Ухвала суду № 25894944, 05.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2012 р.Справа № 2-а-3157/11/1470

Категорія: 8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Мавродієва М.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого -судді Скрипченка В.О.,

суддів Домусчі С.Д., Шеметенко Л.П.,

за участю секретаря судового засідання Гречаного В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Миколаївської області (правонаступник Очаківська об'єднана податкова інспекція Миколаївської області державної податкової служби) на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Ольшанське АТП-14865»до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Миколаївської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

12 квітня 2011 року Відкрите акціонерне товариство «Ольшанське АТП-14865»звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Миколаївської області:

- № 0000142301 від 04.04.2011 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 22093,00 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 5523,25 грн.;

- № 0000292301 від 04.04.2011 про зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 723427,00 грн.;

- № 0000252301 від 04.04.2011 про застосування штрафної санкції в сумі 1020,00 грн.;

- № 0000112301 від 04.04.2011 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 18299,00 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 4574,75 грн.;

- № 0004351701 від 04.04.2011 про визначення податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 3328,74 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 832,18 грн.

Під час розгляду справи, позивачем було заявлено клопотання про заміну позивача по справі ВАТ «Ольшанське АТП-14865»його правонаступником -Приватним акціонерним товариством «Ольшанське АТП-14865». Зміна типу акціонерного товариства здійснена позивачем на виконання п.п. 1 п. 5 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про акціонерні товариства»та підтверджується протоколом № 1 загальних зборів акціонерів ВАТ «Ольшанське АТП-14865»від 21.04.2011 року (з додатком № 1), витягом з нової редакції статуту ПрАТ «Ольшанське АТП-14865»та свідоцтвом про державну реєстрацію ПрАТ «Ольшанське АТП-14865»серії А00 № 540432 від 04.05.2011 року. Представник відповідача проти заявленого позивачем клопотання не заперечував.

В судовому засіданні суду першої інстанції 15.07.2011 року був змінений позивач по справі -ВАТ «Ольшанське АТП-14865»його правонаступником -ПрАТ «Ольшанське АТП-14865».

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року позов був задоволений в повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення: № 0000142301 від 04.04.2011, № 0000292301 від 04.04.2011, № 0000252301 від 04.04.2011, № 0000112301 від 04.04.2011, № 0004351701 від 04.04.2011, в повному обсязі.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Миколаївському районі Миколаївської області подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

При розгляді апеляційної скарги в апеляційному суді в зв'язку з припиненням юридичної особи була здійснена заміна відповідача на Очаківську об'єднану податкову інспекцію Миколаївської області державної податкової служби.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Миколаївському районі Миколаївської області з 15.02.2011 по 15.03.2011 було проведено планову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Ольшанське АТП-14865»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2010 р. За результатами перевірки було складено акт № 507/23-02775277 від 22.03.2011 р. (а.с.22-36).

На підставі акта перевірки ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області прийняла наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000142301 від 04.04.2011 р. про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 22093,00 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 5523,25 грн.;

- № 0000292301 від 04.04.2011 про зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 723427,00 грн.;

- № 0000252301 від 04.04.2011 р. про застосування штрафної санкції в сумі 1020,00 грн.;

- № 0000112301 від 04.04.2011 р. про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 18299,00 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 4574,75 грн.;

- № 0004351701 від 04.04.2011 р. про визначення податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 3328,74 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 832,18 грн.

Позивач не погодився з оскаржуваними рішеннями та звернувся до суду першої інстанції з позовними вимогами про їх скасування.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується апеляційний суд.

1) В акті перевірки зазначено що ВАТ «Ольшанське АТП-14865»порушило п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.5 п. 5.2., п.п. 5.6.1. та 5.6.2. п. 5.6., п.п. 5.7.1. п. 5.7. та п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток за перевірений період в сумі 811799,00 грн., що призвело до:

- завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік в сумі 723427,00 грн.;

- заниження за 2010 рік податку на прибуток в сумі 22093,00 грн.

Вказані порушення виникли внаслідок:

- заниження позивачем в 1 кварталі 2010 року валового доходу на 12961,00 грн., шляхом зазначення в рядку 01.1. Декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року отриманих доходів в сумі 504691,00 грн., в той час, як сума отриманих доходів в регістрах бухгалтерського обліку по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»складає 517652,00 грн.;

- не включення позивачем в 3 кварталі 2010 року до складу валового доходу 90836,00 грн. вартість наданих сільськогосподарських послуг ФГ ОСОБА_2 по акту виконаних робіт № 295 від 26.08.2010;

- заниження обсягів продажу за перевірений період в сумі 660,00 грн., у т.ч. за квітень 2010 року в сумі 323,95 грн., за рахунок не включення до складу валових доходів доходи, отримані від ТОВ «Юж-Побут 24», а також за червень 2010 року в сумі 453,54 грн., за рахунок не включення до складу валових доходів доходи, отримані від ТОВ «Новаційні екологічні системи»;

- заниження задекларованих позивачем показників у рядку 01.2. Декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік «приріст балансової вартості»в сумі 15893,00 грн. за рахунок не коригування залишку вартості товарно-матеріальних цінностей на складах на вартість запасних частин та ремонтних матеріалів;

- завищення валових витрат на суму убутку балансової вартості запасів за перевірений період в сумі 87 345,00 грн.;

