ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-18/8059-2012 28.08.12
За позовом Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд»;
до Головного управління юстиції у м. Києві;
про стягнення 211 443,52 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Представники:
Від позивача: Стовбан Н. І., представник, довіреність № 10-329 від 01.03.2012 р.;
Від відповідача: Сінчук Р. В., представник, довіреність № 15/2/2/12-12 від 05.01.2012 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2012 р. порушено провадження у справі №5011-18/8059-2012; розгляд справи призначено на 10.07.2012 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2012 року відкладено розгляд справи до 16.08.2012 року.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 16.08.2012 року справу №5011-18/8059-2012 передано для розгляду судді Коткову О. В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.08.2012 року призначено слухання справи на 28.08.2012 року.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 20.08.2012 року справу №5011-18/8059-2012 передано для розгляду судді Мандриченку О. В.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 197 053,59 грн. заборгованості з оплати орендних платежів, 572,05 грн. заборгованості за утримання прибудинкової території, 590,70 грн. заборгованості за технічне обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж спільного використання, 337,64 грн. боргу за водопостачання та водовідведення, 846,16 грн. боргу за вивіз сміття, 9 821,15 грн. пені, 2 222,23 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми, а також 4 228,87 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач -Головне управління юстиції у м. Києві, у своєму відзиві на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позову з наступних підстав:
- у п. 9 договору зазначено, що договір діє з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року. Зважаючи на те, що новий договір між сторонами не укладався, Головне управління юстиції у м. Києві не перебуває у договірних відносинах з Комунальним підприємством «Ватутінськінвестбуд», а тому не несе будь-яких зобов'язань;
- норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна»не передбачають автоматичної пролонгації договору оренди після закінчення строку його дії;
- згідно п. 21 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 року №34/6250, розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна становить 1 грн. на рік для бюджетних установ, що утримуються за рахунок місцевого або державного бюджету, тому вважаємо безпідставними нарахування боргу з моменту набрання законної сили рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 року №34/6250.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд
В С Т А Н О В И В:
Рішенням № 10 від 28.11.2002 р. III сесії двадцять четвертого скликання Деснянської районної у м. Києві ради, Комунальне підприємство «Ватутінськінвестбуд»було визнане правонаступником Управління з питань майна в частині функцій орендодавця та визнано орендодавцем нежитлових будівель, споруд та приміщень комунальної власності територіальної громади Деснянського району м. Києва, які враховуються на балансі підприємства.
01.01.2010 р. на підставі розпорядження Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 31.12.2009 року № 1229 між Комунальним підприємством «Ватутінськінвестбуд»(орендодавець) та Головним управлінням юстиції у м. Києві (орендар) було укладено Договір № 0818 про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського району м. Києва в оренду (далі -договір), згідно умов якого орендодавець зобов'язався передати орендарю в оренду нежитлове приміщення за адресою: вул. Закревського, 47, загальною площею 179,00 кв.м. (далі -приміщення), а відповідач зобов'язався використовувати надане приміщення відповідно до цільового призначення та своєчасно здійснювати оплату відповідно до умов Договору.
Згідно з п. 2.3. договору, приміщення належить до комунальної власності територіальної громади Деснянського району і знаходиться на балансі Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд», яке є орендодавцем.
Відповідно до п. 4.2.1. договору, приміщення передається відповідачеві на підставі акту прийому-передачі.
Як слідує з п. 3.1. договору, за користування приміщенням відповідач сплачує позивачеві орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади Деснянського району, затвердженої рішенням Деснянської ради №7 від 07.12.2006, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати становить 14 383,96 грн.
Згідно п. 3.2. договору, розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.
Пунктом 3.4. договору сторонами погоджено, що додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірі та порядку, визначених законодавством України, який сплачується відповідачем разом з орендною платою.
Окрім того, відповідно до п. 3.7 договору, відповідач зобов'язався сплачувати вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішніх будинкових мереж спільного використання окремо від орендної плати на підставі розрахунків вартості послуг, визначених у додатку 2 до договору або договорів, укладених відповідачем безпосередньо з організаціями, що надають такі послуги.
Пунктом 3.6. договору передбачено, що орендна плата сплачується відповідачем незалежно від наслідків його господарської діяльності щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця на рахунок позивача.
