Рішення № 25899314, 03.09.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2012 року справа № 5020-686/2012

За позовом Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Аррікон»

(99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, будинок 8, ідентифікаційний код 20711909)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

За участю в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044 );

про розірвання договору оренди №595 від 01.06.2009 та звільнення нерухомого майна

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (КП СМР "Аррікон") - Бурмістрова С.В., довіреність №29-Д від 29.11.2011;

Відповідач (ФОП ОСОБА_1) -не з'явився;

Третя особа (ФКМ СМР) -не з'явився.

Суть спору:

Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради «Аррікон» звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди №595 від 01.06.2009 та звільнення нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовані систематичним порушенням з боку відповідача умов договору №595 про оренду нерухомого майна -вбудованих приміщень в частині повного та своєчасного внесення орендної плати.

Ухвалою від 18.06.2012 позовну заяву прийнято судом до провадження.

У ході розгляду справи відповідач, у порядку статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України надав відзив на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, зазначив, що вважає позов необґрунтованим, враховуючи те, що позивачем не представлено доказів наявності заборгованості відповідача.

У порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України представник позивача надав додаткові пояснення по суті спору, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні 09.08.2012 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, згідно з яким у задоволенні позову просив відмовити, вказавши на те, що договір від 01.06.2009 не був посвідчений нотаріусом, а тому він є недійсним.

У судовому засіданні 03.09.2012 представник позивача надав пояснення по суті спору - заперечення на відзив відповідача, вказавши, що між сторонами по справі виникли орендні правовідносини, однак з боку відповідача умови договору порушувались -за період з жовтня 2008 року по червень 2012 року орендна плата у повному обсязі сплачена не була, що є порушенням істотних умов договору оренди.

Представник відповідача у судове засідання 03.09.2012 явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, про причини нез'явлення не сповістив.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

В С Т А Н О В И В:

01.06.2009 між Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради «Аррікон» (орендодавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір № 595 оренди нерухомого майна (надалі Договір, арк. с. 6)

Відповідно до п. 1.1. цього договору, з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності орендодавець передає, а орендар -приймає в оренду нерухоме майно -вбудовані нежитлові приміщення у будівлі літ. «А», площею 75,30 кв.м, вбудовані нежитлові приміщення слюсарної майстерні у будівлі літ «И», площею 37,20 кв.м., розташовані на першому поверсі двоповерхової будівлі, навіс-зварювальної літ «Е», площею 45,60 кв.м, ділянці прилеглого мощення літ «І», площею 374,26 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та знаходяться на балансі КП СМР «Аррікон», з метою розміщення слюсарної майстерні, підсобних приміщень.

При припиненні договору оренди об'єкт має бути повернутий (звільнення) орендодавцю у стані, якому він був отриманий з урахуванням нормального зносу. Прийом-передача об'єкта оренди після припинення дії договору здійснюється комісією, що складається з представників Орендодавця, Орендаря та балансоутримувача. Передача майна орендарем та приймання його орендодавцем оформлюється актом приймання-передачі об'єкта оренди, що підписується представниками сторін та балансоутримувачем. Об'єкт оренди вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкта оренди (п. 2.6-2.7 Договору).

Відповідно до п. 3.1, 3.2 розмір орендної плати визначається відповідно до рішення Севастопольської міської Ради №1617 від 13.03.2007 та складає 25548,75 грн. у рік та 2303,08 грн. за місяць (з ПДВ), а також технічне обслуговування об'єкта у сумі 9,49 грн. перераховується Орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендна плата оплачується орендарем щомісячно.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому (п.3.3. Договору).

Підставою для внесення орендної плати є даний договір (п. 3.8 Договору).

Згідно з положеннями п. 4.4 Орендар зобов'язався, зокрема, при укладенні Договору оренди строком на 3 роки та більше, здійснити нотаріальне посвідчення договору та його державну реєстрацію, в строки, встановлені діючим законодавством, здійснити оплату послуг по підготовці документів, необхідних для нотаріального посвідчення договору, своєчасно вносити орендну плату та здійснювати інші платежі, зокрема, оплату комунальних та експлуатаційних послуг; повертати (звільнити) об'єкт оренди при припиненні дії договору в належному стані протягом 30 календарних днів за дати припинення договору.