- завищення задекларованих позивачем показників у рядку 04.3. Декларації з податку на прибуток підприємства «витрати на оплату праці»в 2010 році в сумі 398029,00 грн.;

- зайвого включення до валових витрат у рядок 04.4 Декларації з податку на прибуток підприємства «сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування»в 2010 році в сумі 148440,00 грн.;

- зайвого врахування у складі валових витрат суми нарахованих (сплачених) податків, зборів (обовязкових платежів), установлених Законом України «Про систему оподаткування»в 4 кварталі 2009 року в сумі 21643,00 грн., у т.ч. завищення нарахованого податку з власників транспортних засобів в сумі 19568,00 грн. (що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування в 2009 році на 3914,00 грн.) та арифметична помилка в підрахунку суми нарахованих податків і зборів в сумі 2075,00 грн.;

- безпідставного включення до складу валових витрат на доставку пільгових пенсій пенсіонерам, які достроково вийшли на пільгову пенсію, в результаті чого позивач завищив задекларовані показники у рядку 04.13 Декларації з податку на прибуток підприємства «інші витрати»за 2010 рік в сумі 51646,00 грн.

Зі змісту акту перевірки та матеріалів справи вбачається, що вказані висновки відповідача є помилковими та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, що підтверджується наступним.

В 1 кварталі 2010 року позивач в рядку 01.01. Декларації з податку на прибуток підприємства задекларував суму доходу від продажу товарів (робіт, послуг) не 504691,00 грн., як зазначено відповідачем в акті перевірки, а 502201,00 грн., що підтверджується Декларацією з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року (а.с. 43, 44).

Показники рядку 01.01. Декларації з податку на прибуток позивача за 1 квартал 2010 року підтверджуються даними, які містяться в регістрах бухгалтерського обліку по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»та задокументовані в головній книзі позивача (а.с. 45-48). Так, згідно наданого позивачем розрахунку (а.с. 49), розмір доходу, отриманого позивачем від продажу товарів, робіт, послуг в 1 кварталі 2010 року складає 502200,63 грн., що відповідає показникам рядку 01.01. Декларації з податку на прибуток позивача за 1 квартал 2010 року.

Відповідач не надав суду документально обґрунтованих заперечень проти розрахунку розміру доходу, наданого позивачем. Власного розрахунку суми отриманих позивачем доходів, які, як зазначено в акті перевірки, складають 517652,00 грн., відповідач також не надав. Відповідач також не обґрунтував зазначену в акті перевірки суму доходів посиланнями на первинні бухгалтерські документи, як того вимагає Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772.

За таких обставин, висновок позивача про заниження позивачем в 1 кварталі 2010 року валового доходу на 12961,00 грн. (517652,00 -504691,00), шляхом зазначення в рядку 01.1. Декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року отриманих доходів в сумі 504691,00 грн., в той час, як сума отриманих доходів в регістрах бухгалтерського обліку по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»складає 517652,00 грн., є безпідставним та таким, що не підтверджується документально.

Зазначений в акті перевірки висновок відповідача про невключення позивачем до складу валового доходу вартості наданих сільськогосподарських послуг, наданих Фермерському господарству ОСОБА_2 по акту виконаних робіт № 295 від 26.08.2010 р., в розмірі 90836,00 грн. також не підтверджується документально.

Так, згідно документів, наданих позивачем, 26.08.2010 р. між позивачем та Фермерським господарством був підписаний акт надання послуг № 295 (а.с. 50), яким підтверджується надання позивачем сільськогосподарських послуг на загальну суму 124021,20 грн., у т.ч. ПДВ 20670,20 грн., вартість послуг без ПДВ складає 103351,00 грн.

Позивач в повному обсязі включив вказаний доход в сумі 103351,00 грн. до складу валових доходів в 3 кварталі 2010 року, що підтверджується: відомістю № 16 за серпень 2010 року, яка містить суму вказаного доходу; даними субрахунку 3613 за серпень 2010 року, які також містять зазначену суму доходу (124021,20 грн.); Декларацією з податку на прибуток за 3 квартали 2010 року, показники рядку 01.1 якої збігаються з розрахунком доходу позивача від продажу товарів, робіт, послуг за 3 квартали 2010 року, зробленим на підставі даних, які містяться в регістрах бухгалтерського обліку по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»та задокументовані в головній книзі позивача (а.с. 51-63).

Пояснення представника відповідача, надані ним в судовому засіданні, щодо того, що 90836,00 грн., які не включені позивачем до складу валового доходу, є заниженням вартості сільськогосподарських послуг, наданих позивачем, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки акт перевірки не містить посилань на вказані обставини. Крім того, документального підтвердження заниження вартості сільськогосподарських послуг, наданих позивачем, та розрахунку, який би підтверджував заниження вартості послуг саме на 90836,00 грн., відповідачем не надано.

За таких обставин, висновок відповідача про не включення позивачем в 3 кварталі 2010 року до складу валового доходу вартості сільськогосподарських послуг, наданих Фермерському господарству ОСОБА_2 по акту виконаних робіт № 295 від 26.08.2010, в розмірі 90836,00 грн., є безпідставним та таким, що спростовується наявними у справі доказами.

В акті перевірки відповідач зазначив про заниження позивачем обсягів продажу за перевірений період в сумі 660,00 грн., у т.ч. за квітень 2010 року в сумі 323,95 грн., за рахунок не включення до складу валових доходів доходи, отримані від ТОВ «Юж-Побут 24», а також за червень 2010 року в сумі 453,54 грн., за рахунок не включення до складу валових доходів доходи, отримані від ТОВ «Новаційні екологічні системи». Вказаний висновок також не підтверджується документально.