Пунктом 9.1 договору передбачено строк його дії з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.
Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентується загальними нормами зобов'язального права та майнового найму.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно зі статтею 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати.
Згідно з частиною 2 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», методика розрахунку пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).
Рішенням господарського суду міста Києва №7/223 від 20.10.2011 року встановлено, що на виконання умов договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято в тимчасове платне користування нежиле приміщення.
Тобто, позивач свої зобов'язання за договором виконав, і, відповідно у відповідача виник обов'язок здійснювати оплату послуг, які передбачені договором оренди.
Пунктом 9.1 договору передбачено строк його дії: з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін.
Водночас частиною 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим та той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені договором.
Окрім того, відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторонни.
Рішенням господарського суду міста Києва №7/223 від 20.10.2011 року встановлено, що відповідачем не було подано заяви про припинення або зміну умов договору, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів, у зв'язку з чим у відповідності до положень частини 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та статті 764 Цивільного кодексу України, договір вважається продовженим та той самий термін і на тих самих умовах.
Вищевикладеними фактами спростовується твердження відповідача про те, що новий договір між сторонами не укладався, Головне управління юстиції у м. Києві не перебуває у договірних відносинах з Комунальним підприємством «Ватутінськінвестбуд», а тому не несе будь-яких зобов'язань; норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна»не передбачають автоматичної пролонгації договору оренди після закінчення строку його дії.
Крім того, пунктом 3.5. договору оренди встановлено, що при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі.
Згідно з п. 9.3. договору, після закінчення строку дії договору оренди орендоване приміщення (будинок) має бути звільненим і передано орендодавцеві за актом. За час фактичного користування об'єктом оренди після припинення дії даного договору до передачі приміщення за актом орендар зобов'язаний внести плату за користування приміщенням в розмірі орендної плати та комунальних платежів.
В матеріалах справи немає акту приймання-передачі, який би підтверджував факт повернення приміщення позивачеві.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов договору.
Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З матеріалів справи слідує, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти внесення орендної плати та оплати комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартості послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж спільного використання згідно умов Договору, у останнього перед позивачем за період з серпня 2011 року по травень 2012 року виникла заборгованість по оплаті орендних платежів у розмірі 197 053,59 грн., 572,05 грн. -за утримання прибудинкової території, 590,70 грн. -за технічне обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж спільного використання, 337,64 грн. -за водопостачання та водовідведення, 846,16 грн. -за вивіз сміття, що підтверджується довідками про стан розрахунків, які містяться в матеріалах справи.
Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 6.2. договору, за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар на користь орендодавця сплачує пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого чинним законодавством України.
Враховуючи вищевикладене, стягненню з відповідача підлягає також пеня за несвоєчасну сплату орендних платежів у розмірі 9 821,15 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Стягненню з відповідача підлягають також і 2 222,23 грн. 3% річних з простроченої суми по сплаті орендних платежів.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Головного управління юстиції у м. Києві (інд. 01001, м. Київ, пров. Музейний, 2-д, код ЄДРПОУ 34691374) на користь Комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд»(інд. 02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, 11, код ЄДРПОУ 30977943) 197 053 (сто дев'яносто сім тисяч п'ятдесят три) грн. 59 коп. заборгованості по сплаті орендних платежів, 572 (п'ятсот сімдесят дві) грн. 05 коп. заборгованості за утримання прибудинкової території, 590 (п'ятсот дев'яносто) грн. 70 коп. заборгованості за технічне обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж спільного використання, 337 (триста тридцять сім) грн. 64 коп. заборгованості за водопостачання та водовідведення, 846 (вісімсот сорок шість) грн. 16 коп. заборгованості за вивіз сміття, 9 821 (дев'ять тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 15 коп. пені за несвоєчасну сплату орендних платежів, 2 222 (дві тисячі двісті двадцять дві) грн. 23 коп. трьох процентів річних з простроченої суми по сплаті орендних платежів, 4 228 (чотири тисячі двісті двадцять вісім) грн. 87 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяО.В. МандриченкоДата складання рішення 04.09.2012 р.
Судове рішення № 25898958, Господарський суд м. Києва було прийнято 28.08.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5011-18/8059-2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: