Постанова № 25891337, 16.08.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2012 № 5011-18/4718-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання: Камінській Т.О.

розглядаючи апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київенерго»

на рішення господарського суду міста Києва

від 29.05.2012 року

у справі №5011-18/4718-2012 (суддя - Мандриченко О.В.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго», м. Київ

до 1. державного комунального підприємства «Житлоремфонд», м. Київ

2. комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району міста Києва, м. Київ

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 281339,33грн.,

за участю представників:

від позивача: Цурка Н.О. - представник за дов. № 93/2012/02/13-29 від 13.02.2012 року, Марковська В.В. - представник за дов. № 93/2012/02/13-19 від 13.02.2012 року;

від відповідача-1: Брюханова О.І. - представник за дов. № 08/445 від 22.09.2011 року,

від відповідача-2: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (надалі - ПАТ «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до державного комунального підприємства «Житлоремфонд» (надалі - ДКП «Житлоремфонд», відповідач-1) про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2009 року по 01.03.2012 року в сумі 281 339,33 грн., з яких 262 492,05 грн. - основного боргу, 11 811,63 грн. - інфляційних втрат, 7 035,65 грн. - три проценти річних, що утворилась через неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 690329 від 01.04.2001 року, а також 5 626,79 грн. - судових витрат.

В ході розгляду справи місцевий господарський суд притягнув до участі у справі в якості відповідача-2 - комунальне підприємство по утриманню житлового фонду «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2012 року у справі № 5011-18/4718-2012 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням та посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на порушення принципів судочинства, публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2012 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2012 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження, розгляд справи призначено на 09.07.2012 року.

В судовому засіданні 09.07.2012 року розгляд справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено до 16.08.2012 року у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача-2.

Представники скаржника в судових засіданнях вимоги апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, а рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача-1 проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх безпідставними, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідач-2 в судові засідання своїх представників не направив, був належним чином повідомлений про розгляд апеляційної скарги.

Вислухавши думку представників сторін щодо розгляду справи без участі представника відповідача-2, колегія суддів, порадившись на місці, враховуючи надані останнім суду першої інстанції заперечення на позовну заяву, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність відповідача-2, за наявними у справі матеріалами.

16.08.2012 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі матеріали, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду - скасуванню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом м. Києва та вбачається з матеріалів справи, 01.04.2001 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (правонаступником якої є ПАТ «Київенерго») в тексті договору - постачальник)) та державним комунальним підприємством «Житлоремфонд» (в тексті договору - споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 690329.

Пyнктом 2.1 договору сторони погодили, що при вирішенні ними питань, не обумовлених цим договором, вони зобов'язуються керуватись тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Відповідно до пункту 2.2.1 договору позивач зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.

Згідно п.п. 2.3.1, 2.3.2 договору споживач зобов'язаний дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 2 до договору.

Пунктами 2.2.2., 2.2.4, 2.2.5 договору на постачальника покладено обов'язок щомісячно оформляти для споживача: величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), її вартість за кожним особовим рахунком споживача за розрахунковий період (місяць); платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії, поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок; акт звірки розрахунків та податкові накладні (платнику податку) по кожній отриманій на свій розрахунковий рахунок сумі; корегування величини спожитої теплової енергії в разі непередбачених перерв в теплопостачанні житлового будинку (при наявності оформленого споживачем акта за підписом повноважного представника постачальника); сповіщати споживача в 5-денний термін про зміну тарифів на теплову енергію та технічне обслуговування; на вимогу споживача надавати достовірну інформацію щодо методики розрахунків, режимів теплоспоживання тощо, яка стосується предмета договору.

В свою чергу, споживач, відповідно до п. 2.3.1., 2.3.5 договору, зобов'язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку №1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та по тарифах, зазначених у додатку 2; забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію; своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями; прийняття всіх заходів (в т. ч. примусових) для стягнення коштів з боржників згідно з чинним законодавством України.

Постачальник має право на часткове або повне припинення постачання теплової енергії споживачу у разі недотримання ним термінів оплати коштів за спожиту теплову енергію (додаток 2), а також за інших обставин, передбачених нормативними актами (додаток 5), а у разі порушень споживачем умов договору складати відповідні акти, приписи, проводити нарахування штрафних санкцій в п'ятикратному розмірі та при необхідності, звертатися до суду, у встановленому чинним законодавством порядку (пункт 2.4. договору).

Споживач має право перевіряти достовірність нарахувань та проведення розрахунків за теплову енергію, згідно з умовами договору (п. 2.5.2. договору).

Відповідно до п.п.4.1, 4.3, 4.5 договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2001 року та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його припинення. Умови даного договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов'язковим складанням письмового документа.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору.

Як вбачається з додатку №6 до договору опалювальна площа за договором №690329 становить 7 225,1 кв. м.

Господарським судом встановлено, що на виконання вищевказаного договору позивач повідомляв відповідача 1 про зміну тарифів у зв'язку з введенням в дію розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів» листами за вих. №048-21-10890/690329/6 від 28.11.2008 року, за вих. №048-21-107/690329/6 від 09.01.2009 року, за вих. №048-21-1029/690329/6 від 03.02.2009 року, за вих. №048-21-2311/690329/6 від 04.03.2009 року, за вих. №048-21-5703/690329/6 від 27.05.2009 року, за вих. №048-21-9882/690329/6 від 03.09.2009 року, за вих. №048-21-12373/690329/6 від 02.11.2009 року, за вих. №048-21-14497/690329/6 від 09.12.2009 року, за вих. №048-21-6957/690329/6 від 11.06.2010 року, за вих. №048-21-16245/690329/6 від 29.12.2010 року.

Матеріали справи свідчать, що правовідносини, які виникли між сторонами за договором № 690329 від 01.04.2001 року регулюються положеннями статті 275 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 вказаної статті за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Поряд з цим місцевим господарським судом встановлено, що на підставі рішення Деснянської районної у м. Києві ради № 25 від 11.12.2001 року «Про створення комунального підприємства по утриманню житлового господарства Деснянського району «Житлорембудсервіс» було створено комунальне підприємство по утриманню житлового фонду «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва.

Пунктами 6, 7 розпорядження Деснянської у м. Києві державної адміністрації № 433 від 29.12.2001 року «Про створення комунального підприємства по утриманню житлового господарства Деснянського району «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва» визначено закріпити за новоствореним підприємством на праві повного господарського відання майно згідно додатку № 2, а державному комунальному підприємству «Житлоремфонд» - передати комунальному підприємству «Житлорембудсервіс» по акту майно, визначене у зазначеному додатку.

01.02.2002 року, на виконання вказаного розпорядження, відповідачами у справі був підписаний акт приймання-передачі, за яким державне комунальне підприємство «Житлоремфонд» передало на баланс комунального підприємства по утриманню житлового фонду «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва житловий фонд, нежитлові будівлі, основні засоби 11 гр., основні засоби 111 гр., благоустрій, озеленення, службові квартири та малоцінні предмети.

Посилаючись на згадане розпорядження, відповідач-1 пропонував позивачеві розірвати укладений з ним договір № 690329 з 01.06.2003 року, направляючи на адресу останнього відповідні листи від 24.03.2003 року за № 98/223, від 12.05.2003 року за № 08/356, від 01.12.2003 року за № 08/1085.

Оскільки позивач не надав згоди на розірвання договору, 01.01.2004 року між державним комунальним підприємством «Житлоремфонд» (в тексті договору - довіритель) та комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва (в тексті договору - повірений) було укладено договір доручення, за умовами якого довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов'язання здійснювати дії по отриманню послуг АЕК «Київенерго» на постачання теплової енергії, надані за новими поставками, з 01.01.2004 року; перерахуванню коштів за вищевказані послуги постачальнику; підписанню всіх документів, необхідних для виконання розрахунків з АЕК «Київенерго»; веденню бухгалтерського обліку та звітності.

Зі змісту договору доручення, зокрема, пункту 2.4 вбачається, що у зв'язку з узгодженою діяльності сторін за договором доручення, довіритель прийняв на себе зобов'язання отримувати від АЕК «Київенерго» табуляграми по теплу та електроенергії, оформляти передавальний акт з відповідною податковою накладною.

Також сторони за договором доручення домовились, що такий вступає в дію з 01.01.2004 року та діє до 31.12.2004 року, а у разі, якщо жодна із сторін в місячний термін, до закінчення строку дії договору, не заявить про його розірвання, договір вважається пролонгованим на той же термін і на таких же умовах (п.п.5.1, 5.2).

У разі укладання комунальним підприємством «Житлорембудсервіс» та АЕК «Київенерго» прямого договору на постачання теплової енергії та електроенергії даний договір втрачає свою чинність (п. 5.3. договору доручення).

