Рішення № 25907466, 10.09.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2609/16586/12

№ 2-4585/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 серпня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого -судді Бурлаки О.В.,

за участю секретаря Сіроштан О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Просто -страхування»до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача про стягнення в порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 10 липня 2008 року між Приватним акціонерним товариством «Просто -страхування»та ОСОБА_3 було укладено договір страхування № АТК-ВТБ 84769 майнових інтересів власника автомобіля «Lexus RX 350», реєстраційний номер НОМЕР_1.

Зазначає, що 25 травня 2009 року в м. Києві на вул. Козацька відбулась дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були автомобіль «ГАЗ 2752», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2 та застрахований автомобіль «Lexus RX 350», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_3.

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва, дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_2

У результаті вказаної пригоди був пошкоджений автомобіль страхувальника. Згідно звіту № 6931/6923 товарознавчого дослідження транспортного засобу від 17 червня 2009 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Lexus RX 350», реєстраційний номер НОМЕР_1, становить -8 350,36 грн., а відповідно до документів по ремонту автомобіля вартість відновлювального ремонту автомобіля «Lexus RX 350», реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 5 911,73 грн.

Зазначена вище подія була визнана страховою, про що 02 липня 2009 року було складено страховий акт. Страхове відшкодування за договором страхування транспортних засобів від 10 липня 2008 року № АТК-ВТБ 84769 складає 4 274,86 гривень.

АТ «Просто -страхування»виплатило страхувальнику страхове відшкодування за ремонт автомобіля «Lexus RX 350», реєстраційний номер НОМЕР_1 в розмірі 4 274,86 грн.

Тому позивач, скориставшись наданим йому законом правом, керуючись ст. 27 Закону України «Про страхування»та на підставі ст.ст. 993, 1191 ЦК України, звернувся до відповідача ОСОБА_2 із регресною вимогою.

На підставі вищевикладеного просить позов задовольнити та стягнути з відповідача в порядку регресу суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 4 274,86 грн. Також просив стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору у розмірі 214,60 грн.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчить відповідне зворотнє поштове повідомлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 37). Проте, 23.08.2012 року через канцелярію суду надійшла заява, відповідно до якої представник позивача Приватного акціонерного товариства «Просто -страхування»позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві, проти заочного розгляду справи не заперечує та просить розглянути справу у їх відсутності (а.с. 39).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання у відповідності до вимог ЦПК України, про що свідчить конверт, що повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», який міститься в матеріалах справи (а.с. 38), про причини його неявки суду не відомо.

Відповідно до довідки, наданої Адресно-довідковим бюро м. Києва № 61 від 11.07.2012 року відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, вказаною позивачем у позовній заяві (а.с. 34).

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд у відповідності до статті 224 ЦПК України за письмовою згодою представника позивача, ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Суд, врахувавши заяву представника позивача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 10 липня 2008 року між Приватним акціонерним товариством «Просто -страхування»та ОСОБА_3, власником автомобіля «Lexus RX 350», реєстраційний номер НОМЕР_1, було укладено договір № 84769 серії АТК-ВТБ добровільного страхування транспортних засобів. (а.с. 3)

25 травня 2009 року в м. Києві на вул. Козацька відбулась дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були автомобіль «ГАЗ 2752», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2 та застрахований автомобіль «Lexus RX 350», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_3. Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_2

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 12 червня 2009 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. (а.с. 10).

У результаті вказаної пригоди був пошкоджений автомобіль страхувальника.

Як вбачається з матеріалів справи, після настання страхового випадку ОСОБА_3 звернулася до АТ «Просто -страхування»із заявою про виплату страхового відшкодування, у зв'язку із пошкодженням автомобіля «Lexus RX 350», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яке відбулося 25.05.2009 року (а.с. 24).

Згідно звіту № 6931/6923 товарознавчого дослідження транспортного засобу від 17 червня 2009 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Lexus RX 350», реєстраційний номер НОМЕР_1, становить -8 350,36 грн., а відповідно до документів по ремонту автомобіля вартість відновлювального ремонту автомобіля «Lexus RX 350», реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 5 911,73 грн. (а.с. 11-21).

Зазначений вище випадок було визнано страховим, про що 02 липня 2009 року складено страховий акт (а.с. 26).

Позивачем АТ «Просто -страхування»було здійснено розрахунок страхового відшкодування № 6923 від 02.07.2009 року на підставі розширеної довідки ДАІ (а.с. 8, 9) та страхового акту від 02.07.2009 року (а.с. 26), що належить до виплати страхувальнику. Згідно з даним розрахунком страхове відшкодування складає 4 274,86 гривень (а.с. 25). Збиток розраховано згідно з правилами договору № 84769 серії АТК-ВТБ добровільного страхування транспортних засобів від 10 липня 2008 року.

З матеріалів справи також вбачається, що АТ «Просто -страхування»виплатило страхувальнику страхове відшкодування за ремонт автомобіля «Lexus RX 350», реєстраційний номер НОМЕР_1, в розмірі 4 274,86 гривень, що підтверджується розпорядженням АТ «Просто -страхування» № 007461 від 03.06.2009 року та видатковим касовим ордером № 5087 від 17 липня 2009 року (а.с. 27, 28).

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 993 ЦК України передбачено перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Вина відповідача ОСОБА_2 в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася за участю автомобілів «ГАЗ 2752», реєстраційний номер НОМЕР_2 та «Lexus RX 350», реєстраційний номер НОМЕР_1, встановлена, згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 12 червня 2009 року (а.с. 10).

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії водія ОСОБА_2 вочевидь не відповідали вимогам ПДР України, а тому він, як особа, що керувала автомобілем «ГАЗ 2752», реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок чого позивач поніс значні матеріальні збитки, є єдиною винною особою, дії якої призвели до ДТП.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно положень ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»№ 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз'яснено, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство «Просто -страхування», виконуючи свої договірні зобов'язання перед страхувальником, згідно з договором страхування транспортних засобів № 84769 серії АТК-ВТБ від 10.07.2008 року, на підставі страхового акту від 02.07.2009 року виплатила страхове відшкодування у повному обсязі, що підтверджується видатковим касовим ордером № 5087 від 17.07.2009 року (а.с. 28).

На підставі вищевикладеного, суд, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до висновку що позивачем доведено факт сплати страхового відшкодування, вина правопорушника, встановлена постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 червня 2009 року, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. 27 Закону України «Про страхування», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»№ 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями), статтями 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України та на підставі статей 3, 10, 11, 60, 61, 88, 169, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-226, 294 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Просто -страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (відомості про ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків в матеріалах справи відсутні), на користь Приватного акціонерного товариства «Просто - страхування»(місцезнаходження: м. Київ, вул. Герцена, 10, п/р 26503441 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, код ЄДРПОУ 24745673) 4 274 (чотири тисячі двісті сімдесят чотири) гривні 86 копійок витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (відомості про ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків в матеріалах справи відсутні), на користь Приватного акціонерного товариства «Просто - страхування»(місцезнаходження: м. Київ, вул. Герцена, 10, п/р 26503441 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, код ЄДРПОУ 24745673) 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Солом'янського

районного суду м. Києва О.В. Бурлака