Ухвала суду № 25900976, 22.08.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Свергун І.О.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2012 року справа №2а/1270/3079/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012р. у справі № 2а/1270/3079/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сєвєродонецький Склопластик» до державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.11.2011 року № 0001162301,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сєвєродонецький Склопластик» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.11.2011 року № 0001162301.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року адміністративний позов було задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області від 17.11.2011 року № 0001162301, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сєвєродонецький Склопластик» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 18133 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

В акті перевірки правильно відображено допущені порушення податкового законодавства, оскільки позивачем не надано відповідні первинні документи на підтвердження господарських операцій з контрагентом - ПП «Інтенція», вказане підприємство відсутнє за своїм місцезнаходженням, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено обґрунтовано.

Сторони до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а постанову суду першої інстанції такою, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, позивач перебуває на податковому обліку у відповідача.

Позивачем згідно з податковою декларацією з податку на прибуток за 2 квартал 2012 року від 09.08.2011 № 9006421245 в рядку 04 задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, 26426831 грн., згідно з уточнюючою податковою декларацією за 2 квартал 2011 року від 31.08.2011 року № 9006421245 - 28681248 грн. До складу витрат 2 кварталу 2011 року позивачем віднесено, в тому числі, витрати в сумі 18133 грн. за господарськими взаємовідносинами з ПП «Інтенція».

У період з 01.09.2011 року по 12.10.2011 року відповідачем проводилася планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2011 року.

За результатами перевірки 19.10.2011 року складено акт № 1901/23-36221647, яким виявлено порушення п 5.1, п.п. 5.2.1 п 5.2, абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» по господарським операціям з контрагентами ТОВ «ТРОДОС ПЛЮС», ПП «ТКФ «Юпітер», ПП «Інтенція», що призвело до заниження податку на прибуток до сплати всього в сумі 21883,50 грн., у тому числі: 3 квартал 2010 року на 14219 грн.; 4 квартал 2010 року на 7664,50 грн., та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування в сумі 7484789 грн., у тому числі: 1 квартал 2011 року на 2178486,88 грн., 2 квартал 2011 року на 5306302,12 грн.

26.10.2011 року позивач надав заперечення на акт перевірки.

Наказом від 01.11.2011 року № 1470-п у зв'язку з подачею позивачем вказаних заперечень, відповідачем була призначена виїзна позапланова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сєвєродонецький Склопластик» на підставі п.п. 78.1.5 п. 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, за результатами проведення якої було складено акт від 15.11.2011 року № 2037/23-36221647, згідно з яким висновки попереднього акту не спростовано.

17.11.2011 року відповідачем на підставі акту перевірки від 19.10.2011 року №1901/23-36221647 винесено податкове повідомлення-рішення № 0001162301, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за другий квартал 2011 року в розмірі 18133 грн.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Діючим законодавством визначений такий порядок формування валових витрат та податкового кредиту, за яким платник податку має право на включення до складу валових витрат та податкового кредиту суми не будь-яких витрат, здійснюваних як компенсація вартості товарів, а тільки тих, які придбаються таким платником податку для їх подальшого використання безпосередньо у власній господарській діяльності, направленої на отримання доходу.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.06.2011 року між позивачем та ПП «Інтенція» було укладено договір № 349 купівлі-продажу товару - підшипників, гумовотехнічних виробів, кольорового металопрокату в асортименті.

На виконання вказаного договору ПП «Інтенція» було здійснено постачання позивачу товару, що підтверджується видатковими накладними, прибутковими ордерами. Товар було повністю сплачено позивачем, що підтверджується рахунками-фактурами, оборотно-сальдовою відомістю, платіжними дорученнями. У подальшому товар було використано позивачем у своїй господарській діяльності, про що свідчать накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів та акти списання ТМЦ.

ПП «Інтенція» було видано позивачу податкові накладні від 10.06.2011 року № 122, від 10.06.2011 року № 112, від 20.06.2011 року № 150, від 15.07.2011 року № 52, від 23.08.2011 року № 423.

З матеріалів справи вбачається, що первинна документація відповідає вимогам, встановленим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Посилання податкового органу в акті перевірки на положення статті 207 Господарського кодексу України, згідно з якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині є безпідставним, так як правочини між позивачем та ПП «Інтенція» не визнавалися в судовому порядку недійсними.

Згідно матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акту, які стосуються контрагента позивача - ПП «Інтенція».

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012р. у справі № 2а/1270/3079/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Сєвєродонецький Склопластик» до державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.11.2011 року № 0001162301 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді Т.Г.Гаврищук

М.Г.Сухарьок