Так, згідно документів, наданих позивачем, 26.04.2010 між позивачем та ТОВ «Юж-Побут 24»був підписаний акт надання послуг № 104 (а.с. 64), яким підтверджується надання позивачем автопослуг на загальну суму 388,75 грн. (а не 453,54 грн., як зазначено відповідачем в акті перевірки), у т.ч. ПДВ 64,79 грн., вартість послуг без ПДВ складає 323,96 грн.

Крім того, 24.06.2010 року між позивачем та ТОВ «Новаційні екологічні системи»був підписаний акт надання послуг № 176 (а.с. 65), яким підтверджується надання позивачем автопослуг на загальну суму 400,08 грн., у т.ч. ПДВ 66,68 грн., вартість послуг без ПДВ складає 333,40 грн.

Позивач в повному обсязі включив вказаний доход в сумі 657,36 грн. (а не 660,00 грн., як зазначено відповідачем в акті перевірки), до складу валових доходів в 2 кварталі 2010 року, що підтверджується:

- відомостями № 16 за квітень та червень 2010 року, які містять вказані суми доходу, а також загальні суми доходу за квітень та червень 2010 року (105 366,02 грн. та 176067,40 грн. відповідно) (а.с. 66-68);

- Декларацією з податку на прибуток за 2 квартали 2010 року, показники рядку 01.1 якої збігаються з розрахунком доходу позивача від продажу товарів, робіт, послуг за 2 квартали 2010 року, зробленим на підставі даних, які містяться в регістрах бухгалтерського обліку по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»та задокументовані в головній книзі позивача (а.с. 69, 70).

Представником відповідача доказів на підтвердження висновку акту перевірки щодо заниження позивачем обсягів продажу за перевірений період в сумі 660,00 грн. за вказаними господарськими операціями не надано.

За таких обставин, висновок відповідача про не включення позивачем в 2 півріччі 2010 року до складу валового доходу вартості автопослуг в загальній сумі 660,00 грн. є безпідставним та таким, що спростовується наявними у справі доказами.

В рядку 04.2. К1 «убуток балансової вартості запасів»Декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік позивачем задекларовано убуток балансової вартості запасів в сумі 87345,00 грн. (а.с. 72, 73). Позивач вважає, що позивач завищив валові витрати на суму убутку балансової вартості запасів за перевірений період на 87345,00 грн. та занизив показники рядку 01.2 К1 Декларації «приріст балансової вартості»на суму 15893,00 грн.

Відповідно до розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів, який зроблено відповідачем в акті перевірки, приріст балансової вартості запасів позивача має складати 15893,00 грн. (516161,00 -366240,00 -165 814,00).

В той же час, згідно додатку К1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10, 04.12 та 07 Декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік (а.с. 74, 75) убуток балансової вартості запасів позивача складав 87345,00 грн. (516161,00 -263002,00 -165 814,00).

Таким чином, розбіжність в показниках приросту (убутку) балансової вартості запасів, виникла внаслідок розбіжності в показнику «запаси, використані не в господарській діяльності»в сумі 103238,00 грн. (366240,00 грн. 263002,00 грн.).

Проте, в порушення п.п. 5.2.-5.3. Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772, акт перевірки не містить розрахунку вказаної суми (103238,00 грн.) з посиланнями на первинні бухгалтерські документи, які підтверджують здійснення конкретних господарських операцій та використання позивачем не в господарській діяльності запасів саме на суму 366240,00 грн., а не на 263002,00 грн., як задекларував позивач.

За відсутності посилань на первинні бухгалтерські документи, які стали підставою для визначення розбіжності в сумі 103238,00 грн., перевірити правильність розрахунку відповідача, наведеного в акті перевірки, не вбачається можливим.

Пункти 5.2.-5.3. Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772 встановлено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення та зазначити період фінансово-господарської діяльності платника податків і господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення. Крім того, відповідач має зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення, за необхідності групуючи виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, у відомості або таблиці, що додаються до акта. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони відносяться (назву, дату і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції і т. ін.).

Вказані вимоги відповідачем не виконані, внаслідок чого висновки відповідача про заниження позивачем валових доходів на 15893,00 грн. за рахунок заниження на вказану суму приросту балансової вартості товарно-матеріальних цінностей та завищення валових витрат на суму убутку балансової вартості запасів в розмірі 87345,00 грн. є безпідставним та таким, що не підтверджується документально.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що позивач завищив показники, задекларовані у рядку 04.3. Декларації з податку на прибуток підприємства «витрати на оплату праці»в 2010 році в сумі 398029,00 грн. Зазначений висновок відповідача також не підтверджується документально та є таким, що порушує положення п.п. 5.6.1. п. 5.6. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», виходячи з такого.

Згідно п.п. 5.6.1. п. 5.6. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі -працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін.

