Постанова № 25910129, 03.09.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/3491/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

при секретарі - Пехоті М.О.,

за участю:

представника позивача - Шулік О.Й.,

представника відповідача - Луговська С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Стандарт Агро" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

28 травня 2012 року Приватне підприємство "Стандарт Агро" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем протиправно винесено спірні податкові повідомлення-рішення якими збільшено підприємству суму грошового зобов'язання з податку на прибуток та збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, оскільки під час проведення перевірки відповідачем не було взято до уваги належним чином оформлені документи первинного бухгалтерського обліку, а саме: податкові та видаткові накладні, банківські виписки, квитанції до прибуткового касового ордеру.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях просив в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що в перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з ПП "Авто-СВ-2009", ТОВ "Інтелкоп-МВ", ПП "Агро-Союз-2009", ТОВ "Економ-ресурс", ПП "Промфінсервіс". Позивачем під час проведення перевірки не було надано доказів транспортування товару придбаного у вказаних контрагентів та доказів його використання у власні господарській діяльності. Крім того, згідно бази даних Кременчуцької ОДПІ у вказаних підприємств відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, та інші умови необхідні для ведення господарської діяльності. Отже, позивачем перераховувались кошти на рахунки ПП "Авто-СВ-2009", ТОВ "Інтелкоп-МВ", ПП "Агро-Союз-2009", ТОВ "Еоном-ресурс", ПП "Промфінскрвіс" без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету країни.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Стандарт Агро" зареєстровано 25.05.2004 року Глобинською районною державною адміністрацією Полтавської області, перебуває на обліку у Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 200035113 від 05.10.2004 року.

В період з 27.02.2012 року по 02.03.2012 року працівниками Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Стандарт Агро" з питань своєчасності. достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року у зв'язку з надходженням постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Чернівецькій області майора міліції Іванович Л.М. від 21.10.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 12.03.2012 року № 150/23-209/33014000, яким зафіксовано порушення позивачем п.п. 4.1.6, п.п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1, п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: занижено податок на прибуток всього на суму 210 584 грн. та п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.3, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: занижено податок на додану вартість на загальну суму 109 526 грн.

За результатами розгляду вказаного акту Кременчуцької ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 26.03.2012 року № 0006002301/288, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 263 230 грн. (в тому числі за основним платежем на суму 210 584 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 52 646 грн.) та № 0006012301/289, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 136 907,50 грн. (в тому числі за основним платежем на суму 109 526 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 27 381,50 грн.).

З вимогою про визнання протиправними та скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суд виходить із наступного.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №168/97-ВР) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

З огляду на наведені положення Закону №168/97-ВР для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Правові відносини з приводу формування валових витрат унормовані Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинним на момент вчинення спірних правовідносин), згідно з пунктом 5.1 статті 5 якого валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Підпунктами 5.3.1 та 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат потреби не пов'язані з веденням господарської діяльності та будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З огляду на наведені положення Закону для отримання права віднесення до складу валових витрат сум витрат сплачених протягом звітного періоду за товари (роботи, послуги) платник податку повинен мати відповідні розрахункові, платіжні та інші документи (обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку), видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що 01 серпня 2008 року між позивачем (покупець) та ПП "Авто СВ-2009" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № ЗТ-1\0108. Згідно умов договору продавець зобов'язаний продати, а покупець прийняти та оплатити товар. Найменування товару, кількість та ціна вказується у документах продавця оформлених на момент поставки сільгосппродукції.

01 квітня 2009 року між позивачем (покупець) та ПП "Авто СВ-2009" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № ЗТ-2\0104. Згідно умов договору продавець зобов'язаний продати, а покупець прийняти та оплатити товар. Найменування товару, кількість та ціна вказується у документах продавця оформлених на момент поставки сільгосппродукції.

01 серпня 2009 року між позивачем (покупець) та ПП "Авто СВ -2009" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № ЗТ-2\0108. Згідно умов договору продавець зобов'язаний продати, а покупець прийняти та оплатити товар. Найменування товару, кількість та ціна вказується у документах продавця оформлених на момент поставки сільгосппродукції.

