Рішення № 25910105, 04.09.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.09.12 Справа № 18/5014/1957/2012

Суддя Корнієнко В.В. розглянувши матеріали справи за позовом Міністерства юстиції України, м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Державна казначейська служба України, м. Київ

до державного відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Янівська»дочірнього підприємства державної холдингової компанії «Донбасантрацит», смт. Княгинівка, м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 80229 грн.

за участю представників:

від позивача: Легка Ю.Ю. за дов. від 21.08.2012;

від відповідача: не прибув;

від третьої особи: не прибув.

Суть спору: позивачем на підставі ст. 9 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»заявлено вимогу про відшкодування з відповідача на користь Державного бюджету України збитків в сумі 80229,72 грн., які заподіяні відповідачем невиконанням судових рішень про стягнення з відповідача боргів по заробітній платі та інших, в наслідок чого, ці суми були стягнуті Європейським судом з прав людини з держави Україна на користь громадян України (працівників відповідача).

Відповідач та третя особа витребувані матеріали суду не подали, їх представник в судове засідання не прибули, не зважаючи на те, що їх було своєчасно та належним чином повідомлено судом про час і місце розгляду справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач у позовній заяві вказав, що ухвалою Європейського суду з прав людини від 27.04.2010 у справі «Крук та шість інших проти України»встановлено складення сторонами по справі (заявниками -громадянами України та Урядом України) декларацій про досягнення дружнього врегулювання у справі.

Зокрема, Урядом України в рамках вказаної справи визнано факт порушення норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, в частині тривалого виконання рішень національного суду у справах за позовами заявників, та з метою досягнення дружнього врегулювання запропоновано сплатити останнім певні суми в якості відшкодування моральної шкоди та заборгованості за рішеннями національних судів.

На виконання рішення (ухвали) Європейського суду з прав людини з державного бюджету України на особисті рахунки заявників (громадян України: Догадіної О.М., Скорик Г.М. та Герасимової Л.Р.) позивачем сплачено грошові кошти в загальній сумі 80229,72 грн., що підтверджується платіжними дорученнями позивача (їх завірені копії залучено до матеріалів справи).

Позивач у позовній заяві вказав, що сплачені ним громадянам кошти є збитками Державного бюджету України, які згідно ст. 9 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»повинні бути відшкодовані з винної сторони, тобто з відповідача, який у порушення діючого законодавства України у продовж тривалого часу не виконував рішень Краснолуцького міського суду Луганської області про стягнення з нього на користь вищевказаних громадян боргів по заробітній платі та інших платежів.

На підставі вказаних доводів позивачем заявлено вимоги про відшкодування з відповідача збитків в сумі 80229,72 грн.

Відповідач та третя особа витребувані матеріали суду не подали, їх представник в судове засідання не прибули, не зважаючи на те, що їх було своєчасно та належним чином повідомлено судом про час і місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю за таких підстав:

Матеріалами справи підтверджено, що рішеннями Краснолуцького міського суду:

- від 26.02.2003 по справі № 2-1900 (рішення суду набрало законної сили 26.03.2003) та від 12.05.2005 по справі № 2-3463 (рішення суду набрало законної сили 13.06.2005) з відповідача на користь гр. Догадіної О.М. стягнуто заборгованість по заробітній платі та компенсацію втрати заробітної плати в зв'язку з порушенням строку її виплати в загальній сумі 4106,35 грн.;

- від 16.05.2005 по справі № 2-3670 (рішення суду набрало законної сили 27.05.2005) з відповідача на користь гр. Герасимової Л.Р. стягнуто заборгованість по заробітній платі та компенсацію втрати заробітної плати в зв'язку з порушенням строку її виплати в загальній сумі 5175,53 грн.;

- від 23.04.2003 по справі № 2-3375 (рішення суду набрало законної сили 06.05.2003) та від 15.06.2005 по справі № 2-3642 (рішення суду набрало законної сили 28.06.2005) з відповідача на користь гр. Скорик Г.М. стягнуто заборгованість по заробітній платі та компенсацію втрати заробітної плати в зв'язку з порушенням строку її виплати в загальній сумі 4345,19 грн.

У зв'язку з тривалим невиконанням рішень місцевого суду гр.гр. Догадіна О.М., Герасимова Л.Р. та Скорик Г.М. звернулись з заявами до Європейського суду з прав людини про стягнення з держави Україна сум заборгованості за рішеннями Краснолуцького міського суду та моральної шкоди.