В 2010 році позивач витратив на оплату праці працівникам 643700,00 грн., що підтверджується наданою позивачем зведеною відомістю по нарахуванню заробітної плати найманим робітникам за період з 01.01.2010 р. по 01.01.2011 р., звітом з праці за січень-грудень 2010 року та звітом про фінансові результати за 2010 рік (а.с. 76-83). В той же час, у рядку 04.3. Декларацією з податку на прибуток підприємства за 2010 рік позивач задекларував витрати на оплату в сумі 626400,00 грн. (а.с. 72, 73). Розміри виплаченої позивачем заробітної плати та задекларованих витрат на оплату заробітної плати не оскаржуються відповідачем.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що виключення зі складу валових витрат 398029,00 грн., витрачених на виплату заробітної плати, зроблено ним внаслідок того, що у перевіреному періоді працівники позивача працювали без повної загрузки, оскільки позивач не завжди мав замовлення, які б дозволили задіяти у їх виконанні весь трудовий колектив, а також мав збиткову діяльність, а отже витрати на виплату частки заробітної плати не можна вважати витратами, що пов'язані з господарською діяльністю.

Пояснення представника відповідача, надані ним в судовому засіданні, не береться судом до уваги, оскільки акт перевірки не містить посилань на вказані обставини, їх документального підтвердження та розрахунку суми витрат на оплату заробітної плати (398029,00 грн.), яка, на думку відповідача, не може бути включена до складу валових витрат.

Суд першої інстанції вірно погодився з зауваженням представника позивача щодо того, що позивач весь час здійснював господарську діяльність, валовий дохід від усіх видів господарської діяльності позивача склав 4002691,00 грн., що підтверджується рядком 01 Декларації на прибуток за 2010 рік. За рахунок вказаного доходу позивачем виплачувалась заробітна плата працівникам. Отже, зазначені відповідачем обставини не можуть бути підставою для зменшення валових витрат позивача, оскільки це суперечить положенням п.п. 5.6.1. п. 5.6. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, витрати на оплату праці в сумі 398029,00 грн. включені позивачем до складу валових витрат у відповідності з положеннями п.п. 5.6.1. п. 5.6. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За таких обставин, висновок відповідача про завищення позивачем показників, задекларованих у рядку 04.3. Декларації з податку на прибуток підприємства «витрати на оплату праці»в 2010 році в сумі 398029,00 грн. є безпідставним та таким, що порушує положення п.п. 5.6.1. п. 5.6. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що позивач зайве включив до складу валових витрат у рядок 04.4 Декларації з податку на прибуток підприємства «сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування»в 2010 році витрати в сумі 148440,00 грн.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що висновок про зайве включення до складу валових витрат сум страхових зборів (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування зроблено з підстав, викладених вище (витрати на загальнообов'язкове страхування, нараховані на виключену зі складу валових витрат заробітну плату в сумі 398029,00 грн.).

Розміри сплачених та задекларованих позивачем сум страхових зборів (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування відповідачем також не оскаржуються.

Зазначений висновок відповідача також є безпідставним та таким, що порушує положення п.п. 5.7.1. п. 5.7. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, п.п. 5.7.1. п. 5.7. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, до складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1. цієї статті, в розмірах та порядку, встановлених законом.

Таким чином, у відповідності з п.п. 5.7.1. п. 5.7. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивач правомірно включив до складу валових витрат в 2010 році суми страхових зборів (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування в сумі 148440,00 грн., нараховані ним на заробітну плату.

За таких обставин, висновок відповідача про завищення позивачем показників, задекларованих у рядку 04.4. Декларації з податку на прибуток підприємства «сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування»на 148440,00 грн. є безпідставним та таким, що порушує положення п.п. 5.7.1. п. 5.7. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Безпідставним є також висновок відповідача про завищення позивачем нарахованого податку з власників транспортних засобів в сумі 19568,00 грн. (що призвело до завищення від`ємного значення об'єкту оподаткування в 2009 році на 3914,00 грн.).

Так, співставлення даних, а саме:

- довідки про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів від 21.09.2009 р., згідно якої сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів була зменшена з 106448,00 грн. до 86880,00 грн., тобто на 19568,00 грн. (а.с. 113);

- додатку Р1 до рядка 04.6. Декларації з податку на прибуток за 2009 рік (а.с. 114), в якому сума збору зазначена з урахуванням зменшення на 19568,00 грн. і складає 86880,00 грн., а загальна сума нарахованих податків, зборів (обов'язкових платежів) становить 194754,00 грн.;

- рядку 04.6 Декларації з податку на прибуток за 2009 рік (а.с. 115, 116), в якому сума податків, зборів (обов'язкових платежів) співпадає з сумою, визначеною додатком Р1 до рядка 04.6. Декларації -194754,00 грн., свідчить про те, що складу валових витрат в 2009 році позивач включив суму нарахованих податків, зборів (обов'язкових платежів) з урахуванням зменшення податку з власників транспортних засобів на 19568,00 грн.

За таких обставин, висновок відповідача про завищення валових витрат в сумі 3914,00 грн. внаслідок завищення в 4 кварталі 2009 року валових витрат на суму завищення нарахованого податку з власників транспортних засобів в сумі 19568,00 грн. є безпідставним та таким, що спростовується наявними у справі доказами.

Не підтверджується і висновок відповідача про завищення позивачем валових витрат в 4 кварталі 2010 року за рахунок арифметичної помилки в підрахунку суми нарахованих податків і зборів в сумі 2075,00 грн.

Позивачем надано розрахунок (а.с. 112) згідно якого арифметична помилка в підрахунку суми нарахованих податків і зборів за 4 квартал 2010 року складає 1039,00 грн., а не 2075,00 грн., як зазначено в акті перевірки. Позивач погоджується з наявністю арифметичної помилки і оскаржує в цій частині податкове повідомлення-рішення № 0000292301 від 04.04.2011 р. про зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 723427,00 грн.

