Постанова № 25908818, 03.07.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2012 р. Справа № 2a-4101/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Хоми О.В.

за участю:

представників позивача - Солонини Р.Д.

представника відповідача - Баралецької М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватної фірми "Галицький двір" до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за № 0002892302 від 01.12.2011 року, № 0002882302 від 01.12.2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

ПФ "Галицький двір" звернулася в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за № 0002892302 від 01.12.2011 року, № 0002882302 від 01.12.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення положень Цивільного кодексу України необґрунтовано та безпідставно зробив висновок щодо нікчемності правочинів між ПФ "Галицький двір" і ПП "Ніка-Ден" та протиправно, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 172045,00 грн., з них за основним платежем на суму 137636,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 34409,00 грн., збільшив суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 215056,00 грн., з них за основним платежем на суму 172045,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 43011,00 грн.

На підставі статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України у розгляд справи вступила прокуратура м. Івано-Франківська (а.с.188).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечила, просила в задоволенні позову відмовити.

Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську проведена позапланова виїзна перевірка ПФ "Галицький двір" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ПП "Ніка-Ден" за період з 01.11.2008 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складено акт № 10398/23-2/22197173 від 11.11.2011 року. Відповідно до висновків акту перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п.п.7.2.1, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит в сумі 137636,00 грн., в тому числі в лютому 2009 року в сумі 97093,00 грн. та в березні 2009 року в сумі 40543,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 137636,00 грн., в тому числі за лютий 2009 року в сумі 71049,00 грн., за березень 2009 року в сумі 38483,00 грн., за липень 2009 року в сумі 28104,00 грн. та п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого занижено податок на прибуток по взаємовідносинах ПФ "Галицький двір" з ПП "Ніка-Ден" за 2008 рік в сумі 172045,00 грн., в тому числі за 4-й квартал 2008 року в сумі 172045,00 грн. (а.с.11-40).

Зокрема перевіркою встановлено, що у відповідності до договорів про надання послуг за № 1 від 25.11.2008 року та за № 2 від 25.11.2008 року, ПП "Ніка-Ден" надано послуги позивачу по виконанню робіт пов'язаних із влаштуванням покрівлі та штукатурних робіт житлового будинку по вул. Коновальця в м. Бурштині та багатоквартирного житлового будинку по вул. Дорошенка в м. Івано-Франківську.

У відповідності до висновків осіб, які здійснювали перевірку, господарські операції між ПФ "Галицький двір" та ПП "Ніка-Ден" є операціями без мети настання реальних наслідків та відповідно до статей 215, 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з їх недійсністю, а також є такими, що укладені без мети настання реальних наслідків.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення за № 0002892302 від 01.12.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 172045,00 грн., № 0002882302 від 01.12.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 215056,00 грн.

Судом встановлено, що ПФ "Галицький двір" зареєстрована як юридична особа, 27.10.1995 року взяте на податковий облік в Державній податковій інспекції в м. Івано-Франківську, є платником ПДВ.

ПП "Ніка-Ден" зареєстроване як юридична особа, 28.10.2008 року взято на податковий облік в Державній податковій інспекції у м. Рівне, 12.11.2008 року йому видане свідоцтво платника ПДВ.

Відповідно до договорів про надання послуг за № 1 від 25.11.2008 року та за № 2 від 25.11.2008 року, укладених між позивачем та ПП "Ніка-Ден", останнє зобов'язується виконати роботу пов'язану із влаштуванням покрівлі та штукатурних робіт житлового будинку по вул. Коновальця в м. Бурштині (2 черга) та багатоквартирного житлового будинку по вул. Дорошенка в м. Івано-Франківську, а ПФ "Галицький двір" прийняти цю роботу та оплатити її.