02 квітня 2009 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "Інтелкоп-МВ" (Виконавець) було укладено договір транспортно-експедиційних послуг № 82. Згідно умов договору Виконавець зобов'язується доставити довірений йому Замовником вантаж-сільськогосподарськи культури, до пункту призначення, а Замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

01 серпня 2009 року між позивачем (покупець) та ТОВ "Економ-Ресурс" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 5. Згідно умов договору продавець зобов'язаний продати, а покупець прийняти та оплатити товар - сільськогосподарську продукцію (зернові) врожаю 2009 року, а саме: кукурудза 60 тон, соя 20 тон. Кількість та ціна вказується у документах продавця оформлених на момент поставки сільгосппродукції.

01 червня 2010 року між позивачем (замовник) та ПП "Промфінсервіс" (виконавець) було укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 20. Згідно умов договору Виконавець зобов'язується доставити довірений йому Замовником вантаж-сільськогосподарськи культури, до пункту призначення, а Замовник зобов'язується сплатити за експедирування вантажу встановлену плату.

На підтвердження реальності вказаних договорів та використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивачем до суду надано:

- податкові накладні № 149 від 12.08.2009 року, № 253 від 29.05.2009 року, № 27/08 від 27.08.2009 року, № 25/08 від 25.08.2009 року, № 13/08 від 13.08.2009 року, № 21/08 від 21.08.2009 року, № 11 від 08.11.2009 року, № 12 від 17.11.2009 року, № 159 від 11.05.2010 року, № 171 від 27.05.2010 року, № 243 від 15.07.2010 року, № 232 від 29.09.2010 року, № 447 від 10.08.2010 року, № 2/0604 від 06.04.2009 року, № 1/0904 від 09.04.2009 року, № 2/2104 від 21.04.2009 року, № 2/2304 від 23.04.2009 року, № 1/2404 від 24.04.2009 року, № 2/2304 від 23.04.2009 року, № 1/3004 від 30.04.2009 року, № 2/3004 від 30.04.2009 року, № 1/0705 від 07.05.2009 року, № 1/1305 від 13.05.2009 року, № 3/2005 від 20.05.2009 року, № 2/2505 від 25.05.2009 року, № 3/2409 від 24.09.2010 року, № 1/2809 від 28.09.2010 року, № 1/2704 від 27.04.2010 року, № 1/1604 від 16.04.2010 року, № 3 2207 від 22.07.2010 року, № 1/1305 від 13.05.2010 року, № 1/0605 від 06.05.2010 року, № 1/0705 від 07.05.2010 року, № 2/1105 року 11.05.2010 року, № 1/2904 від 29.04.2010 року, № 1/1208 від 12.08.2009 року, № 1/1304 від 13.04.2009 року, № 2/0911 від 09.11.2009 року, № 1/1811 від 18.11.2009 року, № 1/2508 від 25.08.2009 року, № 2/2708 від 27.08.2009 року, № 1/3108 від 31.08.2009 року, № 1/1308 від 13.08.2009 року;

- видаткові накладні та накладні № 149 від 12.08.2009 року, № 4 від 07.4.2009 року, № 27/08 від 27.08.2009 року, № 25/08 від 25.08.2009 року, № 13/08 від 13.08.2009 року, № 21/08 від 21.08.2009 року, № ВН-0000 11 від 08.11.2009 року, № ВН- 0000 12 від 17.11.2009 року, № 2/0604 від 06.04.2009 року, № 1/0904 від 09.04.20089 року, № 2/2104 від 21.04.2009 року, № 2/2304 від 23.04.2009 року, № 1/2404 від 24.04.2009 року, № 2/2304 від 23.04.2009 року, № 1/3004 від 30.04.2009 року, № 2/3004 від 30.04.2009 року, № 1/0705 від 07.05.2009 року. № 1/1305 від 13.05.2009 року, № 3/2005 від 20.05.2009 року, № 2/2505 від 25.05.2009 року, № 3/2409 від 24.09.2010 року, № 1/2809 від 28.09.2010 року, № 1/2704 від 27.04.2010 року, № 1/1604 від 16.04.2010 року, № 3 2207 від 22.07.2010 року, № 1/1305 від 13.05.2010 року, № 1/0605 від 06.05.2010 року, № 1/0705 від 07.05.2010 року, № 2/1105 від 11.05.2010 року, № 1/2904 від 29.04.2010 року, № 1/1208 від 12.08.2009 року, № 1/1304 від 13.04.2009 року, № 2/0911 від 09.11.2009 року, № 1/1811 від 18.11.2009 року, № 1/2604 від 26.04.2010 року, № 3 1507 від 15.07.2010 року, № 1/2705 від 27.05.2010 року, № 2/2108 від 21.08.2009 року, № 1/2508 від 25.08.2009 року, № 2/2708 від 27.08.2009 року, № 1/3108 від 31.08.2009 року, № 1/1308 від 13.08.2009 року;

