Ухвала суду № 25902859, 16.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-996/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі -Яковенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського Окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 р. адміністративну справу за позовом Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Стабіліті-Експерт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Богдан-Спецавтотехніка»,

ВСТАНОВИВ

Васильківська ОДПІ звернулась до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Стабілі-Експерт»78 026 414 грн. 47 коп. вартості майна, одержаного за нікчемним правочином.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду та ухвалити нову про задоволення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Перевіривши повноту встановлення місцевим адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 12.01.2012 р. по 25.01.2012 р. посадовцями Васильківської ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Стабілі-Експерт»з питань дотримання вимог податкового законодавства, у зв'язку з від'ємним значенням податку на додану вартість за період з 01.10.2011 р. по 31.10.2011 р.

Результати перевірки оформлено актом № 164/23-2/36092536 від 01.02.2012 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 200 Податкового кодексу України внаслідок віднесення у жовтні 2011 р. до складу податкового кредиту сум податку, сплаченого ТОВ «Богдан-Спецавтотехніка»у складі вартості майна.

Так, 19.05.2011р. між ТОВ «Стабіліті-Експерт»та ТОВ «Богдан-Спецавтотехніка»укладено договори купівлі-продажу нежитлових будівель, що знаходяться по вул. Чигиринській, 60 та 60/1 в м. Черкаси.

Розрахунки за договорами позивач здійснив у безготівковій формі шляхом перерахунку 79 037 519 грн. 56 коп. на поточний рахунок продавця.

Факт отримання покупцем майна підтверджено актами приймання-передачі.

На думку податкового органу названі правочини є нікчемними, оскільки позивачем порушено порядок формування податкового кредиту, щодо ТОВ «Богдан-Спецавтотехніка»порушено справу про банкрутство і існує ймовірність фальсифікації підпису керівника цього підприємства.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Зокрема, за приписами частини першої цієї статті зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Чинний ЦК України не містить таких публічно-правових наслідків укладення недійсної угоди, які були встановлені ст. 49 ЦК УРСР. Цим кодексом скасована відповідальність у вигляді публічно-правової санкції - стягнення в доход держави, одержаного однією чи обома сторонами за угодою, за укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства.

Разом з тим такі санкції за укладення угоди (вчинення господарського зобов'язання) з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, встановлені Господарським кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави й суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до частини 1 статті 208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Із наведеного випливає, що однією із обов'язкових умов для застосування цих санкцій є наявність умислу на вчинення правочину з такою метою.

Порушення провадження у справі про банкрутство щодо сторони за договором чи неправильне формування податкового кредиту не є підставою для визнання угод такими, що вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, і не підтверджує наявність умислу у сторін на укладення таких угод.

З огляду на викладене слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а посилання скаржника на те, що існує ймовірність фальсифікації підпису керівника ТОВ «Богда-Спецавтотехніка»є помилковим.

Зазначені договори купівлі-продажу посвідчені нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу та зареєстровані в реєстрі за №№ 1660, 1670. При цьому нотаріусом встановлювались особи, які підписали договори, та їх повноваження.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 КАС України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського Окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.