Відповідач не надав суду першої інстанції документально обґрунтованих заперечень проти розрахунку позивача. Власного розрахунку арифметичної помилки в сумі 2075,00 грн. відповідач також не надав та не пояснив суду внаслідок чого, на його думку, вказана помилка виникла. Крім того, відповідач не може точно вказати період, у якому виникла помилка. Так, в акті перевірки зазначено, що помилка виникла в 4 кварталі 2010 року, а представник відповідача в судовому засідання стверджує, що помилка виникла за весь перевірений період. Проте, згідно пояснень позивача, звітні дані позивача щодо сум нарахованих податків і зборів за весь період не підтверджують наявність арифметичної помилки в сумі 2075 грн.

Таким чином, за відсутності посилання на конкретний показник, у якому було виявлено арифметичну помилку в сумі 2075,00 грн., та період її виникнення перевірити правильність висновку відповідача, наведеного в акті перевірки, не вбачається можливим.

За таких обставин, висновок відповідача про завищення позивачем валових витрат в 4 кварталі 2010 року за рахунок арифметичної помилки в підрахунку суми нарахованих податків і зборів в сумі 2075,00 грн. є безпідставним.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що позивач безпідставно включив до складу валових витрат витрати на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам, які достроково вийшли на пільгову пенсію за списком № 2, в результаті чого позивач завищив задекларовані показники у рядку 04.13 Декларації з податку на прибуток підприємства «інші витрати»за 2010 рік в сумі 51646,00 грн.

В судовому засіданні суду першої інстанції представник відповідача додатково пояснив, що не погоджується ні з розміром витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, ні з можливістю включення вказаних витрат до складу валових витрат.

Судом встановлено, що в 2010 році позивач сплатив Пенсійному фонду України 26258,03 грн., у тому числі відшкодування витрат по виплаті та доставці в 2010 році пільгових пенсій, призначених за списком № 2, в сумі 25191,93 грн., решта -переплата, яка була зарахована в рахунок наступних платежів, що підтверджується актом звірки позивача з Пенсійним фондом України та витягом з Головної книги позивача (рахунок 6513) (а.с. 117, 118).

До складу валових витрат в 2010 році (рядок 04.13 Декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік (а.с. 72, 73) та розшифровка рядка 04.13 (а. с. 124) позивач включив тільки документально підтверджені витрати по виплаті та доставці пільгових пенсій в сумі 25191,93 грн., а не 51646,00 грн., як зазначено відповідачем в акті перевірки.

Таким чином, висновок відповідача про включення позивачем до складу валових витрат в 2010 році витрати по виплаті та доставці пільгових пенсій в сумі 51646,00 грн. є безпідставним та таким, що не підтверджується документально.

Не можуть бути взяті до уваги пояснення відповідача щодо того, що витрати по виплаті та доставці пільгових пенсій в сумі 51646,00 грн. -це витрати позивача за весь перевірений період, оскільки в акті перевірки зазначено, що 51646,00 грн. були включені до складу валових витрат саме в 2010 році.

Крім того, суд першої інстанції дослідив питання щодо розміру витрат позивача на виплату та доставку пільгових пенсій за весь перевірений період. Згідно наданих позивачем додатково документів, в 2009 році позивачем було включено до складу валових витрат витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 69039,87 грн., у тому числі у 4 кварталі 2009 року -69039,87 грн., що підтверджується також відповідачем в акті перевірки.

Таким чином, загальна сума витрат позивача на виплату та доставку пільгових пенсій за весь перевірений період складає 94231,80 грн., а зазначена відповідачем в акті перевірки сума 51646,00 грн. не знаходить документального підтвердження.

Щодо можливості включення до складу валових витрат витрати по виплаті та доставці пільгових пенсій, призначених за списком № 2, необхідно зазначити наступне.

Згідно з п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»(в редакції, яка діяла до 01.01.2011 р.) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п. «б»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»такими працівниками, зокрема, є працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, -за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

При цьому, згідно ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюється у розмірі 100 % від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, витрати на виплату і доставку пенсій є збором на обов'язкове державне пенсійне страхування, ставка якого становить 100% від об'єкта оподаткування -фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в тому числі за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

П.п. 5.2.5. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що до складу валових витрат відносяться суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України «Про систему оподаткування»(крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.

Таким чином, витрати на виплату і доставку пенсій, призначених за списком № 2, в сумі 25191,93 грн. включені позивачем до складу валових витрат на виконання вимог п.п. 5.2.5. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а висновок відповідача про завищення позивачем валових витрат на 51646,00 грн. є таким, що порушує положення п.п. 5.2.5. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За таких обставин, відповідач необґрунтовано визначив позивачу податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 22093,00 грн. та зменшив від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 722388,00 грн. (723427,00 -1039,00).

2) В акті перевірки зазначено що ВАТ «Ольшанське АТП-14865»порушило п. 7.7. ст. 7, п. 11.1. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п. 2.1. ст. 2 Порядку складання Звіту про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженого наказом ДПА України від 30.09.2004 р. № 571.

