Постанова № 25900627, 06.09.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2012 року Справа № 5013/1133/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Бахмат Р.М., Джихур О.В.

секретаря: Мацекос І.М.

за участю представників:

позивача: Іванов С.І.- предст., дов. №1-1478 від 26.08.2011 р.;

відповідача: Пастушенко В.А.- предст., дов. від 03.01.2012 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ГрадОлія»(м. Кіровоград) на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 08.08.2012р. у справі №5013/1133/12

за позовом: приватного підприємства «Еллада»(м. Кіровоград)

до: товариства з обмеженою відповідальністю «ГрадОлія»(м. Кіровоград)

про: усунення перешкод у користуванні майном (ухвала про забезпечення позову)

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Кіровоградської області подано позов приватного підприємства «Еллада»(м. Кіровоград) до товариства з обмеженою відповідальністю «ГрадОлія»(м. Кіровоград) про усунення перешкод у користуванні майном, яким розпоряджається ПП «Еллада», розташованим за адресою від проспекту Промислового 14а до вулиці Мурманської в м. Кіровограді шляхом зобов'язання ТОВ «ГрадОлія»припинити вчинення дії по зніманню верхнього шару ґрунту та змінювати ландшафт, направлений на будівництво шляху, який проходить через об'єкт сервітуту та комунікації позивача. Позивач також звернувся до господарського суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «ГрадОлія», а також будь-яким спеціалізованим підрядним організаціям проводити роботи по будівництву під'їзної автодороги з проспекту Промислового до автодороги, якою користується позивач і розташована від проспекту Промислового, 14а до вулиці Мурманська в м. Кіровограді.

Господарським судом позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі. Окремою ухвалою суду від 08.08.2012р. заява позивача про забезпечення позову була задоволена.

Відповідач -товариство з обмеженою відповідальністю «ГрадОлія»(м. Кіровоград), не погодившись з ухвалою суду про забезпечення позову подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та відмовити позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову. Підставами для скасування ухвали господарського суду скаржник вважає порушення норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Сторона звертає увагу на те, що оскільки позовна заява ґрунтується на договорі про встановлення земельного сервітуту від 22.11.2011р., який натомість в порушення абз.2 ч. 2 ст. 100 Земельного кодексу України, абз.2 ч.2 ст. 402 ЦК України та ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»не зареєстрований, а отже не є вчиненим, то позивач не набув права користування земельною ділянкою і його права не можуть бути порушені. Відповідно до ч. 3 ст. 98 Земельного кодексу України та ч. 5 ст. 403 ЦК України сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпорядження цим майном. Відповідач також зазначив, що відповідно до договору оренди землі від 12.12.2011р. №11 він є орендарем земельної ділянки по проспекту Промисловий, наданої йому для розміщення об'єкту транспортної інфраструктури та уклавши договір на виконання дорожньо-будівельних робіт №20/06/12 від 20.06.2012р має намір влаштувати дорогу з асфальтобетонним покриттям на орендованій земельній ділянці. Будівельні роботи на земельній ділянці, що визначена договором про встановлення земельного сервітуту, відповідач не проводить та не має намір здійснювати будь-які перешкоди позивачу у користуванні майном.

Позивач - приватне підприємство «Еллада»(м. Кіровоград) відзив на апеляційну скаргу не надав, представник у судовому засіданні вказав, що ухвала суду прийнята відповідно до вимог ст.ст.66, 67 ГПК України, оскільки невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до неможливості виконання судового рішення по справі.

Розпорядженням в.о. голови суду Крутовських В.І. від 22.08.2012 року №1239 у зв'язку з відпустками суддів постійної колегії суддів Лотоцької Л.О. і Бахмат Р.М. та на підставі наказу голови суду №13 від 03.07.2012 року справа передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Євстигнеєв О.С., судді Джихур О.В., Виноградник О.М.

Розпорядженням заступника голови суду Парусніковим Ю.Б. від 05.09.2012 року №1341 у зв'язку з відпусткою судді Виноградник О.М. та на підставі наказу голови суду №13 від 03.07.2012 року справа передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Євстигнеєв О.С., судді Бахмат Р.М., Джихур О.В.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 08.08.2012 року по справі №5013/1133/12 за заявою приватного підприємства «Еллада»на підставі ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України були вжиті заходи до забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "ГрадОлія", а також будь-яким спеціалізованим підрядним організаціям проводити роботи по будівництву під'їзної автодороги з проспекту Промислового до автодороги, якою користується позивач і розташована від проспекту Промислового, 14а до вулиці Мурманська в м. Кіровограді.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. У якості одного із видів забезпечення позову може бути заборона відповідачеві вчиняти певні дії та заборона іншим особам вчиняти дії, що стосується предмету спору. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Таким чином, умовою вжиття заходів забезпечення позову є утруднення чи неможливість виконання майбутнього судового рішення по справі.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частиною 1 ст. 41 Конституції України гарантовано право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Майнові права -суб'єктивні права учасників правовідносин, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також із матеріальними (майновими) вимогами, що виникають між учасниками цивільного обігу з приводу розподілу цього майна та обміну (товарами, послугами, виконаними роботами, грошима, цінними паперами тощо). Майнові права -правомочності власника (суб'єкта речового права) та зобов'язальні права (зокрема, право на відшкодування шкоди майну осіб), права авторів на винагороду за створені ними твори та їх використання. Відповідно до ст. 190 ЦК майнові права охоплюються поняттям "майно" поряд з річчю, сукупністю речей. Майнові права є неспоживчою річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Отже, слід виходити з того, що цивільно-правовий режим майнового права є тотожним цивільно-правовому режиму речі. В даному контексті законодавець має на увазі не майнові права як об'єкт цивільних правовідносин, а власне права на майно - право власності та інші речові права.

