Постанова № 25899396, 27.08.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.08.2012 р. справа №5009/20/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Дучал Н.М., Склярук О.І. При секретарі: Здоренко О.Ю.за участю представників сторін:

від боржника:не з'явивсявід кредитора: від УПФУ: від ДПІ:не з'явився не з'явився не з'явивсяза участю прокурораПономарьов А.О. -посвідчення № 3897

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва та Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на ухвалу господарського судуЗапорізької областівід10.07.2012р.у справі№ 5009/20/11 (суддя Юлдашев О.О.)за заявою кредиторафізичної особи- підприємця ОСОБА_5 м. Київдо боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Грандбізнес" м. Запоріжжяпробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.07.2012р. у справі №5009/20/12 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Грандбізнес" м. Запоріжжя як відсутнього боржника (ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон); ліквідовано юридичну особу -ТОВ "Грандбізнес"; припинено провадження по справі № 5009/20/12.

Ухвала суду мотивована тим, що за період ліквідаційної процедури до ліквідатора з майновими (грошовими) вимогами до банкрута не заявився жоден кредитор. Ліквідатором до реєстру вимог кредиторів було внесено вимоги тільки ініціюючого кредитора у сумі 21 000грн. Вимоги ініціюючого кредитора залишились не погашеними через відсутність майна та грошових коштів у банкрута. Оскільки за результатами ліквідаційного балансу у банкрута не залишилось майна для здійснення своєї статутної діяльності ТОВ "Грандбізнес", суд визначив його ліквідувати, провадження у справі припинити.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України у Солом'янському районі м.Києва та Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, провадження у справі припинити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права. Прокурор посилається на те, що ініціюючим кредитором не було дотримано 3-місячний строк виконання зобов'язань та судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки обставинам справи. Також стверджує, що судом не перевірено порядок видачі векселя та не надана йому оцінка як цінного паперу. Скаржник зазначив, що в матеріалах справи є лист УПФУ в Жовтневому районі м.Запоріжжя, в якому вказано, банкрут не зареєстрований у цьому управлінні. Але ліквідатор не направляв повідомлення про банкрутство потенційному кредитору -УПФУ у Солом'янському районі м. Києва. Ліквідатор не повідомив ДПІ у Жовтневому районі м. Києва як ймовірного кредитора про визнання боржника банкрутом. Звертаючись в інтересах УПФУ у Солом'янському районі м. Києва, прокурор вказує, що ліквідатор в порушення вимог ст. 52 Закону не повідомив УПФУ як потенційного кредитора, що робить неможливим проведення перевірки боржника з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати соціальних внесків.

Ухвалою від 10.08.2012р. апеляційна скарга була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи прокурора, колегія суддів встановила:

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець -боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Загальні підстави для порушення провадження у справі про банкрутство визначені ч.3 ст. 6 Закону. Цією нормою передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування заяви про порушення справи про банкрутство та доданих до неї документів кредитор послався, що в рахунок погашення заборгованості боржник передав простий вексель Серія АА № 1958704 від 20.10.2011р. на суму 21 000грн. У зв'язку з невиконанням зобов'язань кредитор опротестував вексель в неплатежі у приватного нотаріуса за № 1517 від 09.11.2011р. та останній вчинив виконавчий напис від 09.11.2011р. № 1518. Цей напис був пред'явлений для примусового виконання до Жовтневого ВДВС Запорізького міського управління юстиції. Постановою від 21.11.2011р. державним виконавцем повернуто виконавчий документ - виконавчий напис № 1518 від 09.11.2011р. у зв'язку з тим, що боржник за адресою, вказаною у заявою стягувача та відповіді Головного управління статистики у Запорізької області, не знаходиться.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону про виконавче провадження у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 32 цього Закону передбачені заходи примусового виконання рішень, до яких віднесені:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Крім того, до прав державного виконавця закон відносить: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Отже, у постанові про повернення виконавчого документу стягувачеві від 21.11.2011р. зазначено «в результаті вжитих державним виконавцем заходів встановлено, що боржник за адресою вказаною у заяві стягувача та відповіді Головного управління статистики у Запорізької області не знаходиться».

Однією з підстав для звернення з заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 52 Закону є відсутність керівних органів боржника-юридичної особи за її місцезнаходженням.

З врахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції не приймає таку постанову державного виконавця як належний доказ, який би підтверджував факт відсутності боржника ТОВ "Грандбізнес" за його місцезнаходженням, оскільки в постанові немає відомостей за якою адресою майно відсутнє; відсутні керівні органи боржника, не зазначено про вжиття державним виконавцем будь-яких конкретних заходів щодо розшуку боржника -юридичної особи та майна ТОВ "Грандбізнес".