Вказані порушення виникли внаслідок ненадання позивачем звітів про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи за три квартали 2009 року, 2009 рік, 1 квартал 2010 року, півріччя 2010 року, три квартали 2010 року, 2010 рік, тобто за шість податкових періодів. За ненадання звітів до позивача податковим повідомленням-рішенням № 0000252301 від 04.04.2011 р. було застосовано штрафні санкції в сумі 1020,00 грн.

Зі змісту акту перевірки та матеріалів справи вбачається, що вказаний висновок відповідача є помилковим та таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, що підтверджується наступним.

01.01.2009 року між позивачем та Підприємством Ольшанської виправної колонії № 53 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань було укладено договір № 7 про спільну обробку землі (а.с. 125, 126).

01.01.2010 року між позивачем та Фермерським господарством ОСОБА_2 було укладено договір використання земельної ділянки (а.с. 127).

Суттєвими умовами вказаних договорів є:

- надання Підприємством Ольшанської виправної колонії №53 УДДУПВП та Фермерським господарством ОСОБА_2 в користування позивачу земельних ділянок площею 84,87 га та 50,64 га відповідно;

- обов'язок позивача сплачувати Підприємству Ольшанської виправної колонії № 53 УДДУПВП та Фермерському господарству ОСОБА_2 компенсацію (плату) за користування земельними ділянками в розмірі 250,00 грн. за 1 га в рік та 22800,00 грн. відповідно;

- отримання позивачем права власності на весь врожай, зібраний на земельних ділянках.

Частиною 1 статті 1130 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Згідно п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким встановлено порядок податкового обліку та звітності результатів спільної діяльності, спільна діяльність без створення юридичної особи провадиться на підставі договору про спільну діяльність, що передбачає об'єднання коштів або майна учасників для досягнення спільної господарської мети.

Таким чином, згідно ч. 1 ст. 1130 Цивільного кодексу України та п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»необхідними ознаками спільної діяльності є сумісна діяльність підприємств з об'єднанням коштів або майна для досягнення спільної господарської мети.

Правовідносини, які виникли між позивачем та Підприємством Ольшанської виправної колонії № 53 УДДУПВП і Фермерським господарством ОСОБА_2 внаслідок укладення договору № 7 від 01.01.2009 р. про спільну обробку землі та договору від 01.01.2010 використання земельної ділянки, відповідно, не відповідають ознакам спільної діяльності, оскільки не передбачають ведення сумісної діяльності, об'єднання коштів або майна та досягнення спільної господарської мети.

Таким чином, договір № 7 від 01.01.2009 р., укладений між позивачем та Підприємством Ольшанської виправної колонії № 53 УДДУПВП та договір від 01.01.2010, укладений між позивачем та Фермерським господарством ОСОБА_2, не є договорами про спільну діяльність.

За таких обставин, позивач не мав обов'язку подавати звіти про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, а отже застосування до позивача штрафних санкцій за ненадання таких звітів є безпідставним та здійснено відповідачем з порушенням вимог п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

3) В акті перевірки зазначено що ВАТ «Ольшанське АТП-14865» порушило вимоги п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 4.1. ст. 4 та п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 18298,64 грн., у т.ч.:

- в серпні 2010 року -на 18167,00 грн.;

- в квітні 2010 року -на 65,00 грн.;

- в червні 2010 року -на 67,00 грн.

Вказані порушення виникли внаслідок заниження податкових зобов'язань за наступними господарськими операціями:

- з Фермерським господарством ОСОБА_2 по акту надання послуг № 295 від 26.08.2010 р. на суму 90836,00 грн., у т.ч. ПДВ 18167,17 грн.;

- з ТОВ «Юж-Побут 24» по акту надання послуг № 104 від 28.04.2010 р. на суму 453,54 грн., у т.ч. ПДВ 64,79;

- з ТОВ «Новаційні екологічні системи» по акту надання послуг № 176 від 24.06.2010 р. на суму 400,08 грн., у т.ч. ПДВ 66,68 грн.

Зі змісту акту перевірки та матеріалів справи вбачається, що вказаний висновок відповідача є помилковим, таким, що не підтверджується документально та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, що підтверджується наступним.

Згідно п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг)

Відповідно до п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти -дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої -дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно документів, наданих позивачем, протягом квітня-серпня 2010 року ним здійснювались, зокрема, наступні оподатковувані операції:

- 26.08.2010 року між позивачем та Фермерським господарством ОСОБА_2 був підписаний акт надання послуг № 295, яким підтверджується надання позивачем сільськогосподарських послуг на загальну суму 124021,20 грн., у т.ч. ПДВ 20670,20 грн. (а не 18298,64 грн., як зазначено відповідачем в акті перевірки);

- 26.04.2010 року між позивачем та ТОВ «Юж-Побут 24» був підписаний акт надання послуг № 104, яким підтверджується надання позивачем автопослуг на загальну суму 388,75 грн. (а не 453,54 грн., як зазначено відповідачем в акті перевірки), у т.ч. ПДВ 64,79 грн.;

- 24.06.2010 року між позивачем та ТОВ «Новаційні екологічні системи» (ТОВ «Інексі») був підписаний акт надання послуг № 176, яким підтверджується надання позивачем автопослуг на загальну суму 400,08 грн., у т.ч. ПДВ 66,68 грн.

Позивач в повному обсязі включив податок на додану вартість в сумі 18298,64 грн. за вказаними господарськими операціями до податкових зобов'язань з податку на додану вартість за серпень, квітень та червень 2010 року відповідно, що підтверджується наступними документами.

