Рішення № 25898504, 04.09.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.09.2012Справа №5002-9/5511-2011

За позовом Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора, м. Керч

в інтересах держави в особі Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції, м. Ялта

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шакуда-Інвест", м. Керч

про стягнення 41 177,94 грн.

Суддя Н.С.Пєтухова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Бігняк М.І., , посвідчення АЧ 055 від 19.04.2012р.

Від відповідача - не з'явився

Прокурор - Куінджі М.О., посвідчення № 12054;

Суть спору: Керченський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом та просить суд стягнути з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Шакуда-Інвест" 41 177,94 грн. збитків, заподіяних порушення вимог законодавства про охорону атмосферного повітря.

Позивні вимоги позивач обгрунтовуває тим, що перевіркою, проведеною 10.06.10р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Шакуда-Інвест» надає послуги з виробництва судноремонтних робіт на 2-х (двох) проммайданчиках на території м.Керчі та має стаціонарні джерела викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря у кількості 12 шт., розташованих на орендованій території Суднової морської бази «Південь» за адресою: м.Керч, Аршинцевська коса, 4, а також у кількості 8 шт., розташованих на орендованій території (причалу №0) ДП «Керченський морський рибний порт». В той же час, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел у 4 кварталі 2009 року та 1 кварталі 2010 року здійснювалися без дозволу спеціального уповноваженого органу виконавчої влади. Збиток заподіяний державі, внаслідок викиду відповідачем забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел без відповідного дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів становить 41 177, 94 грн.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.02.2012 р. по справі № 5002-34/5511-2011 (суддя А.Р.Ейвазова) у позові було відмовлене.

Керченський міжрайонний природоохоронний прокурор не погодившись з вищевказаним рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим подав Апеляційну скаргу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 р. по справі № 5002-34/5511-2011 апеляційну скаргу Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора була залишена без задоволення.

Не погодившись з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 р. по справі № 5002-34/5511-2011 Керченський міжрайонний природоохоронний прокурор подав касаційну скаргу до Вищого Господарського суду України.

Постановою Вищого Господарського суду України від 11.07.2012 р. по справі № 5002-34/5511-2011 касаційну Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора було задоволено частково, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 р. по справі № 5002-34/5511-2011 та рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.02.2012 р. по справі № 5002-34/5511-2011 були скасовані і справа була передана на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Справі був привласнений номер № 5002-9/5511-2011 та її розгляд був доручений судді Пєтухової Н.С.

Від Прокуратури Автономної Республіки надійшли пояснення вих. №05/1-4213/12 від 21.08.2012р. по суті спору з урахуванням вимог Вищого господарського суду України, викладених у Постанові від 11.07.2012 р. по справі № 5002-34/5511-2011 з обґрунтуванням своїх заперечень.

Від відповідача надійшли пояснення вих. №1047/12 від 01.08.2012р. по суті спору з урахуванням вимог Вищого господарського суду України, викладених у Постанові від 11.07.2012 р. по справі № 5002-34/5511-2011 з обґрунтуванням своїх заперечень.

У судовому засіданні 21.08.2012 року була оголошена перерва до 04.09.2012 року до 14 годин 10 хвилин.

04.09.2012 року судове засідання відбулось у присутності прокурора та позивача.

Від Прокуратури Автономної Республіки Крим надійшла заява вих. №511-2066вих/12 від 04.09.2012р. про визначення порядку відшкодування шкоди.

Дана заява прийнята судом.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Причина не явки представника відповідача суду не відома.

У судовому засіданні прокурор та позивач підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача, висновок прокурору, суд -

В с т а н о в и в:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

10 червня 2010р. працівниками Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції проведена перевірка дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, за результатом якої складений відповідний акт (а.с. 6-14).

Перевіркою встановлено, що відповідачем допущено порушення природоохоронного законодавства, а саме допущено порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря -викид здійснювався без дозволу спеціально уповноваженого органу.

За результатами перевірки щодо директора ТОВ "Шакуда-Інвест" Рубана В.М. складено протокол № 10946 від 02.07.2010р. про адміністративне правопорушення (а.с. 15-16).

За результатами розгляду відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, 05.07.2010 р. винесено постанову №10949 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої Рубана В.М. -директора ТОВ "Шакуда-Інвест" визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення; накладено адміністративне стягнення у розмірі 136 грн. (а. с. 17-18).

Відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року N 639 (далі - Методика) позивачем здійснено розрахунок розміру збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферу ТОВ "Шакуда-Інвест"у 4 кварталі 2009 року та 1 кварталі 2010 року (а. с. 19-23). Так, згідно вказаного розрахунку розмір збитків становить 41177,94 грн.