Ухвалою Європейського суду з прав людини від 27.04.2010 у справі «Крук та шість інших проти України»встановлено складення сторонами по справі (заявниками -громадянами України та Урядом України) декларацій про досягнення дружнього врегулювання у справі.

На виконання рішення (ухвали) Європейського суду з прав людини з державного бюджету України на особисті рахунки заявників (громадян України: Догадіної О.М., Скорик Г.М. та Герасимової Л.Р.) позивачем сплачено грошові кошти (заборгованість, вказана у рішеннях Краснолуцького міського суду, та моральна шкода, зазначена в ухвалі Європейського суду та деклараціях сторін по справі) в загальній сумі 80229,72 грн., що підтверджується платіжними дорученнями позивача (їх завірені копії залучено до матеріалів справи).

Згідно ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Аналогічне положення передбачено ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України».

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про міжнародні договори України»міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов'язковість міжнародного договору відповідно до цього Закону в порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб.

Статтею 15 вказаного Закону встановлено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року була підписана від імені України 09.11.1995 та ратифікована Законом України від 17.07.1997 № 475/97-Вр «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Законом України від 09.02.06 № 3436-IV до офіційного тексту та назви Конвенції були внесені зміни та застосований новий переклад.

Згідно з пунктом 3 статті 59-1 Конвенції, для тих держав, які підписали цю Конвенцію і які ратифікуватимуть її після набрання нею чинності, Конвенція набирає чинності з дня здачі на зберігання Генеральному секретарю Ради Європи ратифікаційних грамот. У рішенні Європейського суду від 25.07.02 по справі «Совтрансавто-Холдинг»проти України»11.09.1997 визначено як дату вступу Конвенції в законну силу щодо України.

Згідно ст. 1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі 1 цієї Конвенції.

Стаття 6 Конвенції гарантує при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточне рішення Європейського суду з прав людини у будь-якій справі, в якій вони є сторонами (ст. 46 Конвенції).

Внаслідок виконання рішення (ухвали) Європейського суду з прав людини від 27.04.2010 у справі «Крук та шість інших проти України»державі заподіяно збитки в сумі 80229,72 грн.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків.

У відповідності з приписами ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно д ч. 5 ст. 9 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»позивачем у справах про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування, виступає Орган представництва, який зобов'язаний звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»та постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 № 784 «Про заходи щодо реалізації Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»органом, відповідальним за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень є Міністерство юстиції України (позивач по справі).

Позивачем у справі здійснено виплату грошових коштів на виконання вказаного вище рішення Європейського суду з прав людини.

Згідно ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є встановлення судом наступних обставин: протиправної поведінки відповідної особи, настання реальної шкоди, що може бути обчислена у грошовому еквіваленті, наявність причинного зв'язку між неправомірними діями чи бездіяльністю та шкодою, і вина завдавача шкоди.

Матеріалами справи доведено наявність протиправної поведінки відповідача у вигляді невиконання рішень Краснолуцького міського суду (невиплати заробітної плати своїм працівникам), настання негативних наслідків для держави у вигляді стягнутих сум за рішенням Європейського суду, що безпосередньо пов'язано з протиправною поведінкою відповідача. Відсутність власної вини відповідачем не доведено (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

За таких обставин, позов про відшкодування з відповідача збитків підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір в сумі 1609,50 грн. (мінімальна ставка) покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Янівська»дочірнього підприємства державної холдингової компанії «Донбасантрацит», смт. Княгинівка, м. Красний Луч Луганської області, ідентифікаційний код 00175573, на користь Державного бюджету України на рахунок 31116115700028, код банку 820172, ЄДРПОУ 37567646, банк одержувача Державна казначейська служба України м. Київ, одержувач Державна казначейська служба України, збитки в сумі 80229,72 грн.; наказ видати.

3. Стягнути з державного відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Янівська»дочірнього підприємства державної холдингової компанії «Донбасантрацит», смт. Княгинівка, м. Красний Луч Луганської області, ідентифікаційний код 00175573, на користь Державного бюджету України на рахунок 31214206783006, банк одержувача -ГУДКСУ у Луганській області, одержувач -УДКСУ у м. Луганську, МФО 804013, код ОКПО - 37991503, код класифікації доходів 22030001, судовий збір в сумі 1609,50 грн., наказ видати ДПІ у м. Красний Луч Луганської області.

04 вересня 2012 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 10 вересня 2012 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко