Ухвала суду № 25903504, 12.07.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2012 р. справа № 2а/0470/10292/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря -Шкуропадської В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2011 року у справі №2а/0470/10292/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Ратибор»до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Ратибор»звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення -рішення ДПІ в Жовтневому районі м.Дніпропетровська від 01.12.2010 р. № 0010182302/0, від 10.02.2011 року № 0010182302/1, якими визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на неправомірні висновки перевіряючих осіб щодо заниження позивачем об'єкта оподаткування по господарським операціям щодо придбавання цінних паперів -акцій та при виконанні договорів інвестування будівництва.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2011 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в Жовтневому районі м.Дніпропетровська (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби), посилаючись на порушення норм матеріального права, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволені позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оформлення суб'єктами господарської діяльності договорів та первинних документів щодо придбання та (або) відчуження акцій у періоді, з якого визнано судом недійсною реєстрацію випуску акцій та свідоцтво про реєстрацію випуску акцій, є таким, що суперечить вимогам Цивільного кодексу України. Крім цього, відповідач вказував на порушення підприємством вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині заниження валового доходу від операцій з цінними паперами на суму 59667грн. при виконанні договорів інвестування будівництва.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами ДПІ в Жовтневому районі м.Дніпропетровська проведено планову перевірку фінансово-господарської діяльності, з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Будівельна група «Ратибор»за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р., за результатами якої складено акт №8833/23-2/33565451 від 22.11.2010 року.

В акті зроблено висновок, про порушення позивачем вимог: п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 та п.п. 7.6.1, 7.6.3, 7.6.4. п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 546349 грн.

Порушення вказаних вимог Закону, з огляду на Акт перевірки, полягали у заниженні підприємством валових доходів по господарським операціям з цінними паперами -акціями ЗАТ «Ем енд Ей», випуск яких визнано недійсним за рішенням суду, та заниження валових доходів по операціям з інвестування будівництва.

На підставі акту перевірки та за результатами адміністративного оскарження, ДПІ прийнято податкові повідомленні-рішення від 01.12.2010 року №0010182302/0, від 10.02.2011р. №0010182302/1, якими позивачу донараховано податок на прибуток в сумі 546349 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 273345 грн. (а.с.46, 173).

Правомірність та обґрунтованість рішень відповідача про донарахування податкових зобов'язань та визначення штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірні рішення відповідача прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Суть порушення вимог п.п. 7.6.1, 7.6.3, 7.6.4. п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР, з огляду на акт перевірки, полягає у наступному.

Проведеною перевіркою встановлено, що засновником ТОВ «БГ «Ратибор»ОСОБА_1 до статутного фонду товариства внесено прості іменні акції ЗАТ «ЕМ енд Ей»у кількості 600000шт. номінальною вартістю 1 грн., що становить 100% статутного капіталу товариства. Крім того, ТОВ «БГ «Ратибор», відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-99/07-01 від 21.11.07, придбало у ТОВ «Ратибор-Сервіс»45005 шт.акцій ЗАТ «Ем енд Ей». Загальна сума договору купівлі-продажу цінних пеперів склала 1500000грн. Відповідно до виписки депозитарія акції зараховані в 4 кварталі 2007 року.

В подальшому придбані та частина внесених до статутного капіталу акцій ЗАТ «Ем енд Ей»були реалізовані по договорам купівлі-продажу цінних паперів, загальна вартість продажу яких склала 8 518 299,63грн.

При цьому, ТОВ «БГ «Ратибор»під час реалізації акцій ЗАТ «Ем енд Ей»до складу витрат (рядок 1.2 додатку К3) включена вартість придбаних акцій ЗАТ «Ем енд Ей», які були внесені до статутного фонду товариства. Відповідно до пп.7.6.4 п.7.6 ст.7 Закону №334 товариство нарахувало доходи, які були включені до рядку 1.1 додатку К3 до податкової декларації із сплати податку на прибуток.

Перевіркою встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2008 року визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації ЗАТ «ЕМ енд ЕЙ»та реєстрацію випуску акцій з моменту внесення інформації про неї до Загального реєстру випуску цінних паперів, а також визнано недійсним Свідоцтво про реєстрацію випуску акцій з моменту його видачі.

