Постанова № 25908766, 03.09.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2012 року Справа № 1170/2а-2160/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сагун А.В.,

при секретарі - Білоус І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Кіровоградської області, Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання стягнути кошти у розмірі 23 575,35 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Апеляційного суду Кіровоградської області (відповідач 1), Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції (відповідач 2), Головного управління Державної казначейської України в Кіровоградській області (відповідач 3) про визнання протиправними дій відповідача 1 щодо утримання податку з доходів фізичних осіб у сумі 23 575, 35 грн. з вихідної допомоги, як судді, котра вийшла у відставку; стягнення з місцевого бюджету м. Кіровограда сплаченого податку; зобов'язання відповідача 2 та 3 здійснити повернення стягнутих судовим рішенням з місцевого бюджету грошових коштів у розмірі 23 575, 35 грн. на користь позивача.

В обґрунтування вимог позивач посилається на порушення частини 3 статті 43 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 №2862 -ХІІ ( в подальшому Закон №2862 -ХІІ) в частині утримання із суми вихідної допомоги при звільненні у відставку податку з доходів фізичних осіб в розмірі 23 575, 35 грн. На думку позивача, її звільнено 02.12.2010 постановою Верховної Ради України №2762-VІ з посади суді апеляційного суду Кіровоградської області в зв'язку з поданням заяви про відставку. З цього часу у позивача виникло право на отримання вихідної допомоги, а у відповідача 1 - обов'язок стосовно її нарахування і виплати. Однак, відповідач 1 в порушення ст.166 КЗпП України не виплатив усіх сум, належних позивачу, у день звільнення в зв'язку з невчасним надходженням оригіналу постанови Верховної Ради України №2762-VІ від 02.12.2010.

Як зазначає позивач, згідно з ч. 6 ст. 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI) визначено, що повноваження судді припиняються з дня набрання чинності постановою Верховної Ради України.

Відповідно до Указу Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів на набрання ними чинності», акти Верховної Ради України, які не мають загального значення чи нормативного характеру та які стосуються призначення відповідно до законодавства на посади і звільнення з посад набирають чинності з моменту їх прийняття. Таким чином, постанова Верховної Ради України від 02.12.2010 року №2762-VІ «Про звільнення суддів», якою позивача звільнено у зв'язку з поданням заяви про відставку набрала законної сили в день прийняття, а саме 02 грудня 2010 року.

Однак, відповідач 1 наказом №6-ЗП від 12.01.2011 виключив позивача зі складу апеляційного суду, лише з 14.01.2011 та призначив виплату вихідної допомоги.

Позивач вважає, що у період з 03.12.2010 по 14.01.2011 їй нараховувалась і виплачувалась заробітна плата відповідачем 1, як відшкодування за затримку видачі трудової книжки згідно вимог ч.4 ст.235 КЗпП України.

З огляду на викладене, позивач вважає протиправним дії відповідача 1 щодо утримання податку з доходів фізичних осіб у сумі 23 575, 35 грн. з вихідної допомоги, як судді, котра вийшла у відставку на підставі положень Податкового кодексу України, оскільки на день звільнення, 02.12.2010, зазначений нормативний акт не набрав законної сили.

27.04.2012 позивач, в порядку ст.43 ПК України звернувся до відповідача 2 про повернення помилково сплачених грошових зобов'язань (податку з доходів фізичних осіб) апеляційним судом. Відповідач 2, листом від 14.05.2012, безпідставно відмовив у повернені коштів в сумі 23 575, 35 грн.

Представник відповідача 1 подав до суду письмові заперечення в яких просив відмовити в задоволені позовних вимог пославшись на те, що апеляційним судом Кіровоградської області правомірно здійснено виплата позивачу вихідної допомоги, нарахованої відповідно наданого дозволу Державної судової адміністрації України від 16.02.2011 №11-1034/11 в сумі 139 785,56 грн. та оподаткованої ставками 15% і 17% згідно ст.164 ПК України (а.с.21-22).

Представник відповідача 2 надав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволені позову та зазначив, що сума вихідної допомоги, яка виплачується судді при виході у відставку, включається до складу загального місячного оподаткованого доходу платника податку та оподатковується на загальних підставах в порядку визначеному ст.162-165 ПК України, а тому дії відповідача 1 щодо утримання податку з позивача є законними (а.с.36-38).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та надав пояснення згідно позовної заяви.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився надавши заяву про розгляд справи за відсутності представника (а.с.22).

