Рішення № 25910061, 05.09.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.09.12 Справа № 19/5014/2005/2012

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Приватного підприємства "Віанна", м.Луганськ

до 1-го відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганськ, м.Луганськ

до 2-го відповідача -Краснолуцького міського військового комісаріату, м.Красний Луч Луганської області

про стягнення 31295 грн. 35 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача - Куліш М.Д., представник за довіреністю № б/н від 09.12.2011;

від 1-го відповідача -Давідєнко М.М., юрисконсульт, довіреність № 220/756/д від 16.11.2011;

від 2-го відповідача -Спускан Ю.О., представник за довіреністю № 1 від 04.09.2012.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з 1-го відповідача основного боргу в сумі 29032,45 грн. та пені у сумі 2262,90 грн. за договором про надання послуг з постачання теплової енергії № 23 від 30.09.2011.

В судовому засіданні 05.09.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Перший відповідач надав відзив № б/н та без дати на позовну заяву, в якому стосовно задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що Квартирно-експлуатаційний відділ м.Луганськ є бюджетною установою і всі його витрати дотуються з державного бюджету України. Оскільки в 2011 році квартирно-експлуатаційному відділу м.Луганськ від головного розпорядника бюджетних коштів для оплати теплової енергії взагалі не надходило, враховуючи приписи ст.614 Цивільного кодексу України, 1-й відповідач вважає, що відсутня його вина в порушенні зобов"язань за договором.

Представник 2-го відповідача письмового відзиву не надав, усно повідомив, що не є юридичною особою, у підтвердження чого надав довідку № 93/08 від 18.03.2008 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Приватним підприємством "Віанна" (виконавець, позивач), Краснолуцьким міським воєнним комісаріатом (споживач, 2-й відповідач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Луганськ (платник, 1-й відповідач) 30.09.2011 підписаний договір про надання послуг з постачання теплової енергії № 23, за умовами якого виконавець, зобов"язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з постачання теплової енергії, а споживач зобов"язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до п.1.2 договору виконавець, зобов"язується надавати послуги з постачання теплової енергії в приміщення (будівлі), зазначені в додатку № 1 до договору (у якому вказано перелік опалювальних об"єктів, їх об"єми й площі).

Згідно п.9.1 договору цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2011.

Договір вважається пролонгованим на цих самих умовах на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду (п.9.2 договору).

На виконання умов договору позивач поставив теплову енергію в період з жовтня по листопад 2011 року, на загальну суму 29032,46 грн. та виставив відповідні рахунки, які отримані нарочно (а.с.39-40).

1-й відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, у з в'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 29032,45 грн., що не оспорюється 1-м відповідачем та підтверджується підписаним між сторонами актом звірки взаємних розрахунків.

Як вбачається з п.2.3.3 договору виконавець має право вимагати від споживача своєчасного усунення виявлених несправностей, пов"язаних з отриманням послуг, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості відповідних робіт.

В п.2.2.2 договору передбачено, що споживач зобов"язаний оплачувати в повному обсязі послуги з постачання теплової енергії в установлений договором строк. Платником по цьому договору є КЕВ м.Луганськ, р/р 35215003002781 у ГУДКУ Луганської області, МФО 804013.

В п.4.1 договору сторони домовились, що плата за теплову енергію, що поставляється згідно послуг наданих виконавцем, здійснюється шляхом перерахування споживачем грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, відповідно до затвердженого двоставкового тарифу, згідно виставлених виконавцем рахунків, які вручаються споживачеві під підпис або надсилаються поштою. Розрахунковим періодом є календарний місяць, за який зроблено нарахування плати за спожиту теплову енергію. Платежі вносяться споживачем до 25 числа місяця що йде за розрахунковим.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем з метою досудового врегулювання спору було направлено 1-му відповідачу листа № 28 від 05.03.2012 з вимогою погасити заборгованість за договором (а.с.15). Відповіддю № 771 від 04.04.2012 на даний лист 1-й відповідач повідомив, що сплата заборгованості ускладнюється відсутністю фінансування (а.с.16).