З цих підстав, ДПІ вказано на те, що оформлення ТОВ «БГ «Ратибор»договорів та первинних документів щодо придбання та (або) відчуження акцій у періоді, з якого визнано судом недійсною реєстрацію випуску акцій та свідоцтво про реєстрацію випуску акцій, є таким, що суперечить вимогам Цивільного кодексу України та не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків.

З огляду на викладені обставини, ДПІ зроблено висновок про нікчемність укладеного договору. Операції з акціями ЗАТ «Ем енд Ей»проведені на підставі нікчемних правочинів, у зв'язку з чим у ТОВ «БГ «Ратибор»відсутні підстави для оподаткування таких операцій на підставі пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону №334.

За таких обставин, ДПІ зроблено висновок про те, що на порушення пп.7.6.1, 7.6.3, 7.6.4 п.7.6. ст..7 Закону №334 ТОВ «БГ «Ратибор»завищено витрати по операціям з акціями на 8 518 299,63грн. та завищено доходи по операціям з акціями на 8 518 299,63грн.

Протягом періоду, що перевірявся, ТОВ «БГ «Ратибор»в оплату акцій ЗАТ «ЕМ енд ЕЙй»отримано на поточний рахунок від ВАТ ЗНКІФ «Ратибор»грошові кошти в розмірі 6835467,93грн. та від ТОВ «Інтерфін Капітал»вексель, в подальшому реалізований на суму 682831,7грн.

Враховуючи постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2008р., ДПІ зроблено висновок, що на порушення пп.4.16 п.4.1 ст.4 Закону №334, яким передбачено, що валовий доход включає доходи з інших джерел, ТОВ «Ратибор»не включено до валового доходу грошові кошти, отримані від ВАТ ЗНКІФ «Ратибор»та вартість безкоштовно отриманого векселя від ТОВ «Інтерфін Капітал»на загальну суму 8518299,63грн.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції вірно виходив з того, що визнання недійсними установчих документів та запису про державну реєстрацію господарського товариства не є підставою визнання недійсними правочинів, вчинених товариством, оскільки на час їх вчинення товариство було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, користувалися правами юридичної особи, мала цивільну правоздатність та цивільну дієздатність.

Правильно виходив суд першої інстанції і з того, що процедура скасування реєстрації випуску акцій, у разі припинення діяльності акціонерного товариства, регламентується Порядком скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 р. № 222 .

Відповідно до п. 3 розділу І Порядку припинення діяльності акціонерного товариства шляхом його ліквідації або реорганізації здійснюється на підставі рішення вищого органу товариства або суду.

Відповідно до розділу II Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій у зв'язку з припиненням діяльності акціонерного товариства шляхом його ліквідації включає певну послідовність дій. Це, зокрема, зупинення обігу акцій (п. 1 розділу II Порядку) та саме скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій (п. 3 розділу II Порядку).

Так, уповноважена особа реєструвального органу видає розпорядження про зупинення обігу акцій протягом п'ятнадцяти робочих днів з дати надходження до реєструвального органу документів, зазначених у пп. 1.1 п. 1 розділу II (пп. 1.2 Порядку).

Реєструвальний орган протягом трьох робочих днів з дати видання розпорядження про зупинення обігу акцій направляє його емітенту та реєстроутримувачу (при документарній формі випуску акцій) або депозитарію (при бездокументарній формі випуску акцій), який обслуговує акції цього емітента (пп. 1.3 Порядку).

Реєструвальний орган забезпечує опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному зі своїх офіційних друкованих видань (пп. 1.4 Порядку). Починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу, забороняється здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено (пп. 1.5 Порядку).

Дата опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу є датою закриття реєстру (при документарній формі випуску акцій) або датою, на яку складається зведений обліковий реєстр і здійснюється операція обмеження в обігу акцій (при бездокументарній формі випуску акцій) (пп. 1.6 Порядку).

Встановлені обставини справи свідчать про те, що Розпорядженням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.11.2008р. №12-ДН-3 зупинено обіг акцій ЗАТ «ЕМ енд ЕЙ».

В газеті «Бюлетень «Відомості Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №225 від 19.11.2008 р. опубліковано інформацію щодо зупинення обігу акцій ЗАТ «ЕМ енд ЕЙ».

Отже, на момент придбавання та відчуження позивачем акцій ЗАТ «ЕМ енд ЕЙ»їх обіг, у встановленому законом порядку, зупинено не було, у зв'язку з чим вони мали статус «цінних паперів»та були об'єктом цивільних прав, у розумінні ст..178 Цивільного кодексу України.

