Ухвала суду № 258975, 14.11.2006, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

14.11.06 Справа№ 02-4/6-29

Суддя М. Синчук, розглянувши матеріали заяви

кредитора:

Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області, м. Сокаль,

про:

порушення справи про банкрутство українсько-польського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Варяж” (код ЄДРПОУ 25236761), с. Варяж,

визнав подані матеріали недостатніми для порушення провадження у справі про банкрутство з наступних підстав.

Заяву подано кредитором у спрощеному порядку, передбаченому ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, тобто про банкрутство відсутнього боржника. Вказана стаття передбачає, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника.

Однак, такі вимоги до боржника повинні відповідати п. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (тобто ознакам безспірності), а також ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (тобто до складу грошових зобов’язань не зараховуються недоїмки зі сплати штрафу, пені).

Кредитор у заяві про порушення провадження у справі стверджує, що станом на 01.11.2006 р. заборгованість боржника перед ним становить 20’315,51 грн., що підтверджується Картками особових рахунків боржника. Картки особових рахунків не можуть слугувати достатнім та належним доказом безспірності вимог кредитора. Така безспірність передбачає, що спір між боржником і кредитором відсутній, тому що він вирішений у судовому або досудовому порядку. Вимоги до боржника повинні підтверджуватися виконавчими документами (виконавчий лист, наказ господарського суду, виконавчий напис нотаріуса тощо), за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків боржника, відповіддю на претензію. Про це також свідчать і положення п. 8 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Таких документів кредитором не представлено.

Що стосується заборгованості в сумі 586,27 грн., то така є безспірною відповідно до рішення Господарського суду Львівської області від 02.02.2006 р., наказу від 13.02.2006 р., постанов державного виконавця. Однак, відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” грошовим визнається зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду. Таким чином, боржник не має грошового зобов’язання перед кредитором в розумінні ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки судом суму в 586,27 грн. визначено як штрафні санкції, які до складу грошових зобов’язань не зараховуються.

За таких обставин у суду відсутні підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, відтак –позов слід повернути без розгляду.

Враховуючи наведене, керуючись п. 3 ст. 63 ГПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Повернути заяву Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області про порушення справи про банкрутство українсько-польського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Варяж” без розгляду.

Суддя Синчук М.М.