Ухвала суду № 25901382, 30.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/1074/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Федотова І.В.,

суддів -Оксененка О.М. та Мельничука В.П.,

при секретарі -Конюшенко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду м. Чернігова від 14 квітня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аров і К»про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аров і К»(далі - позивач) звернулося до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі -відповідач або податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень №0006222320/0 від 04.11.2010р., №0006232320/0 від 04.11.2010 року; №0006222320/2 від 22.12.2010р., №0006232320/2 від 22.12.2010року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду м. Чернігова від 14 квітня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права та не повним з'ясуванням обставин справи.

Як підставу скасування рішення суду першої інтонації відповідачем вказано те, що суми витрачені позивачем згідно договору про надання маркетингових послуг, укладеного між ТОВ «Торговий дім «Аров і К»та ТОВ «Світ-Бізнес-Система»не підлягають зарахуванню до складу валових витрат, що призвело до заниження сум податку на прибуток, також суми ПДВ сплачені позивачем за цим договором не підлягають віднесенню до складу податкового кредиту, оскільки вказані договори містять ознаки фіктивності та є такими, що порушують публічний порядок, а тому є нікчемними. Відповідач вважає, що оскільки вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 30.10.2008 року засновник ТОВ «Світ-Бізнес-Система» ОСОБА_2 визнаний винним в скоєнні злочину, передбачеого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, тому угода позивача з ТОВ «Світ-Бізнес-Система»була укладена без наміру здійснення господарської діяльності, її реальною метою є фіктивне підприємництво, і є такою, що суперечать вимогам Цивільного Кодексу України.

З огляду на зазначене, податковий орган вважає, що господарське зобов'язання між позивачем та ТОВ «Світ-Бізнес-Система»вчинено з метою, яка не переслідувала створення взаємних прав та обов'язків, а натомість метою було ухилення від сплати обов'язкових податків та зборів, що суперечить інтересам держави та суспільства та є підставою для звернення до суду з позовом про застосування відповідних правових наслідків

Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явилися в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, податковим органом була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2010 року, під час проведення якої було встановлено порушення позивачем: п.3.1 ст.3, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.10.1 ст.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За результатами вказаної перевірки складено акт від 25.10.2010 року №770/23/33688659, на підставі висновків якого відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.11.2010 року№0006222320/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 71876,00 грн.; та №0006232320/0 від 04.11.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 57500,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій з надання замовнику маркетингових послуг по пошуку постачальників для поставки товару.

Спеціальним законом, який визначав платників податків на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, був Закон України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (в редакції, чинній до 01.01.2011р. -Закон N 168/97-ВР).

Так, відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону N 168/97-ВР), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону N 168/97-ВР , податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року N 996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

Судом першої інстанції встановлено, що згідно договору про надання маркетингових послуг від 31.03.2008 року № 01/03-2008, укладеного між TOB «Світ-Бізнес-Система»(виконавець), в особі директора Коновалова Дмитра Юрійовича, з одного боку, і ТОВ «Торговий дім «Аров і К»(замовник), в особі директора Ярмоша Володимира Вікторовича, з іншого боку, виконавець зобов'язується надати замовнику маркетингові послуги по пошуку постачальників для поставки товару: одяг шкіряний і спеціальний, взуття захисне, обладнання КІП і А, для поставок на ВП «Южно-Українська АЕС». Загальна вартість робіт (послуг) по даному договору склала 230000,00 грн., в т.ч. ПДВ 38333,33 грн.

З податкової накладної від 31.03.2008 року № 033128 на суму 230000,00 грн., в т.ч. ПДВ 38333,33 грн., яку TOB «Світ-Бізнес-Система»надало TOB «Торговий дім «Аров і К»за маркетингові послуги та з акту здачі-прийняття робіт від 31.03.2008 року №4-00000001, вбачається, що виконавець TOB «Світ-Бізнес-Система»виконав наступні роботи: маркетингові послуги по пошуку постачальників одягу шкіряного та спеціального, взуття захисного, обладнання для Южно-Української АЕС.

Отже, на підтвердження включення витрат за договором про надання маркетингових послуг від 31.03.2008 року № 01/03-2008 до валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Перевіркою встановлено, що здача - прийняття наданих маркетингових послуг між ТОВ «Торговий дім «Аров і К»та TOB «Світ-Бізнес-Система»оформлено актом від 31.03.2008 року №4-00000001 виконаних робіт на суму 230000,00 грн., в т.ч. ПДВ 38333,33 грн.

Як вбачається з наданого ДПІ в м. Чернігові звіту ТОВ «Світ-Бізнес-Система»від 31.03.2008 року про проведену роботу на виконання договору про надання маркетингових послуг ТОВ «Торговий дім «Аров і К», ним засвідчено факт належного виконання контрагентом позивача зазначеного договору.

Зазначений акт прийому-передачі виконаних робіт оформлений у відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88.

Судом першої інстанції встановлено, що маркетингові послуги, отримані від TOB «Світ-Бізнес-Система»були використанні ТОВ «Торговий дім «Аров і К»у власній господарській діяльності для виконання договірних зобов'язань щодо поставки одягу шкіряного та спеціального, взуття захисного, обладнання для Южно-Української АЕС.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати на їх оплату в загальній сумі 230000,00 грн. позивач протягом перевіряємого періоду правомірно включив до складу валових витрат підприємства.

Колегія суддів зазначає, що на момент складення податкової накладної TOB «Світ-Бізнес-Система»відомості про його реєстрацію були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтво про його реєстрацію не було скасовано, також свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано не було, про що свідчить лист ДПІ в Голосіївському районі м. Києв від 28.10.2010 року № 17175/7/23-8010, а таке скасування та анулювання відбулося лише в квітні місяці 2009 року.

Враховуючи те, що податок на додану вартість в загальній сумі 38333,33 грн., сплачений (нарахований) у зв'язку з придбанням послуг у TOB «Світ-Бізнес-Система»з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях, на підставі належним чином оформленої податкової накладної, ТОВ «Торговий дім «Аров і К»цілком правомірно на підставі податкових накладних, керуючись пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»включило його до складу свого податкового кредиту.

Щодо посилання апелянта на те, що угода позивача з ТОВ «Світ-Бізнес-Система»була укладена без наміру здійснення господарської діяльності, а її реальною метою є фіктивне підприємництво, і є такою, що суперечать вимогам Цивільного Кодексу України.

Суд апеляційної інстанції виходить з того, відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 30.10.2008 року не встановлено нікчемність чи недійсність договору про надання маркетингових послуг від 31.03.2008 року № 01/03-2008, укладеного між TOB «Світ-Бізнес-Система»і ТОВ «Торговий дім «Аров і К».

Не зазначено також у вироку про те, що первинні документи, складені між ТОВ «Торговий дім «Аров і К»та TOB «Світ-Бізнес-Система», є підробленими, а також про те, що господарська діяльність між цими сторонами не здійснювалась, вироком не встановлено невиконання позивачем та контрагентами умов договору.

Слід зауважити, що в матеріалах перевірки встановлено факт отримання позивачем послуг та оплату зазначених виконаних робіт що, свідчить про здійснення господарських операцій між контрагентами, належне виконання ними умов договору про надання маркетингових послуг та використання позивачем отриманих послуг у власній господарській діяльності.

Згідно ч.ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що господарські операції ТОВ «Торговий дім «Аров і К»з TOB «Світ-Бізнес-Система»здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, які розкривають зміст та обсяг господарської операції.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові -залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду м. Чернігова від 14 квітня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Оксененко О.М.

Повний текст ухвали виготовлено -03.09.2012 року