Ухвала суду № 25895097, 26.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" липня 2012 р. м. Київ К-28136/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2009р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2010р.

у справі №2а-4980/08 (22а-7993/09/9104)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Острозький завод мінеральних вод» (надалі -ТОВ «Острозький завод мінеральних вод»)

до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області (надалі -Здолбунівська ОДПІ Рівненської області)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У жовтні 2008р. позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Здолбунівської ОДПІ Рівненської області від 09.10.2008р. №0000732300/0.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2009р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2010р., позов було задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Здолбунівської ОДПІ Рівненської області від 09.10.2008р. №0000732300/0. Судові витрати стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача в сумі 3,40грн.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Острозький завод мінеральної води»з питань правових відносин з ТОВ «Новотрейд»по придбанню товарів за березень 2008р., про що складено акт перевірки 30.09.2008р. №350/23-00379376.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, встановлено порушення вимог п.п.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». А саме, вказано на безпідставність віднесення підприємством до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого у зв'язку з придбанням (виготовленням) матеріальних та нематеріальних активів, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності такого платника податків. На думку податкового органу, позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по операціям із ТОВ «Новотрейд»щодо поставки позивачеві преформ ПЕТФ та кришок для закупорювання пляшок ПЕТФ. При цьому, вказаний висновок податковий орган мотивує тим, що ТОВ «Новотрейд»придбавало вказаний товар у ПП «Весна», яке, в свою чергу, не мало адміністративно-господарських можливостей для поставки товарів.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»№0000732300/0 від 09.10.2008р., яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 76143,00грн. у т.ч. 50762,00грн. основного платежу та 25381,00грн. фінансових санкцій.

Так, відповідно до ст.ст. 8, 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державна податкова служба здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Статтею 11 зазначеного Закону, передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Так, суди попередніх інстанцій встановили, що висновок відповідача в акті перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства грунтується на матеріалах зустрічної перевірки постачальників позивача. Завищення податкового кредиту по ПДВ податковий орган визначив у результаті дослідження операцій купівлі-продажу між ТОВ «Острозький завод мінеральної води»та ТОВ «Новотрейд», а також між ТОВ «Новотрейд»та ПП «Весна», з яких встановлено, що ПП «Весна»ухилилось від сплати податків.

Між тим, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що такі підстави для визначення позивачеві зобов'язання не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства про оподаткування.

На час правовідносин нормою, якою було врегульовано порядок нарахування, сплати та відшкодування податку на додану вартість був Закон України «Про податок на додану вартість».

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на час правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Cудами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ «Новотрейд»04.01.2008р. укладено договір №ЛФ 45 ПР/08 на поставку преформ ПЕТФ та кришок для закупорювання пляшок ПЕТФ. На підставі цього договору позивач отримував продукцію у т.ч. і в березні 2008р. На підтвердження фактичного виконання умов зазначеного договору в матеріалах справи містяться накладні на прийняття-передачу преформ, податкові накладні, прибуткові ордери, копії карток складського обліку матеріалів, копї матеріального звіту і оборотної відомості за березень 2008р. Ці документи складського обліку свідчать про фактичне отримання матеріально відповідальною особою, працівником ТОВ «Острозький завод мінеральної води», відповідної кількості преформ від ТОВ «Новотрейд». Картка рахунку за березень 2008р., як регістр синтетичного та аналітичного обліку, дозволяє простежити фактичне виконання зобов'язань по договору поставки №45 ПР/08 від 04.01.2008р. Крім того, в акті про результати невиїзної документальної перевірки позивача від 30.09.2008р. та довідці про результати невиїзної документальної перевірки від 12.09.2008р., що складені відповідачем, підтверджено фактичне отримання позивачем преформ на суму 304572,17грн., в т.ч. ПДВ -50762,03грн.

За таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що витрати позивача по договору №ЛФ 45 ПР/08, які пов'язані з виготовленням та продажем мінеральної води «Острозька», є витратами на ведення власної господарської діяльності ТОВ «Острозький завод мінеральної води»і надає право останньому на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в ціні таких витрат.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області -залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ С.Е. Острович

Суддя Н.Є. Маринчак