Постанова № 25909501, 04.09.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 вересня 2012 р. № 2-а- 8695/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бартош Н.С.,

при секретарі судового засідання -Островської М.О.,

за участі представників: відповідача -Гордус І.Ф., позивача -Альянова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного прапору виробниче підприємство до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Харкова про скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного прапору виробниче підприємство, звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати вимогу про сплату боргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова від 05.03.2012 р. №Ю-1 на загальну суму 4 751 401,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наведена вимога підлягає скасуванню у повному обсязі у зв'язку з тим, що перерахування коштів до Пенсійного фонду має здійснюватись відповідно до абз. б п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто одночасно з одержанням коштів на оплату праці.

Пунктом 5.1.6. «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»також передбачено, що перерахування страхових внесків здійснюється платниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Таким чином, на думку позивача, зобов'язання саме щодо сплати страхових внесків здійснюється під час одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), тобто у випадках невиплати заробітної плати працівникам підприємства страховик не набуває обов'язку щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України нарахованих на заробітну плату, яку не виплачено працівникам позивача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засідання проти позову заперечував з наступних підстав.

01.01.2011 року вступив в силу Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 р. №2464 - VI (Закон України №2464 - VI ) далі відповідно до якого ХДАВП є платником єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 6 Закону України №2464 - VI платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

В ч. 8 ст.9 Закону України №2464 - VI передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований на відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нараховані на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

В п.4.1.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України №21-5 від 27.09.2010 року вказано, що єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

В п. 4.6.2. цієї ж Інструкції зазначається, що платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується.

Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Тобто, позивач прирівняв обов'язок страхувальника сплачувати авансові платежі до іншого обов'язку - остаточно розрахуватися із Пенсійним фондом до закінчення граничного терміну сплати єдиного внеску.

Згідно вимоги № Ю-1 № 05.03.2012 року підприємство мало сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4 751 401,98 грн., згідно поданих розрахунків сум єдиного внеску, які були самостійно визначені та надані управлінню скаржником.

Згідно п.4 ст.25 Закону України, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про сплату боргу.

Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова після закінчення звітного базового місяця ХДАВП на суму не сплаченого єдиного внеску 05.03.2012 направляло вимогу про сплату боргу. Протягом 10 робочих днів із дня одержання вимог страхувальник зобов'язаний сплатити зазначену у вимозі суму.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ХДАВП зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова.

05.03.2012 року відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова склав та направив позивачу - ХДАВП вимогу про сплату боргу № Ю-1, оскільки позивачем страхові внески, не були сплачені у встановлені законом термін,

Статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р . № 2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно ч. 8 ст.9 цього Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Крім того, ч. 12 ст. 9 цього ж Закону визначеного, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5 затверджена Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за № 994/18289 (далі -Інструкція №21-5).

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 Інструкції, вона розроблена відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до п.п. 4.1.2. п. 4.1 вказаної Інструкції єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сплата єдиного внеску є обов'язковою незалежно від виплати заробітної плати (доходу).

Крім того, позивач в своїй позовній посилається на Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який не регулює правовідносини з приводу сплати єдиного внеску до Пенсійного фонду.

Так, вимоги позивача ґрунтуються на аналізі вибіркових положень, ст.20 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в якій зазначені строки та порядок сплати нарахованих страхових внесків. Однак не враховані положення частини 6 статті 19 цього ж Закону, яка визначає порядок їх нарахування.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплети та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

В ч.1 та 2 ст.19 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначено суми, на які нараховуються страхові внески. До них насамперед відносяться витрати роботодавця на виплату заробітної плати найманим працівникам. Отже, в статті 19 Закону зазначено, що страхові внески нараховуються на суму заробітної плати незалежно від того, чи були вони виплачені працівникам після її нарахування.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги ґрунтуються на помилковому висновку про те, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не передбачає обов'язку сплати страхових внесків незалежно від факту виплати заробітної плати (доходу).

Отже суд, не приймає посилання позивача на те, що заробітна плата не сплачена у повному обсязі, а тому у останнього не виникло обов'язку сплачувати страхові внески.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що вимога про сплату боргу №Ю-1 від 05.03.2012 року до ХДАВП була застосована з додержанням вимог чинного законодавства та як така, що не підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 41, 71, 94, 122, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного прапору виробниче підприємство до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Харкова про скасування вимоги -відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 07 вересня 2012 року.

Суддя Бартош Н.С.