Виконання підрядних робіт на будівництві засвідчене сторонами шляхом підписання актів приймання виконаних підрядних робіт № 0-4-4 за грудень 2008 року (а.с.59-60), № 0-7-1 за грудень 2008 року (а.с.67-68), № 0-2-7 за грудень 2008 року (а.с.75-77), № 0-8-5 за грудень 2008 року (а.с.84-85), № 0-6-7 за грудень 2008 року (а.с.92-94), а також довідок про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року № 0-4-4 (а.с.58), за грудень 2008 року № 0-7-1 (а.с.66), за грудень 2008 року № 0-2-7 (а.с.74), за грудень 2008 року № 0-8-5 (а.с.83), за грудень 2008 року № 0-6-7 (а.с.91).

В судовому засіданні встановлено, що ПП "Ніка-Ден" сформовано кошторисні ціни на матеріали, вироби і конструкції, а також механізми, що підтверджується розрахунком вартості матеріалів, виробів та конструкцій № 0-4-4 за грудень 2008 року (а.с.61), розрахунком вартості механізмів № 0-4-4 за грудень 2008 року (а.с.62), розрахунком вартості матеріалів, виробів та конструкцій № 0-7-1 за грудень 2008 року (а.с.69), розрахунком вартості механізмів № 0-7-1 за грудень 2008 року (а.с.70), розрахунком вартості матеріалів, виробів та конструкцій № 0-2-7 за грудень 2008 року (а.с.78), розрахунком вартості механізмів № 0-2-7 за грудень 2008 року (зворотній бік а.с.78), розрахунком вартості матеріалів, виробів та конструкцій № 0-8-6 за грудень 2008 року (а.с.86), розрахунком вартості механізмів № 0-8-6 за грудень 2008 року (а.с.87), розрахунком вартості матеріалів, виробів та конструкцій № 0-6-7 за грудень 2008 року (а.с.95), розрахунком вартості механізмів № 0-6-7 за грудень 2008 року (а.с.96).

За наслідками обліку витрат матеріалів позивачу надано звіти про нормативні витрати матеріалів в співставленні з фактичними по виконаних обсягах робіт по визначених в договорах об'єктах на грудень 2008 року (а.с.63-64, 71-72, 79-81, 88-89, 97-100).

Факт здіснення господарських операцій по виконанню підрядних робіт підтверджується виписаними ПП "Ніка-Ден" податковими накладними № НД-57 від 31.12.2008 року (а.с.65), № НД-55 від 31.12.2008 року (а.с.73), № НД-56 від 31.12.2008 року (а.с.82), № НД-58 від 31.12.2008 року (а.с.90), № НД-54 від 31.12.2008 року (а.с.101), відповідно до яких позивачу надано послуги на загальну суму 825813,6 грн., в тому числі ПДВ - 137635,60 грн.

На підтвердження факту виконання зазначених вище робіт та відповідності закінченого будівництвом об'єктів, а саме багатоквартирного житлового будинку (2 черга) по вул. Коновальця, 4-А, м. Бурштин, Галицький район, багатоквартирного житлового будинку з влаштуванням мансардного поверху та приміщень громадського призначення в цокольному поверсі по вул. Дорошенка, м. Івано-Франківськ проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та його готовності до експлуатації, позивачем надано суду сертифікати відповідності за № ІФ 000047 та за № ІФ 001037 (а.с.167-168).

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", чинного на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із підпунктом 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із підпунктом 11.2.1. пункту 11.2. статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, платник податку - покупець має право збільшити валові витрати на оплату виконаних робіт після фактичного отримання результатів цих робіт або перерахування коштів їх виконавцю за обов'язкової умови, що зазначені витрати сплачені (нараховані) у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці.

Згідно пункту 1.7. статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 цього Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту, згідно з підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 даного Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У відповідності до підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 згаданого Закону, зокрема, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, платник податку - покупець має право зарахувати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, яку він отримав.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю ПФ "Галицький двір", формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, податкового кредиту з податку на додану вартість судом встановлено, що основною діяльністю позивача є будівельні роботи. Між позивачем та ПП "Ніка-Ден" укладено договори на виконання підрядних робіт пов'язаних із влаштуванням покрівлі та штукатурних робіт житлових будинків.