Згідно ч. 2 ст. 40 Закону про виконавче провадження розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Інші дії та бездіяльність державного виконавця, пов'язані з розшуком боржника або його майна, можуть бути оскаржені у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч. 4 ст. 40 Закону про виконавче провадження).

Відповідно до п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 47 Закону про виконавче провадження виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи.

Але стягувач в особі ініціюючого кредитора доказів оскарження дій або бездіяльності державного виконавця, пов'язаних з невжиттям заходів до розшуку боржника-юридичної особи та його майна та безпідставним поверненням виконавчого документа, до суду не надав.

Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»вЄдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи, зокрема, відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення, зокрема про дату реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; дату публікації у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; персональний склад комісії з припинення.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 цього ж Закону в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Донецьким апеляційним господарським судом було зроблено Спеціальний витяг з ЄДР станом на 27.08.2012р. № 14542729, в якому відсутня інформація про відсутність юридичної особи-боржника за місцезнаходженням та про припинення підприємницької діяльності боржника. Тобто у справі № 5009/20/12 відсутні докази, які б підтверджували факт внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про відсутність боржника за місцезнаходженням та припинення підприємницької діяльності у період до винесення господарським судом Запорізької області ухвали від 03.01.2012р. про порушення справи про банкрутство.

Таким чином, відомості щодо юридичної особи, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, але не були внесені, не приймаються судом до уваги як належні докази.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ініціюючим кредитором не було надано доказів щодо прийняття учасниками боржника рішення про припинення діяльності ТОВ "Грандбізнес" як в підтвердження доказів щодо наявності інших ознак відсутності боржника у справі № 5009/20/12.

Отже, не зважаючи на недотримання ініціюючим кредитором вимог чинного законодавства, господарський суд Запорізької області визнав ТОВ "Грандбізнес" банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру, призначивши ліквідатором ініціюючого кредитора.

Господарським судом від ліквідатора отриманий звіт, ліквідаційний баланс ТОВ "Грандбізнес", які розглянуті та затверджені ним, а провадження у справі -припинено, що підтверджується ухвалою суду від 10.07.2012р.

Відповідно до ст. 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Зі звіту ліквідатора та доданих до нього копій документів (наданого суду 05.03.2012р.) вбачається, що надані копії не відповідають вимогам ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, оскільки належним чином не завірені у відповідності до п.5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), затвердженої наказом № 55 від 07.04.2003 р. Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи.

На копіях документів відсутні: назва посади, ініціали та прізвище особи, яка ставила підпис, дата засвідчення копій, печатка підприємства.

Отже, надані ліквідатором до звіту копії документи не завірені належним чином, тому не є належними доказами проведення ліквідаційної процедури у справі № 5009/20/12 про банкрутство та безпідставно були прийняті господарським судом Запорізької області до уваги при винесенні ухвали від 10.07.2012р.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що на заяві про порушенні справи про банкрутство міститься підпис ФОП ОСОБА_5 (а.с.3-4 т.1), який відрізняється від підпису ФОП ОСОБА_5, що міститься в звіті ліквідатора (а.с.95 т.1), тобто в даному випадку може мати місце підробка документа.

По даному факту Донецький апеляційний господарський суд не направляє повідомлення правоохоронним органам в порядку ст. 90 ГПК України, оскільки в даному процесі приймає участь прокурор, який має відповідні повноваження щодо надання оцінки наявності ознаків злочину в діях фізичних осіб.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що від моменту порушення даної справи уся процедура банкрутства проводилася з порушенням вимог чинного законодавства, тому висновки суду першої інстанції про можливість винесення ухвали про ліквідацію товариства з обмеженою відповідальністю "Грандбізнес" згідно ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими, такими, що не відповідають вимогам ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом. За таких обставин, ухвала господарського суду Запорізької області від 10.07.2012р. у справі № 5009/20/12 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу підлягає скасуванню.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Оскільки законні підстави для провадження справи про банкрутство ТОВ "Грандбізнес" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відсутні, провадження у справі № 5009/20/12 підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва та Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.07.2012р. у справі № 5009/20/12 -задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.07.2012р. у справі №5009/20/12 про банкрутство -скасувати.

Провадження у справі № 5009/20/12 про банкрутство ТОВ "Грандбізнес" м. Запоріжжя припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальністю "Грандбізнес" м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з ліквідацією банкрута та прийняття іншого судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Н.М. Дучал

О.І. Склярук

Надруковано: 10 прим.

1.боржнику, 3.кредиторам

1.скаржнику, 1. прокурору, 1.ДАГС

1.усправу,1.ГСЗО,1.дер.реєстратору