Ухвала суду № 25898044, 03.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2012 року м. Київ К-23780/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області

на постанову Господарського суду Львівської області від 18.03.2008 у справі № 28/43 А

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2009 (справа № 22а-7640/08/9104)

за позовом Дочірнього підприємства "МП Україна" компанії "МП Льогер А/С"

до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «МП Україна»компанії «МП Льогер А/С»(далі -позивач) звернулося до господарського суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської обл. (далі -відповідач) № 0000022303/0 від 25.01.2007 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ).

Постановою Господарського суду Львівської області від 18.03.2008, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2009, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної виїзної позапланової перевірки ДП «МП Україна»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом повернення повної суми на розрахунковий рахунок за період вересень-жовтень 2006 року по взаєморозрахунках з ПП «С.В.», складено Акт № 6/23-0/31475377 від 25.01.2007, в якому зафіксовано, що відповідно до п.1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»ДП «МП Україна»по взаєморозрахунках з ПП «С.В.»не має права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2006 року в сумі 25674,00 грн. і за жовтень 2006 року в сумі 6690,00 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000022303/0 від 25.01.2007, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2006 року на 25674,00 грн. та за жовтень 2006 року - на 6690,00 грн.

На підставі отриманих ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі Львівської обл. відповідей на запити щодо зустрічних перевірок позивача (II ланцюг в схемі постачання) встановлено, що провести зустрічну перевірку ПП «Флавор»неможливо, підприємство відсутнє за юридичною і фактичними адресами, у зв'язку з чим, податковим органом зроблено висновок про те, що ПП «Флавор»не задекларувало і не сплатило до бюджету відповідних сум податку на додану вартість, через що позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2006 року в сумі 25674,00 грн. і за жовтень 2006 року в сумі 6690,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

п.1.8. ст. 1 - бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом;

пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду;

пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг):

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

п.п.7.7.5. - протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Зі змісту наведених норм слідує, що контрагент по договору не може нести відповідальність за порушення, допущені іншою стороною у своїй діяльності, оскільки право на податковий кредит залежить лише від законності самої операції та правильності оформлення податкової накладної.

Також, покупець не може відповідати за дії продавця, який не звітує перед податковим органом, не перераховує суми ПДВ до бюджету, не перебуває за своєю юридичною адресою або ліквідований. Законодавством, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, не було передбачено обов'язку покупця контролювати дії продавця і перевіряти виконання ним своїх податкових зобов'язань.

Матеріали справи свідчать, що 15.06.2004 між позивачем (покупець) та ПП «С.В.»(продавець) був укладений договір № 02/К/-06-2004, за умовами якого продавець продав, а покупець придбав дошку дубову необрізану.

По наслідкам виконання договірних зобов'язань продавцем виписані покупцю відповідні відпускні накладні та податкові, також, покупець здійснив оплату придбаного товару, що стверджується відповідними банківськими виписками (а.с.48-51).

Відповідно до Довідки № 32/7/23-404/106 від 25.01.2007 про результати невиїзної перевірки ПП «С.В.»з питань взаємовідносин з ДП «МП Україна»за липень, вересень і жовтень 2007 року суми податку по виписаних податкових накладних включені до податкових зобов'язань відповідного періоду відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних і відповідають даним податкової декларації з ПДВ за липень, вересень і жовтень 2007 року.

Контрагент позивача, який виписував податкові накладні і отримував кошти від ДП «МП Україна»в оплату за поставлений товар, був зареєстрований на дату здійснення відповідних операцій у ЄДРПОУ, мав свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ № 18424099 від 04.06.2003.

Таким чином, контрагент позивача ПП «С.В.» включив до податкових зобов'язань суму ПДВ, сплачену йому позивачем; не встановлення податковим органом факту сплати податку до бюджету наступним контрагентом по ланцюгу (ПП «Флавор»), з яким позивач не мав жодних правових відносин. не може впливати на формування податкового кредиту ДП «МП Україна».

Чинне законодавство, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, в тому числі Закон України «Про податок на додану вартість», не містить положень, згідно яких на покупця покладався б обов'язок по сплаті ПДВ не тільки продавцю, але й ще до бюджету.

Враховуючи фактичні обставини справи та норми законодавства на момент виникнення спірних правовідносин, суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку про те, що позивач, на підставі п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», правомірно відніс до податкового кредиту відповідну суму коштів після отримання податкових накладних від свого контрагента, які засвідчують факт придбання платником податку товарів.

Вказані податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені пп.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" і відповідачем не оспорюються. Податкові накладні виписані зареєстрованим платником ПДВ, відповідають порядку їх заповнення.

Таким чином, позивач, одержавши у встановленому порядку податкові накладні від ПП «С.В.», який зареєстрований у встановленому порядку платником ПДВ, за операціями, що належать до його господарської діяльності, відповідно до вимог п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", правомірно включив суму ПДВ до податкового кредиту.

Оскільки законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями, то в разі порушення контрагентом платника податку вимог податкового законодавства, податковий орган має право у межах своєї компетенції та у відповідності до вимог чинного законодавства видавати акти державного органу на усунення таких порушень, які є обов'язковими до виконання.

Таким чином, ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі Львівської обл. необґрунтовано позбавлено позивача права на бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість з покликанням на факт несплати податку на додану вартість продавцем та будь-якими іншими платниками, з якими, в даному випадку, позивач не мав жодних відносин.

Наведеним вище, підтверджується правомірність включення ДП «МП Україна»сум до податкового кредиту та заявлення суми бюджетного відшкодування, які визначені у податкових деклараціях з ПДВ за вересень і жовтень 2007 року, у зв'язку з чим, судами попередніх інстанцій правомірно задоволено позов про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі Львівської обл. № 0000022303/0 від 25.01,2007.

За наведених обставин, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Львівської області від 18.03.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.А. МоторнийСудді І.В. Борисенко В.В. Кошіль