На виконання вказаних договорів ПФ "Галицький двір" та ПП "Ніка-Ден" підписали акти приймання виконаних робіт, ПП "Ніка-Ден" виписано податкові накладні на суму вартості виконаних підрядних робіт - внутрішнє штукатурення, опорядження фасаду, влаштування дерев'яних конструкцій.

На час здійснення господарських операцій з позивачем ПП "Ніка-Ден" було включене до ЄДРПОУ, а також мало в наявності свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено ПП "Ніка-Ден" до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних до декларації з податку на додану вартість та відповідають даним додатку 5 до декларації з ПДВ за грудень 2008 року. Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі. Дана інформація міститься в акті перевірки та не заперечується відповідачем.

Підписавши акти приймання виконаних підрядних робіт, отримавши податкові накладні, які підтверджують виконання робіт, обумовлених договорами № 1 від 25.11.2008 року та за № 2 від 25.11.2008 року, позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит по податку на додану вартість за фактом придбання підрядних робіт.

Таким чином судом встановлений рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Ніка-Ден", спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарських операцій та зв'язок між фактом придбання позивачем підрядних робіт, понесенням витрат і господарською діяльністю ПФ "Галицький двір".

Як наслідок суд приходить до висновку про реальність господарських операції щодо придбання позивачем підрядних робіт у ПП "Ніка-Ден", про добросовісність дій платника податку ПФ "Галицький двір", яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідач не заперечує факту виконання підрядних робіт, висновки про порушення норм податкового законодавства позивачем обґрунтовує твердженням про відсутність поставок робіт ПП "Ніка-Ден", оскільки фактично роботи виконувалися фізичними особами, які не є платниками податку на додану вартість, а тому виписані акти виконаних робіт та податкові накладні на думку відповідача не можуть бути використані при формуванні валових витрат та податкового кредиту.

Проте, із доданих до матеріалів справи документів слідує, що контрагент позивача не заперечує надання позивачу відповідних послуг, однак зазначає, що для виконання підрядних робіт ПП "Ніка-Ден" наймались люди із м. Івано-Франківська та прилеглих сіл, при цьому будь-яких договорів із ними не укладалося.

Із врахуванням принципу індивідуалізації відповідальності суд вважає, що порушення ПП "Ніка-Ден" трудового, цивільного законодавства при оформленні взаємовідносин із фізичними особами не впливають на обставини реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

З цих ж підстав не можна вважати належними і доводи про нікчемність операцій з причин відсутності у ПП "Ніка-Ден" ліцензії на виконання будівельних робіт.

Щодо висновків відповідача про нікчемність угод укладених позивачем з ПП "Ніка-Ден", то суд вважає, що вказані висновки є невірними, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статтей 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України, недійсними, зокрема є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку статті 71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" вказано, що нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України): правочини щодо відчуження викраденого майна: правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Верховний суд зазначив, що усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідно до статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до статті 27 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентом договори не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Іншого відповідачем не доведено, хоча, відповідно до статті 71 КАС України він, як суб'єкт владних повноважень, має довести суду правомірність свого рішення.

Крім зазначеного, як встановлено в судовому засіданні і це відображено в акті перевірки № 10398/23-2/22197173 від 11.11.2011 року, документальна позапланова виїзна перевірка ПФ "Галицький двір" проводилась на підставі постанови слідчого ОВС слідчого відділу прокуратури Рівненської області від 18.10.2011 року по кримінальній справі № 70/24-11 (а.с.11, 122).

Відповідно до підпункту 78.1.11. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, однією з обставин, що зумовлює проведення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 86.9. статті 86 ПК України передбачено, що у разі коли грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначила, що судове рішення по кримінальній справі № 70/24-11 не прийнято.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення за № 0002892302 від 01.12.2011 року, № 0002882302 від 01.12.2011 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби № 0002892302 від 01.12.2011 року, № 0002882302 від 01.12.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватної фірми "Галицький двір" (ідентифікаційний код 22197173) понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1882 (одна тисяча вісімсот вісімдесят дві) гривні 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 09.07.2012 року.