По податкових зобов'язаннях за серпень 2010 року:

- податковою накладною № 285 від 26.08.2010 р., виданою позивачем Фермерському господарству ОСОБА_2 (а.с. 128);

- реєстром отриманих та виданих податкових накладних позивача за серпень 2010 року, до якого включені дані про податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 20670,20 грн. (рядок 35 реєстру), які виникли внаслідок господарської операції з Фермерським господарством ОСОБА_2 (а.с. 129-132), та загальну суму податкових зобов'язань позивача за серпень 2010 року (87035,48 грн.);

- податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2010 року (а.с. 133-136), показники рядку 9 якої (87035,00) збігаються з показниками загальної суми податкових зобов'язань позивача за серпень 2010 року, зазначеними в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

По податкових зобов'язаннях за квітень 2010 року:

- податковою накладною № 110 від 28.04.2010 р., виданою позивачем ТОВ «Юж-Побут 24» (а.с. 137);

- реєстром отриманих та виданих податкових накладних позивача за квітень 2010 року, до якого включені дані про податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 64,79 грн. (рядок 32 реєстру), які виникли внаслідок господарської операції з ТОВ «Юж-Побут 24»(а.с. 138-140), та загальну суму податкових зобов'язань позивача за квітень 2010 року (81151,92);

- податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2010 року (а.с. 141-144), показники рядку 9 якої (81152,00) збігаються з показниками загальної суми податкових зобов'язань позивача за квітень 2010 року, зазначеними в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

По податкових зобов'язаннях за червень 2010 року:

- податковою накладною № 178 від 24.06.2010 р., виданою позивачем ТОВ «Новаційні екологічні системи»(скорочена назва ТОВ «Инэкси») (а.с. 145);

- реєстром отриманих та виданих податкових накладних позивача за червень 2010 року, до якого включені дані про податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 66,68 грн. (рядок 30 реєстру), які виникли внаслідок господарської операції з ТОВ «Новаційні екологічні системи»(а.с.146-148), та загальну суму податкових зобов'язань позивача за червень 2010 року (89820,70);

- податковою декларацією з податку на додану вартість за червень 2010 року (а.с. 149-152), показники рядку 9 якої (89821,00) збігаються з показниками загальної суми податкових зобов'язань позивача за червень 2010 року, зазначеними в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Представником відповідача доказів на підтвердження висновку акту перевірки щодо заниження позивачем податкових зобов'язань в серпні, квітні та червні 2010 року на загальну суму 18298,64 грн. за вказаними господарськими операціями не надано.

За таких обставин, висновок відповідача про заниження позивачем податкових зобов'язань по податку на додану вартість на суму 18298,64 грн., у т.ч. в серпні 2010 року на 18167,17 грн., в квітні 2010 року на 64,79 грн., в червні 2010 року на 66,68 грн. є безпідставним та таким, що спростовується наявними у справі доказами.

Отже, підстави для визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 18298,64 грн. відсутні.

Враховуючи неправомірне визначення відповідачем податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 18298,64 грн., підстави для застосовування штрафної санкції в сумі 4574,75 грн., також відсутні.

4) В акті перевірки зазначено що ВАТ «Ольшанське АТП-14865» порушило вимоги п.п. 4.2.1. п. 4.2. ст..4, п.п. 6.3.2. п. 6.3. ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на 3328,74 грн.

Вказані порушення виникли внаслідок:

- не утримання позивачем податку з доходів фізичних осіб в сумі 1891,46 грн. з доходів, виплачених ним фізичним особам, які не є працівниками позивача, згідно договорів цивільно-правового характеру;

- застосування позивачем податкової соціальної пільги при припиненні трудових відносин працівника з позивачем в зв'язку з чим недоутримано податку з доходів фізичних осіб в сумі 1437,28 грн.

Зі змісту акту перевірки та матеріалів справи вбачається, що вказаний висновок відповідача є помилковим та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, що підтверджується наступним.

Згідно п.п. 9.12.1. п. 9.12. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців, які не є платниками єдиного податку, є Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (розділ IV Декрету).

Пункт 4 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»встановлено, що громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).

Таким чином, фізичні особи-підприємці, які не є платниками єдиного податку, самостійно ведуть облік одержаних доходів, витрат і сплаченого податку, а отже мають самостійно визначати об'єкт оподаткування, нараховувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб.

За таких обставин, положення п.п. 8.1.1. п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» щодо обов'язку особи, яка нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримувати податок від суми такого доходу не застосовуються при виплаті доходу фізичним особам-підприємцям, які не є платниками єдиного податку, за умови, що дохід виплачується таким особам у межах їх підприємницької діяльності.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців -платників єдиного податку, є Указ Президента України № 727/98 від 03.07.1998 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Відповідно до п. 6 вказаного Указу, суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб.

Протягом перевіреного періоду позивач придбав у фізичних осіб-підприємців товари, роботи, послуги на загальну суму 3460,46 грн., у т.ч.:

- в липні 2010 року у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 рекламні послуги на 1010,76 грн. (а.с. 153);

- в серпні 2009 року у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 послуги з заправки тонером катріджу на 85,00 грн. (а.с. 157);

- в вересні 2009 року у фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 медикаменти на 1000,00 грн. (а.с. 159, 160);

- в жовтні 2009 року у фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 папір на 150,00 грн. (а.с. 162);

- в грудні 2009 року у фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 господарські товари на 93,80 грн. (а.с. 164);

- в березні 2010 року у фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 господарські товари на 60,90 грн. (а.с. 165а);

- в березні 2010 року у фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 мішки поліпропіленові на 140,00 грн. (а.с. 167);

- в червні 2010 року у фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 послуги з калібрування терезів на 920,00 грн. (а.с. 169).