Крім того, позивач звернувся з листом № 66 від 18.05.2012 до Міністерства оборони України з проханням посприяти у вирішенні питання стосовно погашення заборгованості (а.с.17), на який отримав відповідь № 303/2/7-279 від 18.06.2012, де зазначено, що для проведення розрахунків відповідно до помісячного розпису асигнувань у липні 2012 року Краснолуцькому міському військовому комісаріату заплановано профінансувати 20,0 тис. грн. При збільшенні фінансування розрахунки з Приватним підприємством "Віанна" будуть здійсненні у повному обсязі (а.с.18). Але, як зазначив позивач, жодної оплати здійснено не було.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.2.2.9 договору споживач зобов"язаний у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню та штрафні санкції в установленому законом та договором розмірі.

Пунктом 5.5 договору передбачено, що у разі порушення строків оплати послуг з постачання теплової енергії, а також у разі порушення строків оплати послуг за приєднане теплове навантаження, споживач сплачує виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов"язань, за кожен день прострочення.

Тобто позивач обґрунтовано нарахував 1-му відповідачу пеню за прострочення платежу за спожиту теплову енергію, але до стягнення підлягає пеня у розмірі 2224,96 грн., оскільки позивач при визначені періоду допустився помилки, а саме нарахував пеню по 26.07.2012, що виходить за межі шести місячного строку, передбаченого ч.6 ст.232 Господарського процесуального кодексу України.

Так, сума боргу 14954,80 грн. за спожиту теплову енергію за жовтень 2011 року повинна була бути сплачена до 25.11.2011, тобто період прострочення становить з 26.11.2011 по 26.05.2012, а сума боргу 14077,66 грн. за спожиту теплову енергію за листопад 2011 року повинна була бути сплачена до 25.12.2011, тобто період прострочення становить з 26.12.2011 по 26.06.2012.

Тобто в задоволенні вимоги стосовно стягнення пені у розмірі 37,94 грн. слід відмовити за безпідставності.

З вищенаведеного вбачається, що вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, але підлягають до задоволення частково за рахунок 1-го відповідача.

Стосовно 2-го відповідача господарський суд зазначає наступне.

Відповідно довідки № 93/08 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 18.03.2008 2-ий відповідач -Краснолуцький міський військовий комісаріат, м.Красний Луч Луганської області, є відокремленим підрозділом без права юридичної особи Міністерства оборони України.

Як вбачається зі ст.21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, а відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Згідно ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб"єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до абз.1 п.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов"язана сторона.

Оскільки клопотання від позивача про заміну 2-го відповідача на належного або про залученні до участі у справі іншого відповідача не надходило, а 2-й відповідач не виступає у спірних правовідносинах як зобов"язана сторона, оскільки зобов"язання по сплаті отриманих 2-м відповідачем послуг лежить на 1-му відповідачеві, то суд не вбачає за необхідне за своєю ініціативою залучати до участі у справі іншого відповідача.

Також п.4.2.5 п.4.2 вищезазначеної постанови Пленуму передбачає, що провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України якщо при розгляді справи буде встановлено, що позов подано позивачем або до відповідача, який не має статусу юридичної особи або громадянина - суб"єкта підприємницької діяльності і не є учасником корпоративних відносин.

Тобто, з огляду на викладене, провадження по справі відносно 2-го відповідача підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача та 1-го відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні 05.09.2012 була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 21, 44, 49, 80 ч.1 п.1, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Віанна", м.Луганськ, до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганськ, м.Луганськ, та Краснолуцького міського військового комісаріату, м.Красний Луч Луганської області задовольнити частково за рахунок Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганськ, м.Луганськ.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганськ, м.Луганськ, вул.Оборонна, б.32, код 07652214 на користь Приватного підприємства "Віанна", м.Луганськ, вул.Польського, б.6, кв.2, код 32139161 основний борг у сумі 29032 грн. 45 коп., пеню у сумі 2224 грн. 96 коп. та судовий збір у сумі 1607 грн. 55 коп., видати наказ позивачу.

3. Провадження у справі відносно Краснолуцького міського військового комісаріату, м.Красний Луч Луганської області, припинити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 10.09.2012.

Суддя Т.В.Косенко