Відповідно до п. 7.1, 7.3, 7.4 Договір набирає сили з дати його підписання сторонами, але в любому випадку не раніше дати узгодження Договору Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та діє до 08.09.2013. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не визначено у договорі. Договір має бути змінений або розірваний за рішенням суду за вимогою однієї із сторін у випадку істотного порушення договору іншою стороною та у випадках, встановлених договором або законом. До істотних порушень договору сторони відносять порушення умов договору, що визначені пунктами 3.4, 3.5, 4.4.2-4.4.13, 6.1 Договору. До істотних умов договору сторони також відносять проведення орендарем реконструкції, технічного переобладнання та інших полишень об'єкту оренди без письмової згоди Орендодавця.

Сторони погодили, що порушення будь-якого з означених пунктів є достатньою підставою для розірвання договору.

Згідно з п. 7.6 дія Договору припиняється у випадку, зокрема, рішення суду, дострокового розривання договору, відмови від договору однією із сторін у випадках, визначених договором.

У випадку невиконання або неналежного виконання Орендодавцем умов цього договору, зокрема зобов'язань, встановлених п. 3.3, 3.4, 3.5, 4.4.2, 4.4.3, 4.4.5, 4.4.7, 4.4.8, 4.4.12, 5.1, 6.1 Договору, орендодавець має право в односторонньому порядку відмовиться від договору в повному обсязі із звільненням його від відповідальності, або відмовиться від подальшого виконання орендарем зобов'язань за договором (п. 8.2 Договору).

Відповідно до п. 8.3 Договору одностороння відмова від Договору здійснюється орендодавцем шляхом надіслання орендарю письмового повідомлення про це. При цьому реєстр відправлення кореспонденції визнається сторонами належним доказом направлення повідомлення про відмову від договору.

У випадку односторонньої відмови від договору, він вважається розірваним, а об'єкт оренди має бути звільненим та повернутий орендодавцеві в строки, визначені у п. 4.4.14 Договору (п. 8.4 Договору).

Актами приймання-передачі орендованого майна від 01.06.2009, 26.01.2010, 27.01.2010 орендодавець передав нерухоме майно орендарю у користування (арк.с. 7, 9, 11).

Протоколом узгодження змін від 27.01.2010 до договору оренди №595 від 01.06.2009 сторонами було внесено певні змини, а саме у п. 1.1 Договору вказано орендоване майно: вбудовані нежитлові приміщення у будівлі літ. «А», площею 43,30 кв.м., ділянка прилеглого мощення літ «І», площею 29,51 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (арк.с. 8).

Також змінено розмір орендної плати, а саме, відповідно до п. 3.1 розмір орендної плати визначається згідно з Рішенням Севастопольської міської Ради №1617 від 13.03.2007 та складає 7654,95 грн. у рік. До орендної плати не враховано витрати на комунальні послуги та технічне обслуговування, а також суму компенсації витрат балансоутримувача на оплату за користування земельною ділянкою. Орендна плата складає 804,54 грн. за місяць оренди (із застосуванням індексів інфляції станом на січень 2010 року) та технічне обслуговування об'єкта оренди у сумі 2,60 грн (в.ч. ПДВ) перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендна плата сплачується орендарем щомісячно (п. 3.2 Договору).

Судом встановлено, що з боку позивача умови договору оренди виконувались належним чином, в той час як відповідачем порушувались умови договору в частині належного та своєчасного внесення орендної плати.

Суд не погоджується с твердженням представника відповідача про недійсність договору оренди, з огляду на те, що сторонами не було дотримано вимоги п. 4.4.1 Договору в частині необхідності його нотаріального посвідчення, враховуючи таке.

Відповідно до Постанови Пленум Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення. У зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України (п. 13).

Відповідно до положень статті 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Істотні умови для договорів оренди державного і комунального майна визначено статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", зокрема, такими умовами є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань -неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Отже, спірний договір підписаний повноважними особами та скріплений печатками сторін, а його текст свідчить про погодження його сторонами всіх умов, визначених як істотні законом (ст. 284 ГК України, ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна") та Договором (пункт 9.4 Договору).

Умови договору виконувались сторонам, що також дає підстави вважати його укладеним.

Систематичне порушення істотних умов договору, а саме неналежне перерахування орендної плати з боку відповідача у період з жовтня 2008 року по червень 2012 року і стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про розірвання договору оренди та звільнення майна.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобов'язання (в тому числі господарське зобов'язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Статтями 10, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За умовами Договору (з урахуванням змін), внесення орендної плати здійснюється Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця (пункт 3.2 Договору).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, судом встановлено, що відповідачем порушувались умови Договору стосовно своєчасного внесення орендної плати.

20.01.2012 на адресу орендаря надійшов лист орендодавця про необхідність термінового погашення заборгованості за орендною платою за договором (арк.с. 47).