Поряд з цим, місцевим господарським судом встановлено, що 27.10.2011 року Київською міською радою було прийнято рішення №396/6612 «Про деякі питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та передаються до сфери управління Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації», згідно якого вирішено припинити діяльність державного комунального підприємства по утриманню будівель, споруд та прибудинкової території Ватутінського району «Житлоремфонд» шляхом приєднання до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва та визначено, що комунальне підприємство по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва є правонаступником державного комунального підприємства по утриманню будівель, споруд та прибудинкової території Ватутінського району «Житлоремфонд» (пункти 2., 2.1 рішення).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд прийняв до уваги, що КП «Житлорембудсервіс» надало згоду на переукладання договорів та взяття на себе зобов'язань за договорами на постачання теплової енергії, у тому числі по сплаті заборгованості, про що свідчить лист на адресу ПАТ «Київенерго» від 16.03.2012 року №08-1239. Зважаючи на те, що державне комунальне підприємство «Житлоремфонд» з 01.02.2002 року не є споживачем послуг ПАТ «Київенерго», а комунальне підприємство по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс», як правонаступник вищезгаданого підприємства, не перебуває з ПАТ «Київенерго» у договірних відносинах за договором № 060329 від 01.04.2001 року, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача-2 заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за вказаним договором.

Проте, з таким висновком колегія суддів не погоджується, вважає його помилковим, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 11 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» приєднання вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації відповідних змін.

На сьогоднішній день запис до ЄДРПОУ про припинення ДКП «Житлоремфонд» не внесений, останнє передачу свого майна КП «Житлорембудсервіс» по передавальному акту не здійснило, відтак, правонаступництва не відбулось (т.1 а.с.124).

В силу частини 2 статті 218 названого Кодексу учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Частинами 1, 2 статті 528 Цивільного кодексу України визначено, що виконання обов'язку може бути покладене боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Таким чином, надаючи оцінку укладеному ДКП «Житлоремфонд» та КП «Житлорембудсервіс» договору доручення від 01.01.2004 року слід зазначити, що відповідач-1, передоручивши відповідачеві-2 виконання обов'язку з оплати за договором № 060329 від 01.04.2001 року, самоусунувся від виконання зобов'язань, визначених договором на постачання теплової енергії, відтак, має нести перед позивачем відповідальність, передбачену умовами договору та законом.

Під час апеляційного провадження представник відповідача-1 на поставлене судовою колегією питання відповів, що з позовною вимогою про розірвання договору № 060329 від 01.04.2001 року в судовому порядку відповідач-1 не звертався.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, у період з 01.11.2009 року по 01.03.2012 року поставив, а відповідач-1 спожив теплової енергії на 262 492,05 грн., що підтверджується обліковими картками, відомостями обліку теплової енергії.

У зв'язку з цим, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованими доводи скаржника про наявність правових підстав щодо стягнення з відповідача-1 вказаної суми боргу за договором № 060329 від 01.04.2001 року.

Поряд з вимогою про стягнення основного боргу, позивач просив суд, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 11 811, 63 грн. та три проценти річних у розмірі 7 035, 65 грн.

Згідно із статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вимоги статей 530, 611, 612, 614 Цивільного кодексу України, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з доводами скаржника, що несплата заборгованості за договором є порушенням зобов'язання, а тому наявні підстави для застосування відповідальності, встановленої статтею 625 Цивільного кодексу України у вигляді стягнення з відповідача-1 інфляційних втрат у розмірі 11 811, 63 грн. та трьох процентів річних у розмірі 7 035, 65 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За змістом статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Пункт 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України визачає, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

У відповідності до пунктів 1, 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки судова колегія находить апеляційну скаргу ПАТ «Київенерго» такою, що підлягає задоволенню, рішення господарського суду м. Києва від 29.05.2012 року у справі № 5011-18/4718-2012 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на задоволення апеляційної скарги та скасування апеляційним господарським судом рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

Керуючись статтями 43, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2012 року у справі №5011-18/4718-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2012 року у справі №5011-18/4718-2012 скасувати.

3. Постановити нове рішення.

4. Стягнути з Державного комунального підприємства «Житлоремфонд» (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, код ЄДРПОУ 04543683) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 262492,05 грн. (двісті шістдесят дві тисячі чотириста дев'яносто дві гривні 05 коп.) основного боргу, 11811,63 грн. (одинадцять тисяч вісімсот одинадцять гривень 63 коп.) інфляційних втрат, 7035,65 грн. (сім тисяч тридцять п'ять гривень 65 коп.) три проценти річних та 2813,40грн. (дві тисячі вісімсот тринадцять гривень 40 коп.) судових витрат.

5. Матеріали справи № 5011-18/4718-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Мальченко А.О.

Судді Гаврилюк О.М.

Майданевич А.Г.