, яка виникла за період з вересня 2010р. по червень 2012р.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що на виконання 1.1. договору про постачання електричної енергії № 37 від 02.11.2005р. позивач за період з вересня 2010р. по червень 2012р. поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 320 169,50грн., що підтверджується актом від 25.06.2012р. (а.с. 22), за отриману від позивача електричну енергію відповідач розрахувався частково, сплативши на рахунок позивача 262 233,46грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 24-25); після подання позову (27.07.2012р.) відповідач сплатив на рахунок позивача 21 417,82грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 63-70), внаслідок чого заборгованість, відповідача перед позивачем за спожиту згідно договору про постачання електричної енергії № 37 від 02.11.2005р. електричну енергію, яка виникла за період з вересня 2010р. по червень 2012р. на момент судового розгляду справи склала 36 518,22грн. (320 169,04грн. -262 233,46грн. -21 417,82грн.), що підтверджується банківськими виписками (а.с. 24-25, 63-70).

Враховуючи те, що заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту згідно договору про постачання електричної енергії № 37 від 02.11.2005р. електричну енергію, яка виникла за період з вересня 2010р. по червень 2012р. на час прийняття судового рішення складає 36 518,22грн., розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 47 131,57грн. заборгованості, за спожиту згідно договору про постачання електричної енергії № 37 від 02.11.2005р. електричну енергію, яка виникла за період з вересня 2010р. по червень 2012р. підлягає частковому задоволенню у розмірі 36 518,22грн. заборгованості за спожиту згідно договору про постачання електричної енергії № 37 від 02.11.2005р. електричну енергію, яка виникла за період з вересня 2010р. по червень 2012р.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Київський м'ясопереробний завод" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 9; код ЄДРПОУ 05407953) на користь Публічного акціонерного товариства „АЕС Київобленерго" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б; код ЄДРПОУ 23243188) 36 518 (тридцять шість тисяч п'ятсот вісімнадцять гривень) 22 коп. заборгованості, за спожиту згідно договору про постачання електричної енергії № 37 від 02.11.2005р. електричну енергію, яка виникла за період з вересня 2010р. по червень 2012р. та 1 247 (одну тисячу двісті сорок сім гривень) 06 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову -відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 10.09.2012р.

Суддя П.В. Горбасенко