Всі особи, у яких позивач придбавав вказані товари, є фізичними особами-підприємцями, що підтверджується наявними у справі документами -свідоцтвами про сплату єдиного податку та свідоцтвами про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців (а.с. 154, 158, 161, 163, 165, 166, 168, 170).

За таких обставин, керуючись п.п. 9.12.1. п. 9.12. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»та п. 6 Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998 р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»позивач не повинен був утримувати податок з доходів фізичних осіб з доходів, які виплачувались ним фізичним особам-підприємцям за придбані у них товари, роботи, послуги.

Додатково слід зазначити, що висновки відповідача про придбання позивачем у фізичних осіб товарів, робіт, послуг на 12609,74 грн. не підтверджуються документально, оскільки до вказаної суми відповідачем безпідставно включено:

- вартість послуг, наданих позивачу Приватним підприємством «Служба реклами ОСОБА_4»(в серпні 2009 р., листопаді 2009 р. та квітні 2010 р. на 2504,40 грн., 2564,32 грн. та 1181,76 грн. відповідно), причому вартість послуг за серпень 2009 р. -2504,40 грн. -врахована двічі -в серпні та листопаді 2009 р.;

- сума заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_12 в розмірі 261,20 грн., яка була списана позивачем в жовтні 2010 року в зв`язку із закінченням строків позовної давності (а.с. 171, 172).

Безпідставним є також висновок відповідача про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на 1437,28 грн. внаслідок застосування податкової соціальної пільги при виплаті заробітної плати при припиненні трудових відносин працівників з позивачем.

Відповідач обґрунтовує свій висновок нормами п. 4 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 № 2035, яким встановлено, що пільга починає застосовуватися працедавцем з податкового місяця, в якому платник податку подав працедавцю заяву про її застосування з відповідними документами, і зупиняється з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з таким працедавцем.

Відповідно до п.п. 6.5.1. п. 6.5. ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Таким чином, Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»не встановлює обмежень, які б забороняли застосовувати податкову соціальну пільгу до доходу працівників у вигляді заробітної плати, яка виплачується у місяць звільнення таких працівників. Керуючись положеннями п.п. 6.5.1. п. 6.5. ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»позивач був вправі застосувати податкову соціальну пільгу до заробітної плати, яка виплачувалася працівникам в місяці, в якому працівники звільнялись.

Посилання представників відповідача на норми п. 4 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. № 2035, не можуть бути взяті судом до уваги на підставі наступного.

Порядок надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги затверджено відповідно до п.п. 6.3.2. п. 6.3. ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Згідно з п. 1 даного Порядку він визначає єдині правила подання платником податку з доходів фізичних осіб документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, на яку він має право згідно із Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Отже, відповідно до п.п. 6.3.2. п. 6.3. ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»і п. 1 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, цей Порядок має визначати лише правила подання та склад документів при застосуванні податкової соціальної пільги, а право на отримання пільги визначається виключно Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, вирішуючи питання про правомірність застосування позивачем податкової соціальної пільги до заробітної плати, нарахованої за місяць, у якому працівник звільнився, керуватись необхідно саме Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», який надає право застосування пільги, а не п. 4 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги.

На підставі викладеного, застосування позивачем податкової соціальної пільги до доходу працівників у місяці звільнення не суперечить Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Крім того, п.п. 4.1.4. п. 4.4 ст. 4 Податкового кодексу України встановлюється презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За таких обставин, висновок відповідача про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на 1437,28 грн. внаслідок застосування податкової соціальної пільги при виплаті заробітної плати при припиненні трудових відносин працівників з позивачем є безпідставним.

Отже, підстави для визначення податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 3328,74 грн. відсутні.

Враховуючи неправомірне визначення відповідачем податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 3328,74 грн., підстави для застосовування штрафної санкції в сумі 832,18 грн., також відсутні.

Суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги зауваження відповідача про відсутність у нього при проведенні перевірки документів, яким позивач обґрунтовує позовні вимоги, оскільки відповідно до п. 5.2. Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772, у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, відповідач повинен зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Передбачених пунктом 5.2. Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства документів, які б підтверджували відсутність первинних документів або ненадання їх позивачем для перевірки (перелік, акт і т. ін.) відповідач суду не надав.

Крім того, відповідачем надано до суду першої інстанції узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки позивача (а.с. 188-190). Згідно наданого переліку при проведенні перевірки відповідач використовував документи, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог (головні книги, господарчі угоди, видаткові накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних і т. ін.).

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність прийняття ним податкових повідомлень-рішень № 0000142301 від 04.04.2011 р., № 0000292301 від 04.04.2011 р., № 0000252301 від 04.04.2011 р., № 0000112301 від 04.04.2011 р., № 0004351701 від 04.04.2011 р.

З огляду на викладене колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга Очаківської об'єднаної податкової інспекції Миколаївської області державної податкової служби задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 200, 205, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Очаківської об'єднаної податкової інспекції Миколаївської області державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на судові рішення може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О. Скрипченко

Суддя С.Д. Домусчі

Суддя Л.П. Шеметенко