Постанова № 25909766, 04.09.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2012 р. № 2а-4373/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравчука В.М.,

за участі секретаря судового засідання Степанюка Т.В.,

представника позивача Зеленіна С.С.,

розглянувши справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний комплекс "Зелений мис" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний комплекс "Зелений мис" (надалі -СКК «Зелений мис», позивач) звернулося суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова (надалі -ДПІ, відповідач), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог від 21.08.2012р. просить: (1) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 13 березня 2012 р. № 0007451511, від 21 жовтня 2011р. № 0029811511, від 21 жовтня 2011р. № 0029701511, від 14 грудня 2011р. № 0032381511; (2) визнати протиправним рішення про відмову Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова видати свідоцтво про право сплати єдиного податку у 2012 році; (3) зобов'язати Державну податкової інспекцію у Галицькому районі м. Львова видати свідоцтво про право сплати єдиного податку у 2012 році.

В обгрунтування позову покликається на те, що 13 березня 2012 року позивачем було подано заяву про видачу свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2012 рік. Листом від 22.03.2012р. відповідач відмовив у переході на спрощену систему обліку та звітності з 01.04.2012 р., оскільки на момент подання заяви по СКК «Зелений мис»рахується податковий борг -штрафна санкція з податку на прибуток в сумі 4930 грн.

Позивач вважає відмову незаконною, оскільки йому не було відомо про нарахування штрафних санкцій, відповідні акти перевірок та податкові повідомлення-рішення на його адресу не надсилались, а тому податкові зобов'язання не можуть вважатися узгодженими. Окрім того, позивач зазначає, що він не є і не може бути платником податку на прибуток підприємств, оскільки є платником єдиного податку, що підтверджується відповідними судовими рішеннями.

Відповідач заперечень проти позову не подав. Представники відповідача неодноразово порушували процесуальні обов'язки, зокрема не подавали вчасно витребувані судом докази, не забезпечували явки представників у всі судові засідання, що перешкоджало розгляду справи у визначений законом строк.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТзОВ «СКК «Зелений мис»є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Галицькому районі м. Львова. Правовідносини між позивачем та відповідачем щодо видачі свідоцтва про сплату єдиного податку упродовж тривалого часу мають спірний характер, що підтверджується постановою Господарського суду Львівської області від 07.11.2008р., постановами Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2009р., від 30.03.2011р., від 06.10.2011р. Зазначеними судовими рішеннями було зобов'язано ДПІ видати СКК «Зелений мис»свідоцтва про сплату єдиного податку відповідно на 2008, 2009, 2010р., 2011 роки.

13 березня 2012 р. СКК «Зелений мис»звернулося до ДПІ з заявою про видачу свідоцтва про сплату єдиного податку в 2012 році (вх.. № 7216 від 13.03.2012р.).

У відповідь на цей лист, листом від 22.03.2012р. № 26/15-115 ДПІ з посиланням на пп. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 Закону України від 04.11.2011р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» відмовило у переході на спрощену систему обліку та звітності з 01 квітня 2012 р., оскільки на момент подання заяви за СКК «Зелений мис»рахується податковий борг, а саме штрафна санкція по податку на прибуток в сумі 4930,00 грн. (а.с. 6).

За клопотанням позивача на вимогу суду відповідач надав акти перевірок та податкові повідомлення-рішення, якими обґрунтовується податковий борг.

Актом перевірки від 05.10.2011р. № 3717/2364/1511/30351704 про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності встановлено неподання звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2009 -2010 р.р. Акт перевірки позивачеві поштою не надсилався та не вручався, оскільки він не знаходиться за місцем знаходження. Про це складено акт від 05.10.2011 р. № 2045. На підставі акту від 05.10.2011р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0029701511 від 21.10.2011р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 1870 грн.

21.10.2011р. складено акт про неможливість вручення підприємству податкового рішення від 21.10.2011р. № 2055 і розміщення податкового повідомлення-рішення № 0029701511 від 21.10.2011р. на дошці оголошень ДПІ у Галицькому районі м. Львова. Відповідач не надав копії рішення № 2055 від 21.10.2011р.

Актом перевірки від 07.10.2011р. № 3822/2457/1511/30351704 про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності встановлено неподання звітності з податку на прибуток за І-IІ кв. 2011 р. Акт перевірки позивачеві поштою не надсилався та не вручався, оскільки він не знаходиться за місцем знаходження. Про це складено акт від 07.10.2011 р. № 2043. На підставі акту від 07.10.2011р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0029811511 від 21.10.2011р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 2040 грн.

21.10.2011р. складено акт про неможливість вручення підприємству податкового рішення від 21.10.2011р. № 2052 і розміщення податкового повідомлення-рішення № 0029811511 від 21.10.2011р. на дошці оголошень ДПІ у Галицькому районі м. Львова. Відповідач не надав копії рішення № 2052 від 21.10.2011р.

Актом перевірки від 07.12.2011р. № 4206/2548/1511/30351704 про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності встановлено неподання звітності з податку на прибуток за ІІ-ІІІ кв. 2011 р. Акт перевірки позивачеві поштою не надсилався та не вручався, оскільки він не знаходиться за місцем знаходження. Про це складено акт від 07.12.2011 р. № 2188. На підставі акту від 07.12.2011р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0032381511 від 14.12.2011р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 1020 грн.