Представник відповідача 2, в судовому засіданні, просив відмовити в задоволені позову та надав пояснення згідно поданих заперечень.

Представник відповідача 3 просив відмовити в задоволенні адміністративного позову та надав пояснення згідно, яких вихідна допомога була нарахована та виплачена позивачу у 2011 році, а тому підлягала оподаткуванню згідно положень Податкового кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Верховної Ради України від 02.12.2010 №2762-VІ "Про звільнення суддів" суддю апеляційного суду Кіровоградської області Спірідонову Ларису Степанівну звільнено з посади у зв'язку з поданням заяви про відставку (а.с.8-9).

Відповідно до наказу голови апеляційного суду Кіровоградської області від 12.01.2011 № 6-ЗП виключено позивача зі складу апеляційного суду з 14.01.2011 (останній день роботи), призначено виплату вихідної допомоги у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за 17 повних років роботи на посаді судді та у зв'язку із звільненням припинено виплату позивачу щомісячного грошового утримання у розмірі 90% заробітної плати з 14.01.2011(а.с.10).

Згідно довідки апеляційного суду Кіровоградської області від 19.04.2012 №56 позивачу у березні 2011 року здійснено нарахування вихідної допомоги при виході у відставку судді в сумі 139 785, 56 грн. Вихідна допомога, згідно ст.164 ПК України оподаткована за ставками 15% і 17%, сума утриманого податку складає 23 575,35 грн., яка перерахована у березні 2011 року на рахунок УДК в м. Кіровограді №33212800700002, код утримувача 24145329 (а.с.11).

Відповідно до ч. 6 ст. 111 Закону № 2453-VI повноваження судді припиняються з дня набрання чинності постановою Верховної Ради України. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 29 вищевказаного Закону, голова апеляційного суду видає на підставі акта про обрання на посаду судді чи звільнення судді з посади відповідний наказ.

Отже, законодавець розмежовує поняття «припинення повноважень судді»та «звільнення судді з посади».

З аналізу наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що постановою Верховної Ради України про звільнення з посади припиняються повноваження судді, разом з тим, наказом голови суду припиняються трудові відносини з суддею.

Таким чином, після набрання чинності постанови Верховної Ради України про звільнення з посади судді до видання головою суду відповідного наказу, трудові відносини судді та відповідного суду не припиняються.

Згідно дослідженої в судовому засіданні оригіналу трудової книжки позивача, остання звільнена з посади судді апеляційного суду Кіровоградської області, у зв'язку з поданням заяви про відставку 14.01.2011, на підставі наказу №6-ЗП від 12.01.2011 (а.с.41).

З огляду на викладене, суд вважає безпідставними твердження позивача, що датою її звільнення з посади судді апеляційного суду Кіровоградської області є 02.12.2010.

Щодо протиправності дій відповідача 1 по утриманню податку з доходів фізичних осіб у сумі 23 575,35 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 ст.136 Закону 2453-VI судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Згідно з підпунктом 164.1.1 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Статтею 165 Податкового кодексу України регламентований вичерпний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу із зауваженням, що винятки, передбачені підпунктом 165.1.1 пункту 165 статті 165 Податкового кодексу України, не поширюється на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов'язану з тимчасовою втратою працездатності.

Аналізом вказаних норм встановлено, що з набранням чинності Податковим кодексом України з 01.01.2011 виплата вихідної допомоги суддям, які пішли у відставку, за своєю суттю визначена як фінансова допомога, яка не виключається зі складу загального оподатковуваного доходу.

З огляду на вищевикладене, при утриманні податку з доходів фізичних осіб на суму 23 575,35 грн. з нарахованої позивачу вихідної допомоги в розмірі 139 785, 56 грн. відповідач 1 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на Закон України "Про статус суддів" від 15.12.1992, Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб", оскільки на момент нарахування та виплати вихідної допомоги норми цих Законів втратили чинність.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідачами під час розгляду даної адміністративної справи свідки не залучалися, судові експертизи не проводилися, а тому ними не понесені судові витрати, які підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167, 177 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови в повному обсязі - 07.09.2012.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун