Постанова № 25900606, 06.09.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2012 року Справа № 5002-11/704-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Маслової З.Д.,

суддів Латиніна О.А.,

Проценко О.І.,

за участю представників сторін:

позивача: Фонд майна Автономної Республіки Крим -06.09.2012 р. Жменько Оксана Володимирівна, дов. б/н від 30.12.2011 р., 17.07.2012 р., 08.08.2012 р. Володькіна Олена Володимирівна, дов. № 120-Д від 30.12.2011 р.

відповідача: відкрите акціонерне товариство "Кримхліб" -06.09.2012 р. Марченко Тамара Яківна, дов. № 01-12/12 від 30.12.2011 р., 08.08.2012 р., 06.09.2012 р. Дорофєєва Галина Дмитрівна, дов. № 01-1/09 від 08.08.2012 р., 17.07.2012 р., 08.08.2012 р. Карпушенко Ігор Валерійович, дов. б/н від 30.12.2011 р.

розглянувши апеляційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Потопальський С.С.) від 31 травня 2012 року у справі № 5002-11/704-2011

за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, Сімферополь, 95015, код ЄДРПОУ 00036860)

до відкритого акціонерного товариства "Кримхліб" (вул. Севастопольська, 51-А, Сімферополь, 95013, код ЄДРПОУ 00381580)

про стягнення 172657,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2011 року Фонд майна АРК на підставі ст.ст. 22, 386, 610, 611 ЦК України, Положення „Про порядок управління майном, що належить АРК і знаходиться на балансі приватизованих підприємств" № 999-4/04 від 16.06.2004 р. звернувся до господарського суду АРК з позовною заявою до ВАТ „Кримхліб" про стягнення матеріального збитку у розмірі 172.657 грн. 27 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з тим, що відповідачем не дотримувались умови консервації та технічного обслуговування зберігання виробничого обладнання, яке включено до приватизації, відповідачу спричинено збитки у розмірі 172.657 грн. 27 коп. у зв'язку із знеціненням об'єктів приватизації (т.1 а.с. 2-4).

Рішенням господарського суду АР Крим від 31 травня 2012 року у справі № 5002-11/704-2011 у задоволені позовних вимог Фонду майна АРК відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач не надав суду доказів, що спірне майно перебувало у відповідача на умовах договору зберігання, ним не доведено заподіяння саме відповідачем збитків 172657,32 грн. та що вони є наслідком протиправних дій відповідача, тобто, наявність протиправної поведінки ВАТ „Кримхліб" та прямого причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою. Крім того, Фондом майна АРК не надано будь-яких доказів, які б свідчили у якому стані та комплектації поступило і було залишено зазначене обладнання на балансі відповідача на момент приватизації у 1998 році, а також на момент продажу будівлі незавершеного будівництвом хлібозаводу № 2 07.07.2004 р., для якого вказане обладнання було одержано (т.3 а.с. 44-47).

В апеляційній скарзі Фонд майна АР Крим просить рішення суду скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

У зв'язку з відпусткою судді Латиніна О.А., його замінено на суддю Градову О.Г. за розпорядженням заступника голови суду Сотула В.В. від 17.07.2012 р.

У зв'язку з відпусткою судді Сікорської Н.І., її замінено на суддю Латиніна О.А. за розпорядженням в.о. секретаря 2-ої судової палати САГС Котлярової О.Л. від 08.08.2012 р.

У зв'язку з відпусткою судді Градової О.Г., її замінено на суддю Проценко О.І. за розпорядженням заступника голови суду Латиніна О.А. від 06.09.2012 р.

Відповідно до пункту 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" заново розгляд справи починається в разі зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), а отже, перебіг строку вирішення спору починається спочатку.

У судових засіданнях представник Фонду майна АРК підтримував апеляційну скаргу, представники ВАТ „Кримхліб" заперечували проти скарги. Сторони не надали витребувані апеляційним судом за 1991-1993 роки документів прийому обладнання, відносно якого виник спір, та його комплектності на момент прийому, посилаючись на закінчення строків зберігання документації. ВАТ „Кримхліб" наполягає на тому, що пристрої автоматики і прилади для спостереження та управління технологічними процесами варіння (2 казани БШХБ-75 інв. № 46-039 та 46-071) не поступали, так як обладнання не було встановлено, а автоматика та прилади спостереження поступають додатково вже після встановлення обладнання.