- рахунки № 4 від 07.04.2009 року, № 2/0604 від 06.04.2009 року, № 1/0904 від 09.04.2009 року, № 2/2104 від 21.04.2009 року, № 13 від 24.04.2009 року, № 2/2304 від 23.04.2009 року, № 1/2404 від 24.04.2009 року, № 2/2304 від 23.04.2009 року, № 1/3004 від 30.04.2009 року, № 2/3004 від 30.04.2009 року, № 1/0705 від 07.05.2009 року, № 1/1305 від 13.05.2009 року, № 3/2005 від 20.05.2009 року, № 2/2505 від 25.05.2009 року, № 3/2409 від 24.09.2010 року, № 1/2809 від 28.09.2010 року, № 1/1604 від 16.04.2010 року, № 1-0405 від 04.05.2010 року, № 1/1305 від 13.05.2010 року, № 1/0605 від 06.05.2010 року, № 1/0705 від 07.05.2010 року, № 2/1105 від 11.05.2010 року, № 1/2904 від 29.04.2010 року, № 1/1304 від 13.04.2009 року, № 2/0911 від 09.11.2009 року, № 1/1811 від 18.11.2009 року, № 1/2508 від 25.08.2009 року, № 2/2708 від 27.08.2009 року, № 1/3108 від 31.08.2009 року, № 1/1308 від 13.08.2009 року;

- акти виконаних робіт від 29.05.2009 року до договору на транспортно - експедиторські послуги № 82 від 02 квітня 2009 року, від 10.08.2010 року та від 29.09.2010 року до договору на транспортно - експедиторські послуги № 20 від 01.06.2010 року;

- акти приймання - передачі № 5 від 12.08.2009 року, № 4 від 12.08.2009 року;

- складські квитанції на зерно № 110 від 12.08.2009 року, № 199 від 27.04.2010 року, № 11 від 12.08.2009 року, № 116 від 13.08.2009 року;

- довіреності на отримання товару № 61 від 06.04.2009 року, № 60/08 від 09.04.2009 року, № 1633 від 21.04.2009 року, № 599266/2073 від 23.04.2009 року, № 2172а від 22.04.2009 року, № 599386/29 від 28.04.2009 року, № 0119 від 13.05.2009 року, № 088 від 24.05.2009 року, № 360 від 24.09.2010 року, № 825 від 27.04.2010 року, № 000694 від 16.04.2010 року, № 2 від 20.04.2010 року, № 000556 від 10.08.2009 року, № 83/8 від 13.04.2009 року, № 717 від 09.11.2009 року, № 000462 від 11.11.2009 року, № 78 від 26.04.2010 року, № 43 від 15.07.2010 року, № 52 від 21.08.2009 року, № 836272 від 25.08.2009 року, № 1212 від 31.08.2009 року, № 1183 від 13.08.2009 року.

Будь-яких порушень щодо оформлення наведених первинних документів судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