Згідно з ч.2 ст.386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Право власника майна при наявності дій осіб, спрямованих на перешкоджання вільного користування та розпорядження власником своїм майном, вимагати усунення таких перешкод передбачено ст. 391 ЦК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 395 ЦК України, речовими правами на чуже майно є, зокрема право користування (сервітуту).

У відповідності зі ст. 98 Земельного кодексу України, право земельного сервітуту -це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

З позовної заяви вбачається, що приватне підприємство «Еллада», уклавши 22.11.2011р. з Новенською селищною радою (користувач) договір про встановлення земельного сервітуту, як сервітуарій прийняв в тимчасове користування майно, у вигляді земельної ділянки загальною площею 8021,00м2 , необхідної йому для проїзду та проходу до нежитлових будов, що належать йому на праві власності на земельній ділянці, загальною площею 160 000,00 м2 , згідно з договором оренди від 11.02.2011р.

Відповідно до п. 1.4. договору, користувач ділянки стверджує, що на момент укладення цього договору дана ділянка не перебуває у заставі, відносно неї немає судових справ, а також, що треті особи, крім користувача не мають ніяких прав на дану ділянку.

В позовній заяві ПП «Еллада»просило зобов'язати ТОВ «ГрадОлія» усунути перешкоди перешкод у користуванні майном, яким розпоряджається ПП «Еллада», розташованим за адресою від проспекту Промислового 14а до вулиці Мурманської в м. Кіровограді шляхом зобов'язання ТОВ «ГрадОлія»припинити вчинення дії по зніманню верхнього шару ґрунту та змінювати ландшафт, направлений на будівництво шляху, який проходить через об'єкт сервітуту та комунікації позивача. У якості підстав для вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначив, що відповідач без погодження підприємства проводить земляні роботи, пов'язані з будівництвом під»уїзної автодороги та знімає верхній шар ґрунту, чим може завдати шкоду майну позивача. Заява про забезпечення позову обґрунтована також тим, що прокуратурою Кіровського району м. Кіровограда внесено протест на рішення Новенської селищної ради «Про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду земельної ділянки ТОВ «ГрадОлія»№351 від 08.12.2012р., яким зупиняється дія опротестованого акту та не зважаючи на цю обставину, відповідач продовжує дії щодо прокладання дороги, чим обмежує право позивача на вільне користування та розпорядження своїм майном.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що при будівництві доріг відбувається порушення земель. Таке порушення викликає зміни ґрунтового покриву, гідрологічного режиму, утворення техногенного рельєфу та інші якісні зміни. Вказане призведе до утруднення виконання рішення суду по даній справі у разі задоволення позову, оскільки земельна ділянка, стосовно якої позивачеві встановлено сервітут, втратить свою початкову цінність та можливість її використання згідно сервітуту, а саме: для проїзду та проходу до нежитлових будов позивача, прокладання та експлуатації комунікацій позивача та ін.

Доводи апеляційної скарги щодо нечинності договору про встановлення земельного сервітуту від 22.11.2011р. слід визнати безпідставними, оскільки на час спірних відносин зазначений договір в судовому порядку нечинним не визнавався, як і не було визнано нечинним і рішення міської ради на підставі, якого було укладено договір. Стороною не надано будь-яких доказів у спростовання вказаного факту.

За таких обставин ухвала суду про вжиття заходів до забезпечення позову прийнята відповідно до вимог чинного законодавства і підлягає залишенню без зміни, а доводи апеляційної скарги не є такими, що можуть бути підставою для скасування прийнятої судом ухвали.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 66, 67, 103-106 Господарського процесуального кодексу України

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ГрадОлія»(м. Кіровоград) залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 08 серпня 2012 року у справі № 5013/1133/12 залишити без зміни.

(постанова виготовлена у повному обсязі 07.09.2012 року)

Головуючий О.С.Євстигнеєв

Судді: Р.М. Бахмат

О.В. Джихур