Розглянувши справу повторно в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що згідно з актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу Кримського виробничого підприємства хлібопекарної промисловості «Кримхліб»станом на 01.02.1998 р. та типовим планом приватизації Кримського виробничого підприємства хлібопекарної промисловості «Кримхліб»затвердженим 11.05.1998 р., у процесі приватизації до статутного фонду ВАТ «Кримхліб»не ввійшло і залишилося на його балансі майно, відносно якого встановлено особливий режим приватизації - об'єкт незавершеного будівництва хлібозаводу № 2 у м. Євпаторії, який у подальшому за договором купівлі-продажу від 07.07.2004 р. Фондом майна АРК було відчужено та невстановлене спірне обладнання до нього, що знаходиться у м. Євпаторія, вул. Інтернаціональна, 128.

На виконання наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим від 26.07.2010 р. № 51 «Про приватизацію майна АРК" - невстановленого обладнання (по розширенню хлібозаводу № 2), що не увійшло до статутного фонду і знаходиться на балансі ВАТ „Кримхліб", проведена оцінка зазначеного невстановленого обладнання станом на 31.07.2010 р.

Під час проведення оцінки, незалежним оцінювачем встановлено, що обладнання, а саме: машина взбивачка ХВА (інв. № 46-043), тісторозкатувальна машина Г712М63 (інв. № 46-058), тісторозкатувальна машина НМРТ80/50 (інв. № 46-055), казан Б ШХБ-75 (інв. № 46-071), казан Б ШХБ-75 (інв. № 46-039), перемикач ХМБ-50 (інв. № 46-003) у кількості 24 шт., перемикач ХМБ-75 (інв. № 46-004) у кількості 6 шт., машина хліборізальна МХРХ-200 (інв. № 46-007), укладальник-дільник Ш-33 ХДС4 (інв. № 46-016), роторний живильник М-122 (інв. № 46-027) у кількості 5 шт., місильна машина (інв. № 46-094), просіювач Ш-2-ХМВ (інв. № 46-015) у кількості 3 шт., було прийнято на склад Євпаторійського хлібокомбінату у 1991 - 1993 роках, в експлуатацію не вводилось. За особистим оглядом оцінювача встановлено, що обладнання частково знаходиться в упаковці (дерев'яні ящики), частково - у відкритому вигляді: навалом серед іншого обладнання і виробничого інвентарю. У зв'язку з тим, що не дотримуються умови консервації та технічного обслуговування, на поверхні всіх складових частин обладнання є виражені сліди корозії. За даними актів технічних характеристик і стану обладнання, складених спеціалістами балансоутримувача встановлено, що не укомплектовані: казан Б ШХБ-75 (інв. № 46-071) - відсутні пристрої автоматики і прилади для спостереження та управління технологічними процесами варіння; казан Б ШХБ-75 (інв. № 46-039) - відсутні пристрої автоматики і прилади для спостереження та управління технологічними процесами варіння; роторний живильник М-122 (інв. № 46-027) не укомплектований приводом, що також призвело до погіршення технічного стану обладнання.

Відповідно до постанови Верховної Ради АРК від 15.03.2000 р. № 982-2/2000 (зі змінами) невстановлене обладнання (по розширенню хлібзаводу № 2), що не ввійшло у процесі приватизації до статутного фонду ВАТ „Кримхліб" і перебуває на його балансі, є майном Автономної Республіки Крим.

Тобто, підставою знаходження на балансі приватизованого підприємства вищезазначеного обладнання, що належить АРК, до прийняття 26.07.2010 р. відповідного управлінського рішення, є його знаходження до приватизації на балансі підприємства.

Відповідно до п.3 наказу Фонду державного майна України № 908/68 від 19.05.1999 р. «Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі», забезпечення реалізації Положення про управління таким державним майном, відповідно до п. 149 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки", здійснює Фонд державного майна України.

Згідно розділу 1 Загальних положень та розділу 2 Основних принципів і способів управління майном, що не увійшло до статутних фондів Положення № 994-3/04 від 16.07.2004 р. „Про порядок управління майном, належним АРК, яке знаходиться на балансі приватизованих підприємств" способом управління таким державним майном є передача його господарським товариствам на умовах відповідного договору безоплатного зберігання (далі - договору зберігання) відповідно до вимог законодавства.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України - з договорів, інших правочинів та юридичних фактів. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Позивач не надав суду доказів, що спірне майно (обладнання) перебувало у відповідача на умовах договору зберігання. Фондом майна АРК також не надано суду актів прийому-передачі обладнання на зберігання, не доведено документів на підтвердження дати поставки, прийому, комплектності устаткування та не доведено заподіяння саме відповідачем збитків у розмірі 172657,32 грн.