Таким чином, господарські операції з акціями ЗАТ «ЕМ енд ЕЙ» здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Встановлені обставини справи також свідчать про те, що на час здійснення позивачем спірних господарських операцій щодо придбавання акцій ЗАТ «ЕМ енд ЕЙ», рішення адміністративного суду від 09.09.200р., на яке посилається податковий орган, взагалі не існувало, а на час відчуження таких акцій (остання господарська операція з продажу акцій ЗАТ «ЕМ енд Ей», згідно з Актом перевірки) мала місце 16.09.2008р.) судове рішення не набрало законної сили.

Крім цього, як вбачається з Акту перевірки, посилаючись на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2008р., ДПІ робить висновок про нікчемність укладених договорів купівлі-продажу цінних паперів за тією ознакою, що такі договори не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Зробивши висновки про нікчемність укладених правочинів податковий орган не врахував наступного.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст..228 ЦК України, в редакції яка діяла на час укладення спірних договорів, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, вказаною нормою права визначено об'єктивну сторону нікчемного правочину, тобто визначено ознаки, за наявності яких укладений правочин можливо кваліфікувати як нікчемний. Податковим органом, в акті перевірки не наведено, визначених нормою права, ознак, які б свідчили про нікчемність укладених позивачем правочинів.

Крім цього, для кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України та застосування відповідних наслідків, необхідною та обов'язковою умовою є наявність умислу у формі вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Як вбачається з Акту перевірки, обґрунтовуючи нікчемність правочину, податковий орган посилався на ч.1 ст.203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Натомість, у якій частині зміст правочинів, які укладено позивачем у перевіряємому періоді, суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, податковий орган не зазначає.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем укладалися договори купівлі-продажу цінних паперів. При укладенні договорів його сторонами було досягнуто усіх істотних умов, договори укладені у письмовій формі, як того вимагає цивільне законодавство, і спрямовані на встановлення правовідносин, в контексті ст. 626 ЦК України.

Отже, зміст вказаних правочинів не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Крім цього, як вбачається з Акту перевірки, нікчемність укладених правочинів податковий орган пов'язує з тим, що сторонами укладено угоди, які не спрямовані на настання реальних наслідків, що такими угодами обумовлені.

Тобто, перевіряючими особами, в Акті перевірки, вказано на ознаки фіктивних правочинів, які, згідно зі ст..234 ЦК України, вчинюються без наміру створення правових наслідків, що обумовлюються цими правочинами.

Відповідно до ч.2 ст.234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Доказів того, що вищевказані договори визнано судом недійсними, відповідачем суду не надано.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість висновків податкового органу щодо порушення підприємством вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині здійснення господарських операцій з акціями ЗАТ «Ем енд Ей».

Відносно висновків в Акті перевірки щодо заниження ТОВ «БГ «Ратибор»валового доходу під час здійснення операцій інвестування будівництва, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «БГ «Ратибор»для інвестування будівництва (м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 3) 12 березня 2007 року проведено випуск іменних безвідсоткових (цільових) облігацій серії «В»на 48 000 000грн. номінальною вартістю 40грн або 1 200 000 шт. та серії «С»на 12 000 000грн. номінальною вартістю 40грн. або 300 000шт.. Для інвестування будівництва (м.Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса, буд.1) проведено випуск іменних безвідсоткових (цільових) облігацій серії «А»в кількості 249650шт, номінальною вартістю 20,00грн., загальною номінальною вартістю випуску облігацій 4993000,0грн.

Підприємством заключні договори інвестування на придбання нежитлового та житлового приміщення з юридичними та фізичними особами та договори купівлі-продажу облігацій, у відповідності з яким Інвестор отримує у власність повний пакет облігацій, який надає Інвестору право на придбання приміщення.

Погашення облігацій відбувається за умови перерахування облігацій з рахунка в цінних паперах власника на рахунок в цінних паперах Емітента при наявності чинного інвестиційного договору.

Умовою передачі житлового/нежитлового приміщення є пред'явлення до погашення відповідного пакету облігацій. Виконання сторонами своїх зобов'язань оформлюється актом прийому-передачі.

Відповідно до пп.7.9.1 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»операції платника податку -емітента облігацій по їх первинному розміщенню не збільшують валовий дохід такого платника податку.