Як зазначає прокурор у позовній заяві, на момент звернення до суду з позовом, відповідачем зазначені збитки не відшкодовані.

Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідач отримав 01.04.2010р., а саме: дозвіл №111200000/225 від 01.04.2010р. (Аршинцевська коса, 4, території СМБ "Південь"), термін дії до 01.04.2015р.; дозвіл №111200000/227 від 01.04.2010р., термін дії якого до 01.04.2015р.

У судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що підприємство здійснювало виробничу діяльність без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Відповідач здійснював розрахунок платежів у спірний період за забруднення атмосферного повітря поквартально відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №303 від 01.03.1999р. "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища" (далі - Порядок), який діяв у вказаний період, і такий розрахунок та сплата збору контролювались Державною податковою інспекцією м. Керчі.

Розмір платежів збору за викиди стаціонарними та пересувними джерелами забруднення атмосферного повітря за 2009 рік склав 32869 грн., за 1 квартал 2010 року - 8335,67 грн.

Згідно п.1 Порядку, він визначав єдині на території України правила встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також його стягнення.

Суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів, наведених відповідно в таблицях додатків 1 і 2 (п.4 Порядку).

Платники перераховують суми збору одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які здійснюють розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом (п.11 Порядку).

Контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору здійснюється органами державної податкової служби, які згідно з планом перевірок залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та спеціальних підрозділів Мінприроди для перевірки правильності визначення платниками збору фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (п.15 Порядку).

Відповідно до частини 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до приписів п.13 ч.3 Порядку сплата збору не звільняє юридичних і фізичних осіб від відшкодування збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства.

Згідно із п.1 ч.1 ст.10 Закону України «Про атмосферне повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про атмосферне повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Згідно з ч. 1 ст. 68 Закону України «Про охорону наколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Частиною 4 даної статті передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону наколишнього природного середовища»шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Посилання відповідача на те, що розрахунок шкоди є необґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до п. 3.6. Методики від 10.12.2008 року № 639 розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенті виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень: охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря)), або згідно з методикам для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Згідно п.3.11. Методики №639 час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Факт усунення порушення може бути підтверджений: даними інструментально-лабораторних вимірювань, які проведені лабораторіями, атестованими на право проведення необхідних інструментально-лабораторних вимірювань; отриманням дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; документами, що підтверджують виведення з експлуатації устаткування, від якого було зафіксовано наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (п.3.12 Методики №639).

Як роз'яснив Вищий арбітражний суд України у своєму роз'ясненні від 27.06.2001р. №02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" із змінами і доповненнями, відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі (п.1.2).

З аналізу норм Методики №639 в їх сукупності та наведених норм природоохоронного законодавства вбачається, що в пункті 3.11. визначається момент початку правопорушення, що виявлений перевіркою. Інакше б заперечувався взагалі встановлений статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" принцип необхідності повної компенсації заподіяної шкоди внаслідок порушення природоохоронного законодавства, а можливість звернення з вимогами про відшкодування заподіяних збитків ставиться в залежність від моменту виявлення правопорушення, що є неприпустимим.

У період 2009р. та першому кварталі 2010р. та здійснення викиду забруднюючих речовин у відповідному періоді підтверджується журналами обліку стаціонарних джерел викидів та їх характеристик, журналами обліку часу роботи устаткування.

Таким чином, з врахуванням того, що відповідачем не було спростовано, що ним здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, посилання на п.3.11 Методики №639 як підставу для відмови в позові, є недостатнім.

Подібна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 14.05.2012р. у справі №5019/1493/11 та від 13.03.2012р. №18/2595/11.

Однак такі доводи особи, що звернулась із відзивом на касаційну скаргу, висновків судів не спростовують, оскільки не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті судового збору відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 04.09.2012р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписаний 07.09.2012 р.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 77, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шакуда-Інвест", (98313, пров. 1-й Ново-Карантинний, м. Керч, АР Крим, ЗКПО 36165567) на користь Державного бюджету України, Державного бюджету Автономної Республіки Крим та місцевого бюджету Керченської міської ради шкоду в сумі 41 177,94 грн., зарахувавши кошти на р/р 33116331700019, МФО 824026, ЗКПО 37978388, за кодом класифікації доходів бюджету 24062100, відкритий в ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шакуда-Інвест", (98313, пров. 1-й Ново-Карантинний, м. Керч, АР Крим, ЗКПО 36165567) в дохід Державного бюджету України (Отримувач - Державний бюджет м.Сімферополь, ЗКПО 22030001, р/р 31211206783002, МФО 824026 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, призначення платежу: «Судовий збір, код 03499968, пункт 2.1) 1609,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Н.С. Пєтухова