Відносно збитків.

Позивач відносить до збитків погіршення технічного стану обладнання за 20 років його зберігання з посиланням на ст. 22 ЦК України, яка передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1)втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість

додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків,

мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Необхідно також відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з причинення позадоговірної шкоди, від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди.

Для відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитків); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Тобто, відшкодуванню підлягають завдані збитки, причиною яких є порушення зобов'язання, якого припустився боржник і між порушенням та збитками є причинний зв'язок. За відсутністю такого зв'язку збитки не відшкодовуються. При вирішенні питання про наявність чи відсутність причинного зв'язку слід виявити зв'язок саме між порушенням зобов'язання та шкідливими наслідками (збитками), а не між діями (бездіяльністю) боржника взагалі та збитками.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Встановлено, що договір зберігання, предметом якого є невстановлене обладнання, між сторонами спору не укладався і у даному випадку йдеться мова про відшкодування позадоговірних збитків, у зв'язку з чим обов'язковою умовою їх відшкодування є встановлення особи, винної в їх заподіянні.

Позивач не звертався до правоохоронних органів з ціллю встановлення конкретної особи, винної в заподіянні збитків.

Згідно експертного висновку № 24 від 28.04.2012 р. ТОВ „Кримська експертна служба", м. Сімферополь, який здійснено на виконання наказу Фонду майна АР Крим від 26.07.2010 р. № 251, визначити, чи дотримувались ВАТ «Кримхліб»в продовж 20 років необхідні умови по зберіганню обладнання на Євпаторійському хлібокомбінаті, яке не ввійшло в процесі приватизації до уставного фонду ВАТ «Кримхліб»та знаходиться на балансі ВАТ «Кримхліб»не вбачається можливим. Максимально можливій строк тимчасового захисту дослідженого обладнання від корозії та старіння без переконсервації в умовах зберігання, аналогічних умовам на момент огляду обладнання 31.07.2010 р., у відповідності від можливих варіантів захисту та упаковки, максимально забезпечено зберігання обладнання:

- 15 років для взбивальної машини, тісторозкатувальної машини 2 шт., перемикачів Ш2-ХМБ-50 24 шт., перемикачів Ш2-ХМБ-75 6 шт., машини хліборізальної, укладальника дільника, живильника роторного 5 шт., місильної машини, просіювача Ш2-ХМБ 3 шт.;

- 10 років для казана варильного 2 шт.

По закінченню терміну консервації обладнання, не гарантується збереження його складників від корозії і старіння (руйнуються гумотехнічні вироби, розвиваються корозійні і окислювальні процеси і тому подібне).

Аналогічне обладнання після 20 років зберігання, залежно від технічного стану, мало б певний знос (знецінення), обумовлене необхідністю проведення ряду робіт по очищенню поверхонь, відновленню покриттів деталей, розбирання, складання, дефектації, наладки механізмів, заміни пошкоджених і постарілих складників (гумотехнічні і тому подібне), заміни змащувальних матеріалів у вузлах обертання і тому подібне.

З урахуванням викладеного, Фонд майна АРК не доказав, що заявлені збитки спричинені неналежним зберіганням невстановленого обладнання, а не є результатом його природного зносу.

Аналогічна правова позиція можливості стягнення збитків за пошкодження майна, яке підлягає приватизації та знаходиться на балансі колишнього державного підприємства без укладення відповідного договору зберігання, викладена у постанові ВГСУ від 10.08.2011 р. у справі № 5002-7/5390.1-2010.

Рішення суду 1-ої інстанції відповідає вимогам діючого законодавства, прийняте при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 травня 2012 року у справі № 5002-11/704-2011 залишити без змін.

Головуючий суддя З.Д. Маслова

Судді

О.А.Латинін

О.І. Проценко

Розсилка:

1. Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, Сімферополь, 95015)

2. відкритому акціонерному товариству "Кримхліб" (вул. Севастопольська, 51-А, Сімферополь, 95013)