Постанова № 258913, 01.11.2006, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

01.11.06 Справа№ 1/751-26/273А

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Техгазкомплект”, м. Київ

до відповідача: Сихівської районної адміністрації м. Львова, м. Львів

про визнання незаконним та скасування розпорядження Сихівської районної адміністрації м. Львова

Суддя Ю.Б. Деркач

при секретарі: Боровець Я.

Представники:

від позивача Цейко І.П. –представник

від відповідача Василів Т.В. –спеціаліст І категорії юридичного відділу

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки передбачені

ст.ст. 49, 51 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.11.2006 р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Техгазкомплект”, м. Київ звернулося до господарського суду з позовом до Сихівської районної адміністрації м. Львова, м. Львів про визнання незаконним та скасування розпорядження Сихівської районної адміністрації м. Львова.

Ухвалою суду від 18.07.2006 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання на 05.09.2006 р. Ухвалою суду від 05.09.2006 р. попереднє судове засідання відкладалось до 03.10.2006 р. Ухвалою суду від 03.10.2006 р. закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 24.10.2006 р. В судовому засіданні 24.10.2006 р. оголошувалась перерва до 01.11.2006 р.

Представник позивача в судове засідання з’явився, подав обгрунтування позовних вимог, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, подав письмове пояснення № 36/696 від 31.08.2006 р. на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив з підстав наведених у поясненні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

21.02.2006 р. позивач звернувся до відділу приватизації державного житлового фонду Галицького району, щодо оформлення свідоцтва про право власності на будівлю адміністративного корпусу на вул. Персенківка, 14 у м. Львові. На підставі представленого пакету документів відповідачем було прийнято розпорядження від 01.03.2006 р. № 175 „Про оформлення ТзОВ „Техгазкомплект” права приватної власності на будівлю адміністративного корпусу на вул. Персенківка, 14”. Відповідно до вказаного розпорядження відділом приватизації державного житлового фонду Галицького району оформлено та видано позивачу свідоцтво про право власності на будівлю адміністративного корпусу.

10.04.2006 р. розпорядження відповідача за № 362 скасовано розпорядження від 01.03.2006 р. № 175 „Про оформлення ТзОВ „Техгазкомплект” права приватної власності на будівлю адміністративного корпусу на вул. Персенківка, 14”.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилався на наступне:

Оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 р. № 7/5 здійснюється місцевими органами виконавчої влади юридичним особам у разі несення до статутного фонду об’єктів нерухомого майна їх засновниками. Будівлю адміністративного корпусу на вул. Персенківка, 14 під літ. А-4 було внесено в статутний фонд позивача відповідно до рішення загальних зборів учасників позивача. Таким чином, відповідно до законодавства України позивач став власником майна. У встановленому законом порядку позивач звернувся до відповідача, оскільки майно знаходиться на території відповідача, для оформлення права власності на нерухоме майно і позивач отримав відповідне розпорядження від 01.03.2006 р. за № 175. Дане розпорядження стало підставою для видачі свідоцтва про право власності на будівлю адміністративного корпусу на вул. Персенківка в м. Львові за № С-01010. Закон України „Про господарські товариства” вказує, що майно, яке є передане учасниками до статутного фонду належить Товариству на праві спільної власності. Відповідно до норм ст. 321 ЦК України про непорушність права власності, особа може бути позбавлена права власності лише у випадках встановлених законом. Стаття 346 ЦК України встановлює вичерпний перелік підстав припинення права власності: рішення власника майна, знищення, викупу майна. Акти органів місцевого самоврядування не можуть порушувати право власності на майно. Стаття 393 ЦК України вказує, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Заперечуючи позовні вимоги позивача відповідач посилався на наступне:

На вимогу державного виконавця від 06.04.2006 р., де вказано що ОКП ЛОР „БТІ та ЕО” було скеровано постанову від 03.10.2005 р. про накладення арешту на будівлю гуртожитку на вул. Персенківка, 14 у м. Львові то ОКП ЛОР „БТІ та ЕО” не повинно було б видавати технічний паспорт на вказану будівлю від 21.02.2006 р. Враховуючи нововиявлені обставини те, що при оформленні відповідних документів районній адміністрації не було відомо про арешт нерухомого майна, головою Сихівської районної адміністрації розпорядженням від 10.04.2006 р. № 362 „Про розгляд вимоги начальника відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Львівської області на розпорядження Сихівської районної адміністрації від 01.03.2006 р. № 175” визнано недійсним розпорядження від 01.03.2006 р. № 175.

Дослідивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд прийшов висновку, що оскаржуване розпорядження Сихівської районної адміністрації від 10.04.2006 р. за № 362 про скасування розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 01.03.2006 р. № 175 „Про оформлення ТзОВ „Техгазкомплект” права приватної власності на будівлю адміністративного корпусу на вул. Персенківка, 14” є незаконним та підлягає скасуванню з наступних підстав:

Відповідно до норм, визначених Конституціє України –органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами ст.ст. 19, 20 Закону України „Про місцеві державні адміністрації”, ст. 30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” визначені повноваження районної державної адміністрації як органу владних повноважень в галузі містобудування, житлово-комунального господарства, управління майном, приватизації та підприємництва.

Таким чином, законодавством чітко окреслені межі владних повноважень, наданих органам державної влади та органам місцевого самоврядування в конкретному напрямку діяльності.

Згідно розділу 6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 р. № 7/5, оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування юридичним особам у разі внесення до статутного фонду об’єктів нерухомого майна їх засновниками.

Такі дії органом місцевого самоврядування (відповідачем) і було здійснено, коли останній видав розпорядження № 175 від 01.03.2006 р. „Про оформлення Товариству з обмеженою відповідальністю „Техгазкомплект” права власності на будівлю адміністративного корпусу на вул. Персенківка, 14” та свідоцтво про право власності на об’єкт нерухомості.

В свою чергу, правовстановлюючі документи власника на об’єкт нерухомості, в тому числі свідоцтво про право власності та розпорядження, стали правовою підставою для проведення державної реєстрації права власності на об’єкт у встановленому законом порядку.

Главою 25 ЦК України встановлені підстави припинення права власності, зокрема, в статті 346 ЦК України поданий вичерпний перелік підстав припинення права власності.

Відповідно до ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Таким чином, у відповідача не було правових підстав щодо видання оскаржуваного розпорядження, яким були порушені права та законі інтереси власника.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи із наведеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Суд в порядку ч. 1 3 ст. 94 КАС України присуджує судовий збір (державне мито) з Місцевого бюджету Сихівського району м. Львова на користь позивача в сумі 3 грн. 40 коп.

З огляду на викладене, керуючись Законом України „Про місцеві державні адміністрації”, Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 р. № 7/5, ст.ст. 346, 393 ЦК України та ст.ст. 49, 51, 71, 94, 122-126, 127, 130, 133-135, 137, 138-139, 140, 143, 151-154, 158, 159-163, 167, 254 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 10.04.2006 р. за № 362 про скасування розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 01.03.2006 р. № 175 „Про оформлення Товариству з обмеженою відповідальністю „Техгазкомплект” права власності на будівлю адміністративного корпусу на вул. Персенківка, 14”.

3. Присудити відшкодувати з Місцевого бюджету Сихівського району м. Львова на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Техгазкомплект” (місцезнаходження: м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3, код ЄДРПОУ 32160743) 3 грн. 40 коп. –судового збору (державного мита).

4. Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Деркач Ю.Б.