Постанова № 25909314, 03.09.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/6709/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Тихонова І.В.

при секретарі: Калашникові Д.О.

за участю сторін:

представника позивача: Лиманюк М.А.,

представник відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області до комунального підприємства «Житлосервіс «Промінь» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість,-

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2012 року державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - позивач) звернулось з поданням до комунального підприємства «Житлосервіс «Промінь» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 56372,00 грн.

03 вересня 2012 представник позивача надав суду заяву, в які просив суд стягнути з відповідача податковий борг в сумі 744,64 грн. у зв'язку з частковою сплатою податкового боргу.

В обґрунтування подання позивач зазначив, що відповідача зареєстровано в виконавчому комітеті Сєвєродонецької міської ради від 30.05.2005 року, код ЄДРПОУ 33503222. Крім того, відповідача зареєстровано як платника податків в державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області з 01.06.2005 року і на цей час є боржником по сплаті податків до бюджету.

У зв'язку з несплатою підприємством податкового зобов'язання з ПДВ по декларації №9049891428 від 17.08.2012 року станом на 31.08.2012 року виник податковий борг в сумі 56372,00 грн. У зв'язку з частковою сплатою податкового боргу у відповідача залишилася недоїмка зі сплати податку на додану вартість в розмірі 744,64 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податків.

У судовому засіданні представник позивача зменшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав копії платіжних доручень про сплату податку на додану вартість та просив суд розглянути справу без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом третім частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідача зареєстровано в виконавчому комітеті Сєвєродонецької міської ради від 30.05.2005 року, код ЄДРПОУ 33503222. Крім того, відповідача зареєстровано як платника податків в державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області з 01.06.2005 року і на цей час є боржником по сплаті податків до бюджету.

На виконання пункту 54.1 статті 54 та пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України відповідач подав до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року №9049891428 від 17.08.2012 року, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 56372,00 грн.

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України відповідач протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, тобто до 30.07.2012 включно, самостійно суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, не сплатив, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.

У зв'язку з несплатою підприємством податкового зобов'язання з ПДВ по декларації №9049891428 від 17.08.2012 року станом на 31.08.2012 року виник податковий борг в сумі 56372,00 грн.

У зв'язку з частковою сплатою податкового боргу у відповідача залишилася недоїмка зі сплати податку на додану вартість в розмірі 744,64 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень та зворотнім боком облікової картки платника податку та розрахунком суми податкового боргу.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Внаслідок того, що відповідач станом на дату розгляду та вирішення подання податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість у сумі 744, 64 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів у сумі 744, 64 грн. за податковим боргом з податку на додану вартість з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Подання державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області - задовольнити.

Стягнути кошти з комунального підприємства «Житлосервіс «Промінь» на користь Державного бюджету України (р/р № 31111029700080, код платежу 14010100, банк ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ у м. Сєвєродонецьку, код 37944909) на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 744, 64 грн. з рахунків у банках, що обслуговують платника податків.

У відповідності з частиною сьомою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

СуддяІ.В.Тихонов