24.05.2012 на адресу орендаря орендодавцем було скеровано претензію про погашення суми заборгованості в сумі 37417,39 грн за договором оренди №595 від 01.06.2009 з попередженням про можливість розірвання договору за ініціативою орендодавця у випадку непогашення суми боргу в повному обсязі (арк.с. 44), а також направлено рахунок-акт №146 від 21.05.2012 на суму 37417,39 грн. за оренду та технічне обслуговування з серпня 2011 року по травень 2012 року (арк.с. 46).

За розрахунками позивача заборгованість відповідача за орендною платою та технічному обслуговуванню за період з серпня 2009 рок по червень 2012 року складає 38332,50 грн.

Станом на дату розгляду справи позивач доказів оплати суми боргу в повному обсязі не надав.

З огляду на істотне порушення з боку відповідача умов договору, позивачем заявлено вимоги про розірвання договору оренди та зобов'язання відповідача повернути орендодавцю орендовані приміщення.

Так, відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 3 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Крім того, згідно з п. 13 Роз'яснень ВАСУ № 02-5/237 від 25.05.2000 р. „Про деякі питання практики застосування Закону України „ Про оренду державного та комунального майна" підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених статтею 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" або договором оренди.

Право розірвати договір за рішенням господарського суду на вимогу однієї зі сторін у випадку істотного порушення іншою стороною договору та з інших підстав передбачено пунктом 7.4 Договору.

Згідно з п. 8.3, 8.4 одностороння відмова від Договору здійснюється орендодавцем шляхом надіслання орендарю письмового повідомлення про це. При цьому реєстр відправлення кореспонденції визнається сторонами належним доказом направлення повідомлення про відмову від договору.

У випадку односторонньої відмови від договору, він вважається розірваним, а об'єкт оренди має бути звільненим та повернутий орендодавцеві в строки, визначені у п. 4.4.14 Договору (п. 8.4 Договору).

Порядок розірвання договорів визначений статтею 188 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду

З вказаною правовою нормою кореспондуються положення статті 11 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором. Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.

У претензіях №4-к/а від 24.05.2012 та №40 від 20.01.2012 позивачем вказано, що у випадку невиконання відповідачем вимоги про оплату заборгованості, позивачем будуть ініційовані дії щодо розірвання Договору та звільнення орендованого об'єкта комунальної власності (а.с. 44, 47).

Передбачене статтею 188 Господарського кодексу України надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує та може звернутися за захистом свого порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору.

Наведена правова позиція викладена в прецедентній постанові Верховного Суду України від 19.09.2011 у справі № 22/110, при тому, що в силу статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України

Відповідачем суттєво порушені умови договору оренди нерухомого майна в частині повного та своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про розірвання договору оренди є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Положеннями частини 5 статті 188 Господарського кодексу України визначено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно з частинами 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Статті 15 та 16 Цивільного кодексу України надають кожній особі право на захист її цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. При цьому захист цивільних прав та інтересів здійснюється судом.

Відповідно до пункту 6 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 02.04.1994 № 02-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності" державні та комунальні підприємства мають право звертатися з позовом про усунення будь-яких порушень свого права.

Частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

При припиненні договору оренди об'єкт має бути повернутий (звільнення) орендодавцю у стані, якому він був отриманий з урахуванням нормального зносу. Прийом-передача об'єкта оренди після припинення дії договору здійснюється комісією, що складається з представників Орендодавця, Орендаря та балансоутримувача. Передача майна орендарем та приймання його орендодавцем оформлюється актом приймання-передачі об'єкта оренди, що підписується представниками сторін та балансоутримувачем. Об'єкт оренди вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкта оренди (п. 2.6-2.7 Договору).

Таким чином, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача звільнити орендоване майно та передати його позивачу також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на нього витрати по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди нерухомого майна №595 від 01.06.2009 - вбудованих нежитлових приміщень у будівлі літ. «А», площею 43,30 кв.м., ділянку прилеглого мощення літ «І», площею 29,51 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, укладений між Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради «Аррікон»(99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, будинок 8, ідентифікаційний код 20711909) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

3. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити вбудовані нежитлові приміщення у будівлі літ. «А», площею 43,30 кв.м., ділянку прилеглого мощення літ «І», площею 29,51 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, і передати нерухоме майно Комунальному підприємству Севастопольської міської Ради «Аррікон»(99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, будинок 8, ідентифікаційний код 20711909).

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Аррікон»(99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, будинок 8, ідентифікаційний код 20711909) судовий збір у розмірі 1073 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.09.2012.

Суддя підпис О.С. Погребняк

.