Постанова № 25910233, 06.09.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2012 № 5026/1152/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пашкіної С.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі Демиденко К.А.

за участю представників:

від позивача: Горкавий О.П. - представник за довіреністю від 13.03.2012 року;

від відповідача: Романюк Т.І. - представник за довіреністю від 14.03.2012 року;

Бованенко О.М. - представник за довіреністю від 30.07.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Русь-95»

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.08.2012 року

у справі № 5026/1152/2012 (суддя Пащенко А.Д.)

за позовом Приватного підприємства «Русь-95»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав»

2) Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк»

про визнання недійсними договорів іпотеки

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Русь-95» звернулось до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав» та Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання недійсними одинадцяти договір іпотеки, укладених між відповідачами.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.08.2012 року позовну заяву повернуто Приватному акціонерному товариству «Русь-95» на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Приватне акціонерне товариство «Русь-95» звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.08.2012 року по справі № 5026/1152/2012.

У доводах апеляційного оскарження апелянт вказував на неправильне тлумачення судом першої інстанції положень ч. 1 та ч. 2 ст. 58 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2012 року, колегією суддів у складі: Дідиченко М.А., Пашкіна С.А. та Пономаренко Є.Ю. прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Русь-95» до розгляду та призначено до слухання на 06.09.2012 року.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні 06.09.2012 року підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив суд ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.08.2012 року скасувати.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.09.2012 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.08.2012 року № 5026/1152/2012 залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Отже, позивач наділений правом об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (ст. 58 та п.5 ч.1 ст. 63 ГПК України) (п.3.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України, якщо суд, вирішуючи питання про прийняття справи до розгляду, встановить, що порушено правила поєднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, він повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Отже, навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом даного позову є вимога про визнання договорів іпотеки недійсними.

Так, колегією суддів встановлено, що договори іпотеки, укладені на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 90 від 26.12.2008 року укладеного між відповідачами.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу).

Так, іпотечні договори пов'язані між собою підставою виникнення, а саме укладені на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 90 від 26.12.2008 року

Водночас, повертаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, зазначив, що розгляд позовних вимог про визнання недійсними одинадцяти договорів іпотеки суттєво утруднить вирішення спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, судом першої інстанції не вказано, чим саме поєднання вимог, у даному випадку, перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

В свою чергу, колегія суддів приходить до висновку, що позивач цілком правомірно об'єднав свої позовні вимоги в одній позовній заяві, оскільки договори іпотеки пов'язані підставою виникнення, доказами, та не вбачає підстав, що суттєво ускладнять розгляд справи, а тому не вбачає підстав для повернення позовних матеріалів позивачеві без розгляду.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів прийшла до висновку, що зазначені місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі обставини не є підставою для повернення позовної заяви. Тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про повернення позовної заяви без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Русь-95» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.08.2012 року № 5026/1152/2012 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 03.08.2012 року № 5026/1152/2012 скасувати.

3. Матеріали справи № 5026/1152/2012 повернути до Господарського суду Черкаської області для подальшого розгляду по суті.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Дідиченко М.А.

Судді Пашкіна С.А.

Пономаренко Є.Ю.