14.12.2011р. складено акт про неможливість вручення підприємству податкового рішення від 14.12.2011р. № 2335 і розміщення податкового повідомлення-рішення № 0032381511 від 14.12.2011р. на дошці оголошень ДПІ у Галицькому районі м. Львова. Відповідач не надав копії рішення № 2335 від 14.12.2011р.

Актом перевірки від 02.03.2012р. № 1032/592/1511/30351704 про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності встановлено неподання звітності з податку на прибуток за ІІ-IV кв. 2011 р. Акт перевірки позивачеві поштою не надсилався та не вручався, оскільки він не знаходиться за місцем знаходження. Про це складено акт від 02.03.2012р. № 557.

На підставі акту від 02.03.2012р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0007451511 від 13.03.2012р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 1020 грн.

12.03.2012р. (напередодні) складено акт про неможливість вручення підприємству податкового рішення від 12.03.2012р. № 657 і розміщення податкового повідомлення-рішення № 0007451511 від 12.03.2012р. на дошці оголошень ДПІ у Галицькому районі м. Львова. Відповідач не пояснив, які це рішення та не надав їх копій.

Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення не є узгодженими, а отже й визначені ними суми податкових зобов'язань не можуть вважатися податковим боргом.

Вирішуючи спір, Суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини сторін регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. (надалі -ПК України), який застосовується Судом в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваних рішень. Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеною статтею 42 ПК України. Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надісланні за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Як вбачається із копій актів про результати камеральних перевірок, що згадані вище, жоден із них не був надісланим рекомендованим чи будь-яким іншим листом позивачу, а також не був вручений особисто керівнику чи іншому представнику позивача. Натомість до актів про результати перевірки додаються акти про неможливість вручення акту камеральної перевірки підприємству.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, податковим законодавством передбачено два способи вручення платнику податків податкових повідомлень-рішень: особисто або поштою. Суд погоджується з доводами позивача про те, що акт про неможливість вручення не може бути доказом вручення платнику податків акту перевірки та податкового повідомлення-рішення, оскільки Наказ ДПА України № 253 від 21.06.2001 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», яким було передбачено складення таких актів, втратив чинність 22.12.2010 року. Таким чином, складання актів про неможливість вручення акту перевірки протягом 2011-2012 року не відповідає законодавству.

Окрім того, оскільки платнику податків не було вручено актів перевірки, то ДПІ не мала права приймати податкових повідомлень-рішень за наслідками цього акту.

Суд також враховує обставини правопорушення, за яке застосовано штрафи. Відповідно до ч. 2 п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. А отже, у разі встановлення факту неподання звітності за певний період, податковий орган повинен складати акт та застосовувати штрафну санкцію одразу після виявлення правопорушення. Натомість, ДПІ складала акти про правопорушення без дотримання послідовності, що призвело до накладення штрафів за одній й ті самі правопорушення двічі (за ІІ кв. 2011р.), і навіть тричі (за ІІІ кв. 2011р.), що не відповідає принципам застосування юридичної відповідальності.

З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про те, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 13 березня 2012 р. № 0007451511, від 21 жовтня 2011р. № 0029811511, від 21 жовтня 2011р. № 0029701511, від 14 грудня 2011р. № 0032381511 є протиправними та їх слід скасувати.

Щодо видачі свідоцтва про сплату єдиного податку на 2012 р., Суд виходить з того, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Відмовляючи у видачі свідоцтва, податковий орган виходив з того, що такий борг є.

Відповідно до п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, податкове зобов'язання, визначене податковим органом, є узгодженим, якщо платник податків отримав акт перевірки, отримав податкове повідомлення-рішення, але не оскаржив його в адміністративному або судовому порядку у встановлений строк. Право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення безпосередньо пов'язане із отриманням цього рішення. Не надіслання рішення платнику податків є перешкодою для оскарження. Відтак, податкові зобов'язання, що ґрунтуються на рішеннях, які йому не надсилалися, не можуть вважатися узгодженими, а тому й не мають ознак податкового боргу.

Оскільки у СКК «Зелений мис»станом на березень 2012 року не було податкового боргу, рішення ДПІ про відмову видати свідоцтво про сплату єдиного податку, оформлене листом

від 22 березня 2012 року № 26/15-115, є протиправним. Для усунення цього порушення слід зобов'язати ДПІ видати ТзОВ "СКК "Зелений мис" свідоцтво про право сплати єдиного податку у 2012 році відповідно до заяви вх. № 7216 від 13 березня 2012 року.

Перевіряючи дотримання відповідачем вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, Суд вважає, що оскаржувані рішення прийняті необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. В порушення зазначеної норми відповідач не надав суду жодних доказів правомірності прийняття ним оскаржуваних рішень що є підставою для задоволення позовних вимог.

З урахуванням положень чинного законодавства України та обставин справи, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 13 березня 2012 р. № 0007451511, від 21 жовтня 2011р. № 0029811511, від 21 жовтня 2011р. № 0029701511, від 14 грудня 2011р. № 0032381511.

Визнати протиправним рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, викладене в листі від 22 березня 2012 року № 26/15-115, про відмову видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний комплекс "Зелений мис" свідоцтво про право сплати єдиного податку у 2012 році відповідно до заяви вх. № 7216 від 13 березня 2012 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний комплекс "Зелений мис" свідоцтво про право сплати єдиного податку у 2012 році відповідно до заяви вх. № 7216 від 13 березня 2012 року.

Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортний комплекс "Зелений мис" судові витрати у розмірі 107,30 гривень з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 10 вересня 2012 р.

Головуючий суддя Кравчук В.М.