З цих підстав, посилаючись на п.1.4., 1.31 ст.1 Закону №334, ДПІ робить висновок про те, що валові доходи у емітента, що випустив цільові облігації під будівництво житлової нерухомості, відображаються в момент погашення таких цільових облігацій, тобто за фактом передачі нерухомості.

Як вбачається з Акту перевірки та не заперечувалось представниками ДПІ у судовому засіданні, підприємством вказані вимоги Закону дотримано, збільшено валові доходи на дату передачі права власності на нерухоме майно.

В той же час, в акті перевірки зазначено, що у перевіряємому періоді фізична особа ОСОБА_3 по договору купівлі-продажу облігацій №57-СГР від 12.11.2007р. придбала у ТОВ «БГ «Ратибор»пакет цільових облігацій (серія А) в кількості 17100шт., номінальною вартістю 20,0грн кожна. Вартість пакету облігацій визначена сторонами в сумі 700 000грн. (у т.ч.: 342 000,0грн. -номінальна вартість облігацій; 358000,0грн. -премія від продажу облігацій).

В обмін на облігації товариством передано фізичній особі ОСОБА_3 товар -нежитлове приміщення та збільшено валові доходи на суму 583333грн. (700000грн. -116667грн. (ПДВ)), а повинно було включити до валового доходу 285000грн. (342000грн. -57000грн (ПДВ)), чим завищено валовий дохід на суму 298333грн. Крім того, на порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону №334, товариством не включено до валових доходів премію, отриману від продажу цільових облігацій фізичній особі ОСОБА_3 в сумі 358000грн. Як наслідок, товариством занижено валовий дохід від операцій з цінними паперами на суму 59667грн.

Договірні взаємовідносини ТОВ «БГ «Ратибор»з ОСОБА_3 податковим органом зазначено як приклад, повний перелік ідентичних договорів, укладених у перевіреному періоді, викладено в Акті перевірки.

Отже, висновки про заниження підприємством валового доходу ДПІ зроблено з огляду на не відображення у складі валових доходів сум премій від продажу акцій.

Такі доводи ДПІ суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими з наступних обставин.

У судовому засіданні досліджено договір купівлі-продажу облігацій №57-СГР від 12.11.2007р., який укладено ТОВ «БГ «Ратибор»(Емітент)) та ОСОБА_3 (Інвестор). Відповідно до п.2.1 Договору Емітент зобов'язується передати у власність Інвестора, а Інвестор зобов'язується прийняти у власність та сплатити Емітенту вартість Повного пакету Облігацій за характеристиками, які цим пунктом Договору передбачені. Вартість Повного пакету Облігацій визначається Сторонами у розмірі 700000,0грн. (п.3.1 Договору).

Отже, за домовленістю сторін визначено об'єм їх прав та обов'язків за цим Договором, а також визначена вартість Повного пакету Облігацій, що переходить у власність Інвестора. При цьому, вказаним Договором не передбачена вартість пакету облігацій у вигляді, як то зазначено в Акті перевірки, а саме у сумі 700 000грн. (у т.ч.: 342 000,0грн. -номінальна вартість облігацій; 358000,0грн. -премія від продажу облігацій). Вартість пакету акцій, з урахуванням номінальної вартості облігацій та премії від продажу облігацій, є домислами перевіряючих осіб ДПІ, які жодними доказами не підтверджуються. Той факт, що в п.2.1 Договору зазначена номінальна вартість облігацій, не може вплинути на вартість повного пакету облігацій, яка визначена за домовленістю сторін Договору.

Відповідно до п.1 договору міни від 04 грудня 2007 року, який укладено між ОСОБА_3 та ТОВ «БГ «Ратибор», ОСОБА_3 міняє належні їй облігації на нежитлове приміщення.

Зміст інших договорів, які укладалися позивачем у перевіряємому періоді з приводу інвестування будівництва, перелік яких наведено в Акті перевірки, є ідентичними до вказаних договорів, які укладено з ОСОБА_3

Таким чином, позивач правомірно збільшував валові доходи на дату передачі права власності на нерухоме майно виходячи із суми вартості Повного пакету Облігацій, яка визначена Договорами купівлі-продажу облігацій, за вирахуванням сум податку на додану вартість.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. Апеляційна скарга фактично обґрунтована обставинами, які викладено в Акті перевірки та яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційних скарг, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2011 року у справі №2а/0470/10292/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 13.07.2012р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк