Рішення № 25900522, 30.08.2012, Київський районний суд м. Одеси

_________________

2/1512/5021/2012 Справа№1512/6287/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2012 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Реви С.В.,

при секретарі Грановському Е.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 18 квітня 2008 року ТОВ «Український промисловий банк»уклав з ОСОБА_1 кредитний договір № 257-013/ФК-08, відповідно до якого ТОВ «Український промисловий банк»видало ОСОБА_1 кредит у сумі 128.900 гривень із сплатою 12,3 відсотків річних, строком до 17 квітня 2015 року.

Крім того, з метою забезпечення повернення кредиту, 18 квітня 2008 року ТОВ «Український промисловий банк»уклало з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договір поруки № 257-013/ZФПОР-08, відповідно до якого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 прийняли на себе зобов'язання відповідати в повному об'ємі за своєчасне і повне виконання зобов'язань ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором.

У зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання перед позивачем не виконувала, ПАТ «Дельта Банк»звернулось до суду із відповідним позовом, в якому просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на свою користь заборгованість у розмірі 155.283 гривень 29 копійок, з яких:

- заборгованість за кредитом у розмірі 116.628 гривень;

- заборгованість по відсоткам у розмірі 37.948 гривень 39 копійок;

- сума комісій, передбачених договором у сумі 706 гривень 90 копійок.

Крім того, ПАТ «Дельта Банк»просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на свою користь судові витрати у розмірі 1.552 гривень 83 копійок.

У судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_1 позов не визнав та надав суду заперечення проти позову в яких посилається на те, що в матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості ОСОБА_1, а тому позовні вимоги не відповідають дійсності, у зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову.

Інші учасники процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, однак причину неявки суду не повідомили.

Вислухавши пояснення представника відповідачки ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Крім того, ст. 525 ЦК України встановлено, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено

договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

У судовому засіданні встановлено, що 18 квітня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк»та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 257-013/ФК-08, з якого вбачається, що ТОВ «Український промисловий банк»видало ОСОБА_1 кредит у сумі 128.900 гривень із сплатою 12,3 відсотків річних, строком до 17 квітня 2015 року ( а. с. 7 - 13 ).

Крім того, з метою забезпечення повернення кредиту, 18 квітня 2008 року ТОВ «Український промисловий банк»уклало з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договір поруки № 257-013/ZФПОР-08, відповідно до якого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 прийняли на себе зобов'язання відповідати в повному об'ємі за своєчасне і повне виконання зобов'язань ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором ( а. с. 14 ).

Однак, ОСОБА_1 свої зобов'язання щодо кредитного договору від 18 квітня 2008 року за № 257-013/ФК-08 не виконувала, у зв'язку з чим, у неї виникла заборгованість перед ТОВ «Український промисловий банк», яка складає суму 155.283 гривень 29 копійок, з яких:

116.628 гривень - заборгованість за кредитом у розмірі;

37.948 гривень 39 копійок - заборгованість по відсоткам у розмірі;

706 гривень 90 копійок - сума комісій, передбачених договором у сумі.

Між тим, 30 червня 2010 року між ТОВ «Український промисловий банк»та ПАТ «Дельта Банк»укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, який посвідчений приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 2258 ( а. с. 28 - 33 ).

Таким чином, суд вважає, що правонаступником ТОВ «Український промисловий банк»є ПАТ «Дельта Банк», а тому ПАТ «Дельта Банк» має право вимагати від ОСОБА_1 виконання своїх зобов'язань щодо кредитного договору від 18 квітня 2008 року за № 257-013/ФК-08, у зв'язку з чим ПАТ «Дельта Банк»звернулось до суду з вказаним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. ч.1 ст. 611 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, вказана заборгованість ОСОБА_1 підтверджується довідкою ПАТ «Дельта Банк»від 21 березня 2012 року, з якої вбачається, що дійсно 18 квітня 2008 року ОСОБА_1 уклала кредитний договір № 257-013/ФК-08 та заборгованість станом на 21 березня 2012 року становить суму 155.283 гривень 29 копійок.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду справи представник ПАТ «Дельта Банк»довів суду ті обставини, на які він посилається як на підставу позовних вимог.

Таким чином, оцінивши встановлені по справі обставини у їх сукупності, суд вважає, що у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань щодо кредитного договору від 18 квітня 2008 року за № 257-013/ФК-08, сума яка підлягає стягненню у солідарному випадку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» складає 155.283 гривень 29 копійок.

Крім того, стягненню у солідарному випадку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» підлягають судові витрати у розмірі 1.552 гривень 83 копійок.

З урахуванням вищевказаного, суд вважає, що з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк»слід солідарно стягнути 156.836 гривень 12 копійок, виходячи з наступного розрахунку: (155.283 гривень 29 копійок + 1.552 гривень 83 копійок = 156.836 гривень 12 копійок).

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213 -215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 525, 526, 553, 554, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»заборгованість за кредитом у сумі 116.628 ( сто шістнадцять тисяч шістсот двадцять сім ) гривень, заборгованість по відсоткам у сумі 37.948 ( тридцять сім тисяч дев'ятсот сорок вісім ) гривень 39 ( тридцять дев'ять ) копійок, суму комісій, передбачених договором у сумі 706 ( сімсот шість ) гривень 90 ( дев'яносто ) копійок, а також 1.552 ( одна тисяча п'ятсот п'ятдесят дві ) гривні 83 ( вісімдесят три ) копійки в рахунок відшкодування судових витрат, а всього 156.836 ( сто п'ятдесят шість тисяч вісімсот тридцять шість ) гривень 12 ( дванадцять ) копійок.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя : Рева С. В.

< Результати розгляду справи ОСК-13 >

< Резолютивна частина >

< Винесено заочне рішення >

< Дата ухвали про заочний розгляд >

< Судовий процес фіксувався технічними засобами >

< Присуджено до стягнення матеріальної шкоди >

< Присуджено до стягнення моральної шкоди >

< Присуджено до стягнення з посадової особи, винної в незаконному звільненні >