На підтвердження транспортування товару придбаного у ПП "Авто-СВ-2009", ПП "Агро-Союз-2009", ТОВ "Економ-ресурс" та отримання транспортно-експедиторських послуг від ТОВ "Інтелкоп-МВ", ПП "Промфінсервіс", позивач до суду надано товарно-транспортні накладні № 1-0704 від 07.09.2009 року, № 1-128 від 12.08.2009 року, № 604 від 06.09.2009 року, № 94 від 09.04.2009 року, № 214 від 21.04.2009 року, № 215 від 21.04.2009 року, № 234 від 23.04.2009 року, № 234-2 від 23.04.2009 року, № 234-3 від 23.04.2009 року, № 234 від 23.04.2009 року, № 244 від 24.04.2009 року, № 244-1 від 24.04.2009 року, № 305 від 30.04.2009 року, № 304 від 30.04.2009 року, № 75 від 07.05.2009 року, № 135 від 13.05.2009 року, № 255-1 від 20.05.20009 року, № 205 від 20.05.2009 року, № 205-1 від 20.05.2009 року, № 259 від 25.05.2009 року, № 1-1-2508 від 25.08.2009 року, № 2-2508 від 25.08.2009 року, № 1-2508 від 25.08.2009 року, № 2-1-2508 від 25.08.2009 року, № 1-2708 від 27.08.2009 року, № 2-2708 від 27.08.2009 року, № 1-1-2708 від 27.08.2009 року, № 1-1308 від 13.08.2009 року, № 2-1308 від 13.08.2009 року, № 2-1711 від 17.11.2009 року, № 2-0809 від 08.11.2009 року, № 1-0809 від 08.11.2009 року, № 274 від 27.04.2010 року, № 284 від 28.04.2010 року, № 289 від 28.09.2010 року, № 249 від 24.09.2010 року, № 227 від 22.07.2010 року, № 504 від 15.04.2010 року, № 65 від 06.05.2010 року, № 75 від 07.05.2010 року, № 115 від 11.05.2010 року, № 135 від 13.05.2010 року.

На підтвердження оплати за придбаний товар та отримані послуги позивачем суду надано банківські виписки та квитанції до прибуткових касових ордерів.

Судом не встановлено, а відповідачем не надано доказів того, що на час укладання та виконання умов договорів надання транспортно-експедиторських послуг та купівлі-продажу сільськогосподарської продукції ПП "Авто-СВ-2009", ПП "Агро-Союз-2009", ТОВ "Економ-ресурс", ТОВ "Інтелкоп-МВ" та ПП "Промфінсервіс" були відсутні за місцезнаходження.

Крім того, судом досліджено вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09.03.2011 року у справі №1-150/11, на який посилається Кременчуцька ОДПІ, яким ОСОБА_4 визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України.

Зі змісту даного вироку вбачається, що вказану особу визнано винною у вчиненні злочину передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України, а саме фіктивне підприємництво, тобто створення суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, яке заподіяло велику шкоду державі. ОСОБА_4 будучи директором ПП"Авто-СВ-2009" конвертував грошові кошти, які поступали від контрагентів даного підприємства і за винагороду у розмірі 5 % від загальної суми знятих коштів повертав їх невстановленій слідством особі.

Посилання податкового органу на вказаний вирок, суд не приймає до уваги з тих підстав, що вказаним судовим рішенням не встановлено факту укладення господарських правочинів між позивачем та його контрагентами з метою ухилення від сплати податків. Вказані доводи відповідача є лише припущенням, на яких не може ґрунтуватися рішення про донарахування податкових зобов'язань.

Крім цього, суд вважає за необхідне зауважити, що позапланова виїзна перевірка ПП "Стандарт Агро", результати якої оформлені актом від 12.03.2012 року № 150/23-209/33014000, проведена Кременчуцькою ОДПІ на підставі постанови старшого слідчого з ОВС ВС ПМ ДПА в Чернівецькій області майора податкової міліції Іванович Л.М про проведення позапланової документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) від 21.10.2010 в зв'язку з розслідуванням кримінальної справи №О-109078 за обвинуваченням ОСОБА_4 за частиною 2 статті 205.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, визначених даною правовою нормою, зокрема, у разі якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно з вимогами пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених ПКУ.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Однак, Кременчуцькою ОДПІ не було дотримано приписів пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України та за наслідками позапланової виїзної перевірки ПП "Стандарт Агро", призначеної в рамках порушеної кримінальної справи №О-109078, прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.03.2012 року № 0006002301/288, № 0006012301/289, незважаючи на відсутність відповідного рішення суду, що набрало законної сили.

З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, обов'язок щодо доказування правомірності спірного податкового повідомлення-рішення покладено на відповідача у справі.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області від 26.03.2012 № 0006002301/288 та № 0006012301/289.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Стандарт Агро" витрати зі сплати судового збору в сумі 2146 грн. 00 копійок

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 07 вересня 2012 року.